Провадження №1-кп/337/203/2022
ЄУН №337/2859/22
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 грудня 2022 року Хортицький районний суд м. Запоріжжя
в складі: головуючого - судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника-адвоката - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження по обвинуваченню :
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 02.11.2018 Запорізьким районним судом Запорізької області за ч.3 ст.185 КК України до відбуття покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки;
- 01.06.2021 року Хортицьким районним судом міста Запоріжжя за ч.3 ст.15, ч.2 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк 5 років, на підставі ст. 71 КК України частково приєднано до вироку Запорізького районного суду Запорізької області від 02.11.2018 року призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 1 місяць;
у вчиненні кримінального правопорушення,передбаченого ч.4 ст.185 КК України,суд -
ВСТАНОВИВ:
31.07.2022 приблизно о першій половині доби точний час в ході досудового розслідування встановити не вдалося, ОСОБА_4 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану в Україні, який введено в дію відповідно до Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, знаходячись в приміщенні комори, яка розташована по вул. Новгородська, 3 в м. Запоріжжі, таємно викрав будівельні інструменти, а саме: шліфувальну машинку «DeWalt» модель DWE4157-qs 2020 року випуску, вартістю 1 тисячу 555 гривень, та перфоратор марки «DNIPRO m ВН-20», вартістю 3 тисячі 877 гривень 50 коп., а всього на загальну суму 5 тисяч 432 гривні 50 коп.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні кримінального правопорушення,передбаченого ч.4 ст.185 КК України визнав повністю, щиро каявся, дав показання про те, що 24.02.2022, знаходячись в приміщенні комори, яка розташована по вул. Новгородська, 3 в м. Запоріжжі, таємно викрав будівельні інструменти, а саме: шліфувальну машинку «DeWalt» та перфоратор марки «DNIPRO m ВН-20».
Показання обвинуваченого повністю відповідають фактичним обставинам справи, які він не заперечує. З урахуванням повного визнання вини у вчиненні вище наведеного кримінального правопорушення, а також враховуючи думку учасників судового провадження, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позиції, суд на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Суд з'ясував та впевнився, що учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин, що їхня позиція добровільна та роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку та обмежив дослідження обставин справи допитом обвинуваченого, а також дослідженням характеризуючого матеріалу відносно ОСОБА_4 .
Вина обвинуваченого ОСОБА_4 ,який не оспорював фактичні обставини справи, повністю підтверджується його показаннями, щирим каяттям у вчиненому, дослідженими письмовими документами, які суд визнає належними та допустимими доказами у розумінні діючого кримінального процесуального законодавства.
Таким чином, суд вважає, що пред'явлене ОСОБА_4 обвинувачення доказано повністю зібраними по справі доказами, достовірність та істинність, яких обвинуваченим не заперечується, що дає суду підстави кваліфікувати його дії за ч.4 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, вчинена в умовах воєнного стану.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.
Таким чином реалізується принцип невідворотності кримінального покарання за вчинений злочин.
При обранні виду та міри покарання суд, реалізовуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання повинно бути відповідним скоєному і сприяти виправленню обвинуваченого та запобіганню вчинення ним нових злочинів.
Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_4 покарання, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України приймає до уваги характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення зач.4 ст.185 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином; конкретні обставини кримінального правопорушення; ставлення обвинуваченого до вчиненого - вину визнав повністю, щиро каявся у вчиненому; дані про особу обвинуваченого, а саме: під наглядом у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, неодружений, не працевлаштований,раніше судимий, судимість в законному порядку не знята та не погашена, вчинив кримінально правопорушення до повного відбуття покарання .
Згідно зі ст. 66 КК України суд визнає пом'якшуючими обставинами щире каяття обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненому, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлено.
Враховуючи викладене, особистість ОСОБА_4 , конкретні обставини кримінального правопорушення, суд вважає, що виправлення та перевиховування останнього можливо лише в умовах ізоляції його від суспільства - в місцях позбавлення волі, тому ОСОБА_4 слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі, згідно санкції ч.4 ст.185 КК України, оскільки інші види покарання не будуть мати впливу на його виправлення, і саме в такому випадку буде досягнута передбачена ч. 2 ст. 50 КК України мета покарання у вигляді виправлення особи та попередження скоєння нових злочинів як обвинуваченим так і іншими особами.
Підстав для звільнення від відбування покарання з випробуванням, у відповідності до вимог ст. 75 КК України, або ж застосування ст. 69 КК України, чи норм ст. 69-1 КК України до обвинуваченої, суд не знаходить, у зв'язку з відсутністю передумов за яких дані правові норми мають змогу бути застосовані, та оскільки суд однозначно переконаний в тому, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України, визначена даним вироком міра покарання, а саме у виді позбавлення волі є достатньою для виправлення обвинуваченої та попередження нових злочинів (кримінальних правопорушень) як нею самою так і іншими особами.
Оскільки обвинувачений ОСОБА_4 після постановлення вироку Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 01.06.2021 року, яким засуджений за ч.3 ст.15, ч.2 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк 5 років, на підставі ст. 71 КК України частково приєднано до вироку Запорізького районного суду Запорізької області від 02.11.2018 року призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 1 місяць, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, тому, відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, до покарання за цим вироком, необхідно частково , приєднати невідбуту частину покарання за вказаним вироком Хортицького районного суду м. Запоріжжя.
Водночас суд зауважує, що призначене покарання відповідає позиції ЄСПЛ, викладеної у рішеннях по справах «Бакланов проти Росії» від 09.06.2015 та «Фрізен проти Росії» від 24.03.2015, в яких ЄСПЛ зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних свобод особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У рішенні по справі «Ізмайлов проти Росії» від 16.10.2008 ЄСПЛ вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистого надмірного тягаря для особи».
Цивільний позов не заявлено.
Процесуальні витрати у кримінальному проваджені не понесені.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ч.9 ст.100 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ч. 3 ст. 349, ст. ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі .
На підставі ч.1 ст.71 КК України, до призначеного покарання частково приєднати покарання, призначене вироком Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 01.06.2021 року та остаточно призначити покарання ОСОБА_4 у виді 5 (п'яти) років 2 (двох) місяців позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту його фактичного затримання - з 11 листопада 2022 року.
Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили - залишити у вигляді тримання під вартою.
Речові докази:перфоратор марки «DNIPRO m ВН-20»-переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_6 - залишити власнику.
Вирок може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду через Хортицький районний суд м. Запоріжжя.
Суддя
ОСОБА_7