336/7165/22
2/336/4220/22
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
22 грудня 2022 року м. Запоріжжя
Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Петренко Л.В.,
розглянувши матеріали цивільної справи № 336/7165/22 (номер провадження 2/336/4220/22) за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник адвокат Коноваленко Олександр Юрійович, до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
встановив:
20 грудня 2022 року до суду звернулася ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник адвокат Коноваленко О.Ю. з позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просив розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований Оріхівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стан Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) від 15.08.2020 року.
Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено та передано судді Петренко Л.В.
Дослідивши позовну заяву з додатками, суддя вважає, що подана позовна заява не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому згідно зі ст.185 ЦПК України, її належить залишити без руху, виходячи з наступного.
Згідно з вимогами ч.1, 2 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч.5 ст.177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
В позовній заяві представник позивача просить звільнити позивача від сплати судового збору, в обґрунтування вказує, що 31 січня 2022 року при звернені до Оріхівського районного суду Запорізької області з позовною заявою про розірвання шлюбу, позивачем був сплачений судовий збір, а тому просить звільнити позивача від повторної сплати судового збору за подання позову до суду.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Відповідно до частини 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до частин першої, третьої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Згідно зі статтею 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Представник позивача в обґрунтування клопотання про звільнення від сплати судового збору надає копію квитанції №ПН 3001334 від 31.01.2022 року про сплату судового збору в сумі 992,40 грн., яка була зарахована до Оріхівського районного суду Запорізької області.
Подана представником позивача копія квитанції про сплату судового збору на рахунок Оріхівського районного суду Запорізької області, суд не бере до уваги, оскільки вона не доводить скрутний майновий стан позивача і неможливість сплати судового збору у встановленому розмірі, так як не підтверджує відсутність у позивача іншого доходу, рухомого чи нерухомого майна, грошових коштів на банківських рахунках тощо.
Водночас докази (банківські документи про відсутність на рахунку коштів, тощо), які б надавали суду відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» та статті 136 ЦПК України підстави для звільнення від сплати судового збору, відстрочення або розстрочення його сплати до ухвалення судового рішення, представник та позивач не надали.
Згідно зі ст. 13, 182, 183 ЦПК України особа, яка заявляє клопотання повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Скрутне матеріальне становище - це умови існування фізичної особи, які проявляються перш за все при відсутності грошових коштів та інших майнових засобів, що необхідні для задоволення потреб фізичної особи та придбання речей першої необхідності продуктів харчування, медичних ліків, житла, одягу тощо).
Окрім того, незадовільний матеріальний стан залежить і від відсутності у особи нерухомості, депозитів, акцій, активів у фінансових установах, документів про відсутність доходів членів сім"ї, довідки про склад сім"ї, відсутність чи наявність виплат соціальної допомоги, тощо.
На підтвердження доводів щодо незадовільного майнового стану мають бути надані докази про неспроможність сплатити судові витрати.
Вважаю, що доводи представника позивача, не у повній мірі свідчать про те, що майновий стан позивача перешкоджає сплаті судового збору.
Саме ж клопотання про неспроможність сплатити судовий збір без підтвердження його довідками та іншими документами не може слугувати доказом про незадовільний матеріальний стан позивача.
В даному випадку відсутні підстави для звільнення позивача від сплати судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру, у зв'язку з не доведенням ним тяжкого майнового стану, чи інших обставин, які могли бути підставою для задоволення такого клопотання.
Позивачем не додано до позову документ, що підтверджує сплату судового збору.
Позовна заява оплачується судовим збором за ставками, встановленими законодавством про судовий збір.
Обов'язок осіб, які звертаються до суду, сплачувати судовий збір - це процесуальний обов'язок, визначений нормами процесуального права.
Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.
Таким спеціальним законом є Закон України від 8 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір».
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2022 року 2481 грн.
Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Ставка судового збору за подання позовної заяви про розірвання шлюбу ставка судового збору становить - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в розмірі 992,40 грн.
За вимогу про розірвання шлюбу позивачем судовий збір не сплачено та не додано підтверджуючого документу, а тому позивачу необхідно сплатити судовий збір за вимогу немайнового характеру у розмірі 992,40 грн. або вказати інші підстави для звільнення від сплати судового збору та підтвердити належними доказами.
Відповідно до п. 5, 6, 8, ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).
Відповідно до ч.ч. 2, 4, 5 ст. 95 ЦПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Аналогічні положення визначені Національним Стандартом України Державна Уніфікована Система Документації Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації Вимоги до оформлення документів ДСТУ 4163:2020, що затверджений Наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 01.07.2020 № 144.
Суддя звертає увагу на те, що текст документу повинен містити інформацію, заради зафіксування якої було створено документ (п. 5.20 Національних стандартів України «Вимоги до оформлювання документів» ДСТУ 4163-2020). Відповідно до п. 4.1. цього стандарту, документ повинен містити (п. 20) - текст документа, який є головним елементом документу. Іншими словами, документ, що надається, повинен мати текст, який можливо дослідити та який несе певний зміст.
Більш того, навіть до правил ЄСПЛ встановлено певні вимоги до документів, зокрема, відповідно до Пояснювальної нотатки для осіб, які бажають звернутися до Європейського суду з прав людини, вимоги до поданих копій: текст повинен бути зрозумілим і читабельним; копії повинні бути повними (всього документу).
Текст документа повинен бути зрозумілим і читабельним, щоб можливо було вільно читати.
У той же час, представником позивача надані копії документів до позовної заяви, а саме: свідоцтво про народження ОСОБА_3 , паспорт на ім'я ОСОБА_1 , свідоцтво про шлюб, постанова про відкриття виконавчого провадження, а також документ, який взагалі не зрозумілого походження, а отже всі ці документи в нечитабельному вигляді, а відтак неможливо встановити зміст інформації, заради зафіксування якої було створено такий документ.
Представнику позивача або позивачу необхідно надати належним чином засвідчені копію вищезазначених документів, у виді, з якого можливо встановити їх зміст, тобто текст повинен бути зрозумілим і читабельним.
Вказані судом недоліки перешкоджають прийняттю позовної заяви до судового розгляду, у зв'язку з чим її слід залишити без руху і надати позивачу строк для усунення недоліків протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Згідно з вимогами ч 1, 2, 3 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 258-261, 353 ЦПК України, суддя, -
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник адвокат Коноваленко Олександр Юрійович, до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, залишити без руху.
Надати позивачу строк п'ять днів, з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, зазначених у її мотивувальній частині.
Роз'яснити позивачу, що у випадку не усунення зазначених недоліків у встановлений строк, позовна заява вважатиметься неподаною і буде йому повернута.
Копію ухвали надіслати позивачу та представнику позивача.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: