154/2589/22
2/154/802/22
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2022 року Володимир-Волинський міський суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Лутая А.М.,
за участю секретаря судового засідання - Процюк Н.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
ВСТАНОВИВ
Позивач у серпні 2022 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням. Позовні вимоги обгрунтовує тим, що він є влаником будинку АДРЕСА_1 . Разом з ним у будинку зареєстрований відповідач ОСОБА_2 , який із серпня 2014 року не проживає за вказаною адресою, не надає допомоги на утримання житла, не сплачує комунальні платежі, не бажає добровільно знятися з реєстрації, чим створює позивачу перешкоди в користуванні та розпорядженні цим майном та повноправно здійснювати свої права власника.
Просить визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житлом, а саме, житловим будинком АДРЕСА_1 .
Позивач в судове засідання не з'явився, просив розглянути справу за його відсутності.
Відповідач в судове засідання не з'явився, надав заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутності, проти задоволення позовних вимог не заперечив.
Враховуючи те, що учасники справи в судове засідання не з'явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, не здійснювалося.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.
Дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.
Суд встановив, що позивачу ОСОБА_1 на праві приватної власності належить житловий будинок АДРЕСА_1 , що підверджується копією рішення Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 09.04.2008 у справі №2-378/08, а також копією витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 19557942 від 16.07.2008.
На підставі будинкової книги та довідки №614 від 23.08.2022, наданої Центром надання адміністративних послуг Зимнівської сільської ради, судом встановлено, що в зазначеному будинку, окрім позивача, зареєстрований відповідач ОСОБА_2 - син позивача.
Згідно акта про непроживання особи за місцем реєстрації від 18.08.2022, підписаного двома сусідами позивача та засвідченого старостою Зимнівської сільської ради, відповідач ОСОБА_2 з серпня 2014 року не проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно статті 317 ЦК України власникові належить права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Згідно ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
У відповідності до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ст. 405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Таким чином, при вирішенні питання про втрату членом сім'ї власника житла права на користування жилим приміщенням з'ясуванню підлягає як строк його відсутності, так і поважність причини такої відсутності.
У пункті 39 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі від 07 лютого 2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» зазначено, що члени сім'ї власника житла, які проживають разом із ним, мають право користування цим житлом відповідно до закону (особистий сервітут, ч. 1 ст. 405 ЦК). Таким законом не може бути ЖК УРСР, а застосуванню підлягають норми, передбачені главою 32 ЦК України. Тому стосовно права членів сім'ї власника житлового приміщення на користування ним застосовуються положення статті 405 ЦК України. Відсутність члена сім'ї понад один рік без поважних причин є юридичним фактом, що є підставою для втрати членом сім'ї права користування житлом, і у цьому випадку положення статей 71, 72 ЖК УРСР застосуванню не підлягають.
У разі виникнення спору між власником і членами його сім'ї право члена сім'ї власника на користування житлом є сервітутним правом, у зв'язку з чим припинення цього права повинно відбуватися відповідно до вимог статей 405, 406 ЦК. Зокрема, сервітут може бути припинений за рішенням суду на вимогу власника майна за наявності обставин, які мають істотне значення або через відсутність без поважних причин члена сім'ї понад один рік у спірному житловому приміщенні, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
В судовому засіданні встановлено, що відповідач мав можливість користуватися спірним житловим приміщенням, перешкод йому позивач або члени його сім'ї не чинили, майно та речі відповідача в будинку відсутні, поважних причин для його відсутності у спірному житловому приміщенні не існувало.
Відсутність відповідача за місцем мешкання понад одного року без поважних причин та відсутність іншої домовленості між власником будинку та відповідачем, дають суду підстави зробити висновок, що відповідач, не мешкаючи в спірному житловому приміщенні більш ніж одного року, без поважних причин, втратив право користування житловим приміщенням, у зв'язку з чим підлягає визнанню такими в судовому порядку.
Керуючись ст. ст.12, 81, 263-265, 273 ЦПК України, ст.ст.317, 319, 321, 391, 405 ЦК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням- задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме, житловим будинком АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий: А.М. Лутай