Справа № 214/1739/22
2/214/3350/22
РІШЕННЯ
Іменем України
17 листопада 2022 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого - судді Прасолова В.М.
при секретарі - Петренко К.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлосервіс-КР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послугу з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, інфляційних витрат, 3% річних, суд -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ТОВ «Житлосервіс КР» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить: стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Житлосервіс КР» суму боргу за послугу з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за період з 01 лютого 2019 року по 01 лютого 2022 року в сумі 3 740 грн. 97 коп., інфляційні витрати- 451 грн. 05 коп., 3% річних - 165 грн.83 коп., та судовий збір в розмірі 2 481 грн. 00 коп.
В обґрунтування позову зазначає наступне. ТОВ «ЖИТЛОСЕРВІС-КР», з 01.11.2013 року є управителем частини будинків Саксаганського району та надає мешканцям району послуги з утримання/управління будинку і прибудинкової території, в тому числі і за адресою: АДРЕСА_1 , власником якої є боржник згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Відповідно до ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» утримання будинків і прибудинкових територій передбачає господарську діяльність, спрямовану на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством;. У відповідності до ст. 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги надаються безперебійно, виключно за винятком часу перерв на проведення ремонтних і профілактичних робіт виконавцем. Оскільки ТОВ «ЖИТЛОСЕРВІС-КР» послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій будинку АДРЕСА_2 надавались безперебійно з 01.11.2013 року, тому нарахування здійснювались щомісячно згідно загальної площі квартири/приміщення. Формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій здійснюється по кожному будинку окремо відповідно до Порядку, затвердженого Постановою КМУ від 01.06.2011 року № 869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги». Додатком до зазначеного Порядку визначено перелік обов'язкових послуг, які повинні надаватись для забезпечення належного санітарно-гігієнічного, протипожежного, технічного стану будинків і споруд та прибудинкових територій. Тариф на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій - вартість надання таки: послуг, розрахована на основі економічно обґрунтованих планових (нормативних) витрат з урахування», планового прибутку та податку на додану вартість. Даний тариф встановлюється з урахуванням заплановані кількісних показників послуг, що повинні надаватися для забезпечення належного санітарно-гігієнічного протипожежного, технічного стану будинків і споруд та прибудинкових територій. Щомісячні нарахування за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової територій здійснюються у відповідності до рішення виконавчого комітету Криворізької міської № 178 від 12.04.2017 року яким затверджені тарифи на послугу з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій з 01.05.2018 року, та у відповідності до умов договору з 01.11.2018 року. Перелік обов'язкових послуг, які повинні надаватись для забезпечення належного санітарно-гігієнічного протипожежного, технічного стану будинків і споруд та прибудинкових територій визначено рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради № 231 від 10.05.2017 року. У відповідності до п.1, п.5, ч.2 ст. 7 ЗУ про «Житлово-комунальні послуги» споживач, зобов'язанні укласти договір на надання житлово-комунальних послуг та оплачувати житлово-комунальні послуги у строки встановлені договором або законом. Зазначають, що Верховний Суд України у спорі про стягнення заборгованості за оплату послуг утримання будинку та прибудинкової території по справі № 6-59цс13 (Постанова від 30.10.2013р.) виклав свої правову позицію, яка полягає у тому, що «не укладення договору про надання житлово-комунальних послуг; письмовій формі не звільняє боржників від обов'язку оплачувати надані послуги». Таким чином, згідно і зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі». Додатково, ст.9 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що боржник здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, та не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг отриманих ним до укладення відповідного договору. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями оплати житлово-комунальних послуг. Відповідно до ч.2 ст. 382 ЦК України та ч.2 ст.10 ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду» власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками допоміжних приміщень у будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов'язані брати участь у загальних витратах, пов'язаних утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку. В порушення вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відповідач не оплачує в повному обсязі вартість наданих послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території, в результат чого виникла заборгованість на суму 3704,97 грн. за період з лютого 2019 року по лютий 2022 року. Таким чином відповідач не виконує, покладений на них законодавством, обов'язок оплачувати спожиті житлово-комунальні послуги. Відповідно до ст. 13 Конституції України, власність зобов'язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству. Обов'язок власника (наймача) утримувати належне йому майно закріплене ст. 322 ЦК України. Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги; сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України та інших нормативно-правових актів. Одностороння відмова від зобов'язань або одностороння змін його умов не допускається (ст.525 ЦК України відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). До того ж, згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Станом на 14.02.2022 р. сума інфляції становить 451,05 грн., 3% річних складають -165,83 грн. На підставі вищезазначеного, ТОВ «ЖИТЛОСЕРВІС-КР» у відповідності до вимог ст. 161 ЦПК було подано судовий наказ про стягнення заборгованості з відповідача до Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області. 10.01.2022 року ухвалою суду було відмовлено у видачі судового наказу.
У судове засідання представник позивача не з'явився, подав заяву, згідно якої позов підтримав повністю, не заперечує проти заочного розгляду справи, просить розглянути справу за його відсутності.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки в судове засідання заяв не подавав, відзиву на позов не подав, у зв'язку з чим на підставі ст. ст. 223, 280 ЦПК України, за згодою представника позивача, судом проведено заочний розгляд справи.
У судовому засіданні безпосередньо досліджені наступні письмові докази: ухвала суду (а.с. 5), інформація з державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 6), договір про надання послуг з управління будинком, спорудою або групою будинків і споруд у Саксаганському районі (а.с. 7), додаткова угода (а.с. 8), розрахунок заборгованості (а.с. 9), розрахунок інфляційних втрат та 3% річних (а.с. 10 зворот).
Суд, керуючись вимогами ст.77 ЦПК України, згідно якої предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, оцінюючи з точки зору належності досліджені у судовому засіданні докази, приходить до наступних висновків.
Суд вважає належним доказом: інформацію з державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 6), так як цей доказ стосується обставин, що підтверджують заявлені вимоги, а саме, що відповідач ОСОБА_1 є власником квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .
Суд вважає належними доказами: договір про надання послуг з управління будинком, спорудою або групою будинків і споруд у Саксаганському районі (а.с. 7), додаткову угоду (а.с. 8), так як ці докази стосуються обставин, що підтверджують заявлені вимоги, що позивач є виконавцем послуг.
Суд вважає належними доказами: розрахунок заборгованості (а.с. 9), розрахунок інфляційних втрат та 3% річних (а.с. 10 зворот), так як ці докази стосуються обставин, що підтверджують заявлені вимоги, а саме наявність заборгованості за надані позивачем відповідачу послуги та їх розмір, розмір нарахованого індексу інфляції, трьох процентів річних.
Суд, відповідно до ст.78 ЦПК України, вважає досліджені у судовому засіданні зазначені письмові докази допустимими, так як ці докази одержані без порушення порядку, встановленого законом.
Оцінюючи докази з точки зору їх достовірності, суд приходить до висновку, що досліджені у судовому засіданні письмові докази є достовірними.
Керуючись вимогами ст. 80 ЦПК України, суд вважає, що сукупність визнаних судом допустимими, належними та достовірними доказами є достатньою для встановлення наступних фактів та обставин.
Судом встановлено, що ТОВ «Житлосервіс -КР», з 01.11.2013 року є управителем частини будинків Саксаганського району м. Кривого Рогу та надає мешканцям району послуги з утримання/управління будинку і прибудинкової території, в тому числі і за адресою: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_1 є власником житлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (попередня назва Калінінградська), що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а відтак і споживачем послуг, що надаються ТОВ «Житлосервіс-КР» за вказаною адресою.
Внаслідок неналежного виконання зобов'язань щодо здійснення оплати за надані послуги у відповідача за період з 01.02.2019 року по 01.02.2022 року утворилась заборгованість у розмірі 3 704,97 грн.
Також відповідачеві позивачем за прострочення виконання грошового зобов'язання, нараховано індекс інфляції 451,05 грн. та 3% річних - 165,83 грн.
Вказані факти й обставини встановлені судом на підставі письмових доказів: інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 6), договору про надання послуг з управління будинком, спорудою або групою будинків і споруд у Саксаганському районі (а.с. 7), додаткової угоди (а.с. 8), розрахунку заборгованості (а.с. 9), розрахунку інфляційних втрат та 3% річних (а.с. 10 зворот).
Встановленим судом фактам та обставинам відповідають правовідносини, які регулюються нормами ЦК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги».
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (надалі Закон № 2189-VIII від 09.11.2017р.), до житлово-комунальних послуг належать послуги, зокрема, з управління багатоквартирним будинком.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 2189-VIII від 09.11.2017р., індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 1 Закону № 2189-VIII від 09.11.2017р., споживач житлово-комунальних послуг (далі - споживач) - індивідуальний або колективний споживач.
Пунктом 6 ч.1 ст. 7 зазначеного Закону встановлено, що споживач має право на неоплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об'єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг.
Пунктами 1, 5 ч.2 ст. 7 Закону № 2189-VIII від 09.11.2017р., встановлено, що індивідуальний споживач зобов'язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; оплачувати надані житлово- комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 2189-VIII від 09.11.2017р., споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону № 2189-VIII від 09.11.2017р., дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Статтею 12 Закону № 2189-VIII від 09.11.2017р., передбачено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
За змістом ч.1 ст.901, ч.1 ст.903 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Таким чином, хоча ч.1 ст. 12 Закону № 2189-VIII від 09.11.2017р., й передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.
Такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону № 2189-VIII від 09.11.2017р., обов'язок індивідуального споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.
Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У відповідності зі ст.526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. У відповідності до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем виникли правовідносини по наданню, з одного боку, та споживанню, з іншого боку, послуг з управління багатоквартирним будинком, які врегульовано Законом України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VІІІ від 09 листопада 2017 року.
Згідно зі ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У судовому засіданні встановлено, що незаконними діями відповідача, який оплату за комунальні послуги з управління будинком в повному обсязі не здійснював, внаслідок чого виникла заборгованість за період з 01.01.2019 року по 01.01.2022 року в сумі 3704 грн. 97 коп., заподіюється шкода майновим правам позивача, що у відповідності до ст.15 ЦК України охороняються законом, а тому позивач обґрунтовано, у відповідності до ст. 16 ЦК України звернувся до суду за захистом своїх прав, із застосуванням наслідків прострочення виконання зобов'язань, передбачених ст.625 ЦК України, у виді нарахування інфляційних втрат в сумі 451 грн. 05 коп. та 3% річних в сумі 165 грн. 83 коп.
Таким чином, дослідивши письмові докази, суд на підставі ст.12 ЦПК України згідно якої кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається та ст. 13 ЦПК України, згідно якої цивільні справи розглядаються в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «Житлосервіс-КР» є обґрунтованими та підлягають повному задоволенню.
В силу ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача належить стягнути витрати по сплаті судового збору в сумі 2481 грн. 00 коп.
Керуючись ст. ст. 1,5,7,9,12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII від 09.11.2017р., ст. 19 Закону України «Про теплопостачання, ст. ст. 15, 16, 509, 525, 526, 625 ЦК України, ст. ст. 10, 12, 13, 81, 141, 263, 265, 280-284, 288 ЦПК України, суд-
ВИРІШИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлосервіс КР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послугу з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, інфляційних витрат, 3% річних- задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлосервіс КР» (м. Кривий Ріг, вул. Спаська, 17А, ідентифікаційний код 383349104823, р/ НОМЕР_1 у КФ ПАТ КБ «Приват Банк» ЄДРПОУ 38334911, МФО 305299) заборгованість за послугу з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за період з 01.02.2019 року по 01.02.2022 року в сумі 3 704 грн. 97 коп., інфляційні витрати - 451 грн. 05 коп., 3% річних - 165 грн. 83 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлосервіс КР» (м. Кривий Ріг, вул. Спаська, 17А, ідентифікаційний код 383349104823, р/ НОМЕР_1 у КФ ПАТ КБ «Приват Банк» ЄДРПОУ 38334911, МФО 305299) витрати по сплаті судового збору в сумі 2481 грн. 00 коп.
На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Головуючий суддя: В.М. Прасолов