ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
30 листопада 2022 р. Справа № 160/14832/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін в письмовому провадженні у м. Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
26.09.2022 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 12.08.2018 року включно відповідно до приписів абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078; стягнути з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення у фіксованій величині 3886, 46 гривень в місяць за період з 01.03.2018 року по 12.08.2018 року включно в сумі 20 622, 69 гривень відповідно до приписів абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.
В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що в період проходження військової служби індексація грошового забезпечення здійснювалась не в повному обсязі. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 27.06.2022 року у справі № 160/18726/21 зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року із застосуванням місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) січень 2008 року. Вимоги щодо виплати індексації за період з 01.03.2018 року по 12.08.2018 року визнано передчасними, оскільки за лютий 2018 року на момент розгляду справи індексація відповідачем не виплачена. Так відповідачем в порушення абзаців 3,4,6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» не виплачено індексацію грошового забезпечення 3886,46 грн. в місяць на загальну суму 20 936,74 грн. Позивач вважає бездіяльність відповідача протиправною та призвела до порушення норм матеріального права.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.09.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 160/14832/22 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії.
Заперечуючи проти позовної заяви, Військовою частино НОМЕР_1 подано 21.10.2022 року відзив на позовну заяву, який долучено до матеріалів справи. У відзиві зазначено, на цей час у зв'язку зі збройною агресією проти України з боку Російської Федерації в країні діє військовий стан, Міністерство оборони України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику з питань національної безпеки у воєнній сфері, сфері оборони і військового будівництва. Наявний фінансовий ресурс направляється на здійснення заходів щодо укріплення обороноздатності держави, протидії російській загрозі та проявам тероризму, а також створення належної матеріально-технічної бази для лікування, реабілітації та оздоровлення військовослужбовців та інших осіб, у тому числі, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції. Крім того, відповідач вважає, що індексація грошового забезпечення не може вважатися складовою грошового забезпечення у розумінні статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», адже не є постійною та сталою величиною, яка не змінюється, має несистематичний характер. У відповідності до повідомлення Директора Департаменту фінансів МО України від 26.03.2018 року № 248/1485 надані роз'яснення, згідно з якими у відповідності статті 51 Бюджетного Кодексу України керівники бюджетних установ здійснюють фактичні видатки на грошове забезпечення лише в межах фонду грошового забезпечення. Відповідно до статті 5 Закону України « Про індексацію грошових доходів населення», пункту 6 Порядку № 1078, індексація грошових доходів населення здійснюється в межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів. А отже, будь-якої вини чи протиправних дій з боку Військової частини НОМЕР_1 стосовно позивача допущено не було.
Дослідивши повно і всебічно письмові докази, які містяться в матеріалах справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є учасником бойових дій (копія посвідчення серія НОМЕР_2 від 11.09.2015 року) та в період з 22.07.2009 року по 12.08.2018 року проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 .
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 12.08.2018 року №186 (по стройовій частині) капітана ОСОБА_1 на підставі наказу № 137 від 13.07.2018 року виключено із списків особового складу частини та усіх видів забезпечення.
Позивач 08.04.2020 року звернувся із заявою до Військової частини НОМЕР_1 з проханням виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 12.08.2018 року в сумі 86054,90 грн., провести перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення (враховуючи фіксовану суму індексації за березень 2018 року) за період з 01.03.2018 року по 12.08.2018 року.
Листом від 10 червня 2020 року вих. № 764 кп за результатами розгляду заяви відповідач повідомив про те, що відповідно до ст. 5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», п. 6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.03.2003 року № 1078, індексація грошових доходів населення здійснюється в межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів. Крім того, вказав, що у роз'ясненні Міністерства соціальної політики України від 08.08.2017 року № 13700/з та від 08.08.2017 року № 78/0/66-17 механізму індексації грошового забезпечення за попередні роки немає.
Незгода позивача з бездіяльністю Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати індексації його грошового забезпечення стала підставою для звернення до суду.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.10.2020 року у справі №160/8561/21 визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати індексації грошового забезпечення у період з 01 грудня 2015 року по 12 серпня 2018 року ОСОБА_1 , зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 12.08.2018 року включно із застосуванням місця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку грошового забезпечення (базового місяця) в період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року січень 2008, а період з 01.03.2018 року по 12.08.2018 року березень 2018 року з урахуванням абзацу 4 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 01.06.2021 року апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.10.2020 в адміністративній справі № 160/8561/20 задоволено частково, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.10.2020 в адміністративній справі № 160/8561/20 скасовано, у справі прийнято нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково; визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року; зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року; в іншій частині позовних вимог відмовлено.
Згідно з платіжним дорученням № 515 від 05.06.2021 року на виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 01.06.2021 року по справі №160/8561/20 військовою частиною НОМЕР_1 виплачено ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 12.08.2018 року в сумі 6 703,78 грн.
Не погодившись з порядком нарахування індексації свого грошового забезпечення та її сумою, позивач звернувся з позовом до суду.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.12.2021 року по справі № 160/18726/21 позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково; визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо застосування січня 2016 року як місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року включно; зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016р. по 28.02.2018р. включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року; визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 12.08.2018 року включно, відповідно до абзац 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078; зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 р. по 12.08.2018 р. із застосуванням березня 2018 року, як місяця з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) та урахуванням абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. №1078, з урахуванням раніше виплачених сум індексації; у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 27.06.2022 року у справі № 160/18726/21 рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.12.2021 року в справі № 160/18726/21 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії скасовано в частині визнання протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 р. по 12.08.2018 р. включно відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078; зобов'язання військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 р. по 12.08.2018 р. із застосуванням березня 2018 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення, (базового місяця), та урахуванням абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. №1078, з урахуванням раніше виплачених сум індексації; ухвалено в цій частині позовних вимог нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 р. по 12.08.2018 р. включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 4 463,15 грн. відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. №1078; зобов'язання нарахувати і виплатити на його користь щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення (4 463,15 грн.) за період з 01.03.2018 р. по 12.08.2018 р. включно в сумі 24 043,42 грн. відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. №1078, із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 р. №44, з урахуванням раніше виплачених сум; в іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 27.06.2022 року у справі № 160/18726/21 набрала законної сили 27.06.2021 року.
Ухвалою Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 01.08.2022 року у справі №160/18726/21 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2022 року у справі №160/18726/21 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії.
На виконання вищезазначеної постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 27.06.2022 року у справі № 160/18726/21, відповідачем 27.07.2022 року було сплачено 77 910,15 грн. сум індексації.
Позивач, вважаючи, що йому протиправно не нараховано та не виплачено відповідно до приписів абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» індексацію грошового забезпечення у фіксованій величині 3886, 46 гривень в місяць за період з 01.03.2018 року по 12.08.2018 року включно в сумі 20 622, 69 гривень, звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Статтею 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 р. № 2011-ХІІ (далі - Закон № 2011-ХІІ) визначено, що соціальний захист військовослужбовців діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з частинами другою та третьою статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до Закону.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України (абзац 2 частини четвертої статті 9 Закону № 2011-ХІІ).
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України від 03.07.1991 р. № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин, далі Закон - № 1282-ХІІ) індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Статтею 4 Закону № 1282-ХІІ встановлено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка (з 01.01.2016 - 103 відсотка).
Статтею 5 Закону № 1282-ХІІ передбачено, що підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Частиною другою статті 6 цього ж Закону встановлено, що порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 9 Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів.
Індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що згідно зі статтею 19 цього Закону, є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (стаття 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»).
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників визначає «Порядок проведення індексації грошових доходів населення», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1078 (далі - Порядок № 1078).
Відповідно до пункту 1-1 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка (з 01.01.2016 - 103 відсотки).
Пунктом 4 Порядку № 1078 встановлено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексується, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
Згідно з пунктом 6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, зокрема підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету. У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговість його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Отже, приписами наведених нормативно-правових актів встановлено, що на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов'язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації.
Відповідачем не спростовується, що під час проходження позивачем служби у складі військової частини НОМЕР_1 зазначене перевищення мало місце, а тому позивач має право на виплату йому індексації грошового забезпечення.
При цьому судом було встановлено, що на виконання судових рішень позивачу було здійснено нарахування та виплата індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року з застосуванням базового місяця січень 2008 року.
Позивач вважає, що має право на отримання фіксованої індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 12.08.2018 року, яка відповідачем не була нарахована та виплачена.
Однак, як було встановлено судом та зазначалось раніше, в провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала справа №160/18726/21 за позовом позивача до Військової частини НОМЕР_1 .
Одними з заявлених позовних вимог були вимоги визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 12.08.2018 року включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 4463 гривні 15 копійок, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 та зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення 4463 гривні 15 копійок за період з 01.03.2018 року по 12.08.2018 року включно в сумі 24043 гривні 42 копійки, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44 з урахуванням раніше виплачених сум.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 27.06.2022 року, яка набрала законної сили, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 р. по 12.08.2018 р. включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 4 463,15 грн. відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. №1078; зобов'язання нарахувати і виплатити на його користь щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення (4 463,15 грн.) за період з 01.03.2018 р. по 12.08.2018 р. включно в сумі 24 043,42 грн. відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. №1078, із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 р. №44, з урахуванням раніше виплачених сум.
Звертаючись до суду з даною позовною заявою 26.09.2022 року з аналогічними позовними вимогами, позивач зазначає, що постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 27.06.2022 року було відмовлено в задоволенні позовних за період з 01.03.2018 року по 12.08.2018 року, оскільки вони були заявлені передчасно.
В свою чергу, в постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 27.06.2022 року колегією суддів зазначено, що приведені обставини дають підстави для висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 р. по 12.08.2018 р. включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 4 463,15 грн. відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078, зобов'язання нарахувати і виплатити на його користь щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення (4 463,15 грн.) за період з 01.03.2018 р. по 12.08.2018 р. включно в сумі 24 043,42 грн. відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078, тому суд скасовує рішення суду першої інстанції щодо часткового задоволення цієї частини позовних вимог, ухвалює нове рішення в цій частині про відмову у задоволенні цих позовних вимог.
Жодного висновку про передчасність заявлених позивачем позовних вимог в цій частині, судом апеляційної інстанції зроблено не було.
Отже, постановою суду, яка набрала законної сили, позивачу було відмовлено в задоволенні аналогічних позовних вимог.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Статтею 14 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
В даному випадку, позивач звертаючись до суду з даною позовною заявою, заявляє позовні вимоги аналогічні тим, які вже були вирішені судом та за результатами розгляду яких наявне судове рішення, яке набрало законної сили.
При цьому, зміна розміру щомісячної фіксованої індексації та її загальної суми за період з 01.03.2018 року по 12.08.2018 року не змінює предмету та підстав подання такого позову та не свідчить про наявність нового спору.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Враховуючи наявність судового рішення, яке набрало законної сили та яким відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 р. по 12.08.2018 р. включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 4 463,15 грн. відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення; зобов'язання нарахувати і виплатити на його користь щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення (4 463,15 грн.) за період з 01.03.2018 р. по 12.08.2018 р. включно в сумі 24 043,42 грн. відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі.
Керуючись статтями 238, 248, 256, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
Провадженні в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - закрити.
Роз'яснити, що за приписами частини 2 статті 239 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.І. Озерянська