Справа № 161/16995/22
Провадження № 3/161/5298/22
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2022 року м. Луцьк
Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Пушкарчук В.П., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. 124 КУпАП,-
ВСТАНОВИЛА:
01.12.2022 року на адресу Луцького міськрайонного суду Волинської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 200410 від 26.11.2022 року з якого слідує, що ОСОБА_1 , 26.11.2022 року о 17:19, на шляхопроводі (мості) в м. Луцьку по пр. Перемоги, 32, керуючи транспортним засобом AUDI Q5, д.н.з. НОМЕР_1 , в порушення вимог п. п. 10.1, 10.3 ПДР України, на ділянки дороги, яка має по дві смуги в обох напрямках, при перестроюванні з лівої смуги в праву, не впевнився в безпечності свого маневру, внаслідок чого допустив зіткнення із транспортним засобом ТАТА, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 . В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні ушкодження, що призвело до матеріальних збитків. Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ст. 124 КУпАП.
В судому засіданні ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому правопорушенні не визнав, суду пояснив, що до моменту ДТП він рухався у правій смузі, а зіткнення відбулося саме внаслідок недотримання безпечної дистанції іншим учасником події. Провадження у справі просив закрити.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до наступних висновків.
Диспозицією ст. 124 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, тощо, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається зі схеми місця ДТП, яка сталася 26.11.2022 року о 17:19, на шляхопроводі (мості) в м. Луцьку по пр. Перемоги, 32, зіткнення між транспортними засобами AUDI Q5, д.н.з. НОМЕР_1 , та ТАТА, д.н.з. НОМЕР_2 , відбулося в правій смузі на ділянці дороги, яка має дві смуги руху в одному напрямку. Зіткнення транспортних засобів сталося між передньою частиною автомобіля ТАТА, д.н.з. НОМЕР_2 , та задньою частиною автомобіля AUDI Q5, д.н.з. НОМЕР_1 . Тобто, до моменту виникнення ДТП ОСОБА_1 рухався попереду.
Зазначене також підтверджується фото таблицею із фіксацією подій, які мали місце 26.11.2022 року о 17:19, на шляхопроводі (мості) в м. Луцьку по пр. Перемоги, 32.
У свою чергу, як вбачається із письмових пояснень свідка ОСОБА_3 від 26.11.2022 року, які з огляду на вищевказану схему місця ДТП є більш технічно спроможними, аніж письмові пояснення іншого учасника події, до моменту зіткнення транспортний засіб AUDI Q5, д.н.з. НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю близько 35 км./год., а сам удар прийшовся в задню частину автомобіля.
Вищенаведені докази повністю узгоджуються між собою.
Статтею 6 Європейської конвенції з прав людини(далі - Конвенція) передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом (частина 1 статті 7КУпАП).
У справі "Карелін проти Росії" ("Karelin v.Russia", заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) Європейський суд з прав людини зазначив, що взяти судом на себе функції сторони обвинувачення, щодо самостійного відшукування докази винуватості особи, становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п. 34 рішення у справі "Тейксейра де Кастор проти Португалії" від 09.06.98 року, п. 54 рішення у справі "Шабельника проти України" від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.
Виходячи з положень ст. 8, ст. 62Конституції України дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.
Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У рішенні по справі "Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії" Європейський суд з прав людини зазначив, що п.2 ст.6 Конвенції вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що обвинувачений вчинив злочинне діяння, так як обов'язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь обвинуваченого.
Отже, на підставі відповідної практики Європейського суду з прав людини можливо зробити однозначний висновок, що суд не має права перебирати на себе функцію обвинувача у справах про адміністративні правопорушення, які в розумінні Конвенції прирівнюються до кримінального провадження, оскільки в такому випадку суд перестає бути незалежним та неупередженим органом з розгляду спорів, що є безумовним порушенням ст.6 Конвенції в частині права кожного на справедливий суд.
У такому випадку суд позбавлений можливості самостійно здійснювати збір додаткових доказів, що підтверджували б або спростовували б вину правопорушника, а отже судовий розгляд здійснюється на підставі наданих суду матеріалів.
Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Отже, на переконання суду, будь-які докази, які б свідчили про порушення ОСОБА_1 вимог п. п. 10.1, 10.3 ПДР України, а відтак і про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП матеріали справи не містять, оскільки підстави стверджувати про здійснення останнім будь-яких маневрів до моменту зіткнення відсутні.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На підставі ст. 124 КУпАП, керуючись ст. ст. 247, 251, 252, 280 КУпАП, суддя, -
ПОСТАНОВИЛА:
Закрити провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області В.П. Пушкарчук