ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2022 року
м. Київ
cправа № 904/4651/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Губенко Н.М., Стратієнко Л.В.,
за участю секретаря судового засідання - Коровай Л.В.;
за участю представника позивача - Піпко В.С.,
розглянув у відритому судовому засіданні касаційну скаргу розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Дніпропетровської обласної профспілкової організації Всеукраїнської профспілки працівників харчової, переробної промисловості та суміжних галузей
на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області
(суддя - Євстигнеєва Н.М.)
від 22.11.2021
та постанову Центрального апеляційного господарського суду
(Вечірко І.О. - головуючий, судді - Білецька Л.М., Парусніков Ю.Б.)
від 14.09.2022
у справі за позовом Дніпропетровської обласної профспілкової організації Всеукраїнської профспілки працівників харчової, переробної промисловості та суміжних галузей
до: 1. Первинної профспілкової організації Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський хлібокомбінат №5";
2. Первинної профспілкової організації Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський хлібокомбінат №11";
3. Первинної профспілкової організації Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпромлин";
4. Первинної профспілкової організації Приватного акціонерного товариства "Нікопольський хлібокомбінат";
5. Первинної профспілкової організації Приватного акціонерного товариства "Павлоградхліб";
6. Первинної профспілкової організації Товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібзавод №10";
третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1: Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровський хлібокомбінат №5";
третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-2: Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровський хлібокомбінат №11";
третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-3: Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпромлин";
третя особа-4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-4: Приватне акціонерне товариство "Нікопольський хлібокомбінат";
третя особа-5, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-5: Приватне акціонерне товариство "Павлоградхліб";
третя особа-6, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-6: Товариство з обмеженою відповідальністю "Хлібзавод №10"
про стягнення 156 071,20 грн.
Короткий зміст позовних вимог
1. У травні 2021 позивач, Обласна профспілкова організація Всеукраїнської профспілки, звернулась з позовом до відповідачів, первинних профспілкових організацій підприємств, про стягнення заборгованості зі сплати 30% профспілкових внесків в загальному розмірі 156071,20 грн за період з 01.10.2020 до 25.03.2021.
2. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на підпорядкування та належність відповідачів Всеукраїнській профспілці працівників харчової, переробної промисловості та суміжних галузей, невиконання ними тристоронніх договорів про перерахування профспілкових внесків, що укладені між сторонами та адміністраціями підприємств (роботодавцями), та вимог статті 93 Статуту Всеукраїнської профспілки.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Господарський суд Дніпропетровської області ухвалою від 22.11.2021 закрив провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 231 ГПК України.
4. Суд першої інстанції дійшов висновку, що спір не є таким, що виник у зв'язку із здійсненням господарської діяльності. Такий спір відноситься до виключної компетенції профспілок та їх внутрішньо-організаційної діяльності, тому має вирішуватися відповідно до статутних документів профспілок та законодавства, яке регулює основи їхньої діяльності. Спір має розглядатись у порядку цивільного судочинства відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України.
5. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 14.09.2022 ухвала суду першої інстанції була залишена без змін.
6. Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції. Додатково зазначив, що спір, пов'язаний з виконанням роботодавцем обов'язку щодо створення умов діяльності профспілок, регламентованих колективним договором (частини друга та четверта статті 42 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності"), тому є спором (конфліктом) у розумінні статті 2 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)". Такий спір виник у зв'язку з невиконанням вимог законодавства про працю щодо забезпечення діяльності професійної спілки з питань, віднесених до її повноважень, є трудовим та підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства.
Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
7. 19.10.2022 Обласна профспілкова організація звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати та надіслати справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
8. Скаржник вважає, що суди неправильно застосували норми статей 3 ГК України, статті 2 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)", статті 42 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" та порушили норми частини другої статті 4, пункту 1 частини першої статті 20, пункту 4 частини першої статті 280 ГПК України, оскільки дійшли помилкового висновку, що спір між профспілками є трудовим.
9. Позивач наполягає, що спірні правовідносини, що виникли між сторонами (юридичними особами) щодо перерахування 30 % профспілкових внесків, які відповідачі отримували від роботодавців, мають характер господарських, оскільки виник щодо стягнення заборгованості при виконання договорів про перерахування профспілкових внесків. За суб'єктним складом позовні вимоги підлягають вирішенню за правилами господарського судочинства. Спір у справі не є колективним трудовим спором.
Позиція інших учасників справи
10. Відзиви на касаційні скарги не надходили.
11. Представник третіх осіб, адвокат Доброгорський О.В. заявив клопотання про відкладення розгляду справи, посилаючись на те, що копію ухвалу про відкриття касаційного провадження учасник справи - ТОВ "Дніпровський хлібокомбінат № 5" отримав лише 15.12.2022, тому для подання відзиву необхідно встановити додатковий час.
12. Верховний Суд відхилив клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки: 1) суд виконав вимоги статті 318 ГПК Укаїни щодо насилання ухвали учасникам справи у порядку, визначеному статтею 242 цього Кодексу. Ухвала надіслана 29.11.2022, тобто у десятиденний строк з дня її ухвалення; 2) у справі бере участь декілька третіх осіб, їх інтереси представляє один представник - адвокат Доброгорський О.В. У матеріалах справи містяться докази отримання 06.12.2022 копії ухвали іншою третьою особою - ТОВ "Дніпромлин"; 3) отримання копії ухвали 15.12.2022 у цій справі не є підставою для відкладення, оскільки адвокат мав достатньо час для подання відзиву до дати судового засіданні; 4) адвокат не виконав вимоги частини шостої статті 6 ГПК України щодо реєстрації офіційної електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов'язковому порядку. Виконання цієї вимоги унеможливило б несвоєчасне отримання ухвали з причин не з'явлення учасника справи за одержанням рекомендованого листа, що був надісланий судом; 5) копія ухвали від 21.11.2022 у справі № 904/4651/21 була оприлюднена 22.11.2022 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (№ в ЄДРСР 107428595); 6) Суд має право відкласти розгляд справи в судовому засіданні лише в межах встановленого цим Кодексом строку. Касаційна скарга на ухвалу має бути розглянута протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття касаційного провадження у справі (частина перша статті 306 ГПК України). 7) відповідно до частини третьої статті 295 ГПК України відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду судових рішень (рішення).
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосоване законодавство
13. Спори підвідомчі господарським судам України, визначені статтею 20 ГПК України. Зокрема господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках.
14. При вирішенні питання про те, чи можна вважати правовідносини і відповідний спір господарськими, слід керуватися ознаками, наведеними у статті 3 ГК України. Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, урегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського й цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції (пункт 6.1 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 травня 2018 року у справі № 910/11188/17 (провадження № 12-92гс18)).
15. Суди попередніх інстанцій з'ясували, що учасниками справи є профспілкова організація, первинна профспілкова організація (сторони) та роботодавець (треті особи).
16. Предметом позову є стягнення заборгованості зі сплати профспілкових внесків з первинної профспілкової організації на користь обласної профспілкової організації.
17. Підставою позову позивач визначив неналежне виконання вимог статті 93 Статуту Всеукраїнської профспілки працівників харчової, переробної промисловості та суміжних галузей та умов тристоронніх договорів про перерахування профспілкових внесків, що укладені між позивачем, відповідачами та адміністраціями підприємств (роботодавцями).
18. Відповідно до пункту 1 договорів, що визначають предмет, сторони дійшли згоди, що відповідно до статті 42 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" і колективного договору, адміністрація зобов'язується на підставі письмових заяв членів профспілки утримувати із заробітної плати профспілкові внески і кожного місяця перераховувати кошти на розрахункові рахунки юридичних осіб у розмірах, передбачених Статутом профспілки: 70% від утриманої суми - первинній профспілковій організації; 30% від утриманої суми - обласній профспілковій організації.
19. ГПК України не передбачено положень, які б віднесли спір у цій справі до таких, що відносяться до юрисдикції господарського суду.
20. Верховний Суд погоджується з висновками судів, що цей спір не можна визнати таким, що випливає зі здійснення господарської діяльності. Зобов'язання зі сплати членських внесків на виконання договору про перерахування членських внесків, не є господарським відповідно до положень статті 173 ГК України. Такий договір був укладений на виконання положень колективного договору, що регулюють гарантії, компенсації, пільги, соціальний захист, задоволення культурних і духовних потреб працівників.
21. Аргументи скаржника щодо неправильного застосування до спірних правовідносин норми статті 42 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" відхиляються, оскільки у пункті 1 тристоронніх договорів про перерахування профспілкових внесків сторони прямо обумовили, що керуються відповідною нормою та умовами колективного договору.
22. Аргументи скаржника щодо суб'єктного складу учасників (спір між юридичними особами) Верховний Суд відхиляє, оскільки такий критерій не є визначальним та основним при вирішенні питання щодо юрисдикції господарських судів.
23. Відповідно до частини четвертої статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
24. Велика Палата Верховного Суду вже розглядала питання юрисдикції спорів за участі професійних спілок про стягнення заборгованості з відрахування коштів, що визначено Законом України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності".
25. Спір за позовом профспілкової організації щодо стягнення коштів на культурно-масову, фізкультурну та оздоровчу роботу між первинною профспілковою організацією та роботодавцем, який виник у зв'язку з невиконанням останнім вимог законодавства про працю щодо забезпечення діяльності професійної спілки з питань, віднесених до її повноважень, є трудовим та віднесений до цивільного судочинства (постанова Великої Палати Верховного Суду від 17 травня 2018 року у справі № 910/11188/17 (провадження № 12-92гс18); постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 174/580/16-ц (провадження № 14-127цс19)); постанова Великої Палати Верховного Суду від 17 вересня 2019 року у справі № 904/4107/18 (провадження № 12-68гс19).
26. Враховуючи суть спору, такий висновок слід враховувати і при вирішенні спору, що розглядається. Колегія суддів не вбачає підстав для відступу від наведеного висновку в межах цієї справи.
27. Водночас Верховний Суд погоджується з аргументами скаржника, що спір між обласною профспілковою організацією та первинною профспілковою організацією не є колективним трудовим спором, оскільки у розумінні статті 3 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" сторонами колективного трудового спору (конфлікту) є первинна профспілкова чи інша уповноважена найманими працівниками організація та роботодавець (організації роботодавців), органи виконавчої влади.
28. Такий помилковий висновок суду апеляційної не призвів до ухвалення неправильного по суті рішення, оскільки суди правильно визначили, що цей спір не є господарським, а підлягає розгляду судами цивільної юрисдикції згідно з частиною першої статті 19 ЦПК України, як спір, що виник з трудових правовідносин.
Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги
29. Відповідно до частини третьої статті 304 ГПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.
30. Відповідно до статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
31. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 175 і пункту 1 частини першої статті 231 ГПК України господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, а відкрите провадження у справі підлягає закриттю, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
32. Аргументи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують правильність висновку судів щодо непідвідомчості цього спору судам господарської юрисдикції, тому Верховний Суд касаційну скаргу слід залишає без задоволення, а судові рішення - без змін з мотивів, викладених у цій постанові.
Розподіл судових витрат
33. З огляду на те, що касаційна скарга залишається без задоволення, судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 129, 300, 301, пунктом 1 частини першої статті 308, статтями 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Дніпропетровської обласної профспілкової організації Всеукраїнської профспілки працівників харчової, переробної промисловості та суміжних галузей залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 22.11.2021 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 14.09.2022 у справі № 904/4651/21 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий І. Кондратова
Судді Н. Губенко
Л. Стратієнко