Україна
Донецький окружний адміністративний суд
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 грудня 2022 року Справа№200/3153/22
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зеленова А.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з надзвичайних ситуацій в особі комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Державній службі України з надзвичайних ситуацій про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Державної служби України з надзвичайних ситуацій в особі комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Державній службі України з надзвичайних, в якій просить суд:
- визнати незаконним та скасувати рішення комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Державній службі України з надзвичайних ситуацій від 07.12.2021 №14;
- зобов'язати комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Державній службі України з надзвичайних ситуацій повторно розглянути заяву та надати документи про надання статусу учасника бойових дій та зобов'язати прийняти рішення, яким надати ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій.
Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що 3 листопада 2021 року позивач звернувся до відповідача із заявою про розгляд матеріалів на засіданні Комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій осіб у Державній службі України з надзвичайних ситуацій (далі - ДСНС) щодо визначення йому статусу учасника бойових дій, як особі, що захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брала безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення.
Супровідним листом ДСНС позивач отримав витяг з протоколу №14 засідання комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Державній службі України з надзвичайних ситуацій від 7 грудня 2021 року в якому зазначено, що ОСОБА_1 , було відмовлено у наданні статусу учасника бойових дій у зв'язку із у зв'язку із відсутністю у заявника документів про підпорядкування керівнику оперативного штабу з управління антитерористичною операцією в районах її проведення та про прибуття (вибуття) до (з) районів проведення антитерористичної операції, а також документів про направлення у відрядження до районів проведення антитерористичної операції або інших офіційних документів, виданих державними органами, що містять достатні докази про безпосередню участь особи у виконанні завдань антитерористичної операції в районах її проведення. Позивач вважає дане рішення незаконним та таким, що підлягає скасуванню, у зв'язку із чим просить суд задовольнити позов.
Відповідач у відзиві на позов зазначає, що на розгляд Комісії надійшли документи від колишнього пожежного-рятувальника 22 державної пожежно-рятувальної частини Головного управління Державної служби України у Донецькій області, а саме: паспортні дані, копія службового посвідчення, службова характеристика, довідка про безпосередню участь в АТО, витяги з наказів Першого заступника керівника Антитерористичного центру при СБУ від 31.12.2017 № 370 та від 28.04.2018 №118.
Весь особовий склад Головного управління було залучено до складу сил та засобів антитерористичної операції з липня 2015 по квітень 2018 року. Особи, які приймалися на роботу у вищевказаний період, одночасно включалися і до сил та засобів антитерористичної операції за поданням начальника Головного управління.
Ключовою вимогою для встановлення статусу учасника бойових дій є безпосередня участь особи у виконанні завдань антитерористичної операції в районах її проведення, забезпечення її проведення. Для працівників Головного управління ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій, які сталися внаслідок проведення АТО, чергування на пунктах надання допомоги населенню тощо.
З матеріалів, які надійшли на розгляд. Комісією встановлено, що заявник був включений до складу сил та засобів, які брали участь в АТО (як і весь особовий склад Головного управління), але не брав безпосередню участь у виконанні завдань антитерористичної операції в районах її проведення, забезпечення її проведення, тобто не залучався особисто до ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, які сталися внаслідок проведення АТО, чергування на пунктах надання допомоги населенню тощо (відсутні документи (докази) участі у таких заходах).
У зв'язку із відсутністю у заявника документів про підпорядкування керівнику оперативного штабу з управління антитерористичною операцією в районах її проведення та про прибуття (вибуття) до (з) районів проведення антитерористичної операції, а також документів про направлення у відрядження до районів проведення антитерористичної операції або інших офіційних документів, виданих державними органами, що містять достатні докази про безпосередню участь особи у виконанні завдань антитерористичної операції в районах її проведення. Комісія законно відмовила позивачу у наданні статусу учасника бойових дій, а позов у цій справі є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №200/3153/22 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Згідно з пунктом 10 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Частиною 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Відповідно до частини 1 статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі. За приписами частини 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З огляду на відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, про що свідчить паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Жовтневим РВ Маріупольського МУ УМВС України в Донецькій області 10 вересня 2008 року.
З 29.12.2017 по 05.12.2019 ОСОБА_1 перебував на військовій службі в 22 частині 3-го державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України у Донецькій області, що підтверджується копією трудової книжки серії НОМЕР_2 .
3 листопада 2021 року позивач звернувся до відповідача із заявою про розгляд матеріалів на засіданні Комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій осіб у Державній службі України з надзвичайних ситуацій (далі - ДСНС) щодо визначення йому статусу учасника бойових дій, як особі, що захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брала безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення.
Супровідним листом ДСНС позивач отримав витяг з протоколу №14 засідання комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Державній службі України з надзвичайних ситуацій від 7 грудня 2021 року в якому зазначено, що ОСОБА_1 , було відмовлено у наданні статусу учасника бойових дій у зв'язку із у зв'язку із відсутністю у заявника документів про підпорядкування керівнику оперативного штабу з управління антитерористичною операцією в районах її проведення та про прибуття (вибуття) до (з) районів проведення антитерористичної операції, а також документів про направлення у відрядження до районів проведення антитерористичної операції або інших офіційних документів, виданих державними органами, що містять достатні докази про безпосередню участь особи у виконанні завдань антитерористичної операції в районах її проведення.
Позивач, не погоджуючись з рішенням комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Державній службі України з надзвичайних ситуацій від 7 грудня 2021 року №14 про відмову у наданні йому статусу учасника бойових дій, звернувся до суду із даним адміністративним позовом.
Згідно ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року № ETS N 005 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам та аргументам учасників справи, суд виходить з наступного.
В період з 29 грудня 2017 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпечення її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції у Донецькій області, що підтверджується відповідними наказами керівника АТЦ при СБ України, витягами з наказів першого заступника керівника АТЦ при СБ України (керівника АТО на території Донецької та Луганської областей), наказами Державної служби України з надзвичайних ситуацій, довідками про безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпечення її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції у Донецькій області та виконання службових (бойових) завдань під час залучення до проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.
З витягу із наказу першого заступника керівника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) №370дск від 31.12.2017 вбачається, що рядовий служби цивільного захисту 22 державної пожежно-рятувальної частини ОСОБА_2 прибув до складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в Антитерористичній операцій на території Донецької та Луганської областей, забезпеченні її проведення до пункту постійної дислокації з 29 грудня 2017 року.
Відповідно до витягу із наказу першого заступника керівника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) №118дск від 28.04.2018 сержант служби цивільного захисту 22 державної пожежно-рятувальної частини ОСОБА_2 вибув зі складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в Антитерористичній операцій на території Донецької та Луганської областей, забезпеченні її проведення до пункту постійної дислокації до 3 державного пожежно-рятувального загону (м. Маріуполь) з 28 квітня 2018 року.
Також позивачем надано довідку про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпечені її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України №32, видану 08.02.2022 ГУ ДСНС у Донецькій області, згідно якої вбачається, що ОСОБА_1 в період з 29 грудня 2017 року по 27 квітня 2018 року безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпечені її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції у Донецькій області.
Підставами зазначено: наказ керівника АТЦ при СБ України від 31.07.2015 №0161т; витяг із наказу Першого заступника керівника АТЦ при СБ України (керівника АТО на території Донецької та Луганської областей) (по стройовій частині) від 31.12.2017 №370дск; наказ Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 20.04.2018 №255дск; витяг із наказу Першого заступника керівника АТЦ при СБ України (керівника АТО на території Донецької та Луганської областей) (по стройовій частині) від 28.04.2018 №118дск.
В довідці №27 від 31.10.2019, виданої 3 державним пожежно-рятувальним загоном Головного управління ДСНС України у Донецькій області на ім'я ОСОБА_1 зазначається, що згідно запису особової справи останнього та архівних документів (витягів із наказів Першого заступника керівника Антитерористичного центру при СБУ (по стройовій частині), Головного управління ДСНС України у Донецькій області) позивач виконував службові (бойові) завдання під час залучення до проведення Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей у період з 29 грудня 2017 року по 27 квітня 2018 року. Також з довідки вбачається, що час проходження служби, протягом якого ОСОБА_1 брав участь в антитерористичній операції зараховується йому до вислуги років для призначення пенсії із розрахунку один місяць служби за три місяці.
Твердження відповідача, що позивач не проходив військову службу, суд вважає таким, що не заслуговує на увагу, оскільки позивач був звільнений зі служби у запас Збройних Сил з постановою на військовий облік.
Як судом встановлено вище, згідно витягу із протоколу засідання комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Державній службі України з надзвичайних ситуацій №14 від 7 грудня 2021 року, позивачеві відмовлено у встановлені статусу “ветеран війни - учасник бойових дій” у зв'язку з тим, дій у зв'язку із відсутністю у заявника документів про підпорядкування керівнику оперативного штабу з управління антитерористичною операцією в районах її проведення та про прибуття (вибуття) до (з) районів проведення антитерористичної операції, а також документів про направлення у відрядження до районів проведення антитерористичної операції або інших офіційних документів, виданих державними органами, що містять достатні докази про безпосередню участь особи у виконанні завдань антитерористичної операції в районах її проведення.
Відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 № 3551-XII (далі - Закон № 3551-XII) учасниками бойових дій визнаються: військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.
Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, категорії таких осіб та терміни їх участі (забезпечення проведення) в антитерористичній операції, у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також райони антитерористичної операції визначаються Кабінетом Міністрів України. Райони здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації визначаються відповідно до Закону України "Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях". Порядок позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, зазначених в абзаці першому цього пункту, визначає Кабінет Міністрів України.
Відповідний Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №413 (далі - Порядок № 413).
Згідно із пунктом 2 Порядку №413 статус учасника бойових дій надається: військовослужбовцям (резервістам, військовозобов'язаним) Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовцям військових прокуратур, особам рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДФС, поліцейським, особам рядового, начальницького складу, військовослужбовцям МВС, Управління державної охорони, Держспецзв'язку, ДСНС, Державної кримінально-виконавчої служби, співробітникам Служби судової охорони, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.
За приписами абз.абз. 1, 2, 6 п. 4 цього Порядку підставою для надання особам статусу учасника бойових дій є такі документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції чи здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях в районах її проведення:
- для осіб, які брали участь в антитерористичній операції, - витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при СБУ або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції, витяги з наказів керівника оперативного штабу з управління антитерористичною операцією чи його заступників або керівників секторів (командирів оперативно-тактичних угруповань) про підпорядкування керівнику оперативного штабу з управління антитерористичною операцією в районах її проведення та про прибуття (вибуття) до (з) районів проведення антитерористичної операції, документи про направлення у відрядження до районів проведення антитерористичної операції або інші офіційні документи, видані державними органами, що містять достатні докази про безпосередню участь особи у виконанні завдань антитерористичної операції в районах її проведення;
- для осіб, які залучалися до проведення антитерористичної операції на строк менше ніж 30 календарних днів, - документи, зазначені в абзаці другому цього пункту, витяги з бойових наказів, бойових розпоряджень, бойових донесень (журналів бойових дій, оперативних завдань), які підтверджують факт безпосереднього зіткнення та вогневого контакту з противником, проведення розвідувальних заходів;
- для осіб, які брали участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, - витяги з наказів Генерального штабу Збройних Сил України про залучення до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, витяги з наказів Командувача об'єднаних сил, командирів оперативно-тактичних угруповань про прибуття (вибуття) до (з) районів здійснення цих заходів, документи про направлення у відрядження до районів здійснення цих заходів.
Пунктом 5 Порядку №413 визначено, що Рішення про надання та позбавлення статусу учасника бойових дій приймається: комісіями з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, утвореними в Міноборони, МВС, Мін'юсті, Національній поліції, Національній гвардії, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, Адміністрації Держприкордонслужби, Адміністрації Держспецтрансслужби, Офісі Генерального прокурора, Управлінні державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, ДСНС, ДФС (далі - комісії), - стосовно осіб, зазначених в абзацах другому і третьому пункту 2 цього Порядку; міжвідомчою комісією з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, яка утворюється Мінветеранів (далі - міжвідомча комісія), - у разі виникнення спірних питань, що потребують міжвідомчого врегулювання, та стосовно осіб, зазначених в абзаці четвертому пункту 2 цього Порядку.
Відповідно до п. 6 вказаного Порядку для надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзацах другому і третьому пункту 2 цього Порядку, які брали участь в антитерористичній операції, командири (начальники) військових частин (органів, підрозділів) або інші керівники підприємств, установ та організацій у місячний строк після завершення особами виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення (після видання відповідного наказу керівника Антитерористичного центру при СБУ або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при СБУ) зобов'язані подати на розгляд комісії, утвореної міністерством, центральним органом виконавчої влади чи іншим державним органом, у підпорядкуванні яких перебували військові частини (органи, підрозділи), установи та заклади, у складі яких проходили службу особи, довідки за формою згідно з додатком 1 та документи, передбачені пунктом 4 цього Порядку, які є підставою для надання особам статусу учасника бойових дій.
Комісії вивчають документи, у разі потреби заслуховують пояснення осіб, стосовно яких вони подані, свідків та в місячний строк із дня надходження документів приймають рішення щодо надання статусу учасника бойових дій. За відсутності підстав комісії повертають їх до військових частин (органів, підрозділів), підприємств, установ та організацій з метою подальшого доопрацювання.
Відповідно до п. 8 Порядку №413 у разі неподання командиром (начальником) військової частини (органу, підрозділу) або іншим керівником підприємства, установи та організації до комісії документів, необхідних для надання статусу учасника бойових дій, особи, зазначені в абзацах другому і третьому пункту 2 цього Порядку, можуть самостійно звернутися до відповідної комісії.
Основні функції, завдання, повноваження та склад комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Державній службі України з надзвичайних ситуацій визначено у Положенні про комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Державній службі України з надзвичайних ситуацій та Інструкції про порядок видачі посвідчень учасника бойових дій, нагрудних знаків «Ветеран війни - учасник бойових дій» та листів талонів на право одержання проїзних квитків з 50-відсотковою знижкою їх вартості в Державній службі України з надзвичайних ситуацій, затвердженого наказом МВС України від 22 грудня 2018 року №1048, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 17 січня 2019 року за №55/33026 (далі - Положення №1048).
Відповідно до п.2 розділу І Положення №1048 комісія утворюється наказом ДСНС з метою реалізації заходів, пов'язаних із наданням статусу учасника бойових дій особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, які зокрема: захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.
Відповідно до п.1 розділу ІІ Положення №1048 основними завданнями Комісії є вивчення документів та прийняття рішення щодо надання та позбавлення статусу учасника бойових дій відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Комісія відмовляє в наданні статусу учасника бойових дій у разі: відсутності правових підстав для надання статусу учасника бойових дій; відсутності документів, що містять достатні підтвердні докази і є підставою для надання статусу учасника бойових дій; надання недостовірних даних про осіб, зазначених у пункті 2 розділу I цього Положення; виявлення факту подання недостовірної інформації (п.6 розділу ІІ Положення №1048).
Відповідно до п.8 розділу ІІ Положення №1048 рішення Комісії може бути оскаржено в судовому порядку.
З наведених вище нормативно-правових актів вбачається, що статус учасника бойових дій надається певній особі на підставі документів про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції, зокрема, витягів з наказів керівника Антитерористичного центру при СБУ або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції, витяги з наказів керівника оперативного штабу з управління антитерористичною операцією чи його заступників або керівників секторів (командирів оперативно-тактичних угруповань) про підпорядкування керівнику оперативного штабу з управління антитерористичною операцією в районах її проведення та про прибуття (вибуття) до (з) районів проведення антитерористичної операції, документи про направлення у відрядження до районів проведення антитерористичної операції або інші офіційні документи, видані державними органами, що містять достатні докази про безпосередню участь особи у виконанні завдань антитерористичної операції в районах її проведення.
Такі документи разом із довідкою за формою згідно з додатком 1 Порядку № 413 (про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України) подаються комісії керівником установи у місячний строк після завершення особами виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення, а в разі неподання керівником установи особи, зазначені в абзацах другому і третьому пункту 2 цього Порядку, можуть самостійно звернутися до відповідної комісії.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до комісії із заявою про надання йому статусу учасника бойових та надав комісії необхідні для отримання статусу учасника бойових дій документи, визначені положеннями Порядку №413 та Положення №1642, зокрема: витяги з наказів керівника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) про прибуття та вибуття до складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в Антитрерористичній операції, довідки про таку участь да довідку про пільговий стаж для нарахування пенсії сааме з підстав безпосередньої участі в антитерористичній операції.
Додані позивачем документи до заяви про надання статусу учасника бойових дій відповідають переліку документів, на підставі яких особі надається статус учасника бойових дій, визначеному пунктом 4 Порядку №413 та пунктом 3 Положення №1642 та підтверджують безпосередню участь позивача в антитерористичній операції та забезпеченні її проведення.
Враховуючи наведене суд дійшов висновку про необґрунтованість рішення про відмову позивачу в наданні статусу учасника бойових дій оформленого протоколом засідання комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Державній службі України з надзвичайних ситуацій №14 від 7 грудня 2021 року та наявність підстав для визнання цього рішення протиправним та його скасування.
Отже, позов підлягає частковому задоволенню.
Суд згідно з ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 3 статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення.
Згідно ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного суб'єктами владних повноважень, а вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення.
Згідно частини 4 статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернення позивача, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
З огляду на встановлені обставини справи та наведені норми закону, якими регулюються спірні відносини, враховуючи той факт, що суд не може підміняти Комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Державній службі України з надзвичайних ситуацій на виконання функцій покладених державою із надання статусу учасника бойових дій, суд вважає, що належним способом захисту прав позивача буде:
визнання незаконним та скасування рішення комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Державній службі України з надзвичайних ситуацій від 7 грудня 2021 року №14 про відмову ОСОБА_1 у наданні статусу учасника бойових дій;
зобов'язання комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Державній службі України з надзвичайних ситуацій повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо надання статусу учасника бойових дій відповідно до вимог п. 19 ч. 1 ст. 6 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 22.10.1993 № 3551-ХІІ з урахуванням висновків суду, викладених у даному рішенні.
Отже, позов підлягає частковому задоволенню.
Суд вважає за необхідне звернути увагу відповідача на те, що відповідно до вимог частини другої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Згідно норм статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;
3) яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин;
4) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити;
5) як розподілити між сторонами судові витрати;
6) чи є підстави допустити негайне виконання рішення;
7) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
Норми статті 245 КАС України визначають повноваження суду при вирішенні справи. Так, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Рішення суду, згідно положень статті 246 КАС України, складається з вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин.
У вступній частині рішення зазначаються:
1) дата і місце його ухвалення;
2) найменування суду;
3) прізвище та ініціали судді або склад колегії суддів;
4) прізвище та ініціали секретаря судового засідання;
5) номер справи;
6) ім'я (найменування) сторін та інших учасників справи;
7) вимоги позивача;
8) прізвища та ініціали представників учасників справи та прокурора.
В описовій частині рішення зазначаються:
1) стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача;
2) заяви, клопотання учасників справи;
3) інші процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо).
У мотивувальній частині рішення зазначаються:
1) обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини;
2) докази, відхилені судом, та мотиви їх відхилення;
3) мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову;
4) чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку;
5) норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування;
6) норми права, на які посилалися сторони, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування;
7) мотиви, з яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суд, відмовляючи у позові, дійшов висновку, що оскаржуване рішення, дія чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень визнано судом таким, що вчинено відповідно до вимог частини другої статті 2 цього Кодексу.
У резолютивній частині рішення зазначаються:
1) висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної із заявлених вимог;
2) розподіл судових витрат;
3) строк і порядок набрання рішенням суду законної сили та його оскарження;
4) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та по батькові (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків сторін (для фізичних осіб), за його наявності, або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України.
Суд зазначає, що висновки суду, викладені в мотивувальній частині його рішення є в однаковій мірі обов'язковими для врахування суб'єктом владних повноважень при здійсненні своїх повноважень на виконання рішення суду, як і висновки, визначені в резолютивній частині рішення.
Отже, суд зауважує, що при визначенні меж встановлених зобов'язань необхідно враховувати як резолютивну, так і мотивувальну частини судового рішення.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, які складаються з судового збору, суд зазначає наступне.
Відповідно до п.16 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору, тому питання щодо розподілу судових витрат у даній справі не вирішується.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 257-262, 291 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Державної служби України з надзвичайних ситуацій в особі комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Державній службі України з надзвичайних ситуацій (код ЄДРПОУ: 38516849, місцезнаходження: вул. О. Гончара, б.55а, м. Київ) про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати незаконним та скасувати рішення комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Державній службі України з надзвичайних ситуацій від 7 грудня 2021 року №14 про відмову ОСОБА_1 у наданні статусу учасника бойових дій.
Зобов'язати комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Державній службі України з надзвичайних ситуацій повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо надання статусу учасника бойових дій відповідно до вимог п. 19 ч. 1 ст. 6 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 22.10.1993 № 3551-ХІІ з урахуванням висновків суду, викладених у даному рішенні.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення прийнято в нарадчій кімнаті в порядку спрощеного позовного провадження 15 грудня 2022 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.
Повідомити сторін, що заяви по суті справи, заяви з процесуальних питань, клопотання, пояснення, додаткові письмові докази, висновки експертів, можуть бути ними подані в електронному вигляді на електронну пошту суду або через особистий кабінет в системі “Електронний суд”.
Направлення даного рішення суду здійснювати шляхом електронного листування на електронні адреси учасників справи.
Інформацію щодо роботи суду можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://adm.dn.court.gov.ua.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя А.С. Зеленов