Ухвала від 20.12.2022 по справі 908/1957/21

УХВАЛА

20 грудня 2022 року

м. Київ

cправа № 908/1957/21(908/3544/21)

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Картере В.І.

розглянувши матеріали касаційної скарги Державної податкової служби України в особі Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 22.08.2022 (колегія суддів у складі: Чередко А.Є. - головуючий, Коваль Л.А., Мороз В.Ф.)

та рішення Господарського суду Запорізької області від 25.01.2022 (суддя Юлдашев О.О.)

у справі № 908/1957/21 (908/3544/21)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиторське підприємство "Вертикаль"

до Державної податкової служби України

про оскарження рішень та дій суб'єкта владних повноважень

в межах справи № 908/1957/21

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиторське підприємство "Вертикаль",-

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова служба України в особі Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області (далі - ГУ ДПС у Запорізькій області) 28.11.2022 подала касаційну скаргу на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 22.08.2022 та рішення Господарського суду Запорізької області від 25.01.2022 у справі 908/1957/21 (908/3544/21) разом із клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження.

20.12.2022 до Верховного Суду надійші доповнення до ксаційної скарги ГУ ДПС у Запорізькій області.

Здійснивши перевірку касаційної скарги (з урахуванням доповнень) та доданих до неї матеріалів, Суд дійшов висновку, що вона не відповідає вимогам ст. 290 ГПК України, що є підставою для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.

Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 ГПК України до скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір".

Згідно з частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2021 встановлений у розмірі 2270,00 грн.

Відповідно до підпунктів 2, 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб; ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Отже, скаржник повинен був надати суду докази сплати судового збору за подання касаційної скарги на оскаржувані судові рішення у розмірі 9080,00 грн (2270 * 2 *200%).

Однак ГУ ДПС у Запорізькій області до касаційної скарги додало докази про стягнення судового збору лише у сумі 4540,00 грн, що менше ніж встановлений законом розмір.

Крім того, відповідно до положень частини 2 статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Згідно з вимогами пункту 5 частини 2 статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав). Зокрема, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

При цьому заявник касаційної скарги повинен враховувати, що за змістом пункту 1 частини 3 статті 310 ГПК України скасування судових рішень через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 ГПК України.

Отже, процесуальний закон покладає на скаржника обов'язок зазначати про неправильне застосування конкретних норм матеріального права чи порушення норм процесуального права судами при прийнятті оскаржуваних судових рішень, в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування, яким чином воно вплинуло на прийняття цих рішень, а також зазначити виключний (виключні) випадок (випадки), передбачений (передбачені) пунктами 1 - 4 частини 2 статті 287 ГПК України щодо підстави (підстав), на якій (яких) подано касаційну скаргу.

ГУ ДПС у Запорізькій області, звертаючись з касаційною скаргою як підставу для касаційного оскарження посилається на пункти 1, 4 частини 2 статті 287 ГПК України та п. 8 ч. 1 ст. 310 ГПК України. Так, скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій ухвалили судові рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин справи, та крім того, суди застосували норму права без врахування висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах. Крім того, скаржник напголошує, що ГУ ДПС у Запорізькій області не брало участі у розгляді справи № 908/1957/21 (908/3544/21), проте оскаржуваними рішеннями було вирішено питання про права , інтереси та обов'язки ГУ ДПС у Запорізькій області

Разом з тим, скаржник не дотримався вимог п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України, оскільки при поданні касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України не зазначив не зазначив норму права (абзац, пункт, частину статті, статтю), яку було застосовано судами без врахування висновків Верховного Суду, викладених у відповідних постановах.

З огляду на викладене касаційна скарга підлягає залишенню без руху на підставі частини 2 статті 292 ГПК України із наданням скаржнику строку для усунення зазначених недоліків шляхом зазначення підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статті 287 ГПК України підстави (підстав) у спосіб, передбачений пунктом 5 частини 2 статті 290 ГПК України. Також скаржнику належить надати суду докази доплати судового збору в сумі 4540,00 грн у встановленому порядку.

Суд звертає увагу скаржника на те, що заяву про усунення недоліків касаційної скарги слід подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази надіслання копії заяви про усунення недоліків касаційної скарги іншим учасникам справи.

Згідно з ч. 4 ст. 174 та ч. 2 ст. 292 ГПК України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.

У касаційній скарзі ГУ ДПС у Запорізькій області просить поновити строк касаційного оскарження, однак вказане клопотання Судом не розглядається, оскільки касаційна скарга залишається без руху.

Керуючись статями 174, 234, 235, 287, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової служби України в особі Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 22.08.2022 та рішення Господарського суду Запорізької області від 25.01.2022 у справі 908/1957/21 (908/3544/21) залишити без руху.

2. Надати Державній податковій службі України в особі Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

3. Роз'яснити Державній податковій службі України в особі Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя В. Картере