ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
_______________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" грудня 2022 р.м. ХарківСправа № 922/1925/22
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Аріт К.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова Група "ТАС", м.Київ (адреса: 03062, м.Київ, просп.Перемоги,65)
до Акціонерного товариства "Страхова компанія "Мега-Гарант", м.Харків (адреса: 61057, м.Харків, вул. Донець-Захаржевського,6/8)
про стягнення 21248,22 грн.
без виклику учасників справи
ВСТАНОВИВ:
Позивач - Приватне акціонерне товариство "Страхова Група "ТАС" звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Акціонерного товариства "Страхова компанія "Мега-Гарант" про стягнення 21248,22 грн. в порядку суброгації, з яких 16650,00 грн. - страхове відшкодування, 1298,33 грн. - інфляційні, 216,22 грн. - 3% річних, 3083,67 грн. - пеня. Позивач є страховиком за договором добровільного страхування №FO1087901 від 20.07.2021 постраждалого 19.10.2021 у ДТП ТЗ "KIA STONIC" д.р.№ НОМЕР_1 , а відповідач - винного у ДТП ТЗ "KIA CERATO" д.р.№ НОМЕР_2 .
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.10.2022 року відкрито провадження у справі №922/1925/22 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Згідно з ст.248 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше 60 днів з дня відкриття провадження у справі.
31.10.2022 судом направлено ухвалу про відкриття провадження у справі рекомендованим листом з повідомленням про вручення на юридичну адресу відповідача, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: вул.Донець-Захаржевського, буд.6/8, м.Харків, 61057.
Частиною 5 статті 176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Згідно з ч.4 ст.89 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.
07.12.2022 ухвала про відкриття провадження у справі була повернута до суду без вручення відповідачу, з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".
На час винесення рішення у справі судом перевірено юридичну адресу відповідача згідно з даними ЄДРЮО, яка залишилася незмінною.
Відповідно до частини 7 статті 120 ГПК України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Інформації про іншу адресу відповідача у суду немає.
У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто, повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Сам лише факт неотримання кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд, у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу (постанова Верховного Суду від 25.06.2018 у справі №904/9904/17).
Таким чином суд дійшов висновку, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд даної справи.
Відзив на позов відповідачем до суду надано не було.
Згідно з ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, яка ратифікована Україною 17.07.1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Згідно з ч.4 ст.13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч.2 ст.178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
При цьому, за висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
19.10.2021 року відбулась дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю транспортного засобу “KIA CERATO” д.р.н. НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_1 та транспортного засобу “KIA STONIK” д.р.н. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_2 .
Учасники ДТП скористались наданим їм правом спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (Європротокол).
Згідно з повідомленням про ДТП (європротокол) від 19.10.2021 року ОСОБА_1 , що керував транспортним засобом “KIA CERATO” д.р.н. НОМЕР_2 , є винним у вчиненні правопорушення, що сталося 19.10.2021 у м.Херсон по бульв.Мирному,6, за участю автомобіля “KIA STONIK” д.р.н. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_2 .
Цивільно-правова відповідальність власника ТЗ “KIA STONIK” д.р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_3 (постраждалого у ДТП ТЗ) була застрахована у ПрАТ "Страхова Група "ТАС" (Позивач) відповідно до Договору від 20.07.2021 року добровільного страхування наземного транспорту "Еврокаско 5 зірок" №FO-01087901.
Предметом даного Договору є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням наземним транспортним засобом.
Вказаним Договором застраховано ризик настання збитків страхувальника, що спричинені пошкодженням, знищенням, втратою забезпеченого транспортного засобу- автомобіля “KIA STONIK” д.р.н. НОМЕР_1 .
У відповідності до умов Договору Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС» взяло на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку сплатити на користь страхувальника страхове відшкодування.
В результаті вказаної ДТП ТЗ “KIA STONIK” д.р.н. НОМЕР_1 отримав механічні ушкодження.
19.10.2021 року Страхувальник звернувся до ПрАТ "Страхова Група "ТАС" з заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування.
ПрАТ "Страхова Група "ТАС" на підставі розрахунку суми страхового відшкодування №01937/60/922 від 20.01.2022 на суму 3045,60 грн. та №33044/60/921 від 23.11.2021 року на суму 13604,40. було складено страхові акти №33044/60/921 від 23.11.2021 та №01937/60/922 від 20.01.2022 року
На підставі вищевказаних документів ПрАТ "Страхова Група "ТАС" здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 16650,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №230438 від 25.11.2021 та №245296 від 21.01.2022.
За Європротоколом винним у ДТП є водій “KIA CERATO” д.р.н. НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_1 .
До позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування, виплаченого потерпілій особі, перейшло право зворотної вимоги до особи, винної у скоєнні ДТП.
Цивільно-правова відповідальність водія ТЗ “KIA CERATO” д.р.н. НОМЕР_2 станом на 19.10.2021 року на час ДТП була застрахована у АТ "Страхова компанія "Мега-Гарант" (відповідача) відповідно до поліса серії ОСЦПВ №АР/000468195, що підтверджується витягом з централізованої бази даних МТСБУ. Франшиза - 0,00 грн., ліміт за шкоду майну - 130000,00 грн (а.с.46).
Оскільки Відповідач є страховиком за вказаним полісом, то Позивач, у межах понесених ним фактичних витрат, набув право вимоги до АТ “СК “Мега-Гарант”.
З огляду на викладене, сума страхового відшкодування, належного з Відповідача до сплати Позивачу, складає 16650,00 грн.
16.12.2021 року позивач направив відповідачу заяву про виплату страхового відшкодування №05762/9221, яка отримана останнім 24.12.2021 року, та доповнення до заяви про доплату страхового відшкодування №03342/9222 від 20.01.2022 року, яка отримана відповідачем 26.01.2022 року.
Відповідні заяви залишені відповідачем без відповіді та задоволення, що стало підставою ПрАТ «Страхова група «ТАС» звернутися за захистом своїх прав до суду.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відносини між позивачем та його страхувальником (потерпілим у ДТП) врегульовані ЗУ "Про страхування", а між відповідачем та його страхувальником (винним у ДТП) - ЗУ “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” (далі - Закон).
Статтею 1188 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах.
Згідно з ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Матеріалами справи підтверджується, що страхувальник відповідача за полісом, який діяв під час ДТП, є винним у ДТП та завдав майнової шкоди ТЗ, що застраховано позивачем за договором добровільного страхування, який діяв під час ДТП.
Відповідно до ст.3 Закону обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування (п.1 ст. 9 Закону).
Згідно зі ст.22.1 Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Уклавши договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов'язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов'язку страхувальника, який завдав шкоди. А тому страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, згідно зі статтями 3 і 5 вказаного Закону реалізує право вимоги, передбачене статтями 993 ЦК України та 27 Закону України “Про страхування”, шляхом звернення з позовом до страховика, в якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04.07.2018 року у справі №755/18006/15-ц (провадження №14-176цс18).
Сума відновлювального ремонту у розмірі 16650,00 грн., з урахуванням франшизи в розмірі 0,00 грн за договором добровільного страхування №FO-01087901, підтверджується матеріалами справи, в т.ч. рахунками з вартістю запчастин, робіт, тощо.
Відповідно до п.7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, значення ЕЗ (коефіцієнт фізичного зносу) приймається такими, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ.
Згідно з п.2.4. Методики вартість матеріального збитку визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування КТЗ, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).
Тобто, матеріальний збиток - це вартість відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу.
Рік випуску ТЗ “KIA STONIK” д.р.н. НОМЕР_1 - 2020, отже строк його експлуатації на момент ДТП у 2021 році не перевищував 5 років, отже згідно з розрахунком коефіцієнт фізичного зносу автомобіля дорівнює 0,00.
Отже, згідно з наданим позивачем розрахунком, за полісом відповідача серії ОСЦПВ №АР/000468195, сума страхового відшкодування, що підлягає стягненню на користь позивача з відповідача становить 16650,00 грн.
Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення страхового відшкодування в розмірі 16650,00 грн. є правомірними, підтверджуються матеріалами справи та підлягають стягненню з відповідача.
Крім суми боргу, позивачем заявлені до стягнення пеня, 3% річних та інфляційні.
Відповідно до ст.36.2. Закону Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний:
- у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна;
- у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
Протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення страховик зобов'язаний направити заявнику письмове повідомлення про прийняте рішення.
Дата отримання відповідачем заяви про виплату страхового відшкодування - 24.12.2021, та заяви про доплату страхового відшкодування - 26.01.2022 (а.с.52-55).
Отже, строк, протягом якого відповідач повинен був здійснити страхове відшкодування (90 днів) - до 26.04.2022 включно.
Дата виникнення заборгованості - 27.04.2022.
Як встановлено судом відповідач не виплатив страхове відшкодування, що дає позивачу правові підстави для нарахування пені, 3% річних та інфляційних на прострочену заборгованість.
Як зазначено в постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного Суду від 02.10.2020 року у справі №911/19/19 суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру стягуваних сум нарахувань.
З огляду на вимоги статей 79, 86 ГПК України суд з'ясував обставини щодо правильності здійснення позивачем відповідних розрахунків.
Позивач зазначає, що дата виникнення заборгованості - 26.04.2022 року, та саме з цієї дати нараховує пеню та 3% річних (а.с.3-4).
Згідно з ст.253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Оскільки відповідач повинен був виплатити страхове відшкодування по 26.04.2022 включно, то прострочення зобов'язання виникло з 27.04.2022.
Таким чином позивачем невірно визначений початок виникнення заборгованості (раніше на 1 день), та відповідно невірний початок нарахування пені та 3% річних (більше на 1 день).
Щодо пені.
За приписами ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст.36.5. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
Згідно з ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Позивачем заявлено до стягнення 3083,67 грн. пені за період з 26.04.2022 по 30.09.2022.
Як встановлено судом, прострочення зобов'язання з оплати страхового відшкодування виникло у відповідача з 27.04.2022. Отже нарахування пені повинно починатися з 27.04.2022.
Здійснивши перерахунок пені з 27.04.2022 по 30.09.2022, суд дійшов висновку, що задоволенню підлягають позовні вимоги в частині стягнення 3074,55 грн пені.
В частині стягнення 9,12 грн пені суд відмовляє, у зв'язку з невірним визначенням початку нарахування.
Щодо інфляційних втрат та 3% річних.
Положення статті 625 ЦК України поширюються на всі види грошового зобов'язання, незалежно від підстави їх виникнення - договору або делікту
Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки правовідносини, в яких страховик у разі настання страхового випадку зобов'язаний здійснити страхову виплату, є грошовим зобов'язанням, а правовідносини з відшкодування шкоди в порядку регресу, які склалися між сторонами у справі, також є грошовим зобов'язанням, то суд встановивши, що відповідач отримав вимогу позивача, однак не виплатив суму страхового відшкодування у визначений Законом строк, дійшов висновку щодо наявності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат та 3% річних, нарахованих на суму відшкодування шкоди в порядку суброгації.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові КЦС у складі Верховного Суду від 26.06.2018 року у справі № 607/1373/16-ц (провадження № 61-9587св18).
Позивачем нараховані 1298,33 грн. інфляційних за період з травня 2022 по серпень 2022 та 216,22 грн. 3% річних за період з 26.04.2022 по 30.09.2022.
Як вже зазначено вище, прострочення зобов'язання з оплати страхового відшкодування виникло у відповідача з 27.04.2022. Отже позивач невірно нараховує 3% річних з 26.01.2022 (більше на 1 день).
Здійснивши перерахунок 3% річних, з 27.04.2022 по 30.09.2022 суд встановив, що задоволенню підлягають позовні вимоги в частині стягнення 214,85 грн 3% річних.
В частині стягнення 1,37 грн 3% річних суд відмовляє, у зв'язку з невірним визначенням початку нарахування.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних нарахувань, суд встановив, що даний розрахунок є арифметично вірними та здійснений у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому суд задовольняє позов в частині стягнення 1298,33 грн інфляційних.
Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з ч.1 ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Згідно з ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідачем до суду не надано доказів на спростування позовних вимог чи доказів сплати страхового відшкодування.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та правомірними, підтверджуються матеріалами справи та відповідачем не спростовані. Однак, у зв'язку з невірним нарахуванням пені та 3% річних, позов підлягає частковому задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судового збору суд керується положеннями п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, відповідно до яких, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, судовий збір в розмірі 2479,77 грн покладається на відповідача, з вини якого виник спір, решта судового збору покладається на позивача, у зв'язку з частковою відмовою в позові.
На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 13, 20, 73, 74, 76-80, 86, 129, 236-238, 240, 247, 251, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
В позові відмовити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства"Страхова компанія "Мега-Гарант" (адреса: вул.Донець-Захаржевського, 6/8, м. Харків, 61057; код ЄДРПОУ 30035289) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова Група "ТАС" (адреса: просп.Перемоги, 65, м.Київ, 03117; код ЄДРПОУ 30115243) 21237,73 грн, з яких: 16650,00 грн основного боргу; 3074,55 грн пені; 1298,33 грн інфляційних втрат; 214,85грн 3% річних, а також 2479,77 грн судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено "21" грудня 2022 р.
Суддя К.В. Аріт