РІШЕННЯ
Іменем України
21 грудня 2022 року м. Чернігівсправа № 927/906/22
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Белова С.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу
Керівника Новгород-Сіверської окружної прокуратури
Код ЄДРПОУ 0291011424, вул.Замкова, 9А, м.Новгород-Сіверський Чернігівської області, 16000
ІНФОРМАЦІЯ_1
в інтересах держави в особі позивача: Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області
код ЄДРПОУ 04061978, вул Губернська,2, м. Новгород-Сіверський Чернігівської області, 16000
ns_gorsovet@ cg.gov.ua
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ПК НОВГОРОД-СІВЕРСЬКИЙ"
Код ЄДРПОУ 41908128, вул. Залінійна, 31, м. Новгород-Сіверський Чернігівської області, 16000
про стягнення заборгованості за договором оренди землі в розмірі 186 001,63 грн
Учасники справи не викликались
Керівник Новгород-Сіверської окружної прокуратури звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі позивача Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК НОВГОРОД-СІВЕРСЬКИЙ", у якому позивач просить суд стягнути з відповідача 186001,63 грн заборгованості за договором оренди землі № 92 від 13.10.2020. Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов'язань в частині повної та своєчасної сплати орендної плати за землю.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором оренди землі № 92 від 13.10.2020 року.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 27.10.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження; сторонам встановлено процесуальні строки для надання заяв по суті спору.
Ухвала господарського суду від 27.10.2022 року направлена на адресу відповідача повернулась на адресу суду з відміткою пошти: «адресат відмовився».
Відповідно до ч. 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Таким чином, враховуючи вчинені судом дії по направленню судової кореспонденції за адресою відповідача, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, судом було вжито всіх заходів щодо належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи, але відповідач своїм процесуальним правом не скористався, відзиву на позов у встановлений судом строк відповідач не надав та не заперечив стосовно позовних вимог, поважність причин неподання відзиву на позовну заяву суду не повідомив, заяв та клопотань від відповідача не надходило, у зв'язку з чим рішення приймається за наявними матеріалами справи на підставі ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.
Приписами ст. 248 Господарського процесуального кодексу України передбачено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд встановив:
13.10.2020 між Новгород-Сіверською міською радою Чернігівської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПК НОВГОРОД-СІВЕРСЬКИЙ» укладено договір оренди землі № 92.
Згідно п. 1 Договору орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельні ділянки для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості з кадастровими номерами 7423610000:00:005:0118, площею - 5,2568 га, 7423610000:00:005:0119, площею 0,0961 га, які знаходяться за адресою: вул. Залінійна, 31, м. Новгород - Сіверський.
Пунктом 5 сторони погодили, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 7423610000:00:005:0118 становить - 10 437 848, 98 грн., з кадастровим номером 7423610000:00:005:0119 становить- 190 815, 19 грн.
У відповідності до п. 8 Договору строк його дії становить 49 років з правом поновлення договору оренди землі.
Згідно п. 9 орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та складає 3% від нормативної грошової оцінки земельних ділянок, що становить 318 859,93 грн. на рік.
Орендна плата сплачується рівними частками щомісячно протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) періоду (п. 11 Договору).
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно договір оренди зареєстровано в реєстрі 27.10.2020.
Новгород - Сіверською міською радою належним чином виконано обов'язки, визначені в пп. а п. 25 Договору, а саме: передано в користування земельні ділянки у стані, що відповідає умовам договору оренди.
Разом з тим, у порушення вимог пп. б п. 27 Договору орендарем своєчасно та у визначений договором строк орендну плату сплачено не було.
Водночас, листом Головного управління ДПІ у Чернігівській області поінформовано Новгород - Сіверську окружну прокуратуру про те, що TOB «ПК НОВГОРОД - СІВЕРСЬКИИ», як орендар вищевказаних земельних ділянок, не виконує обов'язок щодо сплати орендної плати в строки визначені Договором.
Так, згідно наданого Головним управлінням ДПС у Чернігівській області розрахунку заборгованості по сплаті орендної плати TOB «ПК НОВГОРОД - СІВЕРСЬКИЙ» за Договором сума заборгованості станом на 14.09.2022 становить 186001,63 грн.
Факт існування заборгованості у розмірі 855000,00грн зі сплати орендної плати за вищевказаним договором, відповідачем у справі не спростовано.
Згідно п. 36 Договору за невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього Договору.
Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі» (далі - Закон), оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Статтею 13 Закону визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Згідно до ст. 96 Земельного кодексу України, землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.
Статтею 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), що кореспондується зі статтею 193 Господарського кодексу України, передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
У відповідності до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Враховуючи наведене, орендна плата за землю має сплачуватись відповідачем своєчасно та в повному обсязі, згідно з умовами укладеного договору оренди землі.
Відповідно до ст. 206 ЗК України, ст. 270 Податкового кодексу України використання землі в Україні є платним, а земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, є об'єктом оподаткування.
Згідно ст. 265.1 ПК України податок на майно складається: з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.
Підпунктом 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПК України передбачено, що плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (п. 287.1 ст. 287 ПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку.
Згідно з п. З ч. 1 ст. 15 Закону істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Положеннями ст.ст. 24, 25 Закону визначено права та обов'язки орендодавця і орендаря, а саме: орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати, що кореспондується з обов'язком орендаря своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку.
Наявність у відповідача заборгованості з орендної плати за землю, у розмірі 186 001,63 грн підтверджена матеріалами справи. З наведених обставин, у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.
Обґрунтування підстав для представництва інтересів держави у суді.
Відповідно до п. З ч. 1 ст. 1311 Конституції України до повноважень прокуратури належить представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Статтею 1 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.
Відповідно до вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. При цьому, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
В силу положень ч.ч. 3,4 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за ново виявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі № 1-1/99 державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорони землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.
Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави
У відповідності до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної особи, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Трегубенко проти України» від 02.11.2004 категорично ствердив, що «правильне застосування законодавства незаперечно становить «суспільний інтерес» (п. 54 рішення).
Підставою для представництва у суді інтересів держави став факт невиконання умов Договору TOB «ПК НОВГОРОД-СІВЕРСЬКИЙ».
Статтею 14 Конституції України встановлено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами (ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування»).
Так, статтею 142 Конституції України та ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що матеріальною та/фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме та нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, що є у власності територіальних громад міст.
Відповідно до п.п. 34, 34-1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання:
- вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин;
- прийняття рішень щодо здійснення виконавчим органом сільської, селищної, міської ради державного контролю за використанням та охороною земель.
Розпорядником земель з кадастровими номерами 7423610000:00:005:0118, 7423610000:00:005:0119 та відповідно стороною Договору є Новгород - Сіверська міська рада, яка і є уповноваженим органом на стягнення заборгованості за Договором.
Проте, уповноваженим органом взагалі не здійснюється контроль за станом виконання Договору та сплатою орендних платежів.
Так, з метою встановлення вжитих орендодавцем заходів з метою стягнення з TOB «ПК НОВГОРОД-СІВЕРСЬКИЙ» заборгованості за використання земельних ділянок з кадастровими номерами 7423610000:00:005:0118, 7423610000:00:005:0119, Новгород - Сіверською окружною прокуратурою 08.09.2022 було скеровано відповідний запит.
Згідно відповіді Новгород - Сіверської міської ради від 15.09.2022 заходи з метою стягнення з TOB «ПК НОВГОРОД - СІВЕРСЬКИЙ» заборгованості за Договором не вживалися, оскільки орган місцевого самоврядування не є контролюючим органом та у нього відсутні дані щодо наявної у відповідача заборгованості.
Поряд із цим, висловлена Новгород - Сіверською міською радою позиція свідчить про цілковиту бездіяльність уповноваженого органу та призводить до ненадходження до бюджете територіальної громади запланованих платежів.
Таке порушення веде до спричинення суттєвої шкоди державним інтересам.
Згідно зі ст. 69 Бюджетного кодексу України орендна плата за користування земельними ділянками належить до доходів загального фонду місцевих бюджетів.
Таким чином, інтереси держави порушені у зв'язку з не надходженням коштів з орендної плати за користування комунальним майном, що спричинило безпідставні втрати місцевого бюджету.
Український народ, як сукупність окремих суб'єктів, індивідів та людей, також має конституційне право правомірно очікувати захисту суспільних інтересів у вигляді адекватної реакції держави на випадки порушення законності при вирішені земельних питань, розраховувати на те, що держава вживатиме усіх можливих законних засобів і способів для відновлення становища, яке існувало до порушення права власності українського народу на землю.
Відповідно до положень п.п. 38-40 постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 912/2385/18 від 26.05.2020 бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
Пунктом 81 цієї ж постанови передбачено, що прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необгрунтованим.
Щоб інтереси держави не залишились незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 23.10.2018 у справі
№ 906/240/18 та від 08.02.2019 у справі № 915/20/80.
Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необгрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17).
Тому в даному випадку прокурор не виступає у якості альтернативного суб'єкта звернення до суду, оскільки суб'єкти владних повноважень хоча і мають повноваження захистити інтереси держави, але не звернулися до суду з позовною заявою про захист порушених прав.
Отже, участь прокурора у даній справі, з урахуванням вищезазначеної практики суду, є законною, не порушує справедливого балансу та зумовлена не тільки захистом державного, але й публічного інтересу, який полягає у захисті прав держави.
Дана позовна заява у відповідності до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» внесена як захід прокурорського реагування з метою захисту інтересів держави у зв'язку з бездіяльністю Новгород - Сіверської міської ради, якою не вживаються заходи щодо стягнення наявної заборгованості зі сплати орендної плати за землю у судовому порядку.
Зазначене є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва та свідчить про дотримання прокурором порядку, передбаченого ст. 23 Закону України « Про прокуратуру».
У відповідності до ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», Новгород - Сіверською окружною прокуратурою, попередньо повідомлено Новгород - Сіверську міську раду про здійснення представництва інтересів держави у даній справі в особі даної установи щодо стягнення заборгованості за договором оренди землі.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З наведених обставин, у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судовий збір відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.
Керуючись ст. 42, 73-80, 86, 129, 165, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1.Позов задовольнити повністю.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК НОВГОРОД-СІВЕРСЬКИЙ" (код ЄДРПОУ 41908128, вул. Залінійна, 31, м. Новгород-Сіверський Чернігівської області, 16000) на користь Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області (код ЄДРПОУ 04061978, вул Губернська,2, м. Новгород-Сіверський Чернігівської області, 16000) 186001,63 грн заборгованості з орендної плати.
3.Стягнути з з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК НОВГОРОД-СІВЕРСЬКИЙ" (код ЄДРПОУ 41908128, вул. Залінійна, 31, м. Новгород-Сіверський Чернігівської області, 16000) на користь Чернігівської обласної прокуратури ( рахунок UA248201720343140001000006008, МФО 820172 Державна казначейська служба України м.Київ, одержувач - Чернігівська обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02910114) 2790,02 грн судового збору.
4.Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення складено та підписано 21.12.2022 року.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя С.В. Белов
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/