ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" грудня 2022 р. Справа № 911/1566/22
Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, матеріали справи
за позовом Приватної науково-дослідної та комерційно-консультативної фірми "Конкорд-Гей"
до Малого приватного підприємства "АННА"
про стягнення 75 104,41 гривень
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Через канцелярію Господарського суду Київської області від Приватної науково-дослідної та комерційно-консультативної фірми "Конкорд-Гей" (далі - позивач) надійшла позовна зава до Малого приватного підприємства "АННА" (далі - відповідач) про стягнення 75104,41 гривень, з яких: 46 694,21 грн основного боргу, 6 575,57 грн пені, 4 281,28 грн 3% річних та 17 553,35 грн інфляційних втрат.
Вказані вимоги обґрунтовано обставинами порушення відповідачем умов договору на виконання ремонту сільськогосподарської техніки №719СР/Р-2018 від 02.11.2018 в частині повної та вчасної оплати вартості виконаних позивачем робіт на суму 66 694,21 грн, з яких відповідач частково оплатив лише 20 000,00 грн, як наслідок утворилось 46 694,21 грн боргу.
Господарський суд Київської області ухвалою від 15.09.2022 прийняв позовну заяву Приватної науково-дослідної та комерційно-консультативної фірми "Конкорд-Гей" до розгляду та відкрив провадження у справі №911/1566/22; постановив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, без проведення судового засідання; встановив строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження та зобов'язав відповідача у порядку ч. 2 ст. 74 ГПК України, надати докази сплати позивачу 46 694,21 грн.
Водночас у зв'язку з відсутністю в Господарського суду Київської області фінансування видатків на оплату послуг з пересилання поштових відправлень, про що було повідомлено учасників судового процесу на офіційному вебсайті Господарського суду Київської області, копію вказаної вище ухвали судом не направлено сторонам, зокрема відповідачу засобами поштового зв'язку.
Поряд з тим вказану ухвалу судом надіслано позивачу - на вказану у позовній заяві електронну пошту company@konkord.in.ua, відповідачу - на електронну пошту згідно відомостей з ЄДР - mpanna@ukr.net, про що свідчить наявна в матеріалах справи довідка б/н від 19.09.2022, інших засобів зв'язку, зокрема з відповідачем, матеріали справи не містять.
До того ж відповідач отримав вказану позовну заяву з доданими до неї документами 13.08.2022, що підтверджується поштовим відстеженням поштового відправлення з трек-номером 0911712145865.
Водночас ухвалу про відкриття провадження офіційно оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua, тоді як за змістом статей 2,4 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом, а всі судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
З огляду вищевказаного, сторонам надано право бути обізнаними про прийняті у даній справі рішення, зокрема шляхом доступу до Реєстру та можливість реалізувати право на участь у судовому процесі, однак відповідач не скористався правом, наданим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), та відзив на позовну заяву не надав, як і не надав жодних доказів у справі, у тому числі витребуваних у порядку ч. 2 ст. 74 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази та оцінивши їх в сукупності, суд
ВСТАНОВИВ:
02.11.2018 між Малим приватним підприємством "АННА" як замовником та Приватною науково-дослідною та комерційно-консультативною фірмою "Конкорд-Гей" як виконавцем укладено договір на виконання ремонту сільськогосподарської техніки № 719СР/Р-2018 (далі - договір), відповідно до п. 1.1. якого замовник надає на технічне обслуговування і ремонт та гарантує вчасну оплату, а виконавець зобов'язується виконати ремонт трактора AXION 940 (заводський № А2300149), що надалі іменується «техніка».
Згідно з пп. 2.2., 2.3., 3.1., 3.4., та 8.4. договору прийомка-передача виконаних робіт здійснюється шляхом підписання сторонами акта надання послуг, який надається виконавцем замовнику.
Замовник зобов'язаний підписати акт надання послуг протягом двох днів з моменту надання його виконавцем або в цей же термін направити виконавцю мотивовану відмову від підписання акту.
Вартість ремонтних робіт за цим договором визначається у актах наданих послуг, які підписуються сторонами за результатами виконаних робіт.
Загальна вартість виконаних робіт оплачується замовником на розрахунковий рахунок виконавця протягом 10 календарних днів з дати передачі техніки після ремонту.
Даний договір вступає в силу з моменту підписання і діє до повного виконання сторонами зобов'язання по договору.
Копія вказаного договору наявна в матеріалах справи.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на належне виконання власних договірних обов'язків та надання відповідачу послуг загальною вартістю 66 694, 21 грн, що підтверджується актом надання послуг № 1КГ-000191 від 31.01.2020 на суму 66 694, 21 грн. Копія вказаного акта, скріпленого печатками та підписами сторін, міститься в матеріалах справи.
За доводами позивача, 31.03.2020 відповідачу було передано трактор AXION 940 із заводським номером № А2300149, про що свідчить видана Малим приватним підприємством довіреність № 29 від 31.03.2020 на отримання цього трактора. Копія вказаної довіреності наявна в матеріалах справи.
Позивач, з метою досудового врегулювання спору, направив відповідачу претензію № 75 від 07.05.2021 з вимогами сплатити заборгованість за надані послуги за договором у розмірі 66 694, 21 грн та штрафні санкції, відповіді на яку відповідач не надав. Копія вказаної претензії та докази її надіслання наявні в матеріалах справи.
Надалі, позивач повторно звернувся до відповідача з претензією № 273 від 18.11.20 та вимогою сплатити заборгованість за надані послуги за договором у розмірі 66 694, 21 грн та штрафні санкції, відповіді на яку відповідач не надав.Копія вказаної претензії та докази її надіслання наявні в матеріалах справи.
За доводами позивача, відповідач частково оплатив вартість отриманих послуг у сумі 20 000, 00 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення № 1505 від 21.12.2021.
За доводами позивача решта отриманих послуг залишається неоплаченою, що відповідно і стало підставою для виникнення у відповідача перед позивачем 46 694, 21 грн заборгованості, з вимогою, зокрема, про стягнення якої позивач звернувся до суду.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Оскільки відповідачем не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд у відповідності до ст. 165 ГПК України, здійснював розгляд даної справи за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи та подані докази, суд дійшов таких висновків.
Приписами статей 173, 175 Господарського кодексу України (далі - ГК України) унормовано, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до приписів ст. ст. 901, 903, 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Договір є обов'язковим для виконання.
З огляду наведеного, підписання відповідачем договору на виконання ремонту сільськогосподарської техніки № 719СР/Р-2018 від 02.11.2018 без будь-яких зауважень чи заперечень щодо його умов та, надалі, отримання відповідачем за вказаним правочином послуг шляхом підписання сторонами відповідного акта, свідчить про погодження відповідача з умовами укладеного правочину та отримання вказаних послуг, що відповідно породжує для відповідача обов'язок по оплаті отриманих послуг у повному обсязі у передбачені договором строки, а саме: протягом 10 календарних днів з дати передачі техніки після ремонту, тобто до 10.04.2020.
Відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, що кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до приписів ст. 74 ГПК України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події.
У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Однак доказів на підтвердження обставин сплати позивачу 46 694, 21 грн суду не надано, як наслідок обставини несплати відповідачем позивачу відповідної суми коштів є встановленими у розумінні ч. 2 ст. 74 ГПК України.
За таких обставин, оскільки відповідач взяті на себе грошові зобов'язання у повному обсязі не виконав, вартість отриманих за договором послуг повністю не сплатив, а розмір відповідно заявлених до стягнення коштів відповідає фактичним обставинам справи та є арифметично правильним, суд дійшов висновку,що вимога позивача про стягнення з відповідача 46 694, 21 гривень заборгованості підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем належними та допустимими доказами та не спростована у встановленому порядку відповідачем.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання, позивач просить суд стягнути з відповідача:
- 17 553, 35 грн інфляційних, нарахованих:
з вересня 2020 року по грудень 2021 року на 66 694, 21 грн заборгованості;
з січня 2022 року по червень 2022 року на 46 694, 21 грн заборгованості;
- 4 281, 28 грн 3% річних, нарахованих:
з 10.04.2020 до 20.12.2021 на 66 694, 21 грн заборгованості;
з 21.12.2021 по 08.08.2022 на 46 694, 21 грн заборгованості.
Відповідно до ст. ст. 612, 625 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи законодавчі приписи та встановлений судом момент виникнення у відповідача обов'язку по оплаті послуг, проведені відповідачем часткові оплати за виконані позивачем послуги, а також встановлене судом безпідставне включення позивачем до періодів розрахунку інфляційних втрат та 3% річних днів, коли боржник не вважався таким, що прострочив, суд здійснював обрахунок сум інфляційних втратта 3% річних в межах визначених позивачем періодів:
- інфляційних втрат нарахованих:
з 01.09.2020 по 20.12.2021 на 66 694, 21 грн заборгованості;
з 21.12.2021 по 30.06.2022 на 46 694, 21 грн заборгованості;
-3% річних нарахованих:
з 11.04.2020 по 20.12.2021 на 66 694, 21 грн заборгованості;
з 21.12.2021 по 08.08.2022 на 46 694, 21 грн заборгованості.
Водночас, при перевірці розміру заявлених позивачем до стягнення інфляційних втрат судом встановлено, що за періоди обрахунку за серпень 2021 року мала місце дефляція, оскільки розмір інфляційних втрат за вказаний період мав від'ємне значення, а тому суд здійснював обрахунок заявлених до стягнення інфляційних втрат, враховуючи зменшення відповідних втрат на суму дефляції.
Оскільки арифметично правильний розмір інфляційних втрат та 3% річних, перерахованих судом в межах визначених позивачем періодів, з урахуванням моменту виникнення обов'язку по оплаті коштів, складає 15 912, 45 грн та 4 275,76 грн відповідно, вимоги позивача про стягнення з відповідача 17 553, 35 грн інфляційних втрат та 4 281, 28 грн 3% річних підлягає частковому задоволенню у розмірі 15 912, 45 грн та 4 275, 76 грн відповідно.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором та порушенням строків сплати вартості виконаних послуг, позивач просить суд також стягнути з відповідача 6 575, 57 грн пені, нарахованої:
- з 21.01.2022 по 02.06.2022 на 46 694, 21 грн заборгованості;
- з 03.06.2022 по 23.07.2022 на 46 694, 21 грн заборгованості.
Статтею 610 ЦК України унормовано, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Приписами ч. ч. 1, 6 ст. 230, ч. 6 ст. 232 ГК України встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
З системного аналізу викладених норм вбачається право сторін визначати у договорі розмір санкцій і строки їх нарахування за прострочення виконання зобов'язання, а у разі відсутності таких умов у договорі нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України.
Згідно із ст. ст. 251, 252 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.
Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
Пунктом 5.3. договору сторони погодили, що за прострочення оплати виконаних робіт замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі 0,3% вартості невиконаних зобов'язань по цьому договору за кожен день прострочення, за кожний випадок такого прострочення, за весь період прострочення.
З огляду наведеного, враховуючи вказані вище законодавчі приписи та умови договору, суд дійшов висновку, що п. 5.3 договору не містить ані іншого строку, відмінного від встановленого ч. 6 ст. 232 ГК України, який є меншим або більшим шести місяців, ані вказівки на подію, що має неминуче настати, а тому передбачена цим пунктом договору умова не є такою, що встановлює інший строк нарахування штрафних санкцій, ніж передбачений ч. 6 ст. 232 ГК України.
Аналогічний правовий висновок щодо застосування ч. 6 ст. 232 ГК України викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.11.2019 у справі №904/1148/19 та від 12.12.2019 у справі №911/634/19,Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.08.2021 у справі №910/13575/20.
Враховуючи викладене та встановлений судом момент виникнення у відповідача обов'язку по оплаті вартості послуг, оскільки більш тривалого строку нарахування пені, ніж це встановлено ч. 6 ст. 232 ГК України, умовами договору не передбачено, суд дійшов висновку, що право на нарахування пені за порушення строку оплати вартості наданих послуг у позивача виникло 11.04.2020 та припинилось 11.10.2020 відповідно.
Однак позивач здійснив нарахування пені поза межами шестимісячного строку від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, що не відповідає законодавчим приписам та встановленим обставинам справи, а тому суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 6 575, 57 грн пені є безпідставною і задоволенню не підлягає.
Витрати позивача по сплаті судового збору, у відповідності до ст. 129 ГПК України, покладаються судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Крім того позивачем заявлено до стягнення з відповідача витрати на правничу допомогу. За вказаними у позові поясненнями позивача орієнтовний розмір витрат на правничу допомогу складає 10 000,00 грн.
Згідно зі ст. ст. 126, 129 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат, зокрема, розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним, зокрема, із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Так, в підтвердження понесених витрат позивачем надано: договір про надання правничої допомоги від 28.07.2022, укладеного між позивачем та адвокатом Борисенком Анатолієм Миколайовичем та акт приймання передачі виконаних робіт від 05.08.2022 за вказаним договором.
Відповідно до пп. 1., 4.2., 4.3. договору про надання правничої допомоги від 28.07.2022, клієнт доручає, а адвокат зобов'язується виконати роботу по наданню правничої допомоги на стадії досудового врегулювання спору, підготовки позовної заяви та її подачі до суду, участі в підготовчих засіданнях по справі та розгляду справи по суті в справі, що розглядатимуться в Господарському суді Київської області за позовною заявою клієнта про стягнення суми основного боргу, пені, втрат з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних з простроченої суми, за невиконання зобов'язань МПП «Анна» (код ЄДРПОУ: 32257533) по договору на виконання ремонту сільськогосподарської техніки № 719СР/Р-2018 від 02.11.2018 року, в об'ємі та на умовах, передбачених цим договором.
Обрахування вартості наданої правничої допомоги проводиться з розрахунку затраченого часу на виконання певних видів робіт про що складається акт виконаних робіт.
Сторони погоди та встановили, що вартість однієї години роботи адвоката по надання правничої допомоги становить 2 000, 00 грн.
Сторони встановили, що у разі успішного захисту інтересів фірми "Конкорд-Гей" по справі, що розглядатиметься судом, клієнт сплачує адвокату гонорар в розмірі 10 000, 00 грн, про що складається акт виконаних робіт.
Приписами статей 73, 74 ГПК України унормовано, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема письмовими доказами.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Як слідує із наданого позивачем акта приймання передачі виконаних робіт від 05.08.2022, при наданні позивачу послуг виконавцем витрачено 5 годин та надано послуги, які складаються з підготовки до подачі до Господарського суду Київської області позовної заяви загальною вартістю 10 000, 00 грн.
З огляду на вказане вище, суд дійшов висновку, що заявлені до стягнення витрати на професійну правничу допомогу є обґрунтованими та реальними у розмірі 10 000, 00 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, зокрема, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За таких обставин суд дійшов висновку, що витрати позивача на правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн, у відповідності до ст. 129 ГПК України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Малого приватного підприємства "АННА" (09634, Київська обл., Рокитнянський р-н, с. Синява, вул. Шевченка, буд. 3, ідентифікаційний код 32257533) на користь Приватної науково-дослідної та комерційно-консультативної фірми "Конкорд-Гей" (08662, Київська обл., Васильківський р-н, смт Гребінки, вул. Київська, буд. 186, ідентифікаційний код 13726552):
- 46 694 (сорок шість тисяч шістсот дев'яносто чотири) грн 21 коп. заборгованості;
- 15 912 (п'ятнадцять тисяч дев'ятсот дванадцять) грн 45 коп. інфляційних втрат;
- 4 275 (чотири тисячі двісті сімдесят п'ять) грн 76 коп. 3% річних;
- 2 209 (дві тисячі двісті дев'ять) грн 39 коп. судового збору;
- 8 905 (вісім тисяч дев'ятсот п'ять) грн 26 коп. витрат на правничу допомогу.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене у апеляційному порядку - до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення складено та підписано 21.12.2022.
Суддя В.А. Ярема