ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 грудня 2022 року Справа № 160/19610/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Ількова В.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу №160/19610/22 за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування повідомлення, зобов'язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
І. ПРОЦЕДУРА
09.12.2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) , з вимогами про:
- визнати протиправним та скасувати повідомлення заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро) Міхіної Ольги Іванівни від 11.11.2022 року про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання;
- зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро) (49027, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Старокозацька, 56, ЄДРПОУ 43314918) відкрити виконавче провадження з виконання виконавчого листа Дніпропетровського окружного адміністративного суду виданого 26.11.2019 року по справі № 160/9143/19.
Ухвалою суду від 13.12.2022 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст.262 КАС України.
Також ухвалою суду від 13.12.2022 року витребувано у відповідача додаткові докази по справі, а саме копії:
- матеріалів виконавчого провадження стосовно примусового виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі №160/9143/19/виконавчий лист №160/9143/19, виданий 26.11.2019 року;
- повідомлення заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро) Міхіної Ольги Іванівни від 11.11.2022 року про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання.
У відповідності до приписів статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
У відповідності до вимог ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Отже, рішення у цій справі приймається судом 22.12.2022 року, тобто у межах строку встановленого ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.
ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що виконавчим органом було неправомірно прийнято спірне повідомлення від 11.11.2022 року про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, оскільки, на думку позивача, рішення суду від 23.10.2019 року по справі №160/9143/19, боржником, зокрема Пенсійним органом у виконавчому провадженні ВП 62654567 не виконано.
На думку позивача, вказані дії відповідача є протиправними та такими, що порушують його права та законні інтереси.
ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА
Ухвалою суду від 13.12.2022 року відкрито провадження в цій адміністративній справі, та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, відповідно до ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням положень ст. 287 КАС України.
Цією ухвалою суду від 13.12.2022 року, відповідачу було запропоновано надати відзив на позовну заяву позивача по справі №160/19610/22.
Відповідачем отримано вказану вище ухвалу суду, що також підтверджується матеріалами справи.
Згідно із ч.6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно положень ст.126 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач є належно повідомленим про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом.
ІV. ПОЯСНЕННЯ ТРЕТЬОЇ ОСОБИ
Ухвалою суду від 13.12.2022 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст. 262 КАС України та з урахуванням положень ст. 287 КАС України.
Також, цією ухвалою суду від 13.12.2022 року, третій особі, зокрема Пенсійному органу було запропоновано надати пояснення по справі.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області було отримано вказану вище ухвалу суду, що також підтверджується матеріалами справи.
Станом на 22.12.2022 року від третьої особи письмові пояснення по справі не надали, хоча третя особа повідомлялася судом належним чином згідно з положень КАС України, що також підтверджується матеріалами справи.
V. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, суд встановив такі обставини.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.10.2019 року задоволено позов ОСОБА_1 , визнані дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі ГУ ПФУ в Дніпропетровській області) щодо прийняття рішення «Про відмову у перерахунку пенсії» ОСОБА_1 від 27.05.2019 року за №126/03.22-19 - протиправними, відповідача зобов'язано перерахувати та надалі виплачувати ОСОБА_1 пенсію за ч. 3 ст. 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХІІ від 28.02.1991 року (далі - Закон №796-ХІІ) із визначенням середньомісячного заробітку за довідкою від 10.05.2019 року № 36, виданою Комунальним Закладом «Павлоградської міської лікарні № 1» Павлоградської міської ради, із збільшенням пенсії у розмірі 50% від заробітку за понаднормативний стаж роботи відповідно ч. 2 ст. 56 Закону №796-ХІІ, починаючи з 01.06.2019 року, з урахуванням недоплачених сум.
Рішення набрало законної сили, на виконання рішення суду позивачу 26.11.2019 року виданий виконавчий лист.
На підставі заяви позивача головним державним виконавцем Відділу примусового виконання Управлінню забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро) було відкрито 27.07.2020 року виконавче провадження за виконавчим листом № 160/9143/19 виданим 26.11.2019 року.
Отже, встановлено, що Державним виконавцем 27.07.2020 року була винесена постанова про відкриття виконавче провадження, згідно положень ст. ст.3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконав провадження», якою боржника було проінформовано про необхідність виконати рішення протягом 10 робочих днів.
Згідно матеріалів справи, оскільки, на адресу відділу не надходила інформація, щодо виконання рішення суду, державним виконавцем 26.10.2020 року на адресу боржника була направлена вимога, в якій зазначено, що протягом 3 робочих днів, з моменту отримання цієї вимоги, необхідно повідоми державного виконавця про заходи, які вживаються з метою фактичного виконання вимог виконавчого документа.
Вимоги виконавчого документа боржником не виконанні, тому державним виконавцем, відповідно до положень ст. 63,75 Закону України «Про виконавче провадження», тому 10.11.2020 року була винесена постанова про накладення на боржника штрафу у розмірі 5 100,00 гривень.
У подальшому, державним виконавцем 03.12.2020 року, за невиконання рішення суду без поважних причин в повному обсязі, в порядку ст. 75 Закону України «Про виконавче провадженій винесена постанова про накладення штрафу у розмірі 10 200,00 грн., та наданий строк для виконання рішення суду в повному обсязі.
На адресу відділу, Пенсійним органом (боржником) було надіслано заяву, згідно з якою, виконавець дійшов висновку, що рішення суду виконано та здійснений перерахунок пенсії, згідно з яким розмір пенсії зменшується, про що повідомлено ОСОБА_1 листом від 03.08.2020 року № 14654-14741/Ф-03/8-00400/20.
23.09.2021 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) була винесена постанова про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з виконанням рішення суду по вищезазначеному виконавчому листу.
У виконання рішення суду першої інстанції за інформацію ГУ ПФУ в Дніпропетровській області здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 , який за розрахунком відповідача призведе до зменшення розміру пенсії, а тому пенсія позивачу виплачується в попередньому розмірі.
Однак, вважаючи дії Пенсійного органу протиправними, а рішення суду по справі не виконаним, позивач 18.05.2021 року звернувся до суду в порядку ст. 383 КАС України з вказаною заявою, в якій просив визнати протиправним рішення ГУ ПФУ в Дніпропетровській області про відмову у перерахунку пенсії від 04.12.2019 року за №11132/03. 22-12, від 03.08.2020 року за № 14654-14741/Ф -03/8-0400/20, зобов'язати відповідача виконати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.10.2019 року по справі № 160/9143/19 згідно резолютивної частини рішення.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.05.2021 року справі № 160/9143/19 прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 про визнай протиправним рішення суб'єкта владних повноважень на виконання рішення суду по справі № 160/9143/19 та призначено розгляд в порядку письмового провадження.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.06.2021 року заява задоволена частково, визнано протиправним рішення ГУ ПФУ в Дніпропетровській області про відмову у перерахунку пенсії від 04.12.2019 року за №1132/03.22-12, відповідача зобов'язано виконати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.10.2019 року по справі №160/9143/19, перерахувати та виплачувати пенсію відповідно ч. 3 ст. 57 Закону №796-ХІІ із зазначенням середньомісячного заробітку за довідкою від 10.05.2019 року №36, виданою Комунальним Закладом Павлоградської міської лікарні № 1 Павлоградської міської ради із збільшенням пенсії у розмірі 50% від заробітку за понаднормативний стаж роботи відповідно ч. 2 ст. 56 Закону №796-ХІІ, починаючи з 01.06.2019 року, з урахуванням недоплачених сум. У задоволенні іншої частини заяви відмовлено.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, Пенсійним органом було подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить ухвалу скасувати та відмовити в задоволенні заяви позивача з підстав правомірності дій Пенсійного органу, зазначає, що рішення суду від 23.10.2019 року по справі №160/9143/19 перебуває на примусовому виконанні, виконавче провадження не завершено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 25.01.2022 року по справі № 160/9143/19 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, залишено без задоволення. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 червня 2021року по адміністративній справі №160/9143/19, залишено без змін.
08.07.2022 року та 21.10.2022 року позивач звернувся з письмовими пропозиціями до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області щодо виконання вищезазначеного рішення суду, але станом на 29.11.2022 року відповіді, з боку Пенсійного фонду щодо наміру виконати судове рішення позивачем отримано не було.
На думку позивача, про що він також зазначає у позові, станом на 29.11.2022 року рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.10.2019 року (справа № 160/9143/19) виконано Пенсійним органом не було.
Враховуючи наведене, 08.11.2022 року позивач звернувся з заявою до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро) з приводу примусового виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.10.2019 року (справа № 160/9143/19) щодо перерахунку та виплаті йому пенсії за ч.3 ст. 57 - із визначенням середньомісячного заробітку за довідкою № 36 від 10.05.2019 року, яка видана КЗ «Павлоградська міська лікарня № 1» Павлоградської міської ради із збільшенням пенсії у розмірі 50 відсотків від заробітку за понаднормовий стаж роботи відповідно ч. 2 ст. 56 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали у наслідок Чорнобильської катастрофи» починаючи з 01.06.2019 року, з урахуванням рішень Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
На своє звернення від 08.11.2022 року, позивачем було отримано повідомлення заступника начальника Відділу примусового виконання Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро) Міхіної О.І., від 11.11.2022 року про повернення виконавчого документу (виконавчого листа №160/9143/19 від 26.11.2019 року) стягувану без прийняття до виконання на підставі п. 9 ч.1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження».
Відповідно цього повідомлення від 11.11.2022 року, встановлено, що згідно з даними АСВП на виконанні відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) перебувало ВП№62654567 з примусового виконання вищезазначеного виконавчого документу. 23.09.2021 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Загребельською Д.С. було винесено в межах ВП№62654567 постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження». Відповідно до приписів п. 2 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. Стаття 41 Закону України «Про виконавче провадження», зазначає, що підставою для відновлення виконавчого провадження є визнання постанови про закінчення виконавчого провадження незаконною чи скасованою в установленому законом порядку. У межах ВП№62654567 сторонами не надавались жодні процесуальні документи, що підтверджують визнання незаконною чи скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 23.09.2021 року, а отже виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 160/9143/19, виданого Дніпропетровським окружним адміністративним судом 26.11.2019 не може бути розпочате знову. Керуючись п.9 частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», повертається виконавчий документ без прийняття до виконання.
На думку позивача, такі дії заступника начальника Відділу примусового виконання Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро) Міхіної О.І. під час прийняття до виконання виконавчого листа № 160/9143/19 від 26.11.2019 року вчинені необґрунтовано без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), тому враховуючи наведене позивач звернувся до суду із цим позовом за захистом своїх порушених прав.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував такі обставини справи та положення чинного законодавства України.
V. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
Відповідно до частини 1 статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
За положеннями статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частинами першою, другою статті 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Правові та організаційні засади щодо примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) врегульовані Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон України «Про виконавче провадження» або Закон №1404-VIII; тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
За визначенням, наведеним у пункті 1 частини 1 статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно частини першої статті 5 Закону №1404-VII примусове виконання рішення покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Частиною першою статті 18 Закону №1404-VII визначено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
За змістом приписів пункту 1 частини другої статті 18 Закону №1404-VII виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Заходами примусового виконання рішень, за визначенням частини першої статті 10 Закону №1404-VII, є:
1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;
2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;
3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;
4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;
5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону. Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом (пункт 1 частини 3, частина 4 статті 18 Закону №1404-VIII).
За приписами пункту 9 частини 1 статті 39 Закону №1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
За приписами частини 1 статті 41 Закону №1404-VIII у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.
Поряд із цим, частиною 1 статті 63 Закону №1404-VIII встановлено, що за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (частина друга статті 63 Закону України «Про виконавче провадження»).
Відповідно до частини 3 статті 63 Закону №1404-VIII виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
VІ. ОЦІНКА СУДУ
Зокрема, судом з матеріалів виконавчого провадження вбачається, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень перебувало виконавче провадження (АСВП 62654567) по виконанню вимог виконавчого листа №160/9143/19 від 26.11.2019 року, виданого Дніпропетровським окружним адміністративним судом.
Керуючись ст.ст.3,4,24,25,26,27 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем відділу примусового виконання рішень 27.07.2020 року винесена постанову про відкриття виконавчого провадження №62654567, копії якої направлено сторонам виконавчого провадження.
Відповідно до ч.6 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження», за рішеннями немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
При цьому, згідно з ч.4 ст.19 Закону України «Про виконавче провадження», сторони зобов'язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов'язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.
Судом також встановлено, що оскільки, на адресу відділу не надходила інформація, щодо виконання рішення суду, державним виконавцем 26.10.2020 року на адресу боржника була направлена вимога, в якій зазначено, що протягом 3 робочих днів, з моменту отримання цієї вимоги, необхідно повідоми державного виконавця про заходи, які вживаються з метою фактичного виконання вимог виконавчого документа.
Вимоги виконавчого документа боржником не виконані, тому державним виконавцем, відповідно до положень ст. 63,75 Закону України «Про виконавче провадження», тому 10.11.2020 року була винесена постанова про накладення на боржника штрафу у розмірі 5 100,00 гривень.
У подальшому, державним виконавцем 03.12.2020 року, за невиконання рішення суду без поважних причин в повному обсязі, в порядку ст.75 Закону України «Про виконавче провадженій винесена постанова про накладення штрафу у розмірі 10 200,00 грн., та наданий строк для виконання рішення суду в повному обсязі.
На адресу відділу, Пенсійним органом (боржником) було надіслано заяву, згідно з якою, виконавець дійшов висновку, що рішення суду виконано та здійснений перерахунок пенсії, згідно з яким розмір пенсії зменшується, про що повідомлено ОСОБА_1 листом від 03.08.2020 року № 14654-14741/Ф-03/8-00400/20.
Відповідно до ч.4 Прикінцевих положень Розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у разі якщо внаслідок перерахунку пенсії за нормами цього Закону її розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановлені розміри.
23.09.2021 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) була винесена постанова про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з виконанням рішення суду по вищезазначеному виконавчому листу.
Виконавче провадження №62654567 було завершено на підставі п.9 ч.1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», про що 23.09.2021 року винесена постанова про закінчення, копії якої направлені сторонам виконавчого провадження.
Здійснюючи аналіз отриманих державним виконавцем документів від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у державного виконавця були відсутні підстави вважати, що рішення суду не виконано.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 06.11.2019 року у справі №509/1350/17, оцінюючи ефективність обраного судом способу захисту (зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву) зазначила, що суд має право визнати бездіяльність суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язати вчинити певні дії. Суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Водночас, розділом IV КАС України врегульовано окремі процесуальні питання, пов'язані з виконанням судового рішення, та передбачено, що судовий контроль за виконанням судового рішення здійснює суд який його ухвалив. Способи судового контролю за виконанням судового рішення встановлені нормами статей 382 - 383 КАС України.
Так, частиною першою статті 383 КАС України передбачено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Аналіз зазначених норм свідчить, що КАС України передбачає такі види судового контролю за виконанням судового рішення:
- зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу (стаття 382 КАС України),
- визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (стаття 383 КАС України),
- оскарження рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, вчинених при примусовому виконанні рішення суду (стаття 287 КАС України).
З огляду на вищенаведене, у разі невиконання, неналежного виконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження та КАС України.
З урахуванням викладеного, судом встановлено, що вважаючи дії Пенсійного органу протиправними, а рішення суду по справі не виконаним, позивач 18.05.2021 року звернувся до суду в порядку ст. 383 КАС України з вказаною заявою, в якій просив визнати протиправним рішення ГУ ПФУ в Дніпропетровській області про відмову у перерахунку пенсії від 04.12.2019 року за № 11132/03. 22-12, від 03.08.2020 року за № 14654-14741/Ф -03/8-0400/20, зобов'язати відповідача виконати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.10.2019 року по справі № 160/9143/19 згідно резолютивної частини рішення.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.06.2021 року заява задоволена частково, визнано протиправним рішення ГУ ПФУ в Дніпропетровській області про відмову у перерахунку пенсії від 04.12.2019 року за № 1132/03. 22-12, відповідача зобов'язано виконати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.10.2019 року по справі №160/9143/19, перерахувати та виплачувати пенсію відповідно ч. 3 ст. 57 Закону №796-ХІІ із зазначенням середньомісячного заробітку за довідкою від 10.05.2019 року №36, виданою Комунальним Закладом Павлоградської міської лікарні №1 Павлоградської міської ради із збільшенням пенсії у розмірі 50% від заробітку за понаднормативний стаж роботи відповідно ч. 2 ст. 56 Закону №796-ХІІ, починаючи з 01.06.2019 року, з урахуванням недоплачених сум. У задоволенні іншої частини заяви відмовлено.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, Пенсійним органом було подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить ухвалу скасувати та відмовити в задоволенні заяви позивача з підстав правомірності дій Пенсійного органу, зазначає, що рішення суду від 23.10.2019 року по справі №160/9143/19 перебуває на примусовому виконанні, виконавче провадження не завершено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 25.01.2022 року по справі № 160/9143/19 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, залишено без задоволення. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 червня 2021року по адміністративній справі №160/9143/19, залишено без змін.
Згідно положень п. 2 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
Стаття 41 Закону України «Про виконавче провадження», передбачено, що підставою для відновлення виконавчого провадження є визнання постанови про закінчення виконавчого провадження незаконною чи скасованою в установленому законом порядку.
Згідно матеріалів справи, у межах ВП№62654567 у суду відсутні докази, які підтверджують визнання незаконною чи скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 23.09.2021 року.
Вказана постанова про закінчення виконавчого провадження від 23.09.2021 року є чинною, та не скасована у встановленому законом порядку, а отже виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №160/9143/19, виданого Дніпропетровським окружним адміністративним судом 26.11.2019 року не може бути розпочате знову.
Враховуючи наведені вище положення, слід дійти висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача у цьому випадку буде звернення позивача до виконавчої служби/суду саме про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 23.09.2021 року.
Звернення позивача до суду про визнання протиправною та скасування повідомлення заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Дніпро) Міхіної Ольги Іванівни від 11.11.2022 року про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, є передчасним.
За таких обставин, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ
Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України “Про судоустрій і статус суддів” встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Згідно до ч.1 ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно до ч.1 ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини першої статті 90 Кодексу адміністративного судочинства суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частиною 4 статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Дослідивши матеріали справи, слід зазначити, що постанова про закінчення виконавчого провадження від 23.09.2021 року є чинною, не скасована у встановленому законом порядку, тому виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №160/9143/19, не може бути розпочате знову.
За таких обставин, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування повідомлення, зобов'язання вчинити певні дії.
Щодо розподілу судових витрат, а саме судового збору.
Оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено, розподіл судових витрат, згідно положень ст. 139 КАС, суд не здійснює.
Керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ВИРІШИВ:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування повідомлення, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Судові витрати не розподіляти.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) (49027, м. Дніпро, вул. Старокозацька, 56, код ЄДРПОУ 43314918).
Третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427).
Відповідно до статті 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з частиною шостою статті 287 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.
На підставі положень статті 297 КАС України апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складено 22.12.2022 року.
Суддя В.В. Ільков