21.12.22№ 336/7068/22
Пр. № 1-кс/336/970/2022
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 грудня 2022 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , розглянувши клопотання слідчого СВ відділу поліції № 3 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_2 про арешт майна,
ВСТАНОВИЛА:
Слідчий СВ відділу поліції № 3 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_2 за погодженням із прокурором Шевченківської окружної прокуратури Запорізької області ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна.
В обґрунтування клопотання зазначив, що 13 грудня 2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022082080001971 внесено відомості за ч. 2 ст. 121 КК України за фактом навмисного заподіяння тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_4 , що потягли настання його смерті, яке мало місце 11 грудня 2022 року в приміщенні гаражу № НОМЕР_1 гаражного кооперативу навпроти будинку АДРЕСА_1.
В кримінальному провадженні з 11 години 20 хвилин до 11 години 40 хвилин було проведено огляд мобільного телефону «МТС», модель МТС 236 з сім-карткою «Водафон» НОМЕР_2 .
Посилаючись на те, що вказана річ має ознаки речового доказу в кримінальному провадженні, є тимчасово вилученим майном, тому має бути підданий арешту, просить про накладення на нього арешту.
В судове засідання слідчий не з'явився, що в силу ст. 306 КПК України не перешкоджає розгляду клопотання.
Вивчивши доводи клопотання, надані слідчим фактичні дані, слідчий суддя не вбачає підстав для ухвалення рішення на користь особи, яка з ним звернулась, виходячи з такого.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів, спеціальної конфіскації, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди
Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Слідчий не довів правової підстави для застосування арешту, оскільки не довів, що означений телефон має ознаки речового доказу в цьому провадженні, як не довів і перспективи застосування в цьому провадженні спеціальної конфіскації, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Клопотання взагалі не містить доводів про належність вказаного предмету матеріального світу до предмета доказування в цьому провадженні.
Слідчий суддя не може кваліфікувати це майно як тимчасове вилучене, клопотання про арешт якого має бути подане негайно після його вилучення, у відсутність інформації про походження та належність цього телефону будь-кому з осіб.
Завданнями кримінального провадження в силу ст. 2 КПК України є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Як зазначено, процедура накладення арешту внормована Главою 17 КПК України.
Не вбачаючи ані правових підстав для накладення арешту, ані встановлених в частині 1 ст. 170 КПК України ризиків, слідчий суддя, яка підпорядковується лише закону, вважала б за доцільне порекомендувати слідчому за наявності обґрунтованих підстав визначити статус цих речей як речових доказів в кримінальному провадженні і з метою їхнього збереження в інтересах ефективного розслідування визначити в силу ст. 100 КПК України належне місце для зберігання.
Керуючись ст. ст. 167-173, 233, 309 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИЛА:
У задоволенні клопотання слідчого СВ відділу поліції № 3 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_2 про арешт майна відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Запорізької області протягом п'яти днів з дня її оголошення
Слідчий суддя ОСОБА_1