ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
м. Київ
16.12.2022Справа № 910/10782/22
За позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр з
будівництва та ремонту колії" Акціонерного товариства "Українська залізниця"
до Товариства з обмеженою відповідальністю «БОМБА»
про стягнення 145 697,36 грн
Суддя Привалов А.І.
Без виклику представників сторін.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії "Центр з будівництва та ремонту колії" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БОМБА" про стягнення 145 697,36 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за Договором про закупівлю №ЦБРК-22-71 від 10.05.2022 щодо поставки товару, у зв'язку з чим позивач просить стягнути штраф у розмірі 145 697,36 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.10.2022 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін. В ухвалі суд визнав дану справу малозначною та ухвалив розгляд справи здійснювати без виклику представників сторін. При цьому, суд зобов'язав відповідача подати відзив на позовну заяву з доданням доказів, що підтверджують викладені в ньому обставини, протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
29.11.2022 на адресу Господарського суду міста Києва від позивача надійшов відзив на позовну заяву, в якому наведено клопотання про розгляд справи з повідомленням сторін, яке мотивоване положеннями п. 7 ст. 252 ГПК України. Також, до відзиву відповідачем додані клопотання про визнання доказів неналежними та недопустимими і клопотання про витребування доказів.
Розглянувши клопотання позивача про розгляд справи з повідомленням сторін, суд дійшов висновку про відмову в його задоволенні, з огляду на наступне.
Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 247 ГПК України, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
У ч. 5 ст. 12 ГПК України зазначено, що малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як вбачається із матеріалів позову, справа є малозначною, у розумінні ч. 5 ст. 12 ГПК України, не є складною, характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають розгляду справи у загальному позовному провадженні.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 250 ГПК України, у випадку, передбаченому частиною другою статті 247 цього Кодексу, за наслідками розгляду відповідного клопотання позивача суд з урахуванням конкретних обставин справи може: задовольнити клопотання та визначити строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження; або відмовити в задоволенні клопотання та розглянути справу за правилами загального позовного провадження. Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Приписами ч. 5, 6, 7 ст. 252 ГПК України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: 1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів (248100,00 грн) прожиткового мінімуму для працездатних осіб, характер спірних правовідносин і предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, у зв'язку з чим суд при відкритті провадження у справі визнав дану справу малозначною та відмовив у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
При цьому, у поданому відповідачем клопотанні щодо розгляду справи з повідомленням сторін обґрунтованих підстав для виклику представників сторін у судове засідання не наведено.
Крім того, суд, розглянувши подані відповідачем разом з відзивом на позовну заяву клопотання про визнання доказів неналежними та недостовірними, а також клопотання про витребування доказів, відзначає наступне.
Положення статті 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Водночас, положеннями Господарського процесуального кодексу України не передбачено подання окремого клопотання про визнання доказів неналежними та недостовірними. Учасник справи може викладати свої доводи та міркування у відзиві на позов та поясненнях по справі відносно тих, чи інших доказів. При цьому, оцінка усіх зібраних у справі доказів у сукупності здійснюється судом під час винесення рішення.
З огляду на викладене, клопотання відповідача про визнання доказів неналежними та недостовірними на даній стадії провадження задоволенню не підлягає.
Щодо клопотання відповідача про витребування доказів.
Як вбачається з поданого клопотання, відповідач просить суд витребувати у позивача: оригінал рознарядки № ЦБРК-22-71від 10.05.2022 та докази її направлення; оригінал листа ТОВ «БОМБА» вих. № 19/5 від 19.05.2022 та докази отримання вказаного листа позивачем; належним чином засвідчену копію видаткової накладної № 115 від 31.05.2022 на суму 103 200,05 грн.
За приписами ч.1 ст.81 Господарського процесуального кодексу України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Частинами 2, 3 ст.81 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.
У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.
З поданого клопотання про витребування доказів, судом не встановлено жодних обставин, за яких відповідач не може самостійно надати до справи засвідчену копію видаткової накладної № 115 від 31.05.2022 на суму 103 200,05 грн, за якою виступав постачальником товару.
Також, з поданого клопотання є незрозумілим які саме мають бути докази отримання позивачем листа ТОВ «БОМБА» вих. № 19/5 від 19.05.2022.
Серед іншого, суд зазначає, як з обставин, наведених у позовній заяві, так і з листа філії "Центр з будівництва та ремонту колії" Акціонерного товариства "Українська залізниця" від 26.05.2022 за № 18БРК-08/216 вбачається, що рознарядка № ЦБРК-22-71від 10.05.2022 надсилалася на електронну пошту ТОВ «БОМБА», визначену в договорі, відтак, є незрозумілим які саме мають бути докази направлення рознарядки.
Відносно витребування оригіналів рознарядки № ЦБРК-22-71від 10.05.2022 та листа вих. № 19/5 від 19.05.2022, відповідачем не наведено переконливих обставин, за яких може виникнути сумнів щодо існування та створення вказаних документів.
На підставі вищенаведеного та керуючись ст. 81, 234, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Відмовити в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "БОМБА" про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
2. Відмовити в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "БОМБА" про витребування доказів.
3. Відмовити в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "БОМБА" про визнання доказів неналежними та недостовірними.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя А.І. Привалов