Україна
Донецький окружний адміністративний суд
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 грудня 2022 року Справа№200/18756/21
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Трояновой О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справуза позовом Комунального підприємства «Маріупольводоканал'до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови
ВСТАНОВИВ:
Комунальне підприємство «Маріупольводоканал» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про застосування адміністративно-господарського штрафу 283919від 30.11.2021 у розмірі 17000 грн.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.
За правилами частини 1 статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Законом України від 24 лютого 2022 року N2102-IX, затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року N 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", згідно якого, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, продовжено строк дії воєнного стану в Україні.
Відповідно до ст. 12-2 Закону України « правовий режим воєнного стану» від 12 травня 2015 року 389-VIII, в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.
Рішенням Ради суддів України від 24 лютого 2022 року N 9, з урахуванням положень статті 3 Конституції України про те, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю рекомендовано зборам суддів, головам судів, суддям судів України у випадку загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.
Згідно п. 4 Рекомендацій Ради суддів України, опублікованих 02.03.2022 року, щодо роботи судів в умовах воєнного стану, судам України рекомендовано усіх доступних працівників, по можливості, перевести на дистанційну роботу.
Місцезнаходження Донецького окружного адміністративного суду визначено м. Слов'янськ Донецької області.
У зв'язку з активізацією проведення бойових дій на території Донецької області та прилеглих областей, виникнення загрози безпеці, здоров'ю та життю людей, головою Донецького окружного адміністративного суду 26 лютого 2022 року прийнято наказ 14/І-г «Про запровадження особливого режиму роботи Донецького окружного адміністративного суду у вигляді дистанційної роботи». Наказом запроваджено особливий режим роботи з 26 лютого 2022 року до закінчення воєнного стану, і до дня відновлення роботи суду у звичайному режимі.
Враховуючи те, що станом на 16 грудня 2022 року в Україні продовжує діяти воєнний стан, суд продовжує розгляд і вирішення справи в письмовому провадженні.
Так, в обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що постановою Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки від 30.11.2021 283919 притягнуто комунальне підприємство «Маріупольводоканал» до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн. Позивач вважає постанову протиправною, посилаючись на безпідставність висновків відповідача про відсутність у водія на момент перевірки товарно-транспортної накладної. Також звертає увагу на порушення процедури здійснення контрольного заходу. Тому, з метою захисту своїх порушених прав, звернувся до суду з адміністративним позовом.
У встановлений строк, відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що працівники Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки діяли в межах законодавства, вважає оскаржувану постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу до позивача законною, просив відмовити в задоволенні позову.
Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.
Позивач, комунальне підприємство «Маріупольводоканалл», код ЄДРПОУ 03361508, юридична адреса: 87555, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Соборна, 7; (основний вид діяльності: 36.00 забір, очищення та постачання води).
Відповідач, Державна служба України з безпеки на транспорті в особі Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, Укртрансбезпека є центральним органом виконавчої владі, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
У відповідності до п.8 Положення, Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Укртрансбезпека та її територіальні органи під час здійснення своїх повноважень діють як суб'єкти владних повноважень, яким надано повноваження щодо здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням перевізниками законодавства про автомобільний транспорт з правом прийняття відповідних рішень, обов'язкових до виконання.
На підставі графіку проведення рейдових перевірок з 08.11.2021 по 14.11.2021 року та направлення на перевірку 014609 від 08.11.2021 року співробітниками Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки проводилась рейдова перевірка у місті Маріуполь на пр-т. Єдності.
Відповідно до Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної служби з безпеки на транспорті та її територіальних органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2013 року 422, було зупинено транспортний засіб марки МАЗ д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 .
В ході перевірки було встановлено відсутність у водія товарно-транспортної накладної, протоколу перевірки та адаптації тахографа транспортного засобу, які відповідно до ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», п. 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, п. 3.3. Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, повинні надаватись для перевірки інспектуючим особам. Крім того, відповідачем встановлено, що право власності та користування транспортного засобу належить КП «Маріупольводоканал».
У зв'язку з виявленими порушенням контролюючим органом 11.11.2021 року складено акт 323112 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, з яким ознайомився ОСОБА_1 та засвідчив це своїм підписом.
На підставі акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом 323112 від 11.11.2021 року Східним міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки була прийнята постанова про застосування адміністративно - господарського штрафу 283919 від 30.11.2021 року, якою накладено на позивача штраф у розмірі 17000 грн.
В матеріалах справи також наявне пояснення водія ОСОБА_1 , згідно якого, під час складання акту від 11.11.2021 року ним було надано накладну-вимогу відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів та повідомлено співробітників Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про те, що ним здійснюється перевезення вантажу, який належить позивачу на праві власності на автомобілі позивача, що є вантажним перевезенням для власних потреб. Проте, дана інформація та надані документи, відповідачем не взято до уваги.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, регулює Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 року 2344-ІІІ (в редакції на момент перевірки), Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою КМУ від 08.11.2006 року 1567.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до абзацу четвертого статті 6 Закону 2344 реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.
Частиною першою статті 48 Закону 2344 визначено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Згідно із частиною другою статті 48 Закону 2344 документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:
для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;
для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Перелік документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2009 року 207 (далі - Постанова 207).
Пунктом 2 Постанови 207 визначено, що особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, забороняється вимагати у водія юридичної особи або фізичної особи-підприємця документи, не передбачені Переліком, затвердженим цією постановою.
Відповідно до вимог Постанови 207 наявність товарно-транспортної накладної є обов'язковою для водія юридичної особи або фізичної особи-підприємця, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах.
Отже, чинне законодавство зобов'язує мати товарно-транспортну накладну тільки на перевезення автотранспортом на договірних умовах.
Згідно з частиною першою абзацом 3 статті 60 Закону 2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Статтею 1 Закону 2344-ІІІ визначено, що автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб'єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах. Для виконання перевезень небезпечних вантажів автомобільний перевізник повинен одержати відповідну ліцензію ( 2344-ІІІ).
Згідно із статтею 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Частинами першою - третьою статті 909 Цивільного кодексу України визначено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
З системного аналізу вищенаведених норм вбачається, що відповідальність у вигляді адміністративно - господарського штрафу передбачена саме за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 Закону 2344-ІІІ, товарно-транспортна накладна обов'язково повинна бути наявна у водія юридичної особи або фізичної особи-підприємця, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, учасниками яких є три сторони - перевізник, вантажовідправник та вантажоодержувач, тобто відповідальність за наявність товарно - транспортної накладної під час перевезення вантажів на договірних умовах несуть саме перевізники, які надають послуги з перевезення вантажу.
Щодо доводів відповідача про ненадання водієм до перевірки протоколу перевірки та адаптації тахографа, суд зазначає наступне.
Наказом Міністерством транспорту та зв'язку України від 24 червня 2010 року 385 затверджено Інструкцію з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті (далі - Інструкція 385), яка визначає порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів.
За приписами п. 1.3 Інструкції 385 ця інструкція поширюється на суб'єктів господарювання, які проводять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).
Отже, з матеріалів справи та з позиції сторін не вбачається наявність у позивача статусу суб'єкта господарювання, що провадить діяльність саме у сфері автомобільного транспорту з наданням послуг по перевезенню вантажу або наявність договору про перевезення вантажу. Отже підстави вважати, що позивач здійснював перевезення в рамках договірних правовідносин, відсутні.
При цьому відповідальність у вигляді адміністративно-господарського штрафу застосовано саме за відсутність товарно-транспортної накладної на товар, протоколу перевірки та адаптації тахографа при наданні послуг з перевезення вантажів, натомість, доказів надання позивачем таких послуг відповідачем суду не надано.
Таким чином, суд дійшов висновку, що в даному випадку позивач не здійснював перевезення вантажу від вантажовідправника до вантажоодержувача, а тому статус перевізника, який надає послуги з перевезення вантажу з обов'язковим оформленням товаро-транспортної накладної, на нього не може розповсюджуватись.
Отже, підсумовуючи вказане, до позивача не може бути застосована відповідальність, що передбачена частиною першою абзацом 3 статті 60 Закону 2344-ІІІ.
Згідно із частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про протиправність застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу за надання послуг з перевезення вантажу без оформлених документів, перелік яких визначений ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: не оформлення товарно-транспортної накладної або іншого документу на вантаж, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, судовий збір у розмірі 2270 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. ст.2-15, 19-20, 42-48, 72-77, 90, 139, 118, 159-165, 199, 205, 244-250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов комунального підприємства «Маріупольводоканал» до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови від 30.11.2021 року 283919 - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки від 30.11.2021 року 283919 про притягнення до відповідальності у вигляді адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби з безпеки на транспорті (місцезнаходження: 01135, м. Київ, проспект Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 39816845) на користь комунального підприємства «Маріупольводоканал» (місцезнаходження: 87555, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Соборна, 7, код ЄДРПОУ 03361508) судовий збір у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп.
Рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті 16 грудня 2022 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя О.В. Троянова