Україна
Донецький окружний адміністративний суд
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 грудня 2022 року Справа№200/1032/22
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Троянової О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправною та скасування постанови
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправною та скасування постанови Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про застосування адміністративно-господарського штрафу 283764 від 14.09.2021 у розмірі 17000 грн; cтягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачений судовий збір у розмірі 994,40 грн; стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати, пов'язані з наданням професійної правничої допомоги у розмірі 5000 грн.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 20.01.2022 року заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено. Зупинено стягнення боргу у виконавчому провадженні ВП 68066125, відкритого 06.01.2022 старшим державним виконавцем Костянтинівського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) з примусового виконання постанови Державної служби України з безпеки на транспорті Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки 283764 від 14.09.2021 - до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 21.01.2022 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.
Законом України від 24 лютого 2022 року N2102-IX, затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року N 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", згідно якого, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України продовжено строк дії воєнного стану в Україні.
Відповідно до ст. 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12 травня 2015 року 389-VIII, в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.
Рішенням Ради суддів України від 24 лютого 2022 року N 9, з урахуванням положень статті 3 Конституції України про те, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю рекомендовано зборам суддів, головам судів, суддям судів України у випадку загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.
Згідно п. 4 Рекомендацій Ради суддів України, опублікованих 02.03.2022 року, щодо роботи судів в умовах воєнного стану, судам України рекомендовано усіх доступних працівників, по можливості, перевести на дистанційну роботу.
Місцезнаходження Донецького окружного адміністративного суду визначено м. Слов'янськ Донецької області.
У зв'язку з активізацією проведення бойових дій на території Донецької області та прилеглих областей, виникнення загрози безпеці, здоров'ю та життю людей, головою Донецького окружного адміністративного суду 26 лютого 2022 року прийнято наказ 14/І-г «Про запровадження особливого режиму роботи Донецького окружного адміністративного суду у вигляді дистанційної роботи». Наказом запроваджено особливий режим роботи з 26 лютого 2022 року до закінчення воєнного стану, і до дня відновлення роботи суду у звичайному режимі.
Враховуючи те, що станом на 13 грудня 2022 року в Україні продовжує діяти воєнний стан, суд продовжує розгляд і вирішення справи в письмовому провадженні.
Так, заявлені позовні вимоги позивача обґрунтовані тим, що 15.07.2021 року Державною службою України з безпеки на транспорті в особі Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки було складено акт проведення перевірки додержання вимог і законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом 291241 про перевищення транспортним засобом марки MAN д.н.з НОМЕР_1 нормативних вагових параметрів, на підставі якого складено постанову про застосування адмністративно-господарського штрафу 283764 від 14.09.2021 у розмірі 17000 грн. Позивач вважає її протиправною та просить скасувати.
Відповідач не скористався правом на подання відзиву. Враховуючи положення ч. 6 ст 162 КАС України суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними матеріалами справи.
Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.
Позивач, ОСОБА_1 зареєстрована в якості фізичної особи-підприємця відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за РНОКПП НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_1 . Основний вид економічної діяльності: вантажний автомобільний транспорт КВЕД 49.11.
Відповідач, Державна служба України з безпеки на транспорті в особі Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (код ЄДРПОУ 39816845), є в розумінні кодексу адміністративного судочинства України суб'єктом владних повноважень.
13.07.2021 року Південним Міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки було видано направлення на рейдову перевірку 026492 для проведення рейдової перевірки транспортних засобів автодороги М-05 Київ - Одеса М-03 452 км+811 км.
Відповідно даних товарно-транспортної накладної від 15.07.2021 року, водієм ОСОБА_2 здійснювалось перевезення вантажу ріпаку масою 40 т з відвантаженням у м. Чорноморську Одеської області.
Перевезення здійснювалось на автомобілі марки МАN з реєстраційним номером НОМЕР_1 , з напівпричепом АН1814ХF, про що свідчить свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (право власності ОСОБА_1 ).
15.07.2021 року посадовою особою Укртрансбезпеки на ділянці автодороги М-05 Київ - Одеса М-03 452 км + 811км складено довідку 0075121 про результати здійснення габаритно-вагового контролю, згідно якої повна маса транспортного засобу становить 40,88 т. з навантаженням на вісі: 1) 7,16; 2) 13,15; 3) 7,06; 4) 6,8; 5) 6,71.
15.07.2021 року складено розрахунок плати за проїзд великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту 0063194, за яким сума, що підлягає сплаті становить 84,36 євро.
15.07.2021 року посадовими особами відповідача складено акт 291241, яким встановлено порушення абз. 15 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 відсотків, але не більше 20 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу.
14.09.2021 року Східним міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки винесена спірна постанова 283764, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративно-господарський штраф у сумі 17000 гривень.
Позивач вважає постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу протиправною, у зв'язку з чим звернулась до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 р. 103 Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).
Згідно з пунктом 4 зазначеного Положення основними завданнями Укртрансбезпеки є:
1) реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування (далі - автомобільний транспорт), міському електричному, залізничному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті;
2) внесення на розгляд Міністра інфраструктури пропозицій щодо забезпечення формування державної політики з питань безпеки на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті;
3) здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті;
4) надання у передбачених законом випадках адміністративних послуг у сфері автомобільного, міського електричного, залізничного, морського та річкового транспорту.
Спеціальним законом, що регулює спірні правовідносини, є Закон України «Про автомобільний транспорт» 2344-III від 05.04.2001 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон 2344-III), відповідно до статті 1 якого, автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Статтею 6 Закону 2344-III передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі). Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України. У разі проведення позапланових і рейдових перевірок автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.
На виконання вимог статті 6 Закону 2344-III, постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 1567 було затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (далі - Порядок 1567), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконанням суб'єктами господарювання ліцензійних умов, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами, а також диспетчерського контролю за роботою автомобільних перевізників.
Відповідно до пункту 4 Порядку 1567 державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Пунктом 15 Порядку 1567 передбачено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону 2344-III документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом, додержання водієм режиму праці та відпочинку, виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні , інших нормативно-правових актів.
У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3, що встановлено пунктом 21 Порядку 1567.
Згідно з пунктом 22 Порядку 1567 у разі відмови уповноваженої особи суб'єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб'єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадові особи, що провели перевірку, роблять про це запис.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 року 879 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» затверджено:
- Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні;
- Ставки плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні;
- Порядок тимчасового обмеження або заборони руху транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на окремих ділянках автомобільних доріг загального користування (Порядок 879 - далі).
Порядок 879 визначає механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування та крім того механізм справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів.
Відповідно до пп. 4 пункту 1 Порядку 879, габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.
Відповідно пунктів 20, 21 Порядку 879, за результатами габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.
У разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд).
Судом встановлено з матеріалів справи, що посадовими особами Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки 15.07.2021 року складено розрахунок плати за проїзд великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, за яким сума, що підлягає сплаті становить 84,36 євро.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 30.01.2019 року у справі 800/3/18 (провадження К/9901/54235/18) зазначила наступне:
«26. За своєю правовою природою плата за проїзд великоваговим транспортним засобом є не штрафною санкцією, а сумою відшкодування матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування.
27. За змістом частини п'ятої статті 21 КАС вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства».
Пунктом 4 Порядку 879 встановлено, що робота пунктів габаритно-вагового контролю в частині організації та проведення робіт із зважування транспортних засобів забезпечується Укртрансбезпекою, її територіальними органами, службами автомобільних доріг в Автономній Республіці Крим, областях та м. Севастополі і підприємствами, визначеними в установленому законодавством порядку.
Як зазначено вище, 15.07.2021 року на ділянці а/д автодороги Київ - Одеса М-03 452 км+811 км, актом перевірки було встановлено, що загальна маса транспортного засобу разом з вантажем становила 40,88 т при нормі 40 т; навантаження на одиночну вісь транспортного засобу марки MAN, номерний знак НОМЕР_1 , становило 13,15 т при нормі 11 т.
Відповідно до п. 12. Порядку 879, вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.
При цьому, із положень Порядку 879 можливо зробити висновок, що саме довідка про здійснення габаритно-вагового контролю є підтверджуючим документом щодо здійснення габаритно-вагового контролю.
Стаття 48 Закону 2344-III передбачає, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Відповідно до абз. 2 ст. 48 Закону 2344-III документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:
- для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;
- для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Відсутність дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України транспортним засобом з перевищенням вагових параметрів, виданий компетентними уповноваженими органами, зафіксована в акті від 15.07.2021 року 291551 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.
Частина 3 статті 48 Закону 2344-III передбачає, що у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом (окрім зазначених у ч. 2 даної статті) є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.
Відповідно до пунктів 2, 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року 30, транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великогабаритним, якщо його габарити перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 ПДР України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 31 грудня 1993 року 1094.
Згідно пункту 21 Порядку 879, у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд). Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.
Рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.
При перевірці встановлено, що рух автомобільними дорогами України здійснювався із перевищенням вагових обмежень, а дозвіл, що дає право на такий рух у водія ОСОБА_2 був відсутній.
Пункт 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України 1306 від 10.10.2001 року передбачає, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
За результатами габаритно-вагового контролю транспортного засобу позивача марки MAN, номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричепом номерний знак НОМЕР_3 , було встановлено, що загальна маса транспортного засобу разом з вантажем становила 40,88 т при нормі 40 т; навантаження на одиночну вісь транспортного засобу становило 13,15 т при нормативно допустимому 11 т.
Законом України 54-ІХ від 11.09.2019 року, який набув чинності 25.09.2019 року, внесені зміни до Закону України «Про автомобільний транспорт», зокрема, частину першу статті 60 цього закону доповнено новими абзацами:
- абзац 14 - перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
- абзац 15 - перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
- абзац 16 - перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідачем, було встановлено, що навантаження на одиночну вісь транспортного засобу марки MAN, номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричепом номерний знак НОМЕР_3 становило 13,15 т при нормативно допустимому 11 т.
Стосовно доводів позивача, що вантаж, який перевозиться (ріпак) є сипучим і його маса не є сталою у різних точках автомобіля під час руху, то суд зазначає, що такі доводи є безпідставними, оскільки автомобіль на ваги (під час зважування) заїжджає повільно - зі швидкістю не більше 5-6 км на годину, а така швидкість руху не може призвести до значного зміщення вантажу. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду 803/1540/16 від 24.07.2019 року.
Відносно доводів позивача про відсутність відповідної Методики зважування транспортного засобу для підтвердження неможливості встановлення точного показника навантаження на кожну з осей транспортного засобу з відповідним вантажем, суд зазначає наступне. В розумінні підпункту 2 пункту 2 Порядку 879 вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології. Пунктом 19 Порядку 879, у редакції чинній на час прийняття такого Порядку, встановлювалося, що регламент проведення вимірювання і зважування та технічні параметри вимірювального і зважувального обладнання визначаються Укравтодором згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології. Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2013 року 385 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року 30 і від 27 червня 2007 року 879» пункт 19 Порядку 879 викладено в такій редакції: «Під час проведення габаритно-вагового контролю Укртрансінспекція або її територіальні органи керуються методикою, затвердженою Мінекономрозвитку».
При цьому, змін до п.п.2 п.2 Порядку 879 внесено не було. В подальшому, постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року 671 «Про внесення змін до Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні» пункт 19 Порядку 879 взагалі було виключено.
Таким чином, з огляду на виключення пункту 19 Порядку 879, наявність у терміні «вимірювання» посилання на методику, затверджену спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології, не розцінюється судом як наявність у відповідача обов'язку під час здійснення габаритно-вагового контролю керуватися методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.
Викладене за своєю суттю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, наведеною у постанові від 02.08.2018 року у справі 820/1420/17 (провадження К/9901/24144/18).
На підставі викладеного, враховуючи встановлений під час перевірки факт перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів та відсутність дозволу, який би давав право на рух автомобільними дорогами України або документу про внесення плати за проїзд великовагових транспортних засобів, суд дійшов висновку про обґрунтованість застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу на підставі оскаржуваної постанови.
Відтак, допущене порушення законодавства про автомобільний транспорт підпадає під дію абзацу 15 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Враховуючи викладене, постанова, винесена 14.09.2021 року Східним міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки, про застосування адміністративно-господарського штрафу 283764, якою на ФОП ОСОБА_1 накладено адміністративно-господарський штраф у сумі 17000 гривень є законною та обґрунтованою.
Доводи позивача не спростовують правомірність дій відповідача щодо винесення спірної постанови.
Враховуючи викладене та встановлені у справі обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Судом зазначено вище, що ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 20.01.2022 року заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено. Зупинено стягнення боргу у виконавчому провадженні ВП 68066125 відкритого 06.01.2022 старшим державним виконавцем Костянтинівського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) з примусового виконання постанови Державної служби України з безпеки на транспорті Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки 283764 від 14.09.2021 - до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.
Відповідно до приписів частини 6 статті 157 КАС України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо відмови у задоволенні позову заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним судовим рішенням.
За вимогами ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Оскільки позивачу відмовлено у задоволенні даного позову, підстави для присудження на його користь понесених судових витрат, зокрема, витрат на правову допомогу у справі відсутні.
На підставі вищевикладеного, керуючись Законом України «Про автомобільний транспорт», Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року 1567, статтями 2, 17, 77, 90, 139, 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місцезнаходження згідно даних з ЄДР: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Державної служби України з безпеки на транспорті (місцезнаходження згідно даних з ЄДР: 03135, м. Київ, пр-т. Перемоги, буд. 14; адреса для листування: 84333, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Академічна, буд. 11-1, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови від 14.09.2021 року 283764 про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 17000 гривень - відмовити.
Скасувати заходи забезпечення адміністративного позову, застосовані ухвалою Донецького кружного адміністративного суду від 20 січня 2022 року.
Заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2022 року.
Рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті 16 грудня 2022 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя О.В. Троянова