ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21
E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.12.2022 Справа № 917/1094/21
Господарський суд Полтавської області у складі судді Безрук Т. М., за участю секретаря судового засідання Сілаєвої О. Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовною заявою Заступника керівника Полтавської обласної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах:
Міністерства оборони України
Квартирно-експлуатаційного відділу міста Полтава
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотехноінвест"
про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 6 776 444,88 грн
за участю представників:
від прокуратури - Лисенко Н. М.,
від Міністерства оборони України - Пономаренко В. І.;
від Квартирно-експлуатаційного відділу міста Полтава - Лутченко Я. О.;
від відповідача - Перетятько В. Є.
встановив:
До Господарського суду Полтавської області звернувся Заступник керівника Полтавської обласної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу міста Полтава з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотехноінвест" 1) про визнання недійсними додаткових угод № 1 від 23.07.2020, № 4 від 21.08.2020, № 5 від 17.09.2020, № 6 від 02.10.2020, № 7 від 05.11.2020, № 8 від 19.11.2020, № 9 від 19.11.2020, № 10 від 20.11.2020 , № 11 від 23.12.2020, № 13 від 27.01.2021, № 14 від 01.02.2021 до договору № 61 від 30.03.2020 на постачання природного газу; 2) про визнання недійсними додаткових угод № 1 від 24.07.2020, № 3 від 21.08.2020, № 4 від 17.09.2020, № 5 від 02.10.2020, № 6 від 18.11.2020, № 7 від 20.11.2020, № 8 від 24.11.2020, № 9 від 26.11.2020, № 10 від 23.12.2020, № 13 від 26.01.2021, № 14 від 01.02.2021 до договору № 62 від 30.03.2020 на постачання природного газу 3) про стягнення 6 776 444,88 грн надмірно сплачених коштів за придбання газового палива.
Позивач - Міністерство оборони України - у клопотанні (вхід. № 10050 від 09.09.2021) повідомив про те, що позовні вимоги прокурора підтримує у повному обсязі (т.2, а.с.60-61).
Позивач - Квартирно-експлуатаційний відділ міста Полтава - пояснень по суті справи суду не надав.
Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Екотехноінвест" - у відзиві (вхід. № 9027 від 17.08.2021, вхід. № 9042 від 17.08.2021; т. 2, а.с. 39-40,41-42) проти позову заперечує повністю, посилаючись на те, що:
- Законом України "Про публічні закупівлі" встановлено імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватись виключно у випадках, визначених статтею 41 Закону. Такі ж умови щодо можливої зміни істотних умов договору сторони погодили і в договорі № 61 від 30.03.2020 та в договорі № 62 від 30.03.2020;
- у залежності від коливання ціни товару на ринку сторони протягом дії договору про закупівлю можуть вносити зміни декілька разів в частині ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків кожного разу з урахуванням попередніх змін, внесених до нього, сукупність яких може перевищувати 10 відсотків від ціни за одиницю товару, визначеної сторонами на момент укладання договору про закупівлю та за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі, і виконати свої зобов'язання відповідно до такого договору з урахуванням зазначених змін;
- чинне законодавство у сфері публічних закупівель не містить порядку обрахунку показників коливання ціни товару на ринку, а лише передбачає, що коливання повинно бути не більше ніж на 10 відсотків з урахуванням попередніх змін;
- у постанові від 29.03.2019 у справі № 826/6926/17 Верховний Суд зазначив, що довідки торгово-промислової палати, яка є повноважними органами, що має право, зокрема здійснювати моніторинг цін та визначати вартість товару містять інформацію щодо ціни на певні товари на певну дату,
- висновки торгово-промислової палати є належними та допустимим доказами коливання та зміни ціни на певний період часу,
- всі оспорюванні додаткові угоди були підписані сторонами договору під час його дії, без зауважень та у відповідності до визначеного у договорі порядку. Згідно з умовами спірних угод строк їх дії прямо зазначено у їх змісті, що узгоджується з нормою частини 7 статті 180 Господарського кодексу України та не є порушенням;
- твердження позивача відносно того, що відповідач порушив умови укладеного договору в частині збільшення ціни за поставлений природний газ, не підтверджені належними доказами, оскільки умовами договору передбачена можливій внесення змін у договір, у томі числі у частині зміни вартості товару після його підписання до виконання зобов'язань у випадках, визначених у статті 41 Закону У країн «Про публічні закупівлі» є помилковим.
Прокурор у відповіді на відзив (вхід. № 9347 від 26.08.2021; т. 2, а.с. 46-51) відхилив заперечення відповідача та зазначив наступне:
- будь яка зміна ціни природного газу та/або транспортування природного газу повинна бути документально підтверджена. Документ який свідчить про зміну ціни природного газу може бути використаний лише один раз (пунктом 3.6. договорів № 61, № 62),
- норми Закону України «Про публічні закупівлі» з урахуванням роз'яснень Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 передбачають, що існування обставин, які є підставою для зміни ціни товару, повинно бути доведеним, документально підтвердженим. Тобто відповідні документи, що підтверджують коливання ціни товару на ринку повинні бути наявні саме на момент внесення таких змін,
- у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання),
- необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження, викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо;
- у чинному законодавстві у сфері публічних закупівель не визначено осіб, зобов'язаних надавати інформацію на підтвердження коливання ціни товару на ринку;
- в усіх експертних висновках торгово-промислової палати зазначено, що «даний експертний висновок носить інформаційний характер». У висновках наводяться лише дані про вартість газу на відповідну дату, без розбивки на періоди, у які товариство зверталось із відповідними пропозиціями;
- експертні висновки не містять інформації саме щодо коливання ціни на природний газ. У вказаних документах не міститься інформація про коливання ціни газового палива на ринку, зокрема не наведено розрахунок вартості газового палива станом на попередні календарні дати, у тому числі, на дату подання цінової пропозиції, дату укладення договору, не наведено динаміку зміни ціни в бік збільшення або зменшення;
- ціни, зазначені у експертних висновках на відповідну дату не відповідали даті змін ціни згідно додаткових угод;
- за умовами додаткових угод в період з вересня по грудень місяць ціна збільшувалась станом на 01 та 15 число кожного м'ясця. Однак, вищевказані експертні висновки, не підтверджують коливання ціни товару на ринку у сторону збільшення, не вказують на ціни саме в той період з якої здійснено вказане збільшення;
- прокурор при подачі позову врахував правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 23.01.2020 у справі № 907/788/18, від 12.02.2020 у справі № 913/166/19, від 02.12.2020 у справі № 913/368/19;
- відповідно до листа НКРЕКП протягом періоду з січня по серпень спостерігалось зменшення ціни на газ, що свідчить про безпідставне збільшення ціни на газ в липні та серпні 2020. З вересня по грудень за даними НКРЕКП ціна на газ збільшувалась в порівняні середньозваженої ціни відповідних місяців.
- при збільшенні ціни за одиницю товару в договорі № 62, жодного разу не зменшено обсягу постачання природного газу;
- пунктом 2 ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» сторони мають право змінювати ціну договору за умови документального підтвердження наявності коливання ціни на товар, що є предметом договору. Недотримання вимог вказаної норми є підставою для визнання таких додаткових угод недійсними.
Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю “Екотехноінвест” у запереченні (вхід. № 13066 від 25.11.2021; т.3, а.с.1-18) вказав, що:
- Заступник керівника Полтавської обласної прокуратури, подав позовну заяву без наявності відповідних повноважень та з порушенням територіальної підсудності;
- Квартирно-експлуатаційний відділ міста Полтави не виконував взяті на себе договірні зобов'язання, щодо кількості товару, що планується до споживання. В зв'язку з чим, придбаний товар в кількості передбачений Договорами в квітні 2020 було викуплено Оператором газотранспортної системи відповідно до умов глави XIV Обсяг добового небалансу та плата за добовий небаланс по ціні нижчій чим передбачено Договором № 61 та № 62. Тому закуповувати газ для позивача КЕВ на більш вигідніших умовах на оптових ринках - завчасно, не було можливості та економічно не обґрунтовано з причин не виконання позивачем КЕВ своїх зобов'язань;
- газ для позивача КЕВ придбавався по ринковим цінам, що діяли в період постачання, а саме помісячно виходячи з реального споживання газу. Також стримуючим фактором закупівлі газу в значному об'ємі є, право Квартирно-експлуатаційного відділу міста Полтави, змінити постачальника в любий момент, і ця зміна повинна відбутися не пізніше чим через 20 днів з дати прийняття рішення Позивачем КЕВ, про зміну постачальника природного газу;
- щоб не розривати Договори на постачання в зв'язку з неналежним виконанням позивачем КЕВ своїх договірних зобов'язань в частині отримання товару в кількості передбаченому Договором № 62 та № 61 Сторонами проводились перемовини та в послідуючому укладались додаткові угоди;
- при укладанні додаткових угод відповідач врахував правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 24.06.2021у справі № 910/16328/19, від 18.04.2018 у справі № 753/11000/14;
- умовами договору передбачено, що зміна ціни природного газу підлягає зміні з підстав зміна кон'юнктури ринку (зміна закупівельної ціни природного газу у власників ресурсу (газодобувних підприємств, оптових продавців, власників імпортованого ресурсу газу) прокурором в позовній заяві не зазначалося, що деякі умови Договорів не відповідають законодавству, що діяло на момент укладення Договору № 62 та № 61;
- твердження прокурора про необхідність зменшення обсягу постачання, при умові збільшення вартості ціни за одиницю товару є безпідставною оскільки загальна сума газу поставленого та що планується до постачання по Договору № 62 складає 9 844 572,87 грн. з ПДВ. Дана сума є значно меншою від загальної ціни договору № 62, яка складає 11 165 000,00 грн тому збільшення ціни договору не відбулося;
- на цей момент відсутній вирок в кримінальному проваджені №42020170000000219 від 13.11.2020року, тому стверджувати що принцип запобігання корупційним діям і зловживання порушений - є передчасно;
- прокурором не надано, жодного підтвердження того, що ціна по якій постачався газ для Квартирно-експлуатаційний відділ міста Полтави є не економною та не ефективною;
- у постанові від 29.03.2019 у справі № 826/6926/17 Верховний Суд зазначив, що довідки торгово-промислової палати, яка є повноважними органами, що має право, зокрема здійснювати моніторинг цін та визначати вартість товару, містять інформацію щодо ціни на певні товари на певну дату;
- з аналізу наявної в довідках інформації та ціни за одиницю продукції визначеної у договорі, укладеного між позивачем та відповідачем, можна прослідкувати динаміку цін, а також установити зміну ціни у бік збільшення чи зменшення, установити факт наявності коливання ціни (п.27 мотивувальної частини постанови у розділі позиція Верховного суду). Отже, висновки торгово-промислової палати є належними та допустимими доказами коливання та зміни ціни на певний період часу
- відповідач заперечує, що дані які зазначалися саме в момент виготовлення експертних висновків не відповідали відкритим даним.
Прокурор подав клопотання про доручення документів (вхід. № 14027 від 16.12.2022; т.3, а.с.4).
Інші заяви по суті спору сторони суду не надали.
У цій справі були вчинені такі процесуальні дії.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.07.2021 цей позов був переданий на розгляд судді Безрук Т. М. (т. 1, а.с. 238).
Ухвалою від 12.07.2021 суд залишив позовну заяву без руху та встановив строк для усунення недоліків (т.1, а.с.240-241). Прокурор у встановлений судом строк виправив вказані недоліки (т.2, а.с.1-4).
Ухвалою від 27.07.2021 суд відкрив провадження у справі № 917/1094/21 за цим позовом, призначив справу до розгляду у порядку загального позовного провадження в підготовче засідання та встановив сторонам строки подання заяв по суті справи (т. 2, а.с. 32-34).
Ухвалою від 09.09.2021 суд продовжив строк проведення підготовчого провадження на 30 днів для належної підготовки справи для розгляду по суті (т. 2, а.с. 65-66).
Ухвалою від 28.09.2021 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті (т. 2, а.с. 76-77).
Відповідач подав заяву від 19.11.2021 № 331-21 про відвід судді Безрук Т. М. від участі у розгляді справи № 917/1094/21 (т.2 а.с.93-94).
Суд ухвалою від 23.11.2021 визнав необґрунтованим відвід, заявлений Товариством з обмеженою відповідальністю "Екотехноінвест" судді Безрук Т. М. у справі № 917/1094/21, та передав матеріали справи для визначення автоматизованою системою судді, який вирішуватиме питання про відвід, у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу (т.2 а.с.128-130).
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.11.2021 заяву про відвід передано для розгляду судді Паламарчуку В. В. (т.2, а.с.135).
Ухвалою від 24.11.2021 суд відмовив Товариству з обмеженою відповідальністю "Екотехноінвест" у задоволенні заяви про відвід (т.2 а.с.136-139).
Відповідач подав до суду клопотання (вхід. № 12864 від 22.11.2021) про повернення
розгляду справи до підготовчого провадження (т.2 а.с.112).
В судовому засіданні 25.11.2021 суд відхилив клопотання відповідача про повернення розгляду справи до підготовчого провадження.
Відповідач подав до суду заяву (вхід. № 14071 від 16.12.2021) про відвід судді Безрук Т. М. від участі у розгляді справи № 917/1094/21. Ухвалою від 16.12.2021 суд відмовив Товариству з обмеженою відповідальністю "Екотехноінвест" у задоволенні заяви про відвід.
Відповідач подав до суду клопотання (вхід. № 14082 від 16.12.2021) про залишення позовної заяви без руху. Ухвалою від 16.12.2021 суд це клопотання відхилив (т.3, а.с.222-226).
Відповідач подав до суду клопотання (вхід. № 14081 від 16.12.2021) про залучення до участі у справі Управління північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивачів. Ухвалою від 16.12.2022 суд відхилив це клопотання (т.3, а.с.222-226).
Відповідач подав до суду клопотання (вхід. № 12867 від 22.11.2021) про зупинення провадження у цій справі до прийняття рішення у кримінальному провадженні (т.2 а.с.110-111). Ухвалою від 16.12.2022 суд відхилив це клопотання (т.3, а.с.222-226).
Відповідач подав до суду клопотання (вхід. № 12866 від 22.11.2021; т.2 а.с.100-102) про зупинення провадження у цій справі до прийняття рішення у справі № 917/53/21 за позовною заявою Заступника керівника Полтавської обласної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу міста Полтава, Товариства з обмеженою відповідальністю "Технобуд-Україна" про визнання недійсним результатів державної закупівлі за договором підряду № 394 від 29.10.2020 на суму 44229257,66 грн. Ухвалою від 05.04.2022 суд відхилив це клопотання (т.3, а.с.18-21).
Відповідач подав до суду клопотання (вхід. № 12868 від 22.11.2021; т.2 а.с.100-102) про призначення комплексної товарознавчої-економічної експертизи та про зупинення провадження у справі до закінчення експертизи (т.2, а.с.96-99). Суд ухвалою від 05.04.2022 відхилив це клопотання (т.4, а.с.18-21).
Відповідач подав до суду клопотання (вхід. № 4574 від 12.07.2022) про передачу справи за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва за місцезнаходженням відповідача (т.4, а.с.61-63). Суд ухвалою від 12.07.2022 відхилив вказане клопотання (т.4, а.с.67-69).
Відповідач подав до суду клопотання (вхід. № 7836 від 24.10.2022; вхід. № 8269 від 04.11.2022; т.4 а.с.97-99, 102-103) про зупинення провадження у цій справі до прийняття рішення Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 914/2656/21. Протокольною ухвалою від 10.11.2022 суд відхилив вказане клопотання.
Відповідач подав до суду клопотання (вхід. № 9677 від 08.12.2022; т.4 а.с.132-137), в якому прохає врахувати при вирішенні спору правову позицію Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладену у постанові від 18.11.2022 у справі № 914/2656/21.
Згідно з клопотанням Міністерства оборони України та відповідача їх представники приймали участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні” введено воєнний стан строком на 30 діб. Указом Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні” продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 17 травня 2022 року № 341/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 12 серпня 2022 року № 573/2022, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 07 листопада 2022 року № 752/2022, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.
Згідно оголошення на сайті Господарського суду Полтавської області суд тимчасово припиняв здійснення відправки поштової кореспонденції.
В зв'язку з тимчасовим припиненням судом поштової відправки ухвали від 17.05.2022, від 14.06.2022, від 12.07.2022, від 05.10.2022, від 10.11.2022 надсилалися на електронну пошту сторін, вказану ними позові та у відзиві (т.4,а.с.43, 53,72,95, 127).
Ухвали від 12.07.2022, від 05.10.2022, від 10.11.2022 були надіслані на офіційну електронну адресу Полтавської обласної прокуратури та позивачу Мнінстерство оборони України у системі “Електронний суд” та ним отримані відповідно 18.07.2022, 05.10.2022, 10.11.2022, що підтверджується довідками про доставку електронного листа від 18.07.2022, від 05.10.2022 (т.4, а.с.74-75,85-86,124-125).
На офіційному сайті Судової влади України 24.05.2022, 30.05.2022, 15.06.2022, 12.07.2022, 07.10.2022, 16.11.2022 суд розмістив відповідні оголошення про розгляд цієї справи (т.4, а.с.41,42,51,70,94, 126).
Про час та місце розгляду справи по суті сторони повідомлені належним чином, що підтверджується протоколами судових засідання в режимі відеоконференції та явкою представників обох сторін у судові засідання.
Враховуючи несвоєчасність направлення сторонам ухвали про відкладення, введення воєнного стану, для забезпечення процесуальних прав сторін та з метою об'єктивного дослідження обставин справи, суд відклав вирішення справи на розумний строк.
Під час розгляду справи по суті суд заслухав пояснення сторін та дослідив всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
В судовому засіданні 08.12.2022 суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення згідно з ч. 6 ст. 233, ст. 240 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши всі наявні у справі докази та письмові пояснення, суд встановив таке.
Згідно із ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка, зокрема, здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до ст. 23 Закону України “Про прокуратуру” прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Згідно з ч. 4, ч. 5 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також визначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Обираючи форму представництва прокурор визначає, в чому полягає порушення або загроза порушення інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту. Про це йдеться у рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі про представництво інтересів в арбітражному судочинстві, яке відповідно до ст. 89 Закону України “Про Конституційний Суд України” є обов'язковим. Згідно з вказаним рішенням інтереси держави можуть збігатися, так і не збігатися з інтересами державних органів. Поняття “інтереси держави” є оціночним і у кожному конкретному випадку прокурор самостійно визначає, в чому саме відбулося або має відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту.
Отже, винятковими випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття «інтерес держави».
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
Невиконання прокурором вимог щодо надання суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді має наслідком залишення позовної заяви без руху для усунення її недоліків і повернення в разі, якщо відповідно до ухвали суду у встановлений строк ці недоліки не усунуті.
Аналогічні правові висновки викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19).
Відповідно до п. 1 Положення про Міністерство оборони України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 р. № 671 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016 р. № 730), Міністерство оборони України (Міноборони) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Міноборони є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику з питань національної безпеки у воєнній сфері, сферах оборони і військового будівництва у мирний час та особливий період. Міноборони є центральним органом виконавчої влади та військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили та Держспецтрансслужба.
Головний розпорядник бюджетних коштів, здійснює контроль за повнотою надходжень, взяттям бюджетних зобов'язань розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачами бюджетних коштів і витрачанням ними бюджетних коштів (ч. 9 п.5 ст. 22 Бюджетного кодексу України).
Квартирно-експлуатаційний відділ міста Полтави є розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня, з питань забезпечення потреби військових формувань Полтавської області, підпорядковується Центральному управлінню інженерно-інфраструктурного забезпечення Командування Сил логістики Збройних Сил України. Головний розпорядник бюджетних коштів - Міністерство оборони України.
Центральне управління інженерно-інфраструктурного забезпечення Командування Сил логістики Збройних сил України здійснює контроль за правильністю планування, витребування та використання коштів на квартирно-експлуатаційне забезпечення.
Таким чином, Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
У зв'язку з цим прокуратурою в листі від 24.05.2021 № 15/2-206вих-21, скерованого на адресу Міністерство оборони України, наголошено на необхідність вжиття заходів щодо повернення надміру сплачених коштів, у тому числі шляхом звернення з позовом до суду (т.1, а.с.42-46).
Водночас Міністерство оборони України як органом, уповноваженим на здійснення відповідних функцій держави у спірних правовідносинах, не вжито належних заходів до усунення зазначених порушень в межах своїх повноважень, у тому числі шляхом звернення до суду.
Листом від 30.06.2021 № 15/2-274вих-21, прокурор повідомив Міністерство оборони України про подання цього позову до суду (т.1 а.с.49-50).
Враховуючи викладене, прокурор правомірно подав цей позов на захист інтересів держави в особі Міністерства оборони України, оскільки позивач упродовж тривалого часу не вживав заходів спрямованих усунення порушень.
У цьому позові прокурор вказав також інший орган, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, - Квартирно-експлуатаційний відділ міста Полтава та заявив вимоги про стягнення з відповідача на користь Квартирно-експлуатаційного відділу міста Полтава 6 776 444,88 грн надмірно сплачених коштів за придбання газового палива.
В обґрунтування заявлення позову в інтересах Квартирно-експлуатаційного відділу міста Полтава прокурор у позові зазначає, що Квартирно-експлуатаційний відділ міста Полтава є державною установою, яка створена Міністерством оборони України, цей відділ є розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня, тому наявні інтереси держави, які підлягають захисту.
В цій частині суд зазначає наступне.
У п. 1 Положення про Квартирно-експлуатаційний відділ міста Полтави, затвердженого наказом командувача Сил логістики Збройних Сил України від 17.12.2019 за № 278 (т.2 а.с.6-10) визначено, Квартирно-експлуатаційний відділ м. Полтава - є державною установою, яка створена Міністерством оборони України з метою забезпечення життєдіяльності і функціонування військових частин та установ, керівництва їх квартирно-експлуатаційними службами у зоні його відповідальності з питань квартирно-експлуатаційного забезпечення, розвитку системи технічної експлуатації казармено-житлового фонду та комунальних споруд з метою підтримання військ (сил) у стані бойової та мобілізаційної готовності.
Тобто, Квартирно-експлуатаційний відділ міста Полтави не є органом державної влади чи органом місцевого самоврядування, не є суб'єктом владних повноважень.
Суд враховує наступний правовий висновок, викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.07.2021 № 911/2169/20.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов'язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема, цивільних правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов'язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в пунктах 6.21, 6.22 постанови від 20.11.2018 у справі № 5023/10655/11, в пунктах 4.19, 4.20 постанови від 26.02.2019 у справі № 915/478/18, пункт 26 постанови від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц).
Велика Палата Верховного Суду також звертала увагу на те, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (див. пункт 35 постанови від 27.02.2019 у справі № 761/3884/18). Тобто під час розгляду справи в суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган (пункт 27 постанови від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц).
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України).
Пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII «Про прокуратуру» (далі - Закон), який набрав чинності 15.07.2015. Частина перша цієї статті визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Згідно з абзацами першим та другим частини третьої статті 23 Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
Абзац третій частини третьої цієї статті передбачає заборону здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов'язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об'єднань.
Беручи до уваги викладене, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що заборона на здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, передбачена абзацом третім частини третьої статті 23 Закону, має застосовуватись з урахуванням положень абзацу першого частини третьої цієї статті, який передбачає, що суб'єкт, в особі якого прокурор може звертатись із позовом в інтересах держави, має бути суб'єктом владних повноважень, незалежно від наявності статусу юридичної особи.
Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на положення частини другої статті 19 Конституції України, відповідно до якого органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У контексті цього засадничого положення відсутність у Законі інших окремо визначених заборон на здійснення представництва прокурором, окрім спеціальної заборони на представництво державних компаній, не слід розуміти як таку, що розширює встановлені в абзаці першому частини третьої статті 23 Закону межі для здійснення представництва прокурором законних інтересів держави.
Суд враховує правовий висновок Верховного Суду у постанові від 14.12.2021 у справі № 917/562/21 за позовом прокурора в інтересах держави в особі Комунального підприємства "Полтава-сервіс" Полтавської міської ради, та Полтавської міської ради про стягнення безпідставно збережених коштів в сумі 80 245,17 грн, де зазначено наступне.
Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити…скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява 61517/00, пункт 27)
Водночас, існує категорія справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку позицію (у неофіційному перекладі):
"Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".
При цьому, ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо Суд вирішує - наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.
У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з'ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).
Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Суд враховує правовий висновок Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду, викладений у постанові 18 листопада 2022 року у cправі № 914/2656/21, де Верховний Суд відступив від висновку щодо можливості звернення прокурора із позовом в інтересах держави в особі суб'єкта, який не є суб'єктом владних повноважень, який (висновок) викладено у постанові Верховного Суду від 15.06.2022 у справі № 924/674/21, що розглядалася колегією суддів Касаційного господарського суду, яка входить до складу іншої палати. При цьому Верховний суд зазначив, що попередні судові інстанції, з'ясувавши, що: Театр, в особі якого (поряд з іншими особами) прокурором подано позов в інтересах держави, не є органом державної влади чи місцевого самоврядування і не є суб'єктом владних повноважень; водночас Театр як юридична особа спроможний самостійно захистити в суді свої права та/або законні інтереси в разі їх порушення; за таких обставин відсутні підстави для представництва прокурором інтересів держави в цій справі в особі Театру, дійшли обґрунтованого висновку про необхідність застосування у відповідних правовідносинах припису пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України.
Беручи до уваги положення статті 53 ГПК України, статті 23 Закону України "Про прокуратуру", Велика Палата Верховного Суду у справі № 911/2169/20 (постанова від 06.07.2021) дійшла висновку, що заборона на здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, передбачена абзацом третім частини третьої статті 23 названого Закону, має застосовуватись з урахуванням положень абзацу першого частини третьої цієї статті, який передбачає, що суб'єкт, в інтересах якого прокурор може звертатись із позовом в інтересах держави, має бути суб'єктом владних повноважень, незалежно від наявності статусу юридичної особи.
У пункті 76 постанови від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду, підтримавши висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, зазначила, що відповідно до частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.
При цьому поняття "компетентний орган" у цій постанові вживається у значенні органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.
Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.
Наявність державно-владних повноважень відокремлює органи державної влади від інших державних установ, які також утворюються державою для здійснення завдань і функцій держави, але, на відміну від органів державної влади не наділяються владними повноваженнями. Органи державної влади є складовою частиною державного апарату - системи органів та осіб, які наділяються певними правами та обов'язками щодо реалізації державної влади. Водночас державні організації (установи, заклади), на відміну від державного органу, не мають державно-владних повноважень, не виступають від імені держави та є частиною механізму, а не апарату держави. Державна організація - це створений державою колектив працівників чи службовців, що характеризується організаційною єдністю, а також наявністю нормативно визначених повноважень в одній зі сфер суспільних відносин. При цьому така організація має власний кошторис. Такий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 25.11.2020 у справі № 204/6292/18 (провадження № 61-17873св19) та від 17.06.2020 у справі № 204/7119/18 (провадження № 61-20542св19).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 5 ст. 236 ГПК України).
Аналогічна норма передбачена ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», зокрема, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 755/10947/17, суди під час вирішення спору у подібних правовідносинах мають враховувати саме останню правову позицію.
У п. 1 Положення про Квартирно-експлуатаційний відділ міста Полтави, затвердженого наказом командувача Сил логістики Збройних Сил України від 17.12.2019 за № 278 (т.2 а.с.6-10) визначено, що Квартирно-експлуатаційний відділ м. Полтава - є державною установою.
Квартирно-експлуатаційний відділ м. Полтава є юридичною особою, має право укладати договори, набувати майнові та немайнові права чи обов'язки, бути позивачем і відповідачем у судових органах (підп.3 п. 5 Статуту).
Таким чином, Квартирно-експлуатаційний відділ м. Полтава є державною установою, яка утворюються державою для здійснення завдань і функцій держави, але, на відміну від органів державної влади не наділена владними повноваженнями.
З урахуванням наведеного, оскільки Квартирно-експлуатаційний відділ м. Полтава не є органом державної влади чи місцевого самоврядування, як відповідно і не є суб'єктом владних повноважень, суд приходить до висновку про те, що звернення прокурора до суду у цій справі в інтересах держави в особі Квартирно-експлуатаційний відділ м. Полтава є неправомірним.
З метою забезпечення єдності судової практики у питанні застосування положень ГПК України у справах за позовами прокурорів Велика Палата Верховного Суду у справі № 912/2385/18 дійшла висновку, що якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. І в таких справах виникають підстави для застосування положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України (залишення позову без розгляду).
З огляду на викладене вище, суд доходить висновку про відсутність підстав для представництва Прокурором інтересів держави в особі Квартирно-експлуатаційний відділ м. Полтава та про необхідність залишення позову без розгляду відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України.
В іншій частині позовних суд зазначає наступне.
Квартирно-експлуатаційним відділом міста Полтава (далі - замовник) відповідно до вимог Закону України “Про публічні закупівлі” провело процедуру закупівлі за кодом ДК 021:2015:09120000-6 - Газове паливо з очікуваною вартістю 30634620,00 грн. Оголошення про проведення відкритих торгів оприлюднено в мережі Інтернет на веб- сайті “Prozorro - публічні закупівлі” за № UA-2019-11-15-001130-b (т.1 а.с. 80-85).
Учасниками вказаних відкритих торгів, допущеними до аукціону, були: ТОВ “Благогаз збут” з пропозицією 13 580 000,00 UAH з ПДВ; ТОВ “Укргазресурс” з пропозицією 13 579 950, UAH з ПДВ; ТОВ “Екотехноінвест” з пропозицією 11165000,00 UAH з ПДВ (протокол розгляду тендерних пропозицій за № UA-2019-11-15-001130-b).
Під час оцінки тендерних пропозицій, яка проводилася автоматично електронною системою закупівель на основі методики оцінки, зазначеної в тендерній документації шляхом застосування процедури електронного аукціону найбільш економічно вигідною пропозицією визнано пропозицію ТОВ “ Екотехноінвест ”. За результатом проведення торгів переможцем аукціону визначено вказаного учасника (звіт про результати проведення процедури закупівлі № UA-2019-11-15-001130-b (т.1, а.с. 81-82).
30.03.2020 між Квартирно-експлуатаційним відділом міста Полтава та ТОВ "Екотехноінвест" укладено договір № 61 від 30.03.2020 на постачання природного газу (далі - договір № 61; т. 1, а.с. 141-149).
Предметом договору № 61 є природний газ (код за ДК 021:2015-09120000-6) обсягом 450 000 куб. м. (розділ І договору).
Згідно п. 3.1 договору № 61 ціна за 1000 куб. м. природного газу становить 3190,00 грн, з ПДВ.
Відповідно до п. 3.2 договору № 61 загальна сума договору на день його укладення становить 1 435 500,00 грн.
30.03.2020 між Квартирно-експлуатаційним відділом міста Полтава та ТОВ "Екотехноінвест" укладено договір № 62 від 30.03.2020 на постачання природного газу (далі - договір № 62 ; т. 1, а.с. 190-198).
Предметом договору № 62 є природний газ (код за ДК 021:2015-09120000-6) обсягом 3500000куб. м. (розділ І договору).
Згідно п. 3.1 договору № 62 ціна за 1000 куб. м. природного газу та з 01.04.2020 становить 3190,00 грн, з ПДВ.
Відповідно до п. 3.2 договору № 62 загальна сума договору на день його укладення становить 11165000,00 грн.
Згідно розділу ХІ договорів № 61, № 62 ці договори набувають чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками (у разі їх використання) сторін і діє в частині постачання газу до 31 грудня 2020 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
Після укладення договорів № 61, № 62 сторони уклали додаткові угоди до цих договорів, якими збільшили вартість за одиницю товару.
Так, до договору № 61 від 30.03.2020 укладено додаткові угоди:
- № 1 від 23.07.2020, якою збільшено ціну за 1000 куб. м. природного газу, встановивши її з 01.07.2020 у розмірі 3509,00 грн , тобто ціна товару збільшилась на 10 % (т. 1, а.с. 151);
- № 4 від 21.08.2020, якою збільшено ціну за 1000 куб. м. природного газу, встановивши її з 01.08.2020 у розмірі 3859,90 грн , тобто ціна товару збільшилась на 10 % (т. 1, а.с. 157);
- № 5 від 17.09.2020, якою збільшено ціну за 1000 куб. м. природного газу, встановивши її з 01.09.2020 у розмірі 4245,89 грн , тобто ціна товару збільшилась на 10 % (т. 1, а.с. 161 );
- № 6 від 02.10.2020, якою збільшено ціну за 1000 куб. м. природного газу, встановивши її з 15.09.2020 у розмірі 4647,48 грн , тобто ціна товару збільшилась на 10 % (т. 1, а.с. 164);
- № 7 від 05.11.2020, якою збільшено ціну за 1000 куб. м. природного газу, встановивши її з 01.10.2020 у розмірі 5137,52 грн , тобто ціна товару збільшилась на 9,9 % (т. 1, а.с. 167);
- № 8 від 19.11.2020, якою збільшено ціну за 1000 куб. м. природного газу, встановивши її з 15.10.2020 у розмірі 5651,27 грн , тобто ціна товару збільшилась на 9,9 % (т. 1, а.с. 170);
- № 9 від 19.11.2020, якою збільшено ціну за 1000 куб. м. природного газу, встановивши її з 01.11.2020 у розмірі 6216,38 грн , тобто ціна товару збільшилась на 9,9 % (т. 1, а.с.173);
- № 10 від 20.11.2020, якою збільшено ціну за 1000 куб. м. природного газу, встановивши її з 15.11.2020 у розмірі 6837,96 грн , тобто ціна товару збільшилась на 9,9 % (т. 1, а.с.176);
- № 11 від 23.12.2020, якою збільшено ціну за 1000 куб. м. природного газу, встановивши її з 01.12.2020 у розмірі 7440,00 грн , тобто ціна товару збільшилась на 8,8 % (т. 1, а.с. 179);
- № 13 від 27.01.2021, якою збільшено ціну за 1000 куб. м. природного газу, встановивши її з 01.01.2021 у розмірі 8184,00 грн , тобто ціна товару збільшилась на 10 % (т. 1, а.с. 184);
- № 14 від 01.02.2021, якою збільшено ціну за 1000 куб. м. природного газу, встановивши її з 15.01.2021 у розмірі 8550,00 грн , тобто ціна товару збільшилась на 4,47 % (т. 1, а.с.187).
Так, до договору № 62 від 30.03.2020 укладено додаткові угоди:
- № 1 від 24.07.2020, якою збільшено ціну за 1000 куб. м. природного газу, встановивши її з 01.07.2020 у розмірі 3509,00 грн, тобто ціна товару збільшилась на 10 % (т. 1, а.с. 200);
- № 3 від 21.08.2020, якою збільшено ціну за 1000 куб. м. природного газу, встановивши її з 01.08.2020 у розмірі 3859,90 грн , тобто ціна товару збільшилась на 10 % (т. 1, а.с. 205);
- № 4 від 17.09.2020, якою збільшено ціну за 1000 куб. м. природного газу, встановивши її з 01.09.2020 у розмірі 4245,89 грн , тобто ціна товару збільшилась на 10 % (т. 1, а.с. 209);
- № 5 від 02.10.2020, якою збільшено ціну за 1000 куб. м. природного газу, встановивши її з 15.09.2020 у розмірі 4670,48 грн , тобто ціна товару збільшилась на 10 % (т. 1, а.с. 212);
- № 6 від 18.11.2020, якою збільшено ціну за 1000 куб. м. природного газу, встановивши її з 01.10.2020 у розмірі 5137,52 грн , тобто ціна товару збільшилась на 9,9 % (т. 1, а.с. 215);
- № 7 від 20.11.2020, якою збільшено ціну за 1000 куб. м. природного газу, встановивши її з 15.10.2020 у розмірі 5651,27 грн , тобто ціна товару збільшилась на 9,9 % (т. 1, а.с. 218);
- № 8 від 24.11.2020, якою збільшено ціну за 1000 куб. м. природного газу, встановивши її з 01.11.2020 у розмірі 6216,38 грн , тобто ціна товару збільшилась на 9,9 % (т. 1, а.с.221);
- № 9 від 26.11.2020, якою збільшено ціну за 1000 куб. м. природного газу, встановивши її з 15.11.2020 у розмірі 6837,96 грн , тобто ціна товару збільшилась на 9,9 % (т. 1, а.с. 224);
- № 10 від 23.12.2020, якою збільшено ціну за 1000 куб. м. природного газу, встановивши її з 01.12.2020 у розмірі 7440,00 грн , тобто ціна товару збільшилась на 8,8 % (т. 1, а.с. 227);
- № 13 від 26.01.2021, якою збільшено ціну за 1000 куб. м. природного газу, встановивши її з 15.11.2020 у розмірі 8184,00 грн , тобто ціна товару збільшилась на 10 % (т. 1, а.с. 232);
- № 14 від 01.02.2021, якою збільшено ціну за 1000 куб. м. природного газу, встановивши її з 15.01.2021 у розмірі 8550,00 грн , тобто ціна товару збільшилась на 4,47 % (т. 1, а.с. 235).
Полтавською обласною прокуратурою на адресу Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області направлено лист № 15/2-62вих-21 від 18.02.2021, яким ініційовано проведення ревізії щодо укладення вищезазначених додаткових угод (т. 1, а.с. 51-53).
01.06.2021 Управлінням Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області опубліковано довідку про результати процедури закупівлі UA-2019-11-15-002964-b (т. 1, а.с. 54-69), в якому установлено, що:
- підставою для внесення змін до укладених договорів в частині збільшення ціни за одиницю товару (природного газу) були експертні висновки Київської торгово-промислової падати (далі - Київська ТПП), в яких повідомлялось про рівень цін, який склався на ринку природного газу, що направлялись замовнику листами ТОВ “Екотехноінвест”;
- у вказаних експертних висновках наводяться лише дані про вартість газу на відповідну дату, без розбивки на періоди, у які товариство зверталось із відповідними пропозиціями.
- при вивченні наданих експертних висновків, звіркою цін на дати, що зазначені в експертних висновках з цінами на ті самі дати згідно інформації з офіційного сайту ТБ «Українська енергетична біржа», який використано для надання висновків, встановлено, що дані, зазначені у експертних висновках на відповідну дату, взагалі суперечать даним, вказаним на офіційному сайті ТБ «Українська енергетична біржа».
- вищевказані експертні висновки, не підтверджують коливання ціни товару на ринку у сторону збільшення, взагалі не вказують па ціни саме в той період з якої здійснено вказане збільшення, та не можуть вважатись належними та допустимими доказами на підтвердження факту коливання ціни на товар при укладенні спірних додаткових угод, а тому при їх укладенні порушено визначену Законом граничну межу зміни ціни товару;
З урахуванням викладеного, Управлінням Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області за результатами аналізу питання дотримання законодавства при укладанні додаткових угод до договору встановлено порушення принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою за статтею 3 Закону України «Про публічні закупівлі».
Як стверджує прокурор, Квартирно-експлуатаційний відділ міста Полтава та Товариство з обмеженою відповідальністю "Екотехноінвест" при укладенні додаткових угод № 1 від 23.07.2020, № 4 від 21.08.2020, № 5 від 17.09.2020, № 6 від 02.10.2020, № 7 від 05.11.2020, № 8 від 19.11.2020, № 9 від 19.11.2020, № 10 від 20.11.2020 , № 11 від 23.12.2020, № 13 від 27.01.2021, № 14 від 01.02.2021 до договору № 61 від 30.03.2020 на постачання природного газу та додаткових угод № 1 від 24.07.2020, № 3 від 21.08.2020, № 4 від 17.09.2020, № 5 від 02.10.2020, № 6 від 18.11.2020, № 7 від 20.11.2020, № 8 від 24.11.2020, № 9 від 26.11.2020, № 10 від 23.12.2020, № 13 від 26.01.2021, № 14 від 01.02.2021 до договору № 62 від 30.03.2020 на постачання природного газу - не дотримали вимоги Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки безпідставно змінили істотні умови договору. Кожного разу при укладенні додаткових угод сторонами договору належним чином не обґрунтовано та документально не підтверджено коливання ціни природного газу в період виконання умов договору, а тому такі додаткові угоди необхідно визнати недійсними, а сплачені за такими додатковими угодами грошові кошти підлягають поверненню на користь позивача.
При вирішенні спору господарський суд зазначає наступне.
В частині першій ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 185 Господарського кодексу України до укладення господарських договорів на біржах, оптових ярмарках, публічних торгах застосовуються загальні правила укладення договорів на основі вільного волевиявлення, з урахуванням нормативно-правових актів, якими регулюється діяльність відповідних бірж, ярмарків та публічних торгів.
Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з частинами 4, 5 ст. 656 Цивільного кодексу України, до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті. Особливості договору купівлі-продажу окремих видів майна можуть встановлюватися законом.
У цій справі сторони уклали договір за результатами процедури відкритих торгів на виконання вимог Закону України "Про публічні закупівлі", який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Положеннями статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції станом на дату укладання спірних додаткових угод) визначено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об'єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.
Вказаний Закон передбачає, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 41 Закону).
Відповідно до частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції станом на дату укладання спірних додаткових угод) істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема: 1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; 2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії; 5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку.
У абзаці 2 частини 3 ст. 6 Цивільного кодексу України визначено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Отже, Закон України "Про публічні закупівлі" встановлює імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме за пунктом 2 частини 5 наведеної норми - у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю що надає сторонам право змінювати умови договору щодо збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку.
Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі», умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, зміни ціни не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі.
Пунктом 3.4.2. Договорів № 61 та № 62 встановлено умови, щодо збільшення ціни за одиницю товару, а саме: ціна природного газу підлягає зміні не раніше ніж через 30 днів, з дня підписання договору ініціювати зміну ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 % у разі коливання ціни товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі, та не частіше ніж 15 днів з моменту останньої зміни ціни за одиницю товару збільшувати вартість товару, у разі коливання вартості товару на ринку та/або інших причин, які впливають на формування ціни товару постачальника, при умові надання Замовнику оригіналу (у разі відсутності оригіналу нотаріально посвідчена копія) експертного висновку від торгово-промислової палати або оригіналу довідки (у разі відсутності оригіналу нотаріально посвідчена копія) від іншого уповноваженого органу.
Пунктом 3.6. Договорів № 61 та № 62 встановлено, що будь яка зміна ціни природного газу та/або транспортування природного газу повинна бути документально підтверджена. Документ який свідчить про зміну ціни природного газу може бути використаний лише один раз.
Таким чином, відповідач повинен довести належними доказами наявність підстав для внесення змін до договорів в частині збільшення ціни товару.
Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 у справі № 924/1240/18 з подібних правовідносин вказав, що у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо (п. 8.10 постанови).
Суд встановив, що станом на момент підписання договору сторони погодили всі істотні умови - предмет, ціну та строк виконання зобов'язань за договором відповідно до вимог частини третьої статті 180 ГК України та Закону України "Про публічні закупівлі".
Необхідність укладення додаткових угод до договору обґрунтовано відповідачем - ТОВ "Екотехноінвест" збільшенням ціни товару (природного газу).
Згідно листів ТОВ "Екотехноінвест " від 01.07.2020 № 0107, від 31.08.2020 № 0110, від 04.09.2020 № 0111, від 01.10.2020 № 01114, від 16.10.2020 № 0115, від 26.10.2020 № 10203-20, від 09.11.2020 №1045-20, від 16.12.2020 № 0120, від 30.01.2021 № 0125, від 25.01.2021 № 0126 (т. 1, а.с. 154,160,162, 166, 169, 172, 175,178,180, 186, 189) підставою збільшення ціни на природний газ згідно укладених додаткових угод є висновки Торгово-промислової палати, зокрема:
- для укладення додаткової угоди № 1 від 23.07.2020 до договору № 61 від 30.03.2020 та додаткової угоди № 1 від 24.07.2020 до договору № 62 від 30.03.2020 - експертні висновки Київської ТПП № Ц-650 від 01.07.2020 та № Ц-651 від 01.07.2020 в яких вказано, що за період з 01.06.2020 по 30.06.2020 рівень ціни на природний газ становить 3818,40 грн за 1000 куб.м, а за період 01.07.2020-31.07.2020 рівень ціни на природний газ становить 4150,80 грн за 1000 куб.м (т.1 а.с.152,153);
- для укладення додаткової угоду № 4 від 21.08.2020 до договору № 61 від 30.03.2020 та додаткової угоди № 3 від 21.08.2020 до договору № 62 від 30.03.2020 - експертні висновків Київської ТПП № Ц-810/2 від 04.08.2020 та № Ц-810/3 від 04.08.2020 в яких вказано, що за період з 01.06.2020 по 30.06.2020 рівень ціни на природний газ становить 3818,40 грн за 1000 куб.м, а за період 01.07.2020-31.07.2020 рівень ціни на природний газ становить 4150,80 грн за 1000 куб.м (т.1 а.с.158-159);
- для додаткової угоди № 5 від 17.09.2020 до договору № 61 від 30.03.2020 та додаткової угоди № 4 від 17.09.2020 до договору № 62 від 30.03.2020 - експертний висновок Київської ТПП № Ц-869 від18.08.2020 в якому вказано, що за вересень середньозважена ціна на природний газ становить 4622,51 грн за 1000 куб.м. (т.1 а.с.163);
- для додаткової угоди № 6 від 02.10.2020 до договору № 61 від 30.03.2020 та додаткової угоди № 5 від 02.10.2020 до договору № 62 від 30.03.2020 - експертний висновок Київської ТПП № Ц-967 від 04.09.2020 в якому вказано, що станом на 02.09.2020 ціна на природний газ становить 5237,90 грн за 1000 куб.м. (т.1 а.с.165);
- для додаткової угоди № 7 від 05.11.2020 до договору № 61 від 30.03.2020 та додаткової угоди № 6 від 18.11.2020 до договору № 62 від 30.03.2020 - експертний висновок Київської ТПП № Ц-1096/1 від 29.09.2020 в якому вказано, що станом на 28.09.2020 ціна на природний газ становить 5592,70 грн за 1000 куб.м. (т.1 а.с.168);
- для додаткової угоди № 8 від 19.11.2020 до договору № 61 від 30.03.2020 та додаткової угоди № 7 від 20.11.2020 до договору № 62 від 30.03.2020 - експертний висновок Київської ТПП № Ц-1150/2 від 15.10.2020 в якому вказано, що станом на 08.10.2020 ціна на природний газ становить 6186,00 грн за 1000 куб.м. (т.1 а.с.171);
- для додаткової угоди № 9 від 19.11.2020 до договору № 61 від 30.03.2020 та додаткової угоди № 8 від 24.11.2020 до договору № 62 від 30.03.2020 - експертний висновок Київської ТПП № Ц-1195/1 від 26.10.2020 в якому вказано, що станом на 22.10.2020 ціна на природний газ становить 6513,40 грн за 1000 куб.м. (т.1 а.с.174);
- для додаткової угоди № 10 від 20.11.2020 до договору № 61 від 30.03.2020 та додаткової угоди № 9 від 26.11.2020 до договору № 62 від 30.03.2020 - експертний висновок Київської ТПП № Ц-1225 від 02.11.2020 в якому вказано, що на листопад 2020 ціна на природний газ становить 6700,00 грн за 1000 куб.м. (т.1 а.с.177);
- для додаткової угоди № 11 від 23.12.2020 до договору № 61 від 30.03.2020 та додаткової угоду № 10 від 23.12.2020 до договору № 62 від 30.03.2020 - експертного висновок Київської ТПП № Ц-1421 від 16.12.2020 в якому вказано, що станом на 16.12.2020 ціна на природний газ становить 7450,00 грн за 1000 куб.м. (т.1 а.с.181);
- для додаткової угоди № 13 від 27.01.2021 до договору № 61 від 30.03.2020 та додаткової угоди № 13 від 26.01.2021 до договору № 62 від 30.03.2020 - експертний висновок Київської ТПП № Ц-22/1 від 12.01.2021 в якому вказано, що станом на 12.01.2021 ціна на природний газ становить 8962,00 грн за 1000 куб.м. (т.1 а.с.185);
- для додаткової угоди № 14 від 01.02.2021 до договору № 61 від 30.03.2020 та додаткової угоди № 14 від 01.02.2021 до договору № 62 від 30.03.2020 - експертний висновок Київської ТПП № Ц-22/2 від 13.01.2021 в якому вказано, що станом на 12.01.2021 ціна на природний газ становить 9138,59 грн за 1000 куб.м. (т.1 а.с.188).
Проте, в експертних висновках Київської ТПП № Ц-650, Ц-651 від 01.07.2020 вказано ціну на природний газ із ресурсів Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на період поставки з 01 по 30.06.2020 та з 01 по 31.07.2020, який використовують промислові споживачі та інші суб'єкти господарської діяльності, для потреб що не підпадають під дію Положення про покладання спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, з місячним обсягом використання газу: від 50 тис. куб м, за умови оплати протягом або після періоду (календарний місяць) поставки газу із урахуванням ПДВ.
В експертних висновках Київської ТПП № Ц-810/2, № Ц-810/3 від 04.08.2020, надано інформацію про середньозважену ціну на природний газ за результатами електронних біржових торгів на ТБ «Українська енергетична біржа» станом на 03.08.2020, при цьому використано ресурс липня та серпня.
Експертні висновки Київської ТПП № Ц-869 від 18.08.2020, № Ц-967 від 04.09.2020, № Ц- 1096/1 від 29.09.2020, № Ц-1150/2 від 15.10.2020, № Ц-1195/1 від 26.10.2020, № Ц- 1225 від 02.11.2020, № Ц-1421 від 16.12.2020, № Ц- 22/1 від 12.01.2021, № Ц-22/1 від 13.01.2021 інформують про середньозважену ціну на природний газ за результатами електронних біржових торгів на ТБ «Українська енергетична біржа» станом на визначену дату.
Експертні висновки Київської ТПП № Ц-650 від 01.07.2020 та № Ц-651 від 01.07.2020 ґрунтуються на прейскуранті на природний газ із ресурсів Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» на період поставки з 01 по30 червня 2020 року та з 01 по 31 липня 2020 року, не підтверджують коливання ціни такого товару на ринку в період з дати укладання договорів № 61 та № 62 (30.03.2020) до дати укладання додаткової угоди № 1 до договору № 61 (23.07.2020) та додаткової угоди № 1 до договору № 62 (24.07.2020), оскільки фіксують ціну товару лише за червень та липень 2020 року без зазначення конкретних дат та не містять інформації про коливання ціни такого товару на ринку.
Експертні висновки Київської ТПП № Ц-810/2 від 04.08.2020 та № Ц-810/3 від 04.08.2020 не підтверджують коливання ціни такого товару на ринку в період з дати укладання додаткової угоди № 1 до договору № 61 (23.07.2020) та додаткової угоди № 1 до договору № 62 (24.07.2020) до дати укладання додаткової угоди № 4 до договору № 61 (21.08.2020) та додаткової угоди № 3 до договору № 62 (21.08.2020), оскільки фіксують середньозважену ціну товару (природного газу) за результатами електронних біржових торгів на ТБ «Українська енергетична біржа» лише станом на одну дату - 03.08.2020 та не містять інформації про коливання ціни такого товару на ринку.
Експертний висновок Київської ТПП № Ц-869 від 18.08.2020 не підтверджує коливання ціни такого товару на ринку в період з дати укладання додаткової угоди № 4 до договору № 61 (21.08.2020) та додаткової угоди № 3 до договору № 62 (21.08.2020) до дати укладання додаткової угоди № 5 до договору № 61 (17.09.2020) та додаткової угоди № 4 до договору № 62 (17.09.2020), оскільки фіксує середньозважену ціну товару (природного газу) за результатами електронних біржових торгів на ТБ «Українська енергетична біржа» лише станом на одну дату - 17.08.2020, тобто до укладання додаткової угоди № 4 до договору № 61 (21.0 8.2020) та додаткової угоди № 3 до договору № 62 (21.08.2020) та не містить інформації про коливання ціни такого товару на ринку.
Експертний висновок Київської ТТП № Ц-967 від 04.09.2020 не підтверджує коливання ціни такого товару на ринку в період з дати укладання додаткової угоди № 5 до договору № 61 (17.09.2020) та додаткової угоди № 4 до договору № 62 (17.09.2020) до дати укладання додаткової угоди № 6 до договору № 61 (02.10,2020) та додаткової угоди № 5 до договору № 62 (02.10.2020), оскільки фіксує ціну товару (природного газу) за результатами електронних біржових торгів на ТБ «Українська енергетична біржа» лише станом на одну дату - 02.09.2020, тобто до укладання додаткової угоди № 5 до договору № 61 (17.09.2020) та додаткової угоди № 4 до договору № 62 (17.09.2020) та не містить інформації про коливання ціни такого товару на ринку.
Експертний висновок Київської ТПП № Ц Ц-1096/1 від 29.09.2020 не підтверджує коливання ціни такого товару на ринку в період з дати укладання додаткової угоди № 6 до договору № 61 (02.10.2020) та додаткової угоди № 5 до договору № 62 (02.10.2020) до дати укладання додаткової угоди № 7 до договору № 61 (05.11.2020) та додаткової угоди № 6 до договору № 62 (18.11.2020), оскільки фіксує ціну товару (природного газу) за результатами електронних біржових торгів на ТБ «Українська енергетична біржа» лише станом на одну дату - 28.09.2020, тобто до укладання додаткової угоди № 6 до договору № 61 (02.10.2020) та додаткової угоди № 5 до договору № 62 (02.10.2020) та не містить інформації про коливання ціни такого товару на ринку.
Експертний висновок Київської ТПП № Ц-1150/2 від 15.10.2020 не підтверджує коливання ціни такого товару на ринку в період з дати укладання додаткової угоди № 7 до договору № 61 (05.11.2020) та додаткової угоди № 6 до договору № 62 (18.11.2020) до дати укладання додаткової угоди № 8 до договору № 61 (19.11.2020) та додаткової угоди № 7 до договору № 62 (20.11.2020), оскільки фіксує ціну товару (природного газу) за результатами електронних біржових торгів на ТБ «Українська енергетична біржа» лише станом на одну дату - 08.10.2020, тобто до укладання додаткової угоди № 7 від 05.11.2020 до договору № 61 від 30.03.2020 та додаткової угоди № 6 від 18.11.2020 до договору № 62 від 30.03.2020 та не містить інформації про коливання ціни такого товару на ринку.
Експертний висновок Київської ТПП № Ц-1195/1 від 26.10.2020 не підтверджує коливання ціни такого товару на ринку в період з дати укладання додаткової угоди № 8 до договору № 61 (19.11.2020) та додаткової угоди № 7 до договору № 62 (20.11,2020) до дати укладання додаткової угоди № 9 до договору № 61 (19.11.2020) та додаткової угоди № 8 до договору № 62 (24.11.2020), оскільки фіксує ціну товару (природного газу) за результатами електронних біржових торгів на ТБ «Українська енергетична біржа» лише станом на одну дату - 22.10.2020, тобто до укладання додаткової угоди № 8 від 19.11.2020 до договору № 61 від 30.03.2020 та додаткової угоди № 7 від 20.11.2020 до договору № 62 від 30.03.2020 та не містить інформації про коливання ціни такого товару на ринку.
Експертний висновок Київської ТПП № Ц-1225 від 02.11.2020 не підтверджує коливання ціни такого товару на ринку в період з дати укладання додаткової угоди № 9 до договору № 61 (19.11.2020) та додаткової угоди № 8 до договору № 62 (24.11.2020) до дати укладання додаткової угоди № 10 до договору № 61 (20.11.2020) та додаткової угоди № 9 до договору № 62 (26.11.2020), оскільки фіксує ціну товару (природного газу) за результатами електронних біржових торгів на ТБ «Українська енергетична біржа» лише станом на одну дату - 30.10.2020, тобто до укладання додаткової угоди № 9 від 19.11.2020 до договору № 61 від 30.03.2020 та додаткової угоди № 8 від 24.11.2020 до договору № 62 від 30.03.2020 та не містить інформації про коливання ціни такого товару на ринку.
Експертний висновок Київської ТПП № Ц-1225 від 02.11.2020 не підтверджує коливання ціни такого товару на ринку в період з дати укладання додаткової угоди № 10 до договору № 61 (20.11.2020) та додаткової угоди № 9 до договору № 62 (26.11.2020) до дати укладання додаткової угоди № 11 до договору № 61 (23.12.2020) та додаткової угоди № 10 до договору № 62 (23.12.2020), оскільки фіксує ціну товару (природного газу) за результатами електронних біржових торгів на ТБ «Українська енергетична біржа» лише станом на одну дату - 16.12.2020, та не містить інформації про коливання ціни такого товару на ринку.
Експертний висновок Київської ТПП № Ц-22/1 від 12.01.2021 не підтверджує коливання ціни такого товару на ринку в період з дати укладання додаткової угоди № 11 до договору № 61 (23.12.2020) та додаткової угоди № 10 до договору № 62 (23.12.2020) до дати укладання додаткової угоди № 13 до договору № 61 (27.01.2021) та додаткової угоди № 13 до договору № 62 (26.01.2021), оскільки фіксує ціну товар (природного газу) за результатами електронних біржових торгів на ТБ «Українська енергетична біржа» лише станом на одну дату - 12.01.2021, та не містить інформації про коливання ціни такого товару на ринку.
Експертний висновок Київської ТПП № Ц-22/2 від 13.01.2021 не підтверджує коливання ціни такого товару на ринку в період з дати укладання додаткової угоди № 13 до договору № 61 (27.01.2021) та додаткової угоди № 13 до договору № 62 (26.01.2021) до дати укладання додаткової угоди № 14 до договору № 61 (01.02.2021) та додаткової угоди № 14 до договору № 62 (01.02.2021), оскільки фіксує ціну товару (природного газу) за результатами електронних біржових торгів на ТБ «Українська енергетична біржа» лише станом на одну дату - 12.01.2021, тобто до укладання додаткової угоди № 13 від 27.01.2021 до договору № 61 від 30.03.2020 та додаткової угоди № 13 від 26.01.2021 до договору № 62 від 30.03.2020 та не містить інформації про коливання ціни такого товару на ринку.
Тобто, експертні висновки Київської ТТП, на підставі яких сторонами договору № 61 та № 62 проведено збільшення ціни товару (природного газу), не підтверджують коливання ціни такого товару (природного газу) на ринку
Суд зазначає, що у вказаних експертних висновках Торгово-промислової палати ціна визначалася за середньозваженою ціною природного газу шляхом ділення загальної вартості укладених на ТБ "Українська енергетична біржа" угод з урахуванням ПДВ щодо купівлі-продажу даного ресурсу на суму обсягів купівлі-продажу даного ресурсу за результатами укладених угод протягом усього періоду його продажу.
Суд погоджується із твердженнями прокурора, що висновки Торгово-промислової палати не підтверджує коливання ціни товару на ринку в бік її збільшення в період з дати укладання договорів (30.03.2020) до дат укладання додаткових угод.
Отже, вищевказані документи не містять відомостей щодо динаміки ціни на предмет закупівлі, у них відсутній аналіз вартості природного газу на конкретну дату у порівнянні з попередніми періодами дати укладання договору, чи будь-які інші дані, які б підтверджували коливання ціни природного газу на ринку, у зв'язку з чим не містять належного обґрунтування для зміни істотних умов Договорів на підставі Закону України “Про публічні закупівлі”.
Таким чином, необхідність внесення зазначених змін ціни не можна вважати обґрунтованою та такою, що підтверджена документально.
Суд також зазначає, що укладення додаткових угод до договору щодо зміни ціни на товар за відсутності підстав для цього, визначених Законом, тим самим спотворює результати торгів та нівелює економію, яку було отримано під час підписання договору.
Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статтею 3 Закону України "Про публічні закупівлі".
Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.02.2020 у справі № 913/166/19.
Як зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма (ч. 4 ст. 36 Закону "Про публічні закупівлі") застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 04 серпня 2021 року у справі № 912/994/20 з подібних правовідносин виклав правову позицію про те, що перемога у тендері (закупівля за державні кошти) та укладення договору з однією ціною та її подальше підвищення шляхом так званого "каскадного" укладення додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця (п. 57 постанови).
Верховний Суд у постанові від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18 наголосив, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та ст. 3 Закону "Про публічні закупівлі".
Враховуючи вищенаведене, господарський суд дійшов висновку, що при укладенні спірних додаткових угод, сторони не дотримали вимоги п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки безпідставно змінили істотні умови Договору, кожного разу при укладенні Додаткових угод сторонами договору належним чином не обґрунтовано та документально не підтверджено коливання ціни природного газу в період виконання умов договору.
Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК, ст. 20 ГК визнання правочину недійсним є способом захисту цивільних прав та інтересів. Частина 2 ст. 20 ГК серед способів захисту визначає визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.
Згідно ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
У той же час, ч. 1 ст. 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього кодексу.
Господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності) згідно з ч. 1 ст. 207 ГК України може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або частково.
Враховуючи те, що додаткові угоди № 1 від 23.07.2020, № 4 від 21.08.2020, № 5 від 17.09.2020, № 6 від 02.10.2020, № 7 від 05.11.2020, № 8 від 19.11.2020, № 9 від 19.11.2020, № 10 від 20.11.2020 , № 11 від 23.12.2020, № 13 від 27.01.2021, № 14 від 01.02.2021 до договору № 61 від 30.03.2020 на постачання природного газу та додаткові угоди № 1 від 24.07.2020, № 3 від 21.08.2020, № 4 від 17.09.2020, № 5 від 02.10.2020, № 6 від 18.11.2020, № 7 від 20.11.2020, № 8 від 24.11.2020, № 9 від 26.11.2020, № 10 від 23.12.2020, № 13 від 26.01.2021, № 14 від 01.02.2021 до договору № 62 від 30.03.2020 укладені з порушенням вимог п.2 ч.5 ст. 41 Закону України “Про публічні закупівлі”, то відповідно до статей 16, 203, 215 ЦК України, вказані додаткові угоди підлягають визнанню недійсними.
Вимоги прокурора про стягнення 6 776 444,88 грн на користь Квартирно-експлуатаційного відділу міста Полтава, суд залишає без розгляду, в зв'язку з відсутністю підстав для представництва Прокурором інтересів держави в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Полтава, про що було зазначено вище.
При цьому суд враховує правову позицію Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладену у постанові від 18.11.2022 у справі № 914/2656/21.
Також суд встановив, що за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідач - «Товариство з обмеженою відповідальністю "Екотехноінвест" (ідентифікаційний код 34933742) змінив свою назву на «Товариство з обмеженою відповідальністю "Квінтіс Пром 12" (ідентифікаційний код 34933742). Ідентифікаційний код при цьому залишився незмінним. Зміна назви вказаного Товариства не є його реорганізацією (перетворенням, злиттям, приєднанням) у розумінні статей 104, 106-109 Цивільного кодексу України” та не передбачає правонаступництва. Отже, слід замінити назву відповідача у цій справі.
Прокурор у позові прохає також покласти на відповідачів судові витрати, понесені ним у цій справі.
Суд встановив, що при подачі позову Полтавська обласна прокуратура сплатила 151586,67 грн судового збору за платіжним дорученням № 1383 від 16.06.2021 (т. 1, а.с. 29). Факт надходження судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України підтверджено випискою від 22.06.2021 (т. 1, а.с. 239).
Судовий збір слід покласти на відповідача пропорційно задоволеним вимогам, тобто у сумі 49940,00 грн.
А в частині залишення позову без розгляду судовий збір підлягає поверненню з держбюджету на користь Полтавської обласної прокуратури.
Керуючись ст. 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1.Змінити назву відповідача - «Товариство з обмеженою відповідальністю "Екотехноінвест" (ідентифікаційний код 34933742) на нову назву відповідача - «Товариство з обмеженою відповідальністю "Квінтіс Пром 12" (ідентифікаційний код 34933742).
2.Позов задовольнити частково.
3.Визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 23.07.2020 до договору № 61 від 30.03.2020, укладену між Квартирно-експлуатаційним відділом міста Полтава та Товариством з обмеженою відповідальністю "Екотехноінвест".
4.Визнати недійсною додаткову угоду № 4 від 21.08.2020 до договору № 61 від 30.03.2020, укладену між Квартирно-експлуатаційним відділом міста Полтава та Товариством з обмеженою відповідальністю "Екотехноінвест".
5.Визнати недійсною додаткову угоду № 5 від 17.09.2020 до договору № 61 від 30.03.2020, укладену між Квартирно-експлуатаційним відділом міста Полтава та Товариством з обмеженою відповідальністю "Екотехноінвест".
6.Визнати недійсною додаткову угоду № 6 від 02.10.2020 до договору № 61 від 30.03.2020, укладену між Квартирно-експлуатаційним відділом міста Полтава та Товариством з обмеженою відповідальністю "Екотехноінвест".
7.Визнати недійсною додаткову угоду № 7 від 05.11.2020 до договору № 61 від 30.03.2020, укладену між Квартирно-експлуатаційним відділом міста Полтава та Товариством з обмеженою відповідальністю "Екотехноінвест".
8.Визнати недійсною додаткову угоду № 8 від 19.11.2020 до договору № 61 від 30.03.2020, укладену між Квартирно-експлуатаційним відділом міста Полтава та Товариством з обмеженою відповідальністю "Екотехноінвест".
9.Визнати недійсною додаткову угоду № 9 від 19.11.2020 до договору № 61 від 30.03.2020, укладену між Квартирно-експлуатаційним відділом міста Полтава та Товариством з обмеженою відповідальністю "Екотехноінвест".
10.Визнати недійсною додаткову угоду № 10 від 20.11.2020 до договору № 61 від 30.03.2020, укладену між Квартирно-експлуатаційним відділом міста Полтава та Товариством з обмеженою відповідальністю "Екотехноінвест".
11.Визнати недійсною додаткову угоду № 11 від 23.12.2020 до договору № 61 від 30.03.2020, укладену між Квартирно-експлуатаційним відділом міста Полтава та Товариством з обмеженою відповідальністю "Екотехноінвест".
12.Визнати недійсною додаткову угоду № 13 від 27.01.2021 до договору № 61 від 30.03.2020, укладену між Квартирно-експлуатаційним відділом міста Полтава та Товариством з обмеженою відповідальністю "Екотехноінвест".
13.Визнати недійсною додаткову угоду № 14 від 01.02.2021 до договору № 61 від 30.03.2020, укладену між Квартирно-експлуатаційним відділом міста Полтава та Товариством з обмеженою відповідальністю "Екотехноінвест".
14.Визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 24.07.2020 до договору № 62 від 30.03.2020, укладену між Квартирно-експлуатаційним відділом міста Полтава та Товариством з обмеженою відповідальністю "Екотехноінвест".
15.Визнати недійсною додаткову угоду № 3 від 21.08.2020 до договору № 62 від 30.03.2020, укладену між Квартирно-експлуатаційним відділом міста Полтава та Товариством з обмеженою відповідальністю "Екотехноінвест".
16.Визнати недійсною додаткову угоду № 4 від 17.09.2020 до договору № 62 від 30.03.2020, укладену між Квартирно-експлуатаційним відділом міста Полтава та Товариством з обмеженою відповідальністю "Екотехноінвест".
17.Визнати недійсною додаткову угоду № 5 від 02.10.2020 до договору № 62 від 30.03.2020, укладену між Квартирно-експлуатаційним відділом міста Полтава та Товариством з обмеженою відповідальністю "Екотехноінвест".
18.Визнати недійсною додаткову угоду № 6 від 18.11.2020 до договору № 62 від 30.03.2020, укладену між Квартирно-експлуатаційним відділом міста Полтава та Товариством з обмеженою відповідальністю "Екотехноінвест".
19.Визнати недійсною додаткову угоду № 7 від 20.11.2020 до договору № 62 від 30.03.2020, укладену між Квартирно-експлуатаційним відділом міста Полтава та Товариством з обмеженою відповідальністю "Екотехноінвест".
20.Визнати недійсною додаткову угоду № 8 від 24.11.2020 до договору № 62 від 30.03.2020, укладену між Квартирно-експлуатаційним відділом міста Полтава та Товариством з обмеженою відповідальністю "Екотехноінвест".
21.Визнати недійсною додаткову угоду № 9 від 26.11.2020 до договору № 62 від 30.03.2020, укладену між Квартирно-експлуатаційним відділом міста Полтава та Товариством з обмеженою відповідальністю "Екотехноінвест".
22.Визнати недійсною додаткову угоду № 10 від 23.12.2020 до договору № 62 від 30.03.2020, укладену між Квартирно-експлуатаційним відділом міста Полтава та Товариством з обмеженою відповідальністю "Екотехноінвест".
23.Визнати недійсною додаткову угоду № 13 від 26.01.2021 до договору № 62 від 30.03.2020, укладену між Квартирно-експлуатаційним відділом міста Полтава та Товариством з обмеженою відповідальністю "Екотехноінвест".
24.Визнати недійсною додаткову угоду № 14 від 01.02.2021 до договору № 62 від 30.03.2020, укладену між Квартирно-експлуатаційним відділом міста Полтава та Товариством з обмеженою відповідальністю "Екотехноінвест".
25. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Квінтіс Пром 12" (ідентифікаційний код 34933742; пр.Поля Олександра, буд. 59, м. Дніпро, Дніпропетровська обл, 49031) на користь Прокуратури Полтавської області (вул. 1100-річчя Полтави, буд. 7, м. Полтава, 36000, ідентифікаційний код 02910060) 49940грн 00коп. - відшкодування витрат зі сплати судового збору.
26. Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.
27.Залишити без розгляду позов Заступника керівника Полтавської обласної прокуратури в частині вимог про стягнення 6 776 444,88 грн на користь Квартирно-експлуатаційного відділу міста Полтава.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Східного апеляційного господарського суду.
Дата складення повного судового рішення: 21.12.2022.
Суддя Т. М. Безрук