ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 грудня 2022 року Справа № 160/18257/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Голобутовського Р.З. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги, зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
14.11.2022 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якій позивач просить:
- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування №Ф-861-54/427 від 11.08.2022, винесену Головним управління ДПС у Дніпропетровській області;
- зобов'язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області скасувати борг (недоїмку) по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в інтегрованій картці платника податків ОСОБА_1 з анулюванням відповідного запису про наявність статусу особи-підприємця.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач не погоджується з оскаржуваною вимогою та зазначає, що ніколи не був приватним підприємцем, не перебував на обліку і не мав статусу фізичної особи-підприємця. Позивач вважає, що визначення наявності у особи статусу фізичної особи-підприємця має першочергове значення для вирішення питання щодо наявності обов'язку сплати єдиного внеску. Вказане стало підставою для звернення до суду з позовом.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.11.2022 відкрито провадження у справі №160/18257/22 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.11.2022 здійснено заміну відповідача у справі №160/18257/22 з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015) на його правонаступника - Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, як відокремлений підрозділ (код ЄДРПОУ ВП 44118658).
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.
01.12.2022 судом отримано відзив Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на адміністративний позов ОСОБА_1 , в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, вважає їх безпідставними з огляду на наступне. Позивач є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом №2464, є недоїмкою, за який сплачується єдиний внесок. За даними інформаційної системи податкового органу ОСОБА_1 перебуває на податковому обліку в Покровській ДПІ як фізична особа-підприємець з 08.08.2002. У зв'язку з несплатою єдиного внеску, який нарахований згідно алгоритму відображення сум квартальних нарахувань з єдиного внеску на центральному рівні в автоматичному режимі в ІКП 71040000 ФОП ОСОБА_1 станом на теперішній час обліковується недоїмка на загальну суму 18276,72 грн. За даними інформаційної системи податкового органу ФОП ОСОБА_1 за 2017-2022 роки звітність не подавалась.
Згідно з ч.ч.5, 8 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 .
13.02.2019 Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області на підставі даних інформаційної системи фіскального органу прийнято вимогу №Ф-861-54/427 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суму 18276,72 грн.
Не погодившись з вимогою, позивач оскаржив її в адміністративному порядку шляхом подання скарги до Державної фіскальної служби України.
Рішенням Державної фіскальної служби України від 26.07.2019 за №35721/6/99-99-11-05-02-25 встановлено, що ОСОБА_1 не зареєстрований як фізична особа-підприємець згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Вимогу від 13.02.2019 №Ф-861-54/427 скасовано та вирішено вважати відкликаною з дня прийняття рішення, скаргу ОСОБА_1 - задоволено, зобов'язано ГУ ДФС у Дніпропетровській області привести у відповідність облікові дані інформаційної системи органу доходів і зборів та інтегровану картку платника.
08.02.2021 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області на підставі даних інформаційної системи податкового органу прийнято вимогу №Ф-861-54/427 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суму 37788,74 грн.
24.06.2021 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області повідомлено позивача листом за №43088/6/04-36-67-23 про те, що згідно з даними інформаційних систем ДПС України станом на 01.06.2021 позивач, як фізична-особа-підприємець, перебуває на обліку в Покровській ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області у статусі «платник податків за основним місцем обліку». Відомості щодо державної реєстрації як фізичної особи-підприємця до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не включені. Зазначено, що для включення відомостей щодо державної реєстрації позивача як фізичної особи-підприємця до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та у разі відсутності підприємницької діяльності, внесення відомостей про припинення такої діяльності, позивачу необхідно звернутись до суб'єктів державної реєстрації.
12.10.2021 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області на підставі даних інформаційної системи податкового органу прийнято вимогу №Ф-861-54/427 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суму 37788,74 грн.
11.08.2022 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області на підставі даних інформаційної системи податкового органу прийнято вимогу №Ф-861-54/427 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суму 19512,02 грн.
Не погодившись з вимогою про сплату боргу (недоїмки) №Ф-861-54/427 від 11.08.2022 про нарахування єдиного внеску у розмірі 19512,02 грн., позивач звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд керується наступним.
Спеціальним законом, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку є Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464-VI).
Відповідно до статті 1 Закону №2464-VI єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно з п.3 ч.1 ст.1 Закону №2464-VI застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є, зокрема, фізичні особи-підприємці.
За приписами п.1 ч.2 ст.6 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Як передбачено нормою ч.12 ст.9 Закону №2464-VI єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Відповідно до ч.2 ст.6 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний, серед іншого, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Враховуючи положення ч.3 ст.6 Закону №2464-VI вказані обов'язки поширюються на фізичних осіб-підприємців.
Необхідними умовами для сплати особою єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є провадження такою особою, зокрема, підприємницької діяльності та отримання доходу від такої діяльності, який і є базою для нарахування ЄСВ. Отже, саме дохід особи від такої діяльності є базою для нарахування, проте за будь-яких умов розмір ЄСВ не може бути меншим за розмір мінімального страхового внеску за місяць. При цьому за відсутності бази для нарахування ЄСВ у відповідному звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, законодавство встановлює обов'язок особи самостійно визначити цю базу, розмір єдиного внеску не може бути меншим за розмір мінімальної заробітної плати.
Таким чином, метою встановлення розміру мінімального страхового внеску та обов'язку сплачувати його незалежно від наявності бази для нарахування є забезпечення у передбачених законодавством випадках мінімального рівня соціального захисту осіб шляхом отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Наведене правове врегулювання дає підстави для висновку, що з урахуванням особливостей форми діяльності осіб, що зареєстровані як фізичні особи підприємці, проте фактично не здійснюють та не ведуть господарську діяльність та доходи не отримують, саме задля досягнення вищевказаної мети збору єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування законодавством встановлено обов'язок сплати особами мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу від їх діяльності.
01 липня 2004 року набрав чинності Закон №755-IV, яким передбачено створення і формування Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (тут і далі - у первинній редакції).
Відповідно до ч.1 ст.42 Закону №755-IV для проведення державної реєстрації фізична особа, яка має намір стати підприємцем, повинна подати особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) державному реєстратору за місцем проживання такі документи: заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця; копію довідки про включення заявника до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; документ, що підтверджує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації ФОП.
Згідно з п.2 розділу VIII «Прикінцеві положення» цього Закон №755-IV державний реєстратор протягом 2004-2005 років при надходженні від юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців реєстраційної картки, відповідно до вимог статті 19 цього Закону, зобов'язаний провести заміну раніше виданих їм свідоцтв про державну реєстрацію на свідоцтва про державну реєстрацію єдиного зразка. При цьому реєстраційний збір за заміну свідоцтва про державну реєстрацію не стягується.
Таким чином, визначена процедура державної реєстрації з дати набрання чинності Законом №755-IV передбачала встановлення волевиявлення особи щодо одержання правового статусу ФОП через здійснення повного (при первинному набутті) чи мінімального (при підтвердженні набутого статусу суб'єкта підприємницької діяльності до 01 липня 2004 року) комплексу дій шляхом подання державному реєстратору реєстраційної картки (документ встановленого зразка, який підтверджує волевиявлення особи щодо внесення відповідних записів до ЄДР - абзац сьомий частини першої статті 1 Закону №755-IV) та отримання свідоцтва про державну реєстрацію (документ встановленого зразка, який засвідчує факт внесення до ЄДР запису про державну реєстрацію юридичної особи або ФОП - абзац дев'ятий частини першої статті 1 Закону №755-IV).
03 березня 2011 року набрав чинності Закон №2390-VI, яким було внесено зміни до Закону №755-IV.
Пунктами 2-4 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2390-VI було передбачено, що процес включення до ЄДР відомостей про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, зареєстрованих до 01 липня 2004 року, завершується через рік, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Усі юридичні особи та фізичні особи - підприємці, створені та зареєстровані до 01 липня 2004 року, зобов'язані у встановлений пунктом 2 цього розділу строк подати державному реєстратору реєстраційну картку для включення відомостей про них до ЄДР та для заміни свідоцтв про їх державну реєстрацію на свідоцтва про державну реєстрацію єдиного зразка або для отримання таких свідоцтв.
Свідоцтва про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, оформлені з використанням бланків старого зразка та видані до 01 липня 2004 року, після настання встановленого пунктом 2 цього розділу строку вважаються недійсними.
Водночас пунктом 8 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2390-VI визначено, що після закінчення передбаченого для включення відомостей до ЄДР строку, встановленого пунктом 2 цього розділу, уповноважені органи у місячний строк проводять остаточне звірення даних відомчих реєстрів (баз даних реєстрів, журналів реєстрації, обліку тощо), за результатами якого готують аналітичну інформацію для передачі її тимчасовим міжвідомчим спеціальним комісіям, утвореним з метою проведення в Автономній Республіці Крим та відповідних областях інвентаризації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, зареєстрованих до 01 липня 2004 року, відомості про яких до строку, встановленого пунктом 2 цього розділу, не включені до ЄДР. За результатами проведеної тимчасовими міжвідомчими спеціальними комісіями роботи відомості про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, зареєстрованих до 01 липня 2004 року, включаються до ЄДР з відміткою про те, що свідоцтва про їх державну реєстрацію, оформлені з використанням бланків старого зразка та видані до 01 липня 2004 року, вважаються недійсними.
Таким чином, строк для включення до ЄДР відомостей про фізичних осіб - підприємців, державна реєстрація яких була проведена до 01 липня 2004 року, визначений пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2390-VI, закінчився 03 березня 2012 року. При цьому цей строк включення до ЄДР відомостей про фізичних осіб - підприємців, державна реєстрація яких проведена до 01 липня 2004 року, підлягав застосуванню виключно у випадках самостійного подання останніми реєстраційних карток державному реєстратору.
Натомість відомості про фізичних осіб - підприємців, які самостійно не звернулись із відповідною заявою у строк, установлений пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2390-VI, підлягали включенню до ЄДР на підставі інформації, отриманої від тимчасових міжвідомчих спеціальних комісій. Державні реєстратори, вносячи відомості про цих фізичних осіб - підприємців до ЄДР, зобов'язані були зробити відмітку про недійсність їхнього свідоцтва про державну реєстрацію.
Відповідач у відзиві стверджує, що ОСОБА_1 перебуває на податковому обліку в Покровській ДПІ як фізична особа-підприємець з 08.08.2002.
Позивачем подано до суду разом з позовною заявою архівну довідку архівного управління Покровського архівного відділу Синельниківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області від 15.02.2022 №Р-66, в якій повідомлено, що у документах архівного фонду Покровської районної державної адміністрації Покровського району Дніпропетровської області у розпорядженнях голови РДА за 2000-2002 роки розпорядження про реєстрацію відкриття фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 не виявлено.
Також позивачем на підтвердження відсутності реєстрації як фізичної особи-підприємця та невключення даних про нього до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань надані витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак, суд не приймає вказані докази на підтвердження відсутності даних про ОСОБА_1 в реєстрі через неможливість встановлення, яку саме інформацію та за яким РНОКПП запитував позивач.
При прийнятті рішення суд зважає на той факт, що відсутність інформації про ОСОБА_1 , як фізичної особи-підприємця, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань підтверджується відповідачем, зокрема, рішенням Державної фіскальної служби України від 26.07.2019 за №35721/6/99-99-11-05-02-25 та листом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 24.06.2021 за №43088/6/04-36-67-23.
Вказаний факт не спростовується відповідачем у відзиві.
При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що до предмета доказування в цій справі входить наявність можливості у особи, яка набула статусу суб'єктів підприємницької діяльності до набрання чинності Законом №755-IV, здійснювати конституційне право на підприємницьку діяльність та отримувати дохід від такої діяльності на законних підставах.
Аналогічне питання було предметом розгляду у справі №260/81/19, яку було передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду. За результатами розгляду справи, Велика Палата ухвалила постанову від 01.07.2020, в якій здійснивши системне тлумачення норм права, сформулювала наступний правовий висновок.
Статус ФОП є формою реалізації конституційного права на підприємницьку діяльність, відсутність підтвердженого у визначеній державою формі реалізації цього права у нових умовах нормативно-правового регулювання після 2004 року виключає можливість автоматичного перенесення набутих до 1 липня 2004 року ознак суб'єкта господарювання, оскільки особа не може бути примушена до реалізації наданого їй права в цих умовах, а користується ним на власний розсуд.
Водночас зміни у процедурі адміністрування системи державної реєстрації фізичних осіб - підприємців, запроваджені законами №2390-VI та №1155-VII, не спростовують наведених висновків щодо природи визначення статусу ФОП, а лише визначають регулювання діяльності уповноважених органів у відношенні до фізичних осіб, які мають намір продовжувати здійснювати підприємницьку діяльність, розпочату ними до 1 липня 2004 року, що підтверджується виконанням ними обов'язку подати реєстраційну картку або ж констатації відмови особи від набуття статусу ФОП шляхом неподання реєстраційної картки, що за змістом нормативних приписів мало наслідком відмову в заміні свідоцтва про державну реєстрацію на бланки нового зразка та внесення відмітки до ЄДР про те, що свідоцтва про їх державну реєстрацію, оформлені з використанням бланків старого зразка та видані до 1 липня 2004 року, вважаються недійсними. Таким чином, виключалася можливість законного здійснення підприємницької діяльності, а відтак отримання доходу від такої діяльності.
Велика Палата Верховного Суду також підкреслила, що існування нечіткого, суперечливого нормативного регулювання на час виникнення спірних правовідносин порушує принцип правової визначеності.
З огляду на викладене, Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що відсутність офіційного підтвердження в особи статусу ФОП шляхом проходження реєстраційних процедур у порядку, визначеному Законом №755-IV, виключає можливість законного здійснення підприємницької діяльності та отримання відповідних доходів, за відсутності фактичних доказів протилежного, виключає і можливість формальної та фактичної участі позивача у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування за відповідним статусом.
Так, ОСОБА_1 після 1 липня 2004 року не вчиняв дій, спрямованих на реєстрацію статусу фізичної особи-підприємця, що виключає можливість формальної та фактичної участі позивача у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування за відповідним статусом.
За викладених обставин, суд вважає за необхідне врахувати висновок Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норм права, викладений у постанові від 1 липня 2020 року у справі №260/81/19.
Таким чином, у позивача відсутній статус фізичної особи-підприємця, який у разі наявності зобов'язував би позивача нараховувати та сплачувати єдиний внесок за провадження підприємницької діяльності.
Отже, відповідачем під час розгляду справи не підтверджено статус позивача як фізичної особи-підприємця як на час формування оскаржуваної вимоги так і на момент розгляду справи судом.
Позивач у справі не мав статусу фізичної особи-підприємця, що виключає застосування до нього норм Закону №2464-VI стосовно обов'язку відрахування щомісячно єдиного соціального внеску у розмірі, встановленому законодавством.
З огляду на викладене та враховуючи приписи ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає, що відповідач, приймаючи оскаржувану податкову вимогу №Ф-861-54/427 від 11.08.2022, діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Отже, оскаржувана вимога підлягає скасуванню судом.
Стосовно позовної вимоги про зобов'язання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області скасувати борг (недоїмку) по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в інтегрованій картці платника податків ОСОБА_1 з анулюванням відповідного запису про наявність статусу особи-підприємця, суд зазначає наступне.
Правила ведення в податкових органах оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) встановлені Порядком ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 №5.
Відповідно до п.2 Порядку №5 інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску (далі - платежі), що ведеться за кожним видом платежу.
Інформаційна система - інтегрований комплекс процесів, компонентів та засобів апаратного і програмного забезпечення для виконання цільової функції.
Відповідно до п.1 підрозділу 2 розділу VII Порядку №5 первинними документами, на підставі яких вносяться первинні показники до інформаційної системи, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, є: ухвала суду про відкриття провадження; ухвала суду про забезпечення позову; ухвала суду про відкриття апеляційного провадження; ухвала суду про відкриття касаційного провадження; ухвала суду касаційної інстанції про зупинення виконання рішення; рішення суду, прийняте по суті, що набрало законної сили (перша інстанція, апеляційна чи касаційна інстанція, Верховний Суд).
Підрозділом 3 Розділу VII Порядку №5 встановлено, що у разі судового провадження - керівник підрозділу судового оскарження (або особа, яка виконує його обов'язки) після отримання ухвали про відкриття провадження у справі за позовом платника чи після отримання матеріалів від відповідного структурного підрозділу податкового органу для підготовки позовної заяви призначає відповідальним за супровід цієї судової справи у суді працівника підрозділу судового оскарження (далі - юрист).
Інформація про призначення юриста вноситься до інформаційної системи, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, безпосередньо юристом не пізніше дня, наступного за днем його призначення. Інформація про заміну юриста вноситься до інформаційної системи, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, керівником (або особою, що виконує його обов'язки) не пізніше дня, наступного за днем його заміни.
Юрист не пізніше наступного робочого дня, що настає за днем отримання первинних документів, а для документів, що готуються територіальним органом ДПС,- наступного робочого дня після направлення позову до суду підрозділом судового оскарження, здійснює їх реєстрацію в інформаційній системі, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, та вносить первинні показники документів, визначені у підрозділі 2 розділу VII цього Порядку. Сканована цифрова копія документа, що надійшла до територіального органу ДПС, або електронна копія документа, підготовлена територіальним органом ДПС, із додатками приєднується юристом до інформаційної системи, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, не пізніше трьох робочих днів із дня отримання чи направлення таких документів підрозділом судового оскарження.
Сума позову, яка відображена у рішенні суду про визнання недійсними податкового повідомлення-рішення / рішення / вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску, та відповідає сумі податкового повідомлення-рішення / рішення / вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску заноситься юристом до інформаційної системи, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження.
Інформація, яка відображена у рішенні суду про оскарження частини суми податкового повідомлення-рішення / рішення / вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску, заноситься юристом до інформаційної системи, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження.
З метою забезпечення контролю за повнотою внесення інформації до інформаційної системи, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, за первинними документами засобами інформаційної системи щоденно формується реєстр справ, де суми у загальному результаті не співпадають із сумами податкових повідомлень-рішень / рішень / вимог та/або рішень щодо єдиного внеску, та звіт щодо кількості помилок, допущених працівниками територіальних органів ДПС під час занесення до інформаційної системи, яка забезпечує відображення результатів судових оскаржень, що знаходяться на розгляді, щодо яких зупинено або закінчено провадження у звітному періоді.
Інформація, внесена та збережена юристом в інформаційній системі, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, щодня автоматично відображається в реєстрі «Апеляційне та судове оскарження» підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи.
На основі первинних документів та первинних показників засобами інформаційної системи щоденно формується загальний реєстр про стан судового оскарження (початок процедури, стан та результати розгляду судового оскарження).
Складові результату аналізу первинних документів та первинних показників реєстру про стан судового оскарження:
інформація про первинні документи та первинні показники, яка не підлягає завантаженню до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи;
інформація про первинні документи та первинні показники, яка потребує доопрацювання перед завантаженням до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи;
інформація про первинні документи та первинні показники, що знаходяться у процесі судового оскарження та не пов'язані з контрольно-перевірочною роботою, яка підлягає завантаженню до інформаційної системи;
інформація про первинні документи та первинні показники, що знаходяться у процесі судового оскарження та не пов'язані з контрольно-перевірочною роботою, яка не підлягає завантаженню до інформаційної системи.
З метою забезпечення контролю за повнотою передачі інформації, внесеної в інформаційну систему, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, щодекадно та станом на 01 число місяця, наступного за звітним, формується реєстр співставлення донарахованих сум.
Відпрацювання записів у реєстрі співставлення донарахованих сум забезпечується відповідно до підрозділу 5 розділу V цього Порядку.
Для забезпечення повноти та своєчасності відображення в підсистемах інформаційної системи резолютивної частини рішень судів, прийнятих по суті, що набрали законної сили, не пов'язаних з контрольно-перевірочною роботою, структурним підрозділом судового оскарження щодекадно проводиться попередній контроль.
В інформаційній системі в автоматичному режимі формується реєстр контролю виконання рішень судів, прийнятих по суті, що набрали законної сили, не пов'язаних з контрольно-перевірочною роботою (далі - реєстр контролю виконання рішень судів), щодекадно та станом на 01 число місяця, наступного за звітним.
Підрозділом 4 розділу V Порядку №5 працівники підрозділів адміністративного/судового оскарження податкового органу, до компетенції яких належать розгляд скарг під час проведення процедури адміністративного оскарження або супроводження справ у судах, під час проведення процедури судового оскарження прийнятих податкових повідомлень-рішень / рішень / вимог та/або рішень щодо єдиного внеску, в установленому порядку відповідно до вимог регламентів використання відповідних інформаційних систем вносять дані до інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, у день отримання чи складання відповідних документів або отримання інформації з подальшим збереженням даних та встановленням зв'язків записів зазначених інформаційних систем із записами підсистеми, що відображає результати контрольно-перевірочної роботи.
Відображенню в інформаційній системі підлягають матеріали, які зареєстровані в інформаційних системах, що забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, та мають безпосередній зв'язок з матеріалами, внесеними до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи в ході виконання її функцій.
Такими матеріалами є, зокрема, рішення суду, прийняте по суті.
Залежно від інформації, яка завантажена в інформаційну систему з інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, одночасно змінюється статус податкових повідомлень-рішень / рішень / вимог та/або рішень щодо єдиного внеску та в ІКП відображається така інформація щодо оскарження донарахованих сум та прийнятих рішень відповідними органами інформація з рішення суду, прийнятого по суті.
Статус податкових повідомлень-рішень / рішень / вимог та/або рішень щодо єдиного внеску змінюється відповідно до суті рішення (постанови) («Скасовується в судовому порядку» / «Вручено, судовий розгляд»).
У підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, статус податкових повідомлень-рішень / рішень / вимог та рішень щодо єдиного внеску змінюється на «Скасовується в судовому порядку» / «Вручено, судовий розгляд».
Під час часткового скасування формується нове податкове повідомлення-рішення / рішення/ вимога та/або рішення щодо єдиного внеску на суму, що залишилась.
Під час збільшення зазначених сум у податковому повідомленні-рішенні / рішенні / вимозі та/або рішенні щодо єдиного внеску формується податкове повідомлення-рішення / рішення / вимога та/або рішення щодо єдиного внеску на суму збільшення без анулювання первинного документа та вручається платнику (вноситься дата вручення до інформаційної системи та виконуються процеси, описані в пункті 2 підрозділу 1 цього розділу).
На підставі інформації про результати судового оскарження (рішення суду, прийнятого по суті) та у разі, якщо донарахована/зменшена сума з урахуванням її складових (платіж, санкція, пеня) у повному обсязі підтверджується (статус податкових повідомлень-рішень / рішень / вимог та/або рішень щодо єдиного внеску в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, змінюється на «Вручено, судовий розгляд»), та якщо з урахуванням законодавчо встановлених строків вона вважається узгодженою, то в ІКП відображаються облікові показники (операції) щодо донарахування (поновлення у разі попереднього виключення з обліку)/ зменшення суми.
У разі якщо за результатами судового оскарження донарахована/зменшена сума з урахуванням її складових (платіж, санкція, пеня) у повному обсязі скасовується (статус податкових повідомлень-рішень / рішень / вимог та/або рішень щодо єдиного внеску в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, змінюється на «Скасовується в судовому порядку»), то в ІКП відображення облікових показників (операцій) щодо донарахування/зменшення суми не проводиться.
Інформація, внесена та збережена працівниками підрозділів адміністративного/судового оскарження до інформаційної системи податкових органів, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, та інформаційної системи податкових органів, яка забезпечує відображення результатів адміністративного оскарження, щоденно автоматично відображається в реєстрі «Апеляційне та судове оскарження» підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи.
Працівники підрозділів, які проводять контрольно-перевірочні заходи, щоденно опрацьовують інформацію, завантажену в підсистему, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи з інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскаржень.
Системний аналіз викладених правових норм дозволяє стверджувати, що ІКП платника податків формується відповідним контролюючим органом, який зобов'язаний забезпечити достовірність та об'єктивність даних що в ній містяться.
При цьому скасування податкової вимоги судовим рішенням, яке набрало законної сили, та яким встановлено відсутність у платника відповідного боргу, зумовлює необхідність коригування відповідних показників його ІКП, в тому числі й щодо приведення у відповідність інформації стосовно статусу позивача, як фізичної особи-підприємця.
Оскільки протиправність вимоги №Ф-861-54/427 від 11.08.2022 встановлена цим судовим рішенням, яке на даному етапі не набрало законної сили, суд вважає, що вимоги стосовно зобов'язання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області скасувати борг (недоїмку) по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в інтегрованій картці платника податків ОСОБА_1 з анулюванням відповідного запису про наявність статусу особи-підприємця, є передчасними.
Відповідно до ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Оскільки із заявленої позовної вимоги не вбачається спрямованості на захист вже порушеного права, а відповідна вимога заявлена на майбутнє, суд вважає, що така вимога є передчасною та не підлягає задоволенню судом.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Аналогічна позиція стосовно обов'язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).
Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд робить висновок про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч.1 ст.143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Частиною 3 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в загальному розмірі 992,40 грн, що документально підтверджується квитанцією від 14.11.2022.
Отже, оскільки позовну заяву задоволено частково, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 992,40 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 496,20 грн.
Керуючись ст.ст. 139, 241, 243-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд. 17А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ ВП 44118658) про визнання протиправною та скасування вимоги, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування №Ф-861-54/427 від 11.08.2022, прийняту Головним управління ДПС у Дніпропетровській області.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ ВП 44118658) судові витрати зі сплати судового збору за звернення з позовом до суду у розмірі 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 копійок.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Р.З. Голобутовський