УХВАЛА
21 грудня 2022 року
Київ
справа №320/881/22
адміністративне провадження №К/990/35402/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гімона М.М.,
суддів: Усенко Є.А., Яковенка М.М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на рішення Київського окружного адміністративного суду від 28.04.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.11.2022 у справі №320/881/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Центробуд" до Головного управління ДПС у м. Києві про скасування рішення,
ВСТАНОВИВ:
14.12.2022 до суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (далі - скаржник, ГУ ДПС), направлена до суду поштою 12.12.2022.
При вирішенні питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.
1. Відповідно до частини першої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до частини другої вказаної статті учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
З поданих матеріалів касаційної скарги вбачається, що постанова апеляційного суду ухвалена 09.11.2022, повний її текст складено того ж дня, відповідно, останнім днем для оскарження цього рішення було 09.12.2022. Однак, касаційну скаргу у цій справі направлено до суду поштою лише 12.12.2022, тобто з пропуском строку встановленого для цього, і скаржник не порушує питання про його поновлення.
Згідно з частиною третьою статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
З огляду на те, що скаржником не порушується питання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, подана касаційна скарга підлягає залишенню без руху з метою надання скаржнику часу для подання відповідної заяви про поновлення порушеного строку із зазначенням поважних причин його пропуску.
2. Відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Проте скаржник до касаційної скарги документ про сплату судового збору не додав. Заявив клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке вмотивоване тим, що у зв'язку із введенням воєнного стану в Україні та внаслідок воєнних дій економіка країни зазнала серйозного удару, що безумовно відобразилося на виконанні бюджетних показників року. Органи ДПС не є розпорядниками коштів і для сплати судового збору вони зобов'язані звернутися до Управлінь Державної казначейської служби України за місцезнаходженням. Державна податкова служба України забезпечує адміністрування податків та зборів суб'єктами господарювання та є органом, що забезпечує наповнення Державного бюджету України. ДПС та її відокремлені підрозділи є сторонами в багатьох судових справах, що потребує значної суми коштів для сплати судового збору. Зважаючи на майновий стан органів ДПС, внаслідок введення воєнного стану, на рахунку за КВЕК 2800 (за яким здійснюються видатки для сплати судового збору) не здійснюється фінансування, а тому контролюючий орган об'єктивно позбавлений можливості сплатити судовий збір. ГУ ДПС посилається на статтю 8 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI), статтю 132 КАС України, а також висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18.
Вирішуючи подане клопотання, колегія суддів виходить з такого.
Згідно з частиною першою статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18 зроблено висновок, що суд може відстрочити (розстрочити) сплату судового збору, враховуючи майновий стан особи, що звертається до суду. Цей висновок Великої Палати Верховного Суду стосується і суб'єкта владних повноважень.
Для вирішення питання про відстрочення сплати судового збору необхідним є доведення особою, яка звертається із відповідним клопотанням, фінансової неможливості сплатити судовий збір. При цьому, оцінці також підлягають дії, вчинені скаржником задля сплати судового збору та причини, з яких такі дії не призвели до позитивного вирішення питання його сплати.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.04.2021 у справі № 640/3393/19 зазначала, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.
Скаржник, посилаючись на загальні обставини введення воєнного стану і неможливості сплатити судовий збір, жодних доказів на підтвердження рівня майнового стану не надає. Не надано також і доказів, які б підтверджували вчинення всіх залежних від ГУ ДПС заходів задля сплати судового збору (зокрема, вжиття суб'єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень).
Отже, скаржник не довів, а суд не встановив наявність у цій справі підстав для відстрочення суб'єкту владних повноважень сплати судового збору, а тому відповідне клопотання ГУ ДПС не підлягає задоволенню.
Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI), за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду, розмір судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (з 01.01.2022 - не більше 49620 грн).
Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI (у редакції чинній на день подання позову до суду) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2270 грн) і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (22700 грн).
Позов у цій справі заявлено юридичною особою у 2022 році, який містить вимоги майнового характеру на загальну суму 16889550,83 грн. Отже, при поданні позовної заяви сплаті підлягав судовий збір, обмежений максимальним розміром, в сумі 24810 грн.
Відповідно, сума судового збору за подання касаційної скарги у цій справі становить 49620 грн (24810 грн х 200 %).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду сплачується шляхом внесення або перерахування коштів за реквізитами:
Отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783
Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)
Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007
Код класифікації доходів бюджету - 22030102
Найменування податку, збору, платежу - Судовий збір (Верховний Суд, 055)
Призначення платежу - *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір.
3. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У поданій касаційній скарзі міститься посилання зокрема на те, що суди попередніх інстанцій не застосували до спірних правовідносин пункт 44.6 статті 44 ПК України і всупереч висновкам Верховного Суду, викладеним у справах №420/6598/20, №826/3304/17, не врахували, що позивач під час перевірки не надав первинних документів та не повідомив у встановлені законодавством строки про втрату таких документів, а тому вважається, що такі документи були відсутні на момент складення звітності, а надання їх в подальшому, зокрема до суду, не відповідає критеріям належності і допустимості доказів.
Суд зазначає, що при поданні касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України зазначені скаржником норми права, які на його переконання неправильно застосовано судами, повинні врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо їх застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову та/або заперечень сторін (наприклад, з точки зору порушення їх позивачем/відповідачем).
Зі змісту судових рішень не вбачається, що перед судами було поставлено питання застосування пункту 44.6 статті 44 ПК України, як і не вбачається, що підставою для висновків Акта перевірки стало те, що позивач під час проведення перевірки, яка була плановою виїзною, не надав первинних документів.
Враховуючи, що касаційна скарга надходить до суду без справи, у суду касаційної інстанції відсутня можливість встановити взаємозв'язок доводів касаційної скарги із дійсними обставинами справи. Тому колегія суддів вважає за необхідне запропонувати скаржнику надати копію апеляційної скарги, а також Акта перевірки.
Інші доводи ГУ ДПС зводяться до незгоди із висновком судів, що господарські операції мали реальний характер. Однак, в цій частині доводи, фактично, зводяться до переоцінки встановлених судами попередніх інстанцій обставин у взаємозв'язку із наявними в матеріалах справи доказами, що не узгоджується з правовим змістом пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
Більш того, як вбачається зі змісту судових рішень, реальність господарських операцій було одним із спірних питань, однак, не єдиним. Водночас касаційна скарга не містить обґрунтування незгоди з висновками судів попередніх інстанцій в іншій частині, що унеможливлює встановити взаємозв'язок між доводами касаційної скарги та вимогами про скасування судових рішень і ухвалення нового рішення про відмову в позові повністю.
Усталеною є позиція Верховного Суду про те, що вимогам касаційної скарги щодо скасування судових рішень і ухвалення нового про відмову в позові має кореспондувати викладення у касаційній скарзі підстав для оскарження судових рішень у взаємозв'язку із усіма висновками, які стали підставою для задоволення позову. Тобто, вимоги касаційної скарги мають бути сформульовані і відповідати їх безпосередньому обґрунтуванню.
Касаційна скарга має містити обґрунтування неправильного застосування судами норм матеріального права та/або порушення норм процесуального права послідовне у взаємозв'язку із усіма висновками судів попередніх інстанцій, які стали підставою для задоволення позову та обов'язковим посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України (з наведенням обов'язкових умов у їх взаємозв'язку, передбачених для відповідної підстави).
Обов'язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 1 - 3 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі:
- 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга) (для пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України)
- 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; 2) постанову Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права, від якого належить відступити; 3) вмотивоване обґрунтування необхідності такого відступу; 4) висновок, який на думку скаржника відповідає правильному тлумаченню і застосуванню цієї норми (для пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України);
- 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; 2) висновок апеляційного суду, який на переконання скаржника є неправильним; 3) у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; 4) як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися (для пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України).
Крім того, при поданні касаційної скарги на підставі пунктів 1-3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначені скаржником норми права, які на його переконання неправильно застосовано судами, повинні врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо їх застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову та/або заперечень сторін (наприклад, з точки зору порушення їх позивачем/відповідачем).
Також обов'язковою умовою при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 1 і 2 частини четвертої статті 328 КАС України є подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга).
Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.
При цьому, обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, та оцінку судами їх сукупності не можна вважати подібністю правовідносин.
Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов'язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).
Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, може унеможливити в подальшому її розгляд.
У зв'язку з наведеним, скаржнику необхідно подати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням роз'яснень, наданих судом.
Відповідно до частин другої і шостої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
З огляду на викладене, касаційна скарга залишається без руху з наданням скаржнику строку для усунення виявлених недоліків.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 328, 330, 332, 359 КАС України,
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, про відстрочення сплати судового збору.
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на рішення Київського окружного адміністративного суду від 28.04.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.11.2022 у справі №320/881/22 - залишити без руху.
Надати скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії зазначеної ухвали суду для усунення недоліків касаційної скарги, а саме:
- подати заяву про поновлення пропущеного строку із зазначенням поважних причин його пропуску з наданням відповідних доказів на їх підтвердження;
- надати платіжний документ про оплату судового збору за подання касаційної скарги у розмірі встановленому Законом № 3674-VI;
- надати уточнену касаційну скаргу, зміст якої має бути викладено з урахуванням мотивів, наведених у цій ухвалі, а її доводи мають узгоджуватись з фактичними обставинами справи з наданням документів, які це підтверджують, зокрема, копії апеляційної скарги, Акта перевірки.
Роз'яснити, що у разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, будуть визнані судом неповажними, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.
У разі невиконання вимог ухвали в іншій частині в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіМ.М. Гімон Є.А. Усенко М.М. Яковенко