Справа № 214/6934/21
2/214/490/22
УХВАЛА
Іменем України
про залишення позовної заяви без розгляду
19 грудня 2022 року м. Кривий Ріг
Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Ткаченка А.В.,
за участю:
секретаря судового засідання - Фастовець Ю.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №214/6934/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою 26 серпня 2021 року, в якій просила суд розірвати шлюб, укладений між нею та ОСОБА_2 , зареєстрований 25 січня 1991 року Жовтневим відділом РАЦС м. Кривого Рогу, актовий запис №61; після розірвання шлюбу прізвище « ОСОБА_1 » залишити без змін; стягнути з відповідача на її користь понесені нею витрати по сплаті судового збору.
Ухвалою суду від 08 квітня 2022 року позовну заяву прийнято до розгляду з відкриттям спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Розгляд справи призначено на 14.00 год. 28 квітня 2022 року (а.с.20).
У судове засідання, призначене на 14.00 год. 28 квітня 2022 року, сторони не з'явились; розгляд справи відкладено до 11.10 год. 24 травня 2022 року. У зв'язку з повторними неявками учасників справи розгляд справи було відкладено до 09.30 год. 21 липня 2022 року, 09.30 год. 08 вересня 2022 року, 09.30 год. 10 жовтня 2022 року, 09.30 год. 07 листопада 2022 року, 12.00 год. 19 грудня 2022 року. У жодне із призначених судових засідань позивач не з'явилась, про поважність причин неприбуття в судові засідання не повідомила, заяв про відкладення розгляду справи від неї суду не надходило. Про свою участь у розгляді справи відповідач також не заявив.
У телефонній розмові через месенджер Viber (після неодноразових спроб встановити зв'язок) за номером телефону НОМЕР_1 позивач ОСОБА_1 повідомила, що з кінця 2021 року вона перебуває в АРК, можливості повернутись наразі в Україну не має, наміру приймати участь у справі не має та доцільності у подальшому розгляді справи не вбачає. Повідомлені позивачем обставини зафіксовано телефонограмою.
Відповідно до ч.1 ст.44 ЦПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Рішеннями Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки(п.п.66-69 рішення у справі «Смірнова проти України»). Зокрема, в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року зазначено, що «… заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання».
Згідно з ч.3 ст.131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Отже, у разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами ЦПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду судом справи.
Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними.
Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності на будь-якій стадії розгляду справи.
Такі висновки суду узгоджуються з правовими висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 28 лютого 2019 року у справі № 752/9188/13-ц, від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13, від 06 червня 2019 року у справі № 760/3301/13-ц, від 20 червня 2019 року у справі № 522/7428/15, від 26 вересня 2019 року у справі № 295/19734/13-ц, від 07 жовтня 2019 року у справі № 612/403/16-ц, від 27 березня 2020 року у справі № 522/22303/14-ц, від 21 вересня 2020 року у справі № 658/1141/18.
Суд зауважує, що характер спору та предмет спірних правовідносин стосується права сторін на шлюб, а тому з огляду на ініціювання саме позивачем розірвання шлюбу, визначальною для вирішення спору є її позиція щодо пред'явлених нею вимог, незалежно від позиції відповідача, що є проявом принципу диспозитивності. Разом з тим, за відсутності позивача та неподання нею клопотання про розгляд справи за її відсутності з викладенням позиції щодо заявлених нею вимог суд не вправі ухвалити рішення за її відсутності, незалежно від позиції відповідача.
Так, позивач ОСОБА_1 про дату, час та місце проведення судових засідань у справі неодноразово повідомлялася у встановленому законом порядку усіма можливими засобами та способами, однак в жодне із судових засідань не з'явилася за відсутності на те поважних причин, порушуючи своєю бездіяльністю процесуальні строки розгляду справи, і від неї не надходило заяв про розгляд справи за її відсутності. Інтересу до справи після пред'явлення позову у серпні 2021 року вона не проявляла, а в телефонному режимі повідомила про відсутність у неї зацікавленості у подальшому розгляді справи, тому з урахуванням вказаних обставин в їх сукупності суд приходить до висновку, що пред'явлена ОСОБА_1 позовна заява підлягає залишенню без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України.
Відповідно до ч.2 ст.257 ЦПК України, особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат згідно ст.142, ч.3 ст.257 ЦПК України, суд враховує залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з повторною неявкою позивача (що в силу п.4 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» виключає повернення судом позивачеві сплаченого судового збору), тому суд приходить до висновку про відсутність підстав для компенсації понесених позивачем витрат по сплаті судового збору.
Керуючись ст.ст.189, 257, 260, 261, 352-354 ЦПК України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 15 днів з дати її підписання шляхом подання апеляційної скарги. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Ухвалу складено та підписано 19 грудня 2022 року.
Суддя А.В. Ткаченко