УХВАЛА
21 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 826/7364/16
адміністративне провадження № К/990/34751/22
Верховний Суд в складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Стародуба О.П., перевіривши касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» Віталія Паламарчука на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.10.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.02.2021
у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» Чернявської Олени Степанівни про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -
ВСТАНОВИВ
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» Чернявської Олени Степанівни щодо не внесення його до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в публічному акціонерному товаристві «Банк «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором №300937/10801/3-15 строкового банківського вкладу (депозиту) у гривнях від 09.02.2015;
- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в публічному акціонерному товаристві «Банк «Фінанси та Кредит» Чернявську Олену Степанівну подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо нього, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві «Банк «Фінанси та Кредит» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором №300937/10801/3-15 строкового банківського вкладу (депозиту) у гривнях від 09.02.2015.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.10.2020, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.02.2021, позов задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в Публічному акціонерному товаристві "Банк ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ" щодо не внесення ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві "Банк "ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором №300937/10801/3-15 строкового банківського вкладу (депозиту) у гривнях від 09.02.2015.
Зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в Публічному акціонерному товаристві "Банк "ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ" подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 , як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві "Банк ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором №300937/10801/3-15 строкового банківського вкладу (депозиту) у гривнях від 09.02.2015.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Фонду гарантування вкладів фізичних осіб понесені витрати зі сплати судового збору у сумі 1102,42 грн.
06.12.2022 до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах подана зазначена касаційна скарга.
Згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
З матеріалів касаційної скарги вбачається, що скаржником не викладені, передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Відповідно до пункту 4 частини 5 статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляд і повертається, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.
Керуючись ч. 5 ст. 332 КАС України,
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» Віталія Паламарчука на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.10.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.02.2021 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» Чернявської Олени Степанівни про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії - повернути особі, яка її подала, разом з доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя
О.П. Стародуб