ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
21 грудня 2022 року Справа №160/16053/22
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кальник В.В., розглянувши заяву Державної установи “Кам'янська виправна колонія (№34)” про залишення адміністративного позову без руху після відкриття провадження у справі №160/16053/22 за позовом ОСОБА_1 до Державної установи “Кам'янська виправна колонія (№34)” про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
14 жовтня 2022 року ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної установи “Кам'янська виправна колонія (№34)”, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії (бездіяльність) Державної установи “Кам'янська виправна колонія (№34)” (адреса: 51912, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул. Михайла Грушевського, 214, код ЄДРПОУ 08562967) щодо непроведення ОСОБА_1 повного розрахунку при звільненні - невиплату в день звільнення (31.07.2022) грошової компенсації за неотримане речове майно;
- зобов'язати Державну установу “Кам'янська виправна колонія (№34)” (адреса: 51912, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул. Михайла Грушевського, 214, код ЄДРПОУ 08562967) здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 грошової компенсації за неотримане речове майно;
- стягнути з Державної установи “Кам'янська виправна колонія (№34)” (адреса: 51912, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул. Михайла Грушевського, 214, код ЄДРПОУ 08562967) середній заробіток на користь ОСОБА_1 за несвоєчасний розрахунок при звільнені за період з 01.08.2022 по день фактичного розрахунку.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.10.2022 року відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.
25.11.2022 року до суду від Державної установи “Кам'янська виправна колонія (№34)” надійшла заява про залишення позову без руху після відкриття провадження у справі, в обґрунтування вказаної заяви зазначено, що відповідно до п.4 ч.1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі - у справах щодо спорів, пов'язаних з виплатою компенсації, поверненням майна, або у справах щодо спорів, пов'язаних з відшкодуванням його вартості громадянам, реабілітованим відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні", однак позивачем не надано доказів, що він є особою, реабілітованою відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні".
Як вбачається з адміністративного позову, позивач просить суд звільнити його від сплати судового збору. В обґрунтування клопотання вказує, що позивач виходячи із зазначених вище правових норм, відповідно до п.4 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», має право на звільнення від сплати судового збору, як позивач у справі щодо спору, пов'язаного з виплатою компенсації, оскільки і грошова компенсація за належні до видачі предмети речового майна є компенсаційною виплатою, так і середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю суттю є компенсаційною виплатою за порушення права на оплату праці, яка нараховується в розмірі середнього заробітку.
Розглянувши клопотання позивача про звільнення його від сплати судового збору та заяву відповідача про залишення позову без руху після відкриття провадження, суд зазначає наступне.
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-301гс18) викладено висновок, який полягає в наступному:
“…57. За змістом приписів статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР “Про оплату праці” середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.
58. Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України “Про судовий збір”, згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях…”.
Також, як вбачається із постанови Верховного Суду від 19 лютого 2020 року по справі №802/1677/16-а (провадження №К/9901/47541/18), грошова компенсація за неотримане речове майно, що підлягало видачі під час проходження військової служби не є грошовим забезпеченням військовослужбовця (чи його складовою) і за своєю суттю не може вважатися оподатковуваним місячним/річним доходом такої особи.
Отже, в силу положень п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону № 3674 позивач звільнений від сплати судового збору за позовні вимоги про стягнення заробітної плати, одноразової грошової допомоги при звільненні, компенсації за невикористані дні відпустки.
Визначена п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону № 3674 пільга щодо сплати судового збору за позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду, компенсації за затримку розрахунку при звільненні, а також грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна не поширюється.
На підставі викладеного вище, суд приходить до висновку, що позивач не відноситься до категорії осіб, які звільнені від сплати судового збору.
Відповідно до частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
В силу вимог частини 3 статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону № 3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою справляється судовий збір у сумі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Абзацом четвертим статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" передбачено, що прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2022 року становить 2 481 гривні.
Отже, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, судовий збір, який підлягає сплаті за подачу даного позову, становить 992,40 грн.
Відповідно до п. 13 частини 9 статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 , має бути залишений без руху та позивачу встановлено строк, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу даної ухвали, для усунення вказаного недоліку шляхом подання до суду оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 992,40 грн.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Адміністративний позов - залишити без руху.
Надати позивачу термін - п'ять робочих днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду:
- документу про сплату судового збору у розмірі 992, 40 грн., який має бути сплачений на наступні реквізити:
Отримувач коштів: ГУК у Дн-кій обл./Чечел.р/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
Код банку отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача UA 368999980313141206084004632
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Призначення платежу*;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки у визначений термін.
Роз'яснити позивачу, що в разі невиконання вимог ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до цієї ухвали, позовна заява буде визнана неподаною та повернута позивачу.
Ухвала набирає законної сили згідно зі ст. 256 КАС України.
Суддя В.В. Кальник