ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
15.12.2022 Справа№ 914/2468/20
Господарський суд Львівської області у складі судді Чорній Л.З., за участю секретаря судового засідання Х.Гусак, розглянувши матеріали заяви: Державного підприємства “Виробничо-сервісний центр у Львівській області”, м.Львів
про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду Львівської області про відкриття провадження у справі від 12.10.2020 у справі № 914/2468/20
у справі за заявою: Головного управління Державної податкової служби у Львівській області, м. Львів
про банкрутство Державного підприємства “Виробничо-сервісний центр у Львівській області” (79003, м. Львів, вул.Стрийська, буд. 35, код ЄДРПОУ 22380635)
представники сторін:
від боржника: Міла-Поляков Д.П. - адвокат
від ініціюючого кредитора: Підгайний О.І.
розпорядник майна: Оберемко Р.А.
Відділ з питань банкрутства: Котик Г.І.
Суть спору: 23.09.2020 на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла заява Головного управління Державної податкової служби у Львівській області про відкриття провадження у справі про банкрутство Державного підприємства “Виробничо-сервісний центр у Львівській області”.
Ухвалою суду від 22.09.2020 залишено без руху заяву Головного управління Державної податкової служби у Львівській області про відкриття провадження у справі про банкрутство Державного підприємства “Виробничо-сервісний центр у Львівській області”, встановлено заявнику строк десять днів з дня вручення копії ухвали про залишення заяви без руху для усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство.
30.09.2020 на адресу суду надійшло клопотання Головного управління Державної податкової служби у Львівській області на виконання вимог, викладених в ухвалі суду від 25.09.2020 р.
Ухвалою суду від 12.10.2020 відкрито провадження у справі про банкрутство Державного підприємства “Виробничо-сервісний центр у Львівській області” (79003, м. Львів, вул.Стрийська, буд. 35, код ЄДРПОУ 22380635); визнано грошові вимоги Головного управління Державної податкової служби у Львівській області до Державного підприємства “Виробничо-сервісний центр у Львівській області” у розмірі 5 493 720,06 грн, з яких: 5 247 836,15 грн - основного боргу (безспірні), 159 567,83 грн - штрафних санкцій та 86 316,08 грн - пені, а також, 21 020,00 грн. судового збору; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів Державного підприємства “Виробничо-сервісний центр у Львівській області”; введено процедуру розпорядження майном Державного підприємства “Виробничо-сервісний центр у Львівській області” строком на сто сімдесят календарних днів до 31.03.2021 та призначити розпорядником майна арбітражного керуючого Оберемка Романа Анатолійовича (свідоцтво № 1936 від 18.12.2019, адреса: вул. Ватутіна, 67, с. Потік, Київська область, 08824).
Офіційне оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі №914/2468/20 про банкрутство Державного підприємства “Виробничо-сервісний центр у Львівській області” розміщено на веб-сайті Вищого господарського суду України 12.10.2020 р.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 11.08.2021 скасовано ухвалу Господарського суду Львівської області від 12.10.2020 про відкриття провадження у справі про банкрутство, провадження у справі №914/2468/20 за заявою Головного управління Державної податкової служби у Львівській області про Державного підприємства "Виробничо-сервісний центр у Львівській області" закрито.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07.12.2021 касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Львівській області задоволено частково, постанову Західного апеляційного господарського суду від 11.08.2021 у справі №914/2468/20 скасовано, справу №914/2468/20 передано на новий розгляд до Західного апеляційного господарського суду.
04 травня 2022 на адресу суду надійшла заява Державного підприємства “Виробничо-сервісний центр у Львівській області” в якій просять переглянути ухвалу Господарського суду Львівської області від 12.10.2020 про відкриття провадження у справі №914/2468/20 про банкрутство Державного підприємства “Виробничо-сервісний центр у Львівській області”, а саме змінити за нововиявленими обставинами ухвалу Господарського суду Львівської області від 12.10.2020 у даній справі в частині визнання грошових вимог ГУ ДПС у Львівській області у розмірі 5 493 720,06 грн, (з яких 5 247 836,15 грн - основного боргу, 159 567,83 грн. - штрафних санкцій та 86 316,08 грн. - пені) на суму 1 027 977,25 грн.
Ухвалою суду від 09.05.2022 відкладено вирішення питання щодо прийняття до розгляду Державного підприємства “Виробничо-сервісний центр у Львівській області” про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду Львівської області про відкриття провадження у справі від 12.10.2020 у справі № 914/2468/20 до Господарського суду Львівської області.
Матеріали справи №914/2468/20 повернулись на адресу Господарського суду Львівської області.
Ухвалою суду від 06.06.2022 клопотання ДП “Виробничо-сервісний центр у Львівській області” про поновлення пропущеного строку для подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду Львівської області про відкриття провадження у справі від 12.10.2020 у справі № 914/2468/20 за нововиявленими обставинами - задоволено; клопотання ДП “Виробничо-сервісний центр у Львівській області” про відстрочення сплати судового збору - задоволено; відстрочено ДП “Виробничо-сервісний центр у Львівській області” сплату судового збору у розмірі 28 125,00 грн за подання заяви про перегляд ухвали від 12.10.2020 за нововиявленими обставинами до ухвалення відповідного судового рішення в даній справі; відкрито провадження за заявою ДП “Виробничо-сервісний центр у Львівській області” про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду Львівської області про відкриття провадження у справі від 12.10.2020 у справі № 914/2468/20. Розгляд заяви призначено на 15.06.2022.
В судове засідання від 15.06.2022 заявник не з'явився, причин неявки суду не повідомив.
Представник ініціюючого кредитора в судове засідання з'явився, через канцелярію суду подав відзив на заяву, яким проти задоволення заяви заперечив.
Розпорядник майна в судове засідання не з'явився, через канцелярію суду подав відзив на заяву, яким проти задоволення заяви заперечив. Також подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із неможливістю забезпечити явку в судове засідання.
В судове засідання від 29.06.2022 сторони з'явились.
На адресу суду розпорядником майна подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.
В судовому засіданні представник ДП “Виробничо-сервісний центр у Л/о” усно клопотав про відкладення розгляду заяви про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду Львівської області про відкриття провадження у справі від 12.10.2020 у справі № 914/2468/20.
В судове засідання від 20.07.2022 сторони з'явилися, розпорядник майна не з'явивися.
В судовому засіданні представник ДП “Виробничо-сервісний центр у Л/о” усно клопотав про відкладення розгляду заяви про перегляд за нововиявленими обставинами.
В судове засідання від 24.08.2022 сторони не з'явилися.
На електронну адресу суду від представника ДП “Виробничо-сервісний центр у Львівській області” надійшло клопотання про відкладення справи у зв'язку із неможливістю прибуття в судове засідання.
В судове засідання від 07.09.2022 сторони не з'явилися. На електронну адресу суду від представника ДП “Виробничо-сервісний центр у Львівській області” надійшло клопотання про відкладення справи у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю представника.
В судове засідання від 05.10.2022 сторони з”явилися. Заявник заяву про перегляд за нововиявленими обставинами підтримав. Представник ГУ ДПС у Л/о проти задоволення заяви заперечив.
В судове засідання від 26.10.2022 сторони з”явилися. Заявник заяву про перегляд за нововиявленими обставинами підтримав. Через канцелярію суду подав відповідь на відзив.
Представник ГУ ДПС у Л/о проти задоволення заяви заперечив, в судовому засідання подав документи щодо уточненої декларації заявника.
В судове засідання від 23.11.2022 сторони не з'явилися, причин неявки суду не повідомили. Заяв, клопотань на адресу суду не надходило.
Підстави відкладення розгляду справи викладено в ухвалі суду від 23.11.2022, розгляд справи відкладено на 15.12.2022.
У судове засідання 15.11.2022 адвокат заявника з'явився, заяву про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали від 12.10.2020 в частині визнання грошових вимог Головного управління Державної податкової служби у Львівській області просив задовольнити та змінити за нововиявленими обставинами вказану ухвалу в частині визнання грошових вимог ГУ ДПС у Львівській області на суму 1 027 977,25 грн.
Представник Головного управління Державної податкової служби у Львівській області просив відмовити у задоволення заяви про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали від 12.10.2020 з підстав, викладених у відзиві, поясненнях, наданих у судовому засіданні.
Розпорядник майна у судове засідання з'явився в режимі відеоконференції, просив відмовити у задоволенні заяви ДП “Виробничо-сервісний центр у Львівській області” про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали від 12.10.2020 з підтав, викладених у відзиві від 07.06.2022. У відзиві мотивує заперечення на заяву тим, що у Кінаша В.В. закінчились повноваження діяти від імені боржника, відповідно подана до суду заява підписана неуповноваженою особою.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви Державного підприємства “Виробничо-сервісний центр у Львівській області” з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами (частина 1 статті 320 Господарського процесуального кодексу України).
Частиною 1 статті 325 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що заява про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами розглядається судом у судовому засіданні протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами.
Справа розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. У суді першої інстанції справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи (частина 2 статті 325 Господарського процесуального кодексу України).
За результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може:
1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі;
2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення;
3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду (частина 3 статті 325 Господарського процесуального кодексу України).
У разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу. У разі задоволення заяви про перегляд судового рішення з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 3 частини третьої статті 320 цього Кодексу, та скасування судового рішення, що переглядається, суд:
1) ухвалює рішення - якщо переглядалося рішення суду;
2) приймає постанову - якщо переглядалася постанова суду;
3) постановляє ухвалу - якщо переглядалася ухвала суду (частина 4 статті 325 Господарського процесуального кодексу України).
Заявник Державного підприємства «Виробничо-сервісний центр у Львівській області» в обґрунтування заяви посилається на те, що ухвалою суду від 12.10.2020, зокрема, визнано грошові вимоги Головного управління Державної податкової служби у Львівській області до Державного підприємства «Виробничо - сервісний центр у Львівській області» у розмірі 5 493 720,06 грн, з яких: 5 247 836,15 грн - основного боргу (безспірні), 159 567,83 грн - штрафних санкцій та 86 316,08 грн - пені, а також, 21 020,00 грн. В основу заявлених вимог ГУ ДПС у Львівській області в цій частині покладено посилання на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 березня 2020 року у справі №380/512/20, згідно із яким вирішено стягнути з Державного підприємства ВСЦ у Львівській області до бюджету кошти з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника та з рахунків платника податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та готівкових коштів, у розмірі 5 107 043,87 грн. Проте, постановою від 16.06.2021 Восьмим апеляційним адміністративним судом в справі №380/512/20 скасовано вказане рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 березня 2020 у справі №380/512/20 та ухвалено нову постанову, якою позов ГУ ДПС у Львівській області до ДП «Виробничо-сервісний центр у Львівській області» частково. Стягнуто з ДП «Виробничо-сервісний центр у Львівській області» до бюджету кошти з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та готівкових коштів, у розмірі 1 889 325,68 грн.
Заявник вважає нововиявленими обставинами скасування рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 березня 2020 у справі №380/512/20, яке слугувало підставою винесення ухвали від 12.10.2020 в даній справі щодо безспірності вимог ініціюючого кредитора ГУ ДПС у Львівській області.
Також, Державне підприємство «Виробничо-сервісний центр у Львівській області» як на нововиявлену обставину посилається на те, що за виявленими недоліками в податковому обліку боржника ДП «Виробничо-сервісний центр у Львівській області» виявлено надмірно нараховану у 2018 році суму податку на додану вартість 861 348,43 грн, що підтверджується Уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок.
На думку заявника, фактичний розмір податкових зобов'язань боржника перед ГУ ДПС у Львівській області становить суму 1 027 977,25 грн.
У відзиві на заяву про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали від 12.10.2020 Головне управління Державної податкової служби у Львівській області просить відмовити у задоволенні заяви. Головне управління Державної податкової служби у Львівській області посилається на те, що при подані заяви про відкриття справи про банкрутство ДП «Виробничо-сервісний центр у Львівській області» до суду заборгованість боржника згідно з картками особових рахунків та довідки про заборгованість №7496/9/13-01-13-04 від 16.09.2020 становила 5 493 720,06 грн та виникла на підставі:
1) По податку на додану вартість - 4 692 190,76 грн, з яких:
- 4 448 023,63 грн - основний платіж;
158 587,01 грн - штрафні санкції;
-85 580,12 грн - пеня.
2) По податку на прибуток - 2 340,64 грн
- 2 340,64 грн - основний платіж.
3) Орендна плата з юридичних осіб - 83 029,21 грн
82 048,39 грн - основний платіж;
980,82 грн - штрафні санкції.
4) Єдиний внесок - 299 599,39 грн
-299 599,39 грн - основний платіж.
5) Земельний податок з юридичних осіб - 30 426,52 грн
- 30 426,52 грн - основний платіж.
6) Акцизний податок - 5 264,68 грн
- 5 264,68 грн - основний платіж.
7) Рентна плата за спецвикористанни води - 735,96 грн
- 735,96 грн - пеня.
8) Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки - 380 132,90 грн
380 132,90 грн - основний платіж.
Щодо подання ДП «Виробничо-сервісний центр у Львівській області» уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість за червень 2018 та розрахунку коригування до податкових накладних Головне управління Державної податкової служби у Львівській області зазначає, що контролюючим органом документи отримано 21.07.2021, що вбачається із квитанції № 1.
Головне управління Державної податкової служби у Львівській області у відзиві посилається на те, платником самостійно подано дані декларації, якими визначено суму грошового зобов'язання. Боржником пропущено строк давності подання вказаних документів до контролюючого органу. На даний час суми податкових зобов'язань відповідача є узгодженими та у встановлені законом строки до бюджету не сплачені, тобто визнаються сумою податкового боргу.
26.10.2022 на електронну адресу суду надійшла відповідь на відзив кредитора про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали від 12.10.2020, в якій посилається на те, що перегляд поданої ініціюючим кредитором заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство ДП «Виробничо-сервісний центр у Львівській області» за нововиявлених обставин має відбуватись виключно в межах заявлених вимог та наведених у цій заяві підстав, поданих заявником доказів тощо. У відзиві кредитор ГУ ДПС у Львівській області посилається на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28.02.2018 у справі № 813/4668/17 про стягнення податкового боргу в сумі 1 309 979,52 грн, про яке в поданій ним заяві не згадував, а відтак це є новим доказом у справі, що виходить за межі розгляду даної справи. Боржник вказує на те, що ГУ ДПС у Львівській області визнає факт часткового виконання вказаного рішення боржником, проте не надав розрахунку остаточної заборгованості боржника за цим рішенням. ДП «Виробничо-сервісний центр у Львівській області» вважає, що надана ініціюючим кредитором картка особових рахунків та довідки про заборгованість боржника № 7496/9/13-01-13-04 від 16.09.2020, не відповідають засадам належного та допустимого доказування безспірності наведених в них грошових показників заборгованості боржника та не визнаються останнім.
Також, боржник посилається на те, що за виявленими недоліками в податковому обліку боржника ДП «Виробничо-сервісний центр у Львівській області» виявлено надмірно нараховану у 2018 суму податку на додану вартість 861 348,43 грн, що підтверджується Уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок. Доводи того, що уточнюючі декларація та розрахунок були подані 21.07.2021 року з пропуском на два дні від встановленого ст.102 Податкового кодексу України граничного строку не відповідають фактичним обставинам, оскільки такий був поданий ще 14.07.2021, про що зазначено на самому уточнюючому розрахунку та декларації. Крім того, відмовою в прийняті вказаної декларації орган ДПС послався на п. 48.4 ст. 48 ПКУ, а саме заявлений у 2021 році поточний ІПН не був платником ПДВ в період червень 2018 року. Проте, відмову органу ДПС у прийняті названих уточнюючих декларації та розрахунку боржник не визнає обґрунтованою, оскільки приписи ПКУ надають право на подання уточнюючої декларації платнику податку ПДВ, незалежно від того який ІПН в нього був на на дату подання такої декларації. У зв'язку із чим, в цій частині між ініціюючим кредитором та боржником існує спір про право, що у свою чергу також позбавляє вимоги кредитора, які ґрунтуються на рішенні Львівського окружного адміністративного суду від 22.02.2019 в справі № 1340/5103/18 про стягнення податкового боргу 2 149 892,58 грн на підставі задекларованого податкового боргу за результатами декларування боржником податку з ПДВ у червні 2018 року.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28.02.2018 у справі №813/4668/17 задоволено позов Головного управління ДФС у Львівській області до ДП «Виробничо-сервісний центр у Львівській області» про стягнення податкового боргу в сумі 1 309 979,52 грн. Головне управління Державної податкової служби у Львівській області зазначає, що залишок непогашеного боргу становить - 1 067 825,61 грн, що є заборгованістю по податку на додану вартість.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 22.02.2019 у справі №1340/5103/18 задоволено позов Головного управління ДФС у Львівській області до ДП «Виробничо-сервісний центр у Львівській області» про стягнення податкового боргу в сумі 2 149 892, 58 грн (2 091 097,38 грн - заборгованість по податку на додану вартість, 58 795,20 грн - заборгованість по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки).
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.06.2021 у справі №380/512/20 скасовано рішення Львівського адміністративного суду 20.03.2020 року та ухвалено нове рішення, яким задоволено частково позов Головного управління ДПС у Львівській області до ДП «Виробничо-сервісний центр у Львівській області» про стягнення податкового боргу у розмірі 1 889 325,68 грн (1 603 351,11 грн - заборгованість по податку на додану вартість, 2340,64 грн - заборгованість по податку на прибуток, 48 069,77 грн - заборгованість по орендні платі з юридичних осіб, 16 074,34 грн - заборгованість по земельному податку з юридичних осіб, 5 264,68 грн - заборгованість по акцизному податку, 214 225,14 грн - заборгованість по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки).
У постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.06.2021 у справі №380/512/20 зазначено, що судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що податковий борг відповідача становить 5 107 043,87 грн. Даний борг виник із заборгованості з:
податку на додану вартість 4762274 грн. 10 коп., що підтверджується:
- податковим повідомленням рішенням №0022845012 від 14.03.2019 року у розмірі 13428 грн. 59 коп. винесеним на підставі акта про результати перевірки №778/50.12/22380635 від 24.01.2019 року;
- податковим повідомленням рішенням №00171665012 від 05.12.2018 року у розмірі 30 грн. 19 коп. винесеним на підставі акта про результати перевірки №7238/13-01-50-12/22380635 від 23.11.2018 року;
- податковим повідомленням рішенням №0223021221 від 31.08.2018 року у розмірі 35921 грн. 96 коп. винесеним на підставі акта про результати перевірки №2126/13-01-12-21/22380635 від 24.07.2018 року (залишок несплаченої суми становить 11924 грн. 32 коп.);
- податковою декларацією з податку на додану вартість від 30.08.2018 року на суму 338096 грн. 00 коп.;
- податковою декларацією з податку на додану вартість від 19.09.2018 року на суму 303756 грн. 00 коп.;
- податковою декларацією з податку на додану вартість від 18.10.2018 року на суму 88543 грн. 00 коп.;
- податковою декларацією з податку на додану вартість від 20.11.2018 року на суму 275246 грн. 00 коп.;
- податковою декларацією з податку на додану вартість від 20.12.2018 року на суму 146450 грн. 00 коп.;
- податковою декларацією з податку на додану вартість від 18.01.2019 року на суму 113790 грн. 00 коп.;
- податковою декларацією з податку на додану вартість від 20.02.2018 року на суму 57202 грн. 00 коп.;
-податковою декларацією з податку на додану вартість від 18.04.2019 року на суму 44639 грн. 00 коп.;
- податковою декларацією з податку на додану вартість від 16.05.2019 року на суму 49839 грн. 00 коп.;
- податковою декларацією з податку на додану вартість від 19.06.2019 року на суму 34259 грн. 00 коп.;
податку на нерухоме майно 273020 грн. 34 грн., що підтверджується:
-податковою декларацією з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки від 09.02.2019 року на суму 107112 грн. 56 коп.;
-податковою декларацією з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки від 07.02.2019 року на суму 107112 грн. 58 коп.;
акцизного податку 5264 грн. 68 коп., що підтверджується:
-декларації акцизного податку від 17.01.2019 року на суму 869 грн. 68 коп.;
-декларації акцизного податку від 20.02.2019 року на суму 806 грн. 00 коп.;
-декларації акцизного податку від 20.03.2019 року на суму 926 грн. 00 коп.;
-декларації акцизного податку від 15.04.2019 року на суму 909 грн. 00 коп.;
-декларації акцизного податку від 15.05.2019 року на суму 868 грн. 00 коп.;
-декларації акцизного податку від 18.06.2019 року на суму 886 грн. 00 коп.;
податку на прибуток 2340 грн. 64 коп., що підтверджується:
-податковою декларацією з податку на прибуток підприємства від 21.03.2019 року на суму 2340 грн. 64 коп.;
орендної плати з юридичних осіб 48069 грн. 77 коп., що підтверджується:
-податковим повідомленням рішенням №0014495012 від 26.02.2019 року у розмірі 980 грн. 82 коп. винесеним на підставі акта про результати перевірки №1219/22380635 від 26.02.2019 року;
-податковим розрахунком земельного податку від 06.02.2019 року на суму 47088 грн. 95 коп.;
земельного податку з юридичних осіб 16074 грн. 34 коп., що підтверджується:
-податковим розрахунком земельного податку від 06.02.2019 року на суму 16074 грн. 34 коп.
Також, у постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.06.2021 у справі №380/512/20 вказано, що як вбачається із поданих представником позивача документів, останній у суму заборгованості в розмірі 5 107 043,87 грн включив суми, стягнуті з ДП «ВСЦ у Львівській області» за судовими рішеннями, що є неприпустимо та призводить до подвійної сплати заборгованості. Провівши обрахунок шляхом віднімання від загальної суми заборгованості сум, які стягнуті за судовими рішеннями, колегія суддів приходить до висновку про те, що предметом стягнення у даній справі є заборгованість у розмірі 1 889 325,68 грн.
Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Як наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у своїй постанові від 13.08.2019 у справі № 910/11164/16 преюдиціальність - це обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні суду і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.
Правило про преюдицію спрямоване не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив у законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії.
Факт наявності заборгованості ДП «Виробничо-сервісний центр у Львівській області» перед Головним управлінням ДПС у Львівській області встановлений судовими рішеннями у справі від 28.02.2018 у справі №813/4668/17, від 22.02.2019 у справі №1340/5103/18, постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.06.2021 у справі №380/512/20, які мають преюдиційне значення для розгляду справи, а тому ці факти повторного доведення не потребують, зазначені судові рішення набрали законної сили.
ДП «Виробничо-сервісний центр у Львівській області» зазначає, що у заяві про відкриття провадження у справі ГУ ДПС у Львівській області не посилалось на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28.02.2018 в справі № 813/4668/17 про стягнення податкового боргу в сумі 1 309 979,52 грн, а посилається у відзиві, що є новим доказом у справі та виходить за межі розгляду даної справи. Вказані обгрунтування заявника не заслуговують на увагу, оскільки до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство ДП «Виробничо-сервісний центр у Львівській області» ініціюючим кредитором долучено копії інкасових доручень про примусове стягнення коштів з боржника на підставі рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28.02.2018 в справі № 813/4668/17 (а.с. 20, 21, 23-31).
Щодо подання ДП «Виробничо-сервісний центр у Львівській області» уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість за червень 2018 та розрахунку коригування суд зазначає, що пунктом 46.1 ст. 46 ПК України визначено, що податкова декларація, розрахунок, звіт - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначеним цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання або відображається обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Також, відповідно до п. 54.1 ст.54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Згідно з п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до п. 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання. самостійно визначене платником податків.
Водночас, ст. 50 Податкового кодексу України передбачено порядок внесення змін до податкової звітності. Зокрема, п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України передбачено, що разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
З врахуванням ст. 102 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний надати уточнюючий розрахунок не пізніше 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така декларація подана пізніше, - за днем її фактичного подання.
Згідно з пунктом 202.1 статті 202 Податкового кодексу України для платників ПДВ звітним періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених Податковим кодексом України, календарний квартал, з урахуванням таких особливостей:
а) якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця;
б) якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.
Відповідно до пункту 49.18 статті 49 та статті 203 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених Податковим кодексом України, подаються за базовий звітний період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного місяця
Пунктом 57.1 статті 57 та статті. 203 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Податковим кодексом України для подання податкової декларації.
Головне управління ДПС у Львівській області зазначає, що останній граничний термін подання декларації за червень 2018 - 20 липня 2018 року.
Тобто, платник вправі подати уточнюючий розрахунок з 21 липня 2018 року протягом 1095 днів (до 19 липня 2021 включно).
З 21.07.2018 - по 20.07.2019 - 365 днів;
З 21.07.2019 - по 20.07.2020 - 366 днів;
З 21.07.2020- по 19.07.2021 - 364 дні.
Як вбачається з матеріалів справи, уточнюючий розрахунок з податку на додану вартість за червень 2018 та розрахунок коригування до податкових накладних контролюючим органом отримано 21.07.2021, що підтверджується квитанцією № 1, де вказано, що документ доставлено до Державної податкової служби України 21.07.2021.
Враховуючи наведене, Головне управління ДПС у Львівській області зазначає, що боржником пропущено строк давності подання документів до контролюючого органу, тому боржнику відмовлено у прийнятті уточнюючих декларацій та розрахунку.
Відповідно до частиною 2 статті 320 Господарського процесуального кодексу України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Відповідно до частини 4 статті 320 Господарського процесуального кодексу України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:
1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;
2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Частиною 5 статті 320 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами - окрема процесуальна форма судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин. До нововиявлених обставин у розумінні наведених положень належать матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. При цьому необхідними ознаками нововиявлених обставин є їх наявність на час розгляду справи; те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; істотність таких обставин для розгляду справи.
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу рішення суду. Поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту) чітко розрізняються між собою. Не можуть вважатися такими обставинами подані учасником справи листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами. Тобто, нові докази, які не існували на час судового розгляду справи, у розумінні положень процесуального законодавства не можуть вважатися нововиявленими обставинами.
Нова обставина, що з'явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справи. Не вважаються нововиявленими нові обставини, виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах (ухвала Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2019, судове провадження №11-813за19).
Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору.
З наведених вище правових норм необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктом 1 частини 2 статті 320 Господарського процесуального кодексу України є те, що зазначені обставини є істотними та існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки учасників справи.
Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.
Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту).
Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.
Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов'язані із вимогою у цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими, а не нововиявленими обставинами.
Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається (аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі №19/5009/1481/11).
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.
Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 10.03.2020 у справі №910/10784/18.
Згідно частин 3, 4 статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
За змістом частини 1 статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до положень статей 73-74, 77 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Частиною 1 статті 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безсторонньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи, що не доведено існування обставини, які є нововиявленими в розумінні статті 320 Господарського процесуального кодексу України, у задоволенні заяви Державного підприємства “Виробничо-сервісний центр у Львівській області” про перегляд ухвали Господарського суду Львівської області про відкриття провадження у справі від 12.10.2020 в частині визнання грошових вимог Головного управління Державної податкової служби у Львівській області у справі № 914/2468/20 за нововиявленими обставинами, суд дійшов висновку відмовити.
Ухвалою суду від 06.06.2022, зокрема, клопотання Державного підприємства “Виробничо-сервісний центр у Львівській області” про відстрочення сплати судового збору задоволено, відстрочено сплату судового збору у розмірі 28 125,00 грн за подання заяви про перегляд ухвали від 12.10.2020 за нововиявленими обставинами до ухвалення відповідного судового рішення в даній справі.
Враховуючи те, що за результатами розгляду даної заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами суд дійшов висновку відмовити у її задоволенні, то відповідно судовий збір за розгляд заяви покладається на заявника у справі №914/2468/20.
Керуючись статтями 39, 45 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 234, 235, 325 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
УХВАЛИВ:
1. У задоволенні заяви Державного підприємства “Виробничо-сервісний центр у Львівській області” за вх. №1214/22 від 04.05.2022 про перегляд ухвали Господарського суду Львівської області про відкриття провадження у справі від 12.10.2020 в частині визнання грошових вимог Головного управління Державної податкової служби у Львівській області у справі № 914/2468/20 - відмовити.
2. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 12.10.2020 у справі № 914/2468/20 залишити без змін.
3. Стягнути з Державного підприємства “Виробничо-сервісний центр у Львівській області” (79016, м.Львів, вул. Стрийська, буд. 35; код ЄДРПОУ 22380635) в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 28 125,00 грн за подання заяви про перегляд ухвали від 12.10.2020 за нововиявленими обставинами.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію у справі, що розглядається - http://lv.arbitr.gov.ua /sud5015/.
Ухвала суду набирає законної сили в строк та в порядку, передбачених ст. 235 ГПК України.
Ухвала суду може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в строк і в порядку, передбачених ст. ст. 254-257 ГПК України.
Повний текст ухвали складений 21.12.2022.
Суддя Чорній Л.З.