19.12.22№ 336/7068/22
Пр. № 1-кс/336/970/2022
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 грудня 2022 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , розглянувши клопотання слідчого СВ відділу поліції № 3 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_2 про арешт майна,
ВСТАНОВИЛА:
Слідчий СВ відділу поліції № 3 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_2 за погодженням із прокурором Шевченківської окружної прокуратури Запорізької області ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна.
В обґрунтування клопотання зазначив, що 13 грудня 2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022082080001971 внесено відомості за ч. 2 ст. 121 КК України за фактом навмисного заподіяння тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_4 , що потягли настання його смерті, яке мало місце 11 грудня 2022 року в приміщенні гаражу № НОМЕР_1 гаражного кооперативу навпроти будинку № 22 вул. Пархоменка в м. Запоріжжі. Означені обставини зумовили проведення невідкладного огляду квартири АДРЕСА_1 , де постійно проживав потерпілий та де був виявлений його труп. Під час означеної процесуальної дії виявлено та вилучено:
- мікрочастинки з обох долонь трупу;
- змиви речовини бурого кольору з обох долонь трупу;
- змиви речовини бурого кольору зі стіни в під'їзді;
- зв'язку ключів з підлоги в коридорі квартири;
- шапку чорного кольору з просякненням речовини бурого кольору з підлоги в коридорі квартири;
- штани чорного кольору з підлоги в кімнаті;
- мобільний телефон зеленого кольору;
- куртку чорного кольору зі слідами речовини бурого кольору;
- два фрагменти наволочки зі слідами речовини бурого кольору;
- майку сірого кольору зі слідами речовини бурого кольору.
Посилаючись на те, що вказані речі мають ознаки речового доказу в кримінальному провадженні як такі, що зберігають на собі інформацію про злочин, є тимчасово вилученим майном, тому мають бути піддані арешту, просить про накладення на них арешту.
В судове засідання слідчий не з'явився, надавши письмове звернення з проханням задовольнити клопотання та провести судовий розгляд у його відсутність.
Означені обставини в силу ст. 306 КПК України не перешкоджають розгляду клопотання.
Дослідивши надані слідчими фактичні дані, слідчий суддя не вбачає підстав для ухвалення рішення на користь особи, яка з ним звернулась, виходячи з такого..
Відповідно до ч. 1-3 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів. У такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Стаття 98 КПК України містить поняття речового доказу, відповідно до якої речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Слідчий не довів правової підстави для застосування арешту, хоча вказані предмети і мають ознаки речового доказу в кримінальному провадженні як предмети, що містять на собі матеріальну інформацію про злочин, так як не довів наявність ризиків їхнього приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, тому суддя не вбачає процесуальних підстав для ухвалення рішення на користь доводів клопотання.
Окрім того, вказані предмети не є тимчасово вилученим майном, оскільки не підпадають під поняття тимчасового майна, наведеного в частині 2 ст. 167 КПК України, клопотання про арешт якого належить подавати негайно після його вилучення, а отримання цих речей в ході огляду місця події є логічним наслідком проведення цієї процесуальної дії, яка і мала на меті виявлення та вилучення предметів матеріального світу, що містять на собі сліди злочину.
Окрім інших підстав, відмовляючи в задоволенні клопотання, слідчий суддя враховує таке.
Виходячи із змісту процесуальних норм, що містяться в статті 170 КПК України, предметом арешту може бути майно, що належить певній особі.
Ознаки майна наведені в Цивільному кодексі України.
Зокрема, відповідно до ст. 190 ЦК України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки, а згідно із ст. 179 ЦК України річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки.
Так як мікрочастинки з обох долонь трупу, змиви речовини бурого кольору з обох долонь трупу, змиви речовини бурого кольору зі стіни в під'їзді, два фрагменти наволочки зі слідами речовини бурого кольору, отримані в процесі огляду, на думку слідчого, є біологічним матеріалом, тобто предметами, що не охоплюється цивільним оборотом, суддя не може констатувати в цих речовинах ознак майна.
У зв'язку з викладеним слідчий суддя, не вбачаючи передумов для накладення арешту, вважала б за доцільне порекомендувати слідчому за наявності обґрунтованих підстав визначити статус цих речей як речових доказів в кримінальному провадженні і з метою їхнього збереження в інтересах ефективного розслідування визначити в силу ст. 100 КПК України належне місце для зберігання.
Керуючись ст. ст. 167-173, 233, 309 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИЛА:
У задоволенні клопотання слідчого СВ відділу поліції № 3 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_2 про арешт майна відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Запорізької області протягом п'яти днів з дня її оголошення
Слідчий суддя ОСОБА_5 ОСОБА_6