Україна
Донецький окружний адміністративний суд
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 грудня 2022 року Справа№200/4256/22
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Трояновой О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ:
Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій відповідача 2 щодо відмови в призначенні пенсії, та скасування рішення про відмову в призначенні пенсії від 18.08.2022 року 057250004607, зобов'язання відповідача 1 призначити пенсію ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 10.08.2022 року, зарахувавши до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" періоди роботи згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 з 24.06.2003 по 12.04.2005, з 12.04.2005 по 13.06.2006, з 26.06.2006 по 03.11.2006, з 20.11.2006 по 10.08.2022, із застосуванням роз'яснень Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року 8.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 09 вересня 2022 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи. Витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області обґрунтовану інформацію щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії.
За правилами частини 1 статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Законом України від 24 лютого 2022 року N2102-IX, затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року N 64/2022"Про введення воєнного стану в Україні", згідно якого, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, продовжено строк дії воєнного стану в Україні.
Відповідно до ст. 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12 травня 2015 року 389-VIII, в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.
Рішенням Ради суддів України від 24 лютого 2022 року N 9, з урахуванням положень статті 3 Конституції України про те, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю рекомендовано зборам суддів, головам судів, суддям судів України у випадку загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.
Згідно п. 4 Рекомендацій Ради суддів України, опублікованих 02.03.2022 року, щодо роботи судів в умовах воєнного стану, судам України рекомендовано усіх доступних працівників, по можливості, перевести на дистанційну роботу.
Місцезнаходження Донецького окружного адміністративного суду визначено м. Слов'янськ Донецької області.
У зв'язку з активізацією проведення бойових дій на території Донецької області та прилеглих областей, виникнення загрози безпеці, здоров'ю та життю людей, головою Донецького окружного адміністративного суду 26 лютого 2022 року прийнято наказ 14/І-г «Про запровадження особливого режиму роботи Донецького окружного адміністративного суду у вигляді дистанційної роботи». Наказом запроваджено особливий режим роботи з 26 лютого 2022 року до закінчення воєнного стану, і до дня відновлення роботи суду у звичайному режимі.
Враховуючи те, що станом на 19 грудня 2022 року в Україні продовжує діяти воєнний стан, суд продовжує розгляд і вирішення справи в письмовому провадженні.
В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що 10.08.2022 року звернувся за призначенням пільгової пенсії за віком відповідно до п. 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Рішенням від 18.08.2022 року 057250004607 відповідач 2 відмовив в призначенні пенсії через відсутність необхідного пільгового стажу. За підрахунком відповідача, пільговий стаж роботи ОСОБА_1 , який дає право на призначення пенсії відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», складає: підземні провідні посади - 15 років 10 місяців 15 днів замість фактично наявних - 17 років 3 місяці 3 дні; підземні професії за постановою 202- 21 рік 4 місяці замість фактично наявних - 23 роки 03 місяці 22 дні. Зазначив, що трудовою книжкою підтверджено загальний пільговий стаж в одинарному розмірі 19 років 22 дні, пільговий стаж на підземних роботах за постановою 202 становить 1 рік 9 місяців 22 дні; пільговий стаж на підземних роботах провідної професії становить 17 років 3 місяці 3 дні; додатковий стаж відповідно до роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року 8 за роботи на провідній професії «прохідник» становить 4 роки 3 місяці. Застосовуючи роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року 8 пільговий стаж з урахуванням кратності за 1 рік 3 місяці складає 23 роки 03 місяці 22 дні. Вважає, що на час звернення із заявою про призначення пенсії мав пільговий стаж на провідних посадах «прохідником» за ст.14-20 - шахтарі 21 рік 06 місяців 03 дня (17 років 3 місяці 3 дні + 4 роки 3 місяці),а тому відмова в призначенні пенсії була неправомірною. Рішення відповідача 2 про відмову в призначенні пенсії від 18.08.2022 року 057250004607 вважає протиправним, просив задовольнити позов.
У строк, встановлений судом, через відділ документообігу та архівної роботи суду від відповідача 1 надійшов відзив на адміністративний позов, в якому відповідач заперечив проти задоволення заявлених вимог позивача. Свою позицію відповідач вмотивовував тим, що позивач звернувся із заявою від 10.08.2022 за призначенням пенсії незалежно від віку відповідно частини 3 статті 114 Закону України 1058 від 09.07.2003р. «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». 18.08.2022 Головним управлінням ПФУ в Одеській області, яким опрацьовано заяву за принципом екстериторіальності, прийнято рішення про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Страховий стаж позивача становить - 32 роки 10 місяців 25 днів, стаж роботи на пільгових умовах становить - 22 роки 07 місяців 19 днів. До пільгового стажу не зараховано 1 день безкоштовної відпустки та два дні учбового пункту згідно довідки 04/14-1306 від 18.07.2022 виданої ВП «Шахта «Котляревська», та 20 днів безкоштовної відпустки згідно довідки 66 від 10.08.2022 виданої ВП «Шахта 1-3 «Новогродівська». До пільгового стажу не зараховані періоди роботи на ВАТ «Донецькшахтбуд» ДП ГХК «Донбасшахтбуд» за період роботи з 26.06.2006 по 03.11.2006 у зв'язку з відсутності відомості про фактичне розташування підприємства. Довідка про пільговий характер роботи за вказаний період для призначення пенсії заявником не надавалась. У зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу винесено рішення про відмову від 18.08.2022 057250004607.
Відповідач 2 не скористався правом на подання відзиву. Враховуючи положення ч. 6 ст. 162 КАС України суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними матеріалами у справі.
Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин України (паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Селидівським МВ УМВС України в Донецькій області 20 червня 2000 року, РНОКПП НОМЕР_3 ), є особою, що претендує на призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідач 1 - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010) та відповідач 2 - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385) є суб'єктами владних повноважень органами виконавчої влади, основним завданням яких, згідно вимог чинного законодавства, зокрема, є реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення.
18.08.2022 року за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 від 10.08.2022 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області прийнято рішення 057250004607. Рішення обгрунтоване тим, що відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Страховий стаж особи становить 32 роки 10 місяців 25 днів. Пільговий стаж особи становить: підземні провідні професії - 15 років 10 місяців 15 днів; підземні професії за Постановою 202 -1 рік 4 місяці. Результати розгляду документів, доданих до заяви: за доданими документами до страхового та пільгового стажу зараховано всі періоди роботи.
Судом встановлено на підставі відомостей трудової книжки серії НОМЕР_1 від 16 травня 2002 року, що ОСОБА_1 працював у ДВАТ «Шахта Росія» Дочірнє підприємство ДХК «Селидіввугілля» у період з 24.06.2003 року по 13.06.2006 року, а саме:
- на підставі наказу 485к від 25.06.2003 року прийнято учнем машиніста підземних установок з повним робочим днем у шахті;
- на підставі наказу 512к від 01.07.2003 року направлено на курси навчання з відривом від виробництва;
- на підставі наказу 353к від 12.04.2005 року переведено учнем прохідника;
- на підставі наказу 362к від 13.04.2005 року направлено на курси навчання з відривом від виробництва;
- на підставі наказу 362к від 13.04.2005 року пройшов практику прохідника з повним робочим днем у шахті;
- на підставі наказу 653к від 11.07.2005 року переведено прохідником 5 розряду з повним робочим днем у шахті;
- на підставі наказу 507к від 13.06.2006 року звільнено за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням.
Крім того, судом встановлено на підставі відомостей трудової книжки серії НОМЕР_1 від 16 травня 2002 року, що ОСОБА_1 працював у ВАТ «Донецькшахтобуд» у період з 26.06.2006 року по 03.11.2006 року, а саме:
- на підставі наказу 214кк від 26.06.2006 року прийнято прохідником 5 розряду підземним з повним робочим днем у шахті;
- на підставі наказу 410к від 03.11.2006 року звільнено за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням.
Судом встановлено на підставі відомостей трудової книжки серії НОМЕР_1 від 16 травня 2002 року, що ОСОБА_1 працює у ВП «Селидіввугілля» ДП «Селидіввугілля» у період з 20.11.2006 року, а саме:
- на підставі наказу 179к від 23.11.2006 року прийнято прохідником 5 розряду з повним робочим днем у шахті.
Крім того, в матеріалах справи наявна довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності книжки або відповідних записів у ній, видана відокремленим підрозділом «Шахта «Котляревське» Державного підприємства «Селидіввугілля» 18.07.2022 року 04/14, відповідно до якої ОСОБА_1 працював у періоди з 24.06.2003 по 30.06.2003 року, з 01.07.2003 по 31.07.2003 року, з 01.08.2003 по 26.08.2003 року, з 27.08.2003 по 11.04.2005 року, з 12.04.2005 по 12.04.2005 року, з 13.04.2005 по 31.05.2005 року, з 01.06.2005 по 07.07.2005 року та з 08.07.2005 по 13.06.2005 року за професіями, що передбачені Списком 1 розділом 1 підрозділом 1, підстава Постанова КМУ 36 від 16.01.2003 року. Додаткові відомості: згідно п. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Додатково зазначено: з 24.06.2003 по 26.06.2006 року - учбовий пункт, 01.07.2003 по 31.07.2003 року - курси з відривом від виробництва в УКК м. Селидове, за період з 01.08.2003 по 26.08.2003 року - 02 дні учбовий пункт, з 13.04.2005 по 31.05.2005 року - курси з відривом від виробництва в УКК м. Селидове, за період з 01.06.2005 по 07.07.2005 року - 02 дні учбовий пункт, відпустка без оплати - 1 день листопада 2003 року.
Крім того, в матеріалах справи наявна довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності книжки або відповідних записів у ній, видана відокремленим підрозділом «Шахта 1-3 «Новогродівська» Державного підприємства «Селидіввугілля» 10.08.2022 року 66, відповідно до якої ОСОБА_1 працював у періоди з 20.11.2006 по теперішній час за професією, що передбачена Списком 1 розділом 1 підрозділом 1, підстава Постанова КМУ 461 від 24.06.2016 року. Додаткові відомості: згідно п. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Додатково зазначено: безкоштовні відпустки - 1 день (липень 2009 року), 1 день (вересень 2009 року), 1 день (травень 2013 року), 1 день (березень 2015 року), 2 дні (червень 2015 року), 1 день (липень 2015 року), 2 дні (лютий 2015 року), 1 день (січень 2015 року), 1 день (березень 2014 року), 4 дні (вересень 2014 року), 2 дні (липень 2016 року), 1 день (жовтень 2019 року), 1 день (липень 2021 року), 1 день (лютий 2022 року).
Відповідно до розрахунку стажу ОСОБА_1 , наданого відповідачем 1, до пільгового стажу позивача не зараховано періоди роботи з 30.06.2003 по 30.06.2003 року, з 01.07.2003 по 31.07.2003 року, з 26.08.2003 по 26.08.2003 року, з 01.11.2003 по 01.11.2003 року, з 10.04.2005 по 11.04.2005 року, з 13.04.2005 по 31.05.2005 року, з 07.07.2005 по 07.07.2005 року, з 14.08.2005 по 13.06.2006 року, з 26.06.2006 по 03.11.2006 року, з 12.07.2022 по 31.07.2022 року.
Отже, предметом спору у даній справі є наявність правових підстав для відмови у призначенні пенсії відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.
Надаючи правову оцінку правовідносинам суд виходив з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 1058-1V.
Відповідно до положень статті 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року 1058-IV (надалі - Закон 1058) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.
Відповідно до вимог частини 3 статті 114 Закону 1058 Працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.
Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 затверджено "Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" ( далі -Порядок 637).
Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Згідно з пунктом 20 Порядку 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Міністерством праці та соціальної політики України та Міністерством фінансів України.
Аналіз наведених положень дає підстави вважати, що право особи на призначення пільгової пенсії має бути підтверджене як пенсіонером (особистими документами), так і підприємством, на якому особа працювала на роботах, віднесених до Списків 1 або 2, і необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт за Списком 1 або 2.
Відсутність підтвердження цих обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу та призначення пенсії на пільгових умовах.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 06 грудня 2015 року у справі 686/19687/14а.
Більше того, суд наголошує, що з вищевикладеного вбачається, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Вищевикладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду викладеною в постанові від 07.03.2018р. у справі 233/2084/17 провадження К/9901/2399/17.
Записи в трудовій книжці позивача виконані без перекреслень, виправлень, чітким правописом, у чіткій послідовності та відповідності дати, номеру запису з посиланням на відповідний наказ, на підставі якого внесено відповідний запис, і завірені печаткою роботодавця, тобто здійснені відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 58.
Суд звертає увагу на те, що записи трудової книжки позивача щодо спірних періодів його роботи містять повну інформацію про роботу на пільгових умовах, також містять повні відомості про характер виконуваних позивачем робіт, оскільки зазначеними записами чітко визначено, що у спірні періоди позивач виконував роботу з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, занятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Суд зазначає, що позивач має відповідні записи у трудовій книжці щодо спірних періодів роботи, та ці записи є належними та допустимими доказами підтвердження його трудового стажу.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.02.2018 Справа 275/615/17 (К/9901/768/17).
Рішення відповідача 2 не містить інформації щодо періодів роботи, які не зараховані до пільгового стажу позивача, проте Відповідач 1 зазначив у відзиві, що до пільгового стажу не зараховані періоди роботи на ВАТ «Донецькшахтбуд» ДП ГХК «Донбасшахтбуд» за період роботи з 26.06.2006 по 03.11.2006 року у зв'язку з відсутності відомості про фактичне розташування підприємства, та у зв'язку з не наданням позивачем довідки про пільговий характер роботи.
Крім того, судом встановлено з розрахунку стажу позивача, що зазначений період зараховано до страхового стажу, проте не зараховано до пільгового стажу.
Враховуючи зазначене, відповідачем 2 протиправно не зараховано до пільгового стажу позивача, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення", період роботи на ВАТ «Донецькшахтбуд» ДП ГХК «Донбасшахтбуд» з 26.06.2006 по 03.11.2006 року.
Стосовно не зарахування до пільгового стажу періоду перебування у відпустках без збереження заробітної плати суд зазначає наступне.
Суд зазначає, що трудова книжка позивача містить усі необхідні печатки та підписи відповідальних осіб за зазначений період.
Суд звертає увагу, що у спірному рішенні від 18.08.2022 року 057250004607 відповідачем 2 не визначено періодів, які не зараховані позивачеві до пільгового стажу роботи, та які зараховані до такого стажу, не здійснено оцінки представлених документів, посилання на них та на нормативно-правові акти, на підставі яких такі періоди роботи не були зараховані.
У відзиві відповідача 1 зазначено, що позивачу не зараховано до пільгового стажу 1 день безкоштовної відпустки згідно довідки 04/14-1306 від 18.07.2022, виданої ВП «Шахта «Котляревська», та 20 днів безкоштовної відпустки згідно довідки 66 від 10.08.2022 виданої ВП «Шахта 1-3 «Новогродівська».
В матеріалах справи наявна довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності книжки або відповідних записів у ній, видана відокремленим підрозділом «Шахта «Котляревська» Державного підприємства «Селидіввугілля» 18.07.2022 року 04/14, відповідно до якої позивач перебував у відпустці без збереження заробітної плати у листопаді 2003 року (1 к.д.), та довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності книжки або відповідних записів у ній, видана відокремленим підрозділом «Шахта 1-3 «Новогродівська» Державного підприємства «Селидіввугілля» 10.08.2022 року 66, відповідно до якої позивач перебував у відпустці без збереження заробітної плати у липні 2009 року (1 к.д.), вересні 2009 року (1 к.д.), травні 2013 року (1 к.д.), березні 2015 року (1 к.д.), червні 2015 року (2 к.д.), липні 2015 року (1 к.д.), лютому 2015 року (2 к.д.), січні 2015 року (1 к.д.), березні 2014 року (1 к.д.), вересні 2014 року (4 к.д.), липні 2016 року (2 к.д.), жовтні 2019 року (1 к.д.), липні 2021 року (1 к.д.), лютому 2022 року (1 к.д.).
Так, Міністерство соціальної політики України в листі від 08 лютого 2016 року 713/039/161-16 роз'яснило, що час простою та періоди відпусток без збереження заробітної плати, якщо вони були пов'язані з виробничою необхідністю, працівникам, які працюють в шкідливих і важких умовах праці, можуть бути зараховані до пільгового стажу, але не більше 1 місяця в календарному році.
Крім того, стосовно не зарахування до пільгового стажу перебування в учбовому пункті 30.06.2003 року та 07.07.2005 року та на курсах з відривом від виробництва у період з 01.07.2003 по 31.07.2003 року та з 13.04.2005 по 31.05.2005 року та періоду роботи з 14.08.2005 по 13.06.2006 року, суд зазначає, що згідно довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності книжки або відповідних записів у ній, виданої відокремленим підрозділом «Шахта «Котляревська» Державного підприємства «Селидіввугілля» 18.07.2022 року 04/14, у зазначені періоди позивач працював за професією, що передбачена Списком 1. Враховуючи зазначене, не зарахування відповідачем 2 зазначених періодів є протиправним.
Суд зазначає, що частиною третьою статті 44 Закону 1058-ІV передбачено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
На підставі пункту 4.2 Порядку 22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію:
1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж.
2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;
3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви (абзац третій пункту 1.7 розділу І Порядку).
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Як вже зазначалось судом, Порядок 22-1 визначає, що право особи на одержання пенсії встановлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк або подання додаткових документів має застосовуватися органом Пенсійного фонду з урахуванням пункту 1 статті 7 Закону 1058, згідно з яким загальнообов'язкове державне пенсійне страхування здійснюється за принципом гласності, прозорості та доступності діяльності Пенсійного фонду. Тобто у разі можливості усунення недоліків у поданих документах, орган Пенсійного фонду має повідомити про це зацікавлену особу та зажадати такого усунення, а не відмовляти одразу з формальних підстав. Відмова у призначенні (перерахунку) пенсії повинна свідчити про відсутність у особи відповідного права, бути остаточною на час розгляду відповідного звернення компетентним органом. Таке відповідатиме принципу правової визначеності та належного урядування, про необхідність дотримання яких неодноразово вказувалося у рішеннях ЄСПЛ.
Не зважаючи на наявність відповідного права, відповідачем, враховуючи наявність сумніву, не здійснено жодних дій, спрямованих на отримання відомостей, додаткових документів, на підставі яких можливо було б підтвердити зв'язок відпустки без збереження заробітної плати позивача з виробничою необхідністю.
При цьому як вбачається з рішення відповідача 2 від 18.08.2022 року 057250004607, що останнє не містить відомостей щодо не зарахування вищезазначених періодів перебування у відпустці без збереження заробітної плати, так само як і періодів роботи позивача з 14.08.2005 по 13.06.2006 року та з 26.06.2006 по 03.11.2006 року та періодів перебування в учбовому пункті 30.06.2003 року та 07.07.2005 року та на курсах з відривом від виробництва у період з 01.07.2003 по 31.07.2003 року та з 13.04.2005 по 31.05.2005 року, та обґрунтування причин такого не зарахування.
Оскільки рішення суду не може ґрунтуватись на припущеннях, має бути чітким та зрозумілим, а відсутність у листі про відмову к перерахунку пенсії мотивів не зарахування до пільгового стажу роботи окремих періодів, та наявність розбіжностей вказаного у рішенні та позовних вимогах, означене не дозволяє суду перевірити, чи правомірно зазначенні періоди роботи, тощо не зараховані до пільгового стажу, і свідчить про те, що відповідач діяв необґрунтовано, та без додержання вимог до відповідного рішення органу, уповноваженого на призначення пенсії.
Враховуючи те, що спірне рішення пенсійного органу не містить у собі жодної конкретизації щодо не зарахованих до пільгового стажу позивача періодів роботи, посилання на норми діючого законодавства, які стали підставою для незарахування певних періодів роботи до пільгового стажу позивача за Списком 1, за змістом рішення відсутній аналіз причин зарахування чи відмови у зарахуванні спірних періодів роботи.
У юриспруденції дискреційні повноваження визначаються як право голови держави, уряду, інших посадовців в органах державної влади у разі ухвалення рішення з питання, віднесеного до їх компетенції, діяти за певних умов на власний розсуд у рамках закону. А в Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи вказано, що адміністративний орган може здійснювати «дискреційні повноваження», користуючись певною свободою розсуду у разі ухвалення будь-якого рішення. Такий орган в силу (за) наявності у нього дискреційних повноважень може вибирати з декількох варіантів припустимих рішень той, який він вважає найбільш відповідним у даному випадку. За цього надано рекомендацію судам не втручатися у дискреційні повноваження державних органів.
Дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають у застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень. У більш звуженому розумінні дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчиняти конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними). Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 21 травня 2013 року 21-87а13.
Статтею 58 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» 1058-ІV визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.
Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 3 ст. 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 10 квітня 2018 року по справі 348/2160/15-а.
При вирішені цього спору суд керується ч.2 ст.2 КАС України, в силу якої, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Так, критерій «прийняття рішень, вчинення (не вчинення) дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України» - за змістом випливає з принципу законності, що закріплений у ч.2 ст.19 Конституції України: «Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України»
«На підставі» означає, що суб'єкт владних повноважень:
- має бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України;
- зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.
Критерій «прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії» - відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, висновки експертів тощо.
Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про визнання протиправним та скасування спірного рішення відповідача 2 з підстав його не обгрунтованості.
Суд звертає увагу, що відповідачем 2 не прийнято обґрунтоване рішення по суті вимог, зміст спірного рішення дозволяє неконкретне/різне тлумачення щодо періодів, які не були зараховані/та які були зараховані до пільгового стажу позивача, та їх причин такого не зарахування, натомість у суду відсутнє право на втручання в дискреційні повноваження управління щодо надання на власний розсуд оцінки наявності у позивача права на призначення пенсії, за такого наведеного змісту рішення пенсійного органу, оскільки визначення періодів зарахування або відмови у зарахування певної кількості днів до пільгового стажу повинні бути відображені у рішенні органу, що призначає пенсію, з посиланням на відповідні законодавчі норми, відтак позовні вимоги про зобов'язання відповідача зарахувати до пільгового стажу позивача спірні періоди, в тому числі, із застосуванням роз'яснень Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року 8 є передчасними.
Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, з огляду на встановлені у справі обставини та наведені норми чинного законодавства, якими регулюються спірні відносини, з урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення щодо призначення пенсії, з наведенням обґрунтувань причин його прийняття, суд дійшов висновку, що належним та достатнім способом правового захисту у даному випадку є зобов'язання відповідача 1 повторно розглянути заяву позивача від 10.08.2022 року про призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та прийняти відповідне рішення щодо призначення пенсії з урахуванням висновків суду викладених у мотивувальній частині рішення, в порядку, визначеному Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із зазначенням конкретної кількості днів для зарахування до пільгового стажу ОСОБА_1 , або відмови у зарахуванні таких до пільгового стажу, із зазначенням відповідних періодів роботи, та з посиланням на нормативно-правові акти, на підставі яких такі періоди роботи не зараховані та з яких конкретно причин.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з нормами частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п'ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.
Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
За таких обставин суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно з положеннями частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Відповідно до частини восьмої статті 139 КАС України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Таким чином, судовий збір у розмірі 992,40 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів пропорційно.
На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 2-15,19-21,72-79, 90, 94, 122, 123, 132, 159-161,164,192-194,224-228,241-247,255,253-262,293-295 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 18.08.2022 року 057250004607 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, адреса: 84116, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) від 10.08.2022 року про призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та прийняти відповідне рішення щодо призначення пенсії з урахуванням висновків суду викладених у мотивувальній частині рішення, в порядку, визначеному Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із зазначенням конкретної кількості днів для зарахування до пільгового стажу, або відмови у зарахуванні таких до пільгового стажу, із зазначенням відповідних періодів роботи, та з посиланням на нормативно-правові акти, на підставі яких такі періоди роботи не зараховані та з яких конкретно причин.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, юридична адреса: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Соборна, буд. 3) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 коп.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, юридична адреса: 65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 коп.
Рішення прийнято в нарадчій кімнаті в порядку письмового провадження 19 грудня 2022 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Суддя О.В. Троянова