ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2022 року Справа № 160/9956/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кучугурної Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
Обставини справи: 12.07.2022 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №047050017270 від 01.04.2022;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу його роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, період проходження військової служби в особливий період з 20.03.2014 по 16.03.2015 із розрахунку один місяць військової служби за три;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 01.04.2022 про призначення пенсії у відповідності до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновків суду.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01.04.2022 позивач звернувся до органів пенсійного фонду з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №047050017270 від 01.04.2022 позивачу було відмовлено у призначенні пенсії. Позивач не погоджується з цим рішенням і зазначає, що його пільговий стаж підтверджений трудовою книжкою та відповідними довідками, які уточнюють особливо шкідливі та особливо важкі умови праці, зайнятість на яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Крім того, органами пенсійного фонду не застосовані роз'яснення Міністерства соціального забезпечення «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсії незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 20.01.1991 №8. Також позивач зазначає, що відповідачем-1 не зараховано до його стажу період проходження військової служби в особливий період з 14.11.2014 по 05.01.2015 (зараховується один місяць за три місяці). Наведені обставини і стали підставою для звернення до суду з цим позовом.
Справі за цією позовною заявою присвоєно №160/9956/22 та за результатами автоматизованого розподілу справу передано для розгляду судді Кучугурній Н.В.
Ухвалою суду від 18.07.2022 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), за наявними у справі матеріалами; встановлено відповідачам строк для подання відзиву на позовну заяву (у разі заперечення проти позовної заяви) протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідачів.
12.08.2022 засобами поштового зв'язку від 08.08.2022 до суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (відповідач-1). Відзив обґрунтований тим, що підставою для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є, насамперед, наявність професії чи посади у списках №1 чи №2, підтвердження шкідливих умов праці працівника безпосередньо на робочому місці результатами атестації робочих місць, та виконання робіт в умовах, передбачених відповідним списком протягом повного робочого дня. Підтвердження права на пільгове пенсійне забезпечення здійснюється у відповідності зі Списком №1 або Списком №2 на підставі записів в трудових книжках працівників та уточнюючих довідок, виданих на підставі первинних документів підприємств про характер та умови праці, а також про зайнятість упродовж повного робочого дня на роботах, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення. Відповідач-1 вказує, що за результатами документів доданих позивачем до заяви про призначення пенсії, а саме трудової книжки та уточнюючих довідок про пільговий характер роботи та індивідуальних відомостей про застраховану особу пільговий стаж роботи позивача становить менше необхідного двадцятирічного стажу роботи. Крім цього, відповідач-1 зауважує на тому, що з урахуванням роз'яснення Міністерства соціального забезпечення «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсії незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 20.01.1991 №8 у позивача відсутній необхідний стаж у кількості 25 років. Також, до стажу позивача не зарахований період його служби в особливий період через те, що в індивідуальних відомостях про застраховану особу ОСОБА_1 відсутні дані про сплачені страхові внески. З огляду на викладене, відповідач-1 просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
17.08.2022 до суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (відповідач-2), згідно з яким, відповідач-2 не погоджується з позовними вимогами. В обґрунтування відзиву відповідач-2 наводить норми законодавчих актів, якими врегульовані питання призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Також відповідач-2 зазначає, що період проходження військової служби з 14.11.2014 по 05.01.2015 не зараховано до страхового стажу позивача через відсутність відомостей про сплачені страхові внески. Крім того, позивач не надав довідок про підтвердження військової служби у складі діючої армії в період бойових дій з 20.03.2014 по 16.03.2015. З огляду на викладене, відповідач-2 просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Ухвалою суду від 18.07.2022 у відповідачів було витребувано належним чином засвідчену копію пенсійної справи позивача. Витребувані судом документи були надані відповідачами разом з відзивами на позовну заяву.
У період з 01.09.2022 по 12.09.2022 та з 14.09.2022 по 21.09.2022 суддя Кучугурна Н.В. перебувала у щорічній відпустці, що підтверджується відповідною довідкою відділу управління персоналом Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п.8 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,-
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (позивач), ІНФОРМАЦІЯ_1 , 01 квітня 2022 року звернувся до органів пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії за віком.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (відповідач-1) від 01.04.2022 №047050017270 позивачу відмовлено у призначенні пенсії.
У рішенні зазначено таке.
Вік заявника 44 роки 01 місяць12 днів.
Відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років.
Страховий стаж заявника становить 43 роки 03 місяці 02 дні (в т.ч. додаткові роки за список 1-19 років).
Пільговий стаж роботи 19 років 00 місяців і 5 днів
Результати розгляду документів, доданих до заяви:
за даними документами до страхового стажу не зараховано:
- період проходження військової служби, з 14.11.2014 по 05.01.2015 згідно довідки №4/341 від 02.09.2021, оскільки відсутні дані про сплату страхових внесків у індивідуальних відомостях про застраховану особу та не долучено довідку про грошове забезпечення.
До пільгового стажу зараховано всі представлені документи. Працює.
Дата з якої особа матиме право на пенсійну виплату згідно підтверджених документів 20.02.2028.
У рішенні також роз'яснено право позивача на його оскарження.
Позивач не погодився з таким рішенням органів пенсійного фонду, тому й звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає про таке.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до пункту 6 статті 92 Конституції України, виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-ІV), який розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Цей Закон також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Статтею 8 Закону № 1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Відповідно до частини 1 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
На пільгових умовах пенсія за віком призначається: 1) працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах (п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).
Абзацом першим частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
Згідно з абзацом другим частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.
Крім цього, умови і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які мають пільговий характер роботи, визначаються Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XIІ.
Так, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років (ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення»).
Згідно з частиною першою статті 24 Закону № 1058-ІV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
При цьому, згідно з ч.1 ст.56 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Відповідно до ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
12.08.1993 Кабінет Міністрів України своєю постановою №637 затвердив Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).
Так, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків (розділ «Загальні положення» Порядку №637).
Пунктом 3 Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до п.20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.
Отже, виходячи з наведених вище законодавчих актів, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Однак, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії, зокрема, на пільгових умовах, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки.
Трудовою книжкою ОСОБА_1 Серії НОМЕР_1 підтверджені такі періоди роботи і навчання позивача (мовою трудової книжки):
- обучался в ПТУ-22 г.Днепродзержин. с 01.09.1995 г. по 20.06.1996 г. по специальности электрогазосварщик;
Днепровский металлургический комбинат им. Ф.Э.Дзержинского
- 25.06.1996 принят в цех металлоконструкций электросварщиком ручной сварки 3 разряда;
- 26.06.1996 уволен в связи с призывом на военную службу, п.3 ст.36 КЗОТ Украины;
- 18.11.1996 - 26.06.1998 служба в вооруженных силах;
ОАО «Днепровский металлургический комбинат им. Ф.Э.Дзержинского»
- 06.04.1999 принят жилищно-коммунальный отдел газоэлектросварщиком 4 разряда;
- 13.09.2000 переведен в цех ремонта металлургического оборудования 33 слесарем механосборочных работ 5 разряда;
- 03.07.2001 переведен в конвертерный цех подручным сталевара конвертера 6 разряда;
- 01.06.2005 присвоен там же по той же профессии 7 разряд;
- рабочее место аттестовано;
- переведен там же подручным сталевара конвертера первым 7 разряда;
- Відкрите акціонерне товариство «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» з 23.05.2011 перейменовано у Публічне акціонерне товариство «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського»;
- рабочее место аттестовано по списку №1 РІІІ подп.2 под. 3.2.а;
- 13.05.2013 переведен там же подручным сталевара конвертера вторым 6 разряда;
- Публічне акціонерне товариство «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» з 25.01.2017 перейменовано у Публічне акціонерне товариство «Дніпровський металургійний комбінат»;
- 06.10.2017 у зв'язку з приведенням найменування професії у відповідність з штатним розкладом переведений там же підручним сталевара конвертера 6 розряду;
- робоче місце атестоване за Списком №1 Розд. ІІІ «Чорна металургія» підп.2 «Виробництво сталі і феросплавів»;
- 02.08.2021 звільнений у зв'язку з переведенням за п.5 ст.36 КЗпП України до ПРАТ «ДКХЗ»;
Приватне акціонерне товариство «Дніпровський коксохімічний завод»
- 03.08.2021 прийнятий в конвертерний цех конвертерне відділення дільниці торкретування конвертерів та міксера підручним сталевара конвертера 6 розряду за переведенням з ПАТ «ДМК»;
- робоче місце атестовано за Списком №1 Розділ ІІІ «Чорна металургія» підрозділ 2 «Виробництво сталі і феросплавів»;
- Приватне акціонерне товариство «Дніпровський коксохімічний завод» з 11.02.2022 перейменовано у Приватне акціонерне товариство «Камет-Сталь».
Крім цього, як до заяви про призначення пенсії, так і до матеріалів цієї адміністративної справи позивачем надані довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній видані гр. ОСОБА_1 (1978 р.н.), про те, що зазначена особа працювала повний робочий день:
- в Публічному акціонерному товаристві «Дніпровський металургійний комбінат» в конвертерному цеху за період з 03.07.2001р. по 15.01.2003р. на виробництві сталі за професією, посадою підручний сталевара конвертора, що передбачено Списком №1 розділ ІІІ підрозділ: 2а код КП:1030200а-16758; підстава: Постанова КМУ №162 від 11.03.1994р.; ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» - 20 років; ст.114 п.3 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» - 20 років; відволікання: 2002р. - 8 к.д.; за період з 03.07.2001р. по 15.01.2003р. - 01 рік 06 місяців 05 днів - ст.114 - 20 років (довідка від 16.11.2021 №143-2339);
- в Публічному акціонерному товаристві «Дніпровський металургійний комбінат» в конвертерному цеху за період з 16.01.2003р. по 02.08.2016р. на виробництві сталі за професією, посадою підручний сталевара конвертора, що передбачено Списком №1 розділ ІІІ підрозділ: 2а код КП:3.2а; підстава: Постанова КМУ №36 від 16.01.2003р.; ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» - 20 років; ст.114 п.3 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» - 20 років; відволікання: 2003р. - 9к.д., 2004р. 12к.д., 2008р. - 6к.д., 2009р. - 4к.д., 2010р. - 2к.д., 2011р. - 8 к.д., 2013р.- 4к.д., 2014р. - 1к.д., 2015р. - 18к.д., 2016р. - 15 к.д.; за період з 16.01.2003р. по 02.08.2016р. - 13 років 03 місяці 28 днів - ст.114 - 20 років; примітка: у період з 20.03.2014 по 16.03.2015 ОСОБА_1 був призваний на військову службу до лав збройних Сил України по частковій мобілізації (АТО) (довідка від 16.11.2021 №143-2345);
- в Публічному акціонерному товаристві «Дніпровський металургійний комбінат» в конвертерному цеху за період з 03.08.2016р. по 02.08.2021р. на виробництві сталі за професією, посадою підручний сталевара конвертора, що передбачено Списком №1 розділ ІІІ підрозділ: 2а код КП:--; підстава: Постанова КМУ №461 від 24.06.2016р.; ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» - 20 років; ст.114 п.3 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» - 20 років; відволікання: 2016р. - 2к.д., 2017р. - 1 міс.23к.д., 2018р. - 27 к.д., 2019р. - 15 к.д., 2020р. - 24к.д., 2021р - 1к.д.; за період з 03.08.2016р. по 02.08.2021р. - 04 роки 07 місяців 28 днів - ст.114 - 20 років (довідка від 16.11.2021 №143-2346);
- в Приватному акціонерному товаристві «Дніпровський коксохімічний завод - металургійне виробництво» в конвертерному цеху за період з 03.08.2021р. по 31.10.2021р. на виробництві сталі за професією, посадою підручний сталевара конвертора, що передбачено Списком №1 розділ ІІІ підрозділ: 2 код КП:--; підстава: Постанова КМУ №461 від 24.06.2016р.; ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» - 20 років; ст.114 п.3 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» - 20 років; відволікання: немає; за період з 03.08.2021р. по 31.10.2021р. - 00 років 02 місяці 29 днів - ст.114 - 20 років (довідка від 16.11.2021 №143-2355);
- в Приватному акціонерному товаристві «Дніпровський коксохімічний завод» в конвертерному цеху металургійного виробництва за період з 01.11.2021р. по 31.12.2021р. на виробництві сталі за професією, посадою підручний сталевара конвертора, що передбачено Списком №1 розділ ІІІ підрозділ: 2 код КП:--; підстава: Постанова КМУ №461 від 24.06.2016р.; ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» - 20 років; ст.114 п.3 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» - 20 років; відволікання: 11.2021р. - 16к.д.; за період з 01.11.2021р. по 31.12.2021р. - 00 років 01 місяць 15 днів - ст.114 - 20 років (довідка від 10.02.2022 №143-77);
- в Приватному акціонерному товаристві «Дніпровський коксохімічний завод» в конвертерному цеху за період з 01.01.2022р. по 27.01.2022р. на виробництві сталі за професією, посадою підручний сталевара конвертора, що передбачено Списком №1 розділ ІІІ підрозділ: 2 код КП:--; підстава: Постанова КМУ №461 від 24.06.2016р.; ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» - 20 років; ст.114 п.3 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» - 20 років; відволікання: 01.2022р. - 19 к.д.; за період з 01.01.2022р. по 27.01.2022р. - 00 років 00 місяців 08 днів - ст.114 - 20 років (довідка від 10.02.2022 №143-76);
- в Приватному акціонерному товаристві «КАМЕТ-СТАЛЬ» в конвертерному цеху за період з 28.01.2022р. по 15.03.2022р. на виробництві сталі за професією, посадою підручний сталевара конвертора, що передбачено Списком №1 розділ ІІІ підрозділ: 2 код КП:--; підстава: Постанова КМУ №461 від 24.06.2016р.; ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» - 20 років; ст.114 п.3 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» - 20 років; відволікання: 02.2022р. - 9 к.д.; за період з 28.01.2022р. по 15.03.2022р. - 00 років 01 місяць 09 днів - ст.114 - 20 років (довідка від 28.03.2022 №143-291).
Надані довідки кореспондуються з даними, що є в трудовій книжці позивача, та містять уточнюючі відомості про періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професію або посаду; характер виконуваної роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видані довідки, тобто довідки складені відповідно до пункту 20 Порядку №637.
Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162, що діяв до 16 січня 2003 року, Список №1, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 36 від 16 січня 2003 року, що діяв до 24 червня 2016 року, Список №1, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року №461, містять у собі розділ ІІІ «Металургійне виробництво (чорні метали)» або «Чорна металургія» підрозділ 2 «Виробництво сталі та феросплавів. Підготовка сумішей та ремонт металургійних печей», у яких передбачено, що професія «підручний сталевара конвертора» є професією з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість на якій повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Отже, наведеними вище довідками підтверджено, що зазначені в них періоди роботи позивача за професією підручний сталевара конвертора в Публічному акціонерному товаристві «Дніпровський металургійний комбінат», Приватному акціонерному товаристві «Дніпровський коксохімічний завод» та Приватному акціонерному товаристві «КАМЕТ-СТАЛЬ» підлягають зарахуванню до стажу позивача відповідно до ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та ст.114 ч.3 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», як особи, яка має право на пенсію незалежно від віку за умови, що вона була зайнята на такій роботі не менше 20 років.
При цьому, суд зауважує, що дні відволікання від роботи не включені у стаж роботи позивача за періоди вказані у зазначених вище довідках (розрахований стаж у цих довідках вже було зменшено на кількість днів відволікань).
Згідно зі ст.2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни.
Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Частиною 4 вказаної статті Закону передбачено види військової служби, до яких, віднесено, зокрема, й військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період.
Згідно з абз.2 ст.8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ (зі змінами та доповненнями), час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Статтею 57 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що військова служба у складі діючої армії у період бойових дій, у тому числі при виконанні інтернаціонального обов'язку, а також перебування в партизанських загонах і з'єднаннях зараховується до стажу роботи на пільгових умовах у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсій за вислугу років військовослужбовцям.
Наказом Міністерства оборони України №530 від 14.08.2014 «Про положення про організацію роботи з обчислення вислуги років», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.10.2014 за №1294/2607, відповідно до Законів України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» та з метою приведення нормативно-правових актів Міністерства оборони України відповідно до чинного законодавства, затверджено Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей.
Пунктом 2.3 розділу 2 цього Положення передбачено, що час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції зараховується на пільгових умовах - один місяць служби за три.
Також, Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб» (далі - Порядок №393) встановлено, що нарахування страхового пенсійного стажу для військовослужбовців учасників антитерористичних операцій за час їх безпосередньої участі в антитерористичній операції має здійснюватися у потрійному розмірі.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції, підлягає зарахуванню до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 05.06.2018 у справі №348/347/17.
Частиною 5 статті 242 КАС України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Разом з тим, суд звертає увагу, що можливість пільгового обчислення періоду проходження військової служби є похідною від визначальної підстави і має пов'язуватися не з категорією працівників, що реалізують право на щомісячне пенсійне забезпечення, а зі спеціальним статусом, якого ці особи набули в результаті проходження військової служби в певний, визначений у законодавчому порядку період часу, що узгоджується з положеннями ст.2 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», якою передбачено, що час перебування громадян України на військовій службі, до якої відповідно до пункту 4 цієї статті віднесено також військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, зараховується до страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби, до якої відповідно до п.1 ст.2 Закону також віднесено і військову службу.
Відповідно до посвідчення Серії НОМЕР_2 , виданого 03 липня 2015 року, ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.
Довідкою від 16.03.2015 №559 про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її про ведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, виданою ОСОБА_1 т.в.о. командира військової частини НОМЕР_3 , полковником ОСОБА_2 , підтверджено те, що ОСОБА_1 дійсно в період з 14.11.2014 по 05.01.2015 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах/районі проведення антитерористичної операції м. Маріуполь Донецької області.
Довідка від 02.09.2021 №4/341, видана Кам'янським об'єднаним міським територіальним центром комплектування та соціальної підтримки ОСОБА_1 свідчить про те, що він призваний на військову службу до лав Збройних Сил України по частковій мобілізації на підставі Указу Президента від 17.08.2014 №303/2014 20.03.2014 призваний до військової частини № НОМЕР_4 з 20.03.2014 по 16.03.2015. Був звільнений з військової служби 16 березня 2015 року за наказом Президента України від 17.01.2015 №15/2015.
Таким чином, у період з 20.03.2014 по 16.03.2015 позивач брав участь у бойових діях у складі діючої армії.
За таких обставин, період військової служби позивача з 20.03.2014 по 16.03.2015 у лавах Збройних Сил України має бути зарахований в стаж роботи позивача за професією «підручний сталевара конвертора», яка є професією з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість на якій повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Поряд з цим, відповідно до п.7 Порядку №393, пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 р. - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням видів, зазначених у цьому порядку.
Відповідно до ч.2 ст.24 Закону №1058-ІV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Суд зазначає, що згідно зі ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV (далі - Закон №1058-IV), страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до частини першої статті 14 Закону №1058-IV, страхувальниками є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - підприємці та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - підприємців, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10 статті 11 цього Закону.
Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків (частини 10, 12 статті 20 Закону №1058-IV).
Статтею 15 Закону №1058-IV передбачено, що платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.
Згідно з частиною 1 статті 16 Закону №1058-IV, застрахована особа має право отримувати від страхувальника підтвердження про сплату страхових внесків, вимагати від страхувальників сплати внесків, у тому числі в судовому порядку тощо.
Частиною 2 статті 20 Закону №1058-IV передбачено, що обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Відповідно до положень ст. 106 Закону №1058-ІV, відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.
Отже, положеннями Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» обов'язок щодо нарахування та сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за працівника (позивача) покладений на роботодавця, який має нести відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків. Працівник (позивач) не може нести відповідальність за неналежне виконання своїх обов'язків підприємством-роботодавцем, на якому він працює.
Крім того, відповідно до ч.3 ст.44 Закону №1058, органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Також, пунктом 3.3 розділу 3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі - Порядок №22-1) встановлено, що орган, який призначає пенсію надає: роз'яснення підприємствам, установам, організаціям та особам з питань призначення та виплати пенсій; у разі необхідності бланки документів; допомогу особам, зазначених у п. 1.1 і 1.2 розділу І вказаного порядку, щодо одержання відсутніх документів для призначення пенсії; у разі необхідності - допомогу щодо визначення права на пенсію до звільнення особи з посади, яка дає право на її призначення.
Пунктом 4.2 розділу 4 Порядку №22-1 передбачено, що при прийманні документів орган, що призначає пенсію:
1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;
2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;
3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;
4) видає пам'ятку пенсіонеру (додаток 4), копія якої зберігається у пенсійній справі.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що у разі сумніву органу, що призначає пенсію, у належності та обґрунтованості поданих заявником документів, в нього є право перевірити надані заявником документи шляхом звернення з відповідними запитами до установ, підприємств, організацій, де працював заявник.
До того ж, у постанові від 30.09.2019 у справі №638/18467/15-а Верховний Суд зазначив про те, що орган, що призначає пенсію, за наявності сумнівів має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб до оформлення у тримісячний строк з дня подання заяви, прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Суд звертає увагу, що згідно з пунктом 4.7 Порядку №22-1, право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що відповідачем-1 надсилались відповідні запити, у тому числі, й щодо отримання довідок про грошове забезпечення позивача за період його участі в антитерористичній організації.
За встановлених обставин справи, наведених положень чинного законодавства, суд зазначає, що оскаржуване рішення не відповідає критерію обґрунтованості, а дії відповідача-1 не є такими, що відповідають способу і підставам, що передбачені Конституцією і законами України.
Крім того, суд указує на необґрунтованість оскаржуваного рішення з огляду на таке.
Як зазначено вище, згідно з абзацом першим частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», право на пенсію мають такі категорії осіб:
- працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років; а працівники
- провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років.
Проте, з оскаржуваного рішення не видно, до якої категорії працівників органами пенсійного фонду віднесено позивача у справі та якої саме кількості пільгового стажу (25 років чи 20 років) не вистачає для призначення пенсії за наведеними нормами закону.
До того ж, в оскаржуваному рішенні взагалі відсутні підстави, з яких позивачу відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах.
У відзиві на позовну заяву відповідач-1 зазначає суперечливі відомості. Так, відповідач-1 вказує, що за результатами документів доданих до заяви, а саме трудової книжки та уточнюючих довідок про пільговий характер роботи та індивідуальних відомостей про застраховану особу пільговий стаж роботи становить менше необхідного двадцятирічного стажу роботи. А вже в іншому абзаці відповідач-1 зауважує на тому, що з огляду на роз'яснення Міністерства соціального забезпечення «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсії незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 20.01.1991 №8 у позивача відсутній необхідний стаж у кількості 25 років.
Такі дії органу пенсійного фонду України ставлять позивача у стан правової невизначеності.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову.
Таким чином, рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 01.04.2022 №047050017270 є протиправним і таким, що підлягає скасуванню.
Позовні вимоги в частині необхідності врахування роз'яснення Міністерства соціального забезпечення «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсії незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 20.01.1991 №8 суд вважає передчасними. Матеріали справи не містять відомостей про те, що позивач звертався до органів пенсійного фонду з заявою про призначення (перерахунок) пенсії з урахуванням цих роз'яснень.
Водночас, суд зазначає, що призначення, перерахунок, нарахування та виплата пенсій відноситься до дискреційних повноважень органів Пенсійного фонду України.
Відповідно до ч.1 ст.58 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.
Згідно з п.п.3 п.4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, яке затверджене постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року №28-2 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року за №40/26485, Управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства.
З аналізу наведеного вбачається, що на цей час органи Пенсійного фонду України, відповідно до покладених на них завдань, зокрема, призначають (здійснюють перерахунок) і виплачують пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства.
Так, питання призначення пенсії є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.
Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.
Отже, дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним, розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.
Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави та особам уповноважених на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.
За таких обставин, адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Поряд з цим, відповідно до п.1.1 розділу І постанови Пенсійного фонду України від 25.11.2002 №22-1 «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», серед інших заяв, заява про призначення пенсії подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).
Заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію (п.4.1. Порядку №22-1).
Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу (4.2. Порядку №22-1).
Згідно з п.4.10. Порядку №22-1, після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Таким чином, заява про призначення пенсії подається особою до територіального органу Пенсійного фонду України (органу, що призначає пенсію), після сканування якої та сканування копій доданих до неї документів (формування електронної пенсійної справи), за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію.
Отже, заява про призначення пенсії може бути розглянута як територіальним органом Пенсійного фонду, до якого заява була подана, так і іншим територіальним органом Пенсійного фонду.
А вже після призначення пенсії електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Частиною 1 статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Згідно з частиною 2 статті 5 КАС України, захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно з ч.2 ст.9 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Таким чином, суд дійшов висновку, що ефективним способом відновлення прав позивача у цій справі є зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 01.04.2022 про призначення пенсії відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновків суду, наведених у цьому рішенні.
Зазначений вище спосіб захисту буде сприяти позивачу в ефективному виконанні судового рішення зобов'язального характеру саме за зареєстрованим місцем проживання позивача.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).
З огляду на викладене, позовні вимоги у цій справі підлягають задоволенню.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 992,40 грн.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на викладене, а також те, що права позивача на пенсійні виплати були порушені Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області рішенням про відмову у призначенні пенсії, яке судом скасовано, суд зазначає про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області області судового збору у розмірі 992,40 грн.
Відповідно до ч.5 ст.250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 257 КАС України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016, код ЄДРПОУ 13814885), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним і скасувати рішення від 01.04.2022 №047050017270 Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) від 01.04.2022 про призначення пенсії відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновків суду, наведених у цьому рішенні.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016, код ЄДРПОУ 13814885) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 992 (дев'ятсот дев'яності дві) грн 40 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ).
Відповідач-1: Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016, код ЄДРПОУ 13814885).
Відповідач-2: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427).
Суддя Н.В. Кучугурна