Справа № 161/15417/21
Провадження № 2/161/88/22
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 грудня 2022 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області
у складі:
головуючого судді Івасюти Л.В.
за участю секретаря судового засідання Михалевич А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Луцького міського нотаріального округу Волинської області Горбач Лесі Сергіївни про визнання права власності на спадкове майно, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулася до суду з вищевказаним позовом.
Позов обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_3 , після смерті якого відкрилася спадщина на належне йому майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 та автомобіля марки ЗАЗ 110307, д.н.з. НОМЕР_1 , VIN-код: НОМЕР_2 . Зазначає, що вона є спадкоємцем майна померлого, проте в силу свого віку та відповідно стану здоров'я не звернулася у встановленому законом порядку з заявою про прийняття спадщини. Проте, брат її померлого чоловіка, відповідач ОСОБА_2 звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, не повідомивши про це позивача, оскільки вона є спадкоємцем першої черги.
Зазначає, що такі дії відповідача спрямовані на позбавлення її права на спадщину та заволодіння спадковим майном. Вона з чоловіком ОСОБА_3 проживала до дня його смерті в квартирі АДРЕСА_1 , де й проживає на даний час, а відтак є такою, що прийняла спадщину після смерті чоловіка ОСОБА_3 так як постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та протягом строку встановленого ст.1270 ЦК України та не заявила про відмову від неї.
Посилаючись на викладене позивач просить суд, визнати за нею право власності на спадкове майно після смерті чоловіка ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме квартиру АДРЕСА_1 та автомобіль марки «ЗАЗ 110307» д.н.з. НОМЕР_1 , VIN-код: НОМЕР_2 .
Ухвалою судді від 01.09.2021 позовну заяву залишено без руху.
Позивачем на виконання вимог ухвали усунуто зазначені в ній недоліки у визначений строк.
11.10.2021 ухвалою судді відкрито провадження у справі.
Відповідач правом на подання відзиву не скористався. Проте, надіслав до суду письмові заяви в яких зазначив, що позивач була обізнана про заведення спадкової справи, а його дії були спрямовані на опікування над старшою одинокою родичкою для збереження майна.
Ухвалою судді від 05.04.2022 закрито підготовче провадження у справі.
До початку розгляду справи від представника позивача надійшла заява про розгляд справи у її відсутності, позов підтримує та просить задовольнити з наведених у позовній заяв підстав.
Відповідач в судове засідання не з'явився, подав до суд заяву про розгляд справи у його відсутності.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Луцького міського нотаріального округу Волинської області Горбач Л.С. в судове засідання не з'явилася, про місце, час та дату розгляду справи повідомлілася шляхом надсилання судової повістки.
Розгляд справи здійснювався за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст.247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, та подані докази на підтвердження обґрунтованості заявлених вимог та заперечень, суд установив таке.
Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи (частини 1 та 2 ст. 1220 ЦК України).
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 07.11.2020 Луцьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Львів).
Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на спадкове майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 , право власності на яку підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 271065048 та автомобіль марки ЗАЗ 110307, д.н.з. НОМЕР_1 , VIN-код: НОМЕР_2 , що підтверджується результатами аналітичного пошуку ТЗ по «НАІС ДДАІ» МВС України.
Згідно ст.ст. 1217, 1223 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст. ст. 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Заповіт на випадок своєї смерті ОСОБА_3 не залишив, а отже спадкування після його смерті здійснюється за законом.
Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу НОМЕР_4 , 25.04.1985 позивач ОСОБА_4 та ОСОБА_3 зареєстрували шлюб, актовий запис 343 (а.с.05), а отже в силу ст.1261 ЦК України позивач є спадкоємцем першої черги після смерті свого чоловіка.
Ч. 1 ст.1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї (ч.3 ст.1268 ЦК України).
Допитані в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 суд пояснили, що позивач ОСОБА_1 все життя проживала зі своїм чоловіком ОСОБА_3 в квартирі АДРЕСА_1 , де й продовжує проживати після смерті чоловіка ОСОБА_3 .
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проживала зі спадкодавцем ОСОБА_3 на день його смерті та продовжує проживати у спірній квартирі, однак там не зареєстрована.
За приписами ст.1268 ЦК України, можна дійти висновку, що саме постійне проживання особі зі спадкодавцем на час відкриття спадщини є підставою для визнання спадкоємця таким, що прийняв спадщину, а не лише реєстрація його проживання за адресою місця проживання спадкодавця.
Аналогічна позиція міститься у постанові Верховного Суду від 10.01.2019 у справі № 484/747/17 (провадження № 61-44149св18) у якій суд дійшов висновку, що відсутність реєстрації місця проживання позивача за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав із спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені ч.1 ст.1268 ЦК України підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані позивачем та оцінені судом.
Із наведеного слідує, що ОСОБА_1 є спадкоємцем майна після смерті ОСОБА_3 , оскільки остання не заявляла відмови від прийняття спадщини. Однак, з дослідженої судом спадкової справи № 74/2020, заведеної приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області Горбач Л.С. за заявою відповідача ОСОБА_2 , випливає, що ОСОБА_1 було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій, оскільки вона не прийняла спадщину тому, що протягом строку, встановленого законом для прийняття спадщини, не подала заяву про прийняття спадщини та не проживала постійно зі спадкодавцем на час її відкриття.
Судом встановлено, що позивач, відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України прийняла спадщину шляхом постійного проживання із спадкодавцем ОСОБА_3 на час відкриття спадщини. Про відмову від її прийняття у визначений законом строк не заявляла. Доказів прийняття спадщини іншими спадкоємцями суду не представлено.
Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008 року визначено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.
У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
При цьому, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , як спадкоємиця першої черги після смерті ОСОБА_3 , позбавлена можливості реалізувати своє право на спадщину та набути права власності на вищевказане нерухоме майно в позасудовому порядку.
А тому, враховуючи наведене, оцінивши зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов з наведених вище підстав слід задовольнити та визнати за позивачем право власності на зазначене спадкове майно.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 77, 81-82, 247, 263, 264, 265, 354 ЦПК України, ст.ст. 1217, 1223, 1261-1265, 1268 ЦК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно після смерті чоловіка ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 а саме квартиру АДРЕСА_1 та автомобіль марки «ЗАЗ 110307» д.н.з. НОМЕР_1 , VIN-код: НОМЕР_2 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Волинського апеляційного суду, з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Позивач: ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_5 ).
Відповідач: ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП - невідомо);
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Луцького міського нотаріального округу Волинської області Горбач Лесі Сергіївни (адреса: Київський майдан, 13, м. Луцьк).
Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Л.В. Івасюта