2-632/07 РІШЕННЯ
20 березня 2007 року Києво-Святошинський районний суд
Київської області в складі головуючої - судді Медвідь Н.О.
при секретарі Кулієвій Ю.М.
за участю адвоката: ОСОБА_11
ОСОБА_12
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Відділ у справах неповнолітніх Києво-Святошинської районної ради про захист прав і інтересів малолітнього онука, про усунення перешкод на право спілкування з онуком, про визначення способів участі в вихованні онука,
Позивач ОСОБА_1, ОСОБА_3 звернулися в суд з позовом до відповідачки ОСОБА_2, третя особа: Відділ у справах неповнолітніх Києво-Святошинської районної ради про захист прав і інтересів малолітнього онука, про усунення перешкод на право спілкування з онуком, про визначення способів участі вихованні онука, посилаючись на те, що 28.09.2001 року народився їхній онук ОСОБА_4. Його батьками є їхній син, ОСОБА_5 і відповідач ОСОБА_2, які перебували у зареєстрованому шлюбі з 4.02.2001 року, шлюб між ними офіційно розірваний 03.08.2006 р.
На час народження онука і по цей час проживає в АДРЕСА_1.
2.02.2002 р. онуку ОСОБА_4 було 4 місяці, відповідач ОСОБА_2 привезла його до них на виховання. З того часу онук ОСОБА_4 весь час проживав у них. Відповідачка лишила їм хвору дитину, виснажену, з діагнозом рахіт 2 ступеню.
Вони оточили його любов'ю і турботою, займалися його вихованням.
Вони приклали всі зусилля для того, щоб вилікувати дитину, забезпечували йому повноцінне харчування, купували самі ефективні ліки, багато часу проводили з онуком на свіжому повітрі. Вони багато часу приділяли його розвитку.
З 02.02.2002 року і до 2006 року онук ОСОБА_4 проживав з ними. Відповідачка ОСОБА_2 жодного разу не приїжджала до сина, не
присилала коштів на його утримання, не звонила і не цікавилася його життям. їхній син проживав в Естонії він громадянин цієї країни.
Зміна його місця проживання була для нього дуже великою моральною травмою. Тому вони бажали постійно відвідувати його, приймати участь у вихованні онука і його утриманні, мати право на спілкування з ним і право на перебування ОСОБА_4 у них влітку.
Вони виростили ОСОБА_4 і не можуть бути байдужими до його подальшого виховання.
Коли відповідачка забрала їхнього онука і він почав проживати з нею у м. Вишневе, вони неодноразово приїздили до онука, але відповідачка ОСОБА_2 не пускає їх до ОСОБА_4 і не дозволяє побачитися з ним. Вони зверталися для вирішення цього питання до відділу у справах неповнолітніх Києво-Святошинської районної ради з проханням вирішити цю конфліктну ситуацію. І ними вирішено дозволити позивачам побачення з онуком ОСОБА_4 першої середи щомісяця з 9-00 до 17-00 на території дитячого навчального закладу "Орлятко" не покидаючи території. Але після цього вони більше ні разу не побачилися з онуком. Так як їхній онук був відсутній у дитячому садку. Таким чином відповідачка безпідставно настроює ОСОБА_4 проти них заставляє говорити що вони злі люди. Вона негативно впливає на його виховання на психічний стан дитини, травмує його.
Тому вони просили усунути перешкоди у побаченні з онуком та визначити побачення з онуком та дозволити спілкування по телефону.
Визначити їм побачення з онуком в суботу і неділю кожного другого і четвертого тижня місяця , дозволити проживання онука в АДРЕСА_1 два місяця влітку щороку , дозволити спілкування з ним по телефону один раз на тиждень в середу в 21 годину.
В судовому засіданні позивачі позов підтримали.
Відповідачка заперечувала проти позову, просила позбавити позивачів будь-якого права спілкування та побачення з дитиною, посилаючись на те, що позов вона знаходить безпідставним. У лютому 2002 році її колишній чоловік перевіз її з дітьми до його матері в Полтаву і мав намір виїхати до Естонії для постійного місця проживання.. Але відповідачка заперечувала проти виїзду за кордон. Тому в їхній сім'ї розпочалися сварки та скандали. Жити в таких умовах було неможливо і вона домовилася з чоловіком по телефону, бо він виїхав в Естонію, що вона переїде з дітьми до Києва. Але потім з'ясувалося що в неї зникли документи. Тому позивачка ОСОБА_1.
настояла щоб вона поїхала додому знайшла роботу і тільки тоді повернулася за ОСОБА_4. Лише після цього позивачі їй повернули документи, але не всі. Коли відповідачка виїжджала то ОСОБА_4 мав добру вагу, але завдяки піклуванню позивачів ОСОБА_4 має дуже слабке здоров'я та слабкий імунітет, постійно хворіє.
Позивачі постійно настроювали онука проти неї, оформили дитині громадянство Естонії.
Коли позивачі приїхали в Україну і просили дозволити приїжджати їм до ОСОБА_4, але ОСОБА_4 почав постійно плакати після їхнього приїзду, при ній позивачка почала залякувати дитину та погрожувати позивачці, що відбере в неї дитину.
Вважає, що наклепи позивачів їхні погрози та намагання відібрати в неї сина, негативно впливають на ОСОБА_4 і відповідачка вважає, що йому не потрібно бачитися з позивачами. Так як вони спричиняють емоційний вплив на її сина.
Тому просила в позові відмовити та позбавити позивачів будь-яких прав на побачення та участь у вихованні зі ОСОБА_4.
Суд вислухавши осіб, які приймали участь у справі, вивчивши матеріали справи, позов задовольняє частково з таких підстав:
Судом встановлено, що 28.09.2001 року народився онук позивачів ОСОБА_4. Його батьками є їхній син, ОСОБА_5 і відповідач ОСОБА_2, які перебували у зареєстрованому шлюбі з 4.02.2001 року, шлюб між ними офіційно розірваний 03.08.2006 р.
На час народження онука він проживав в АДРЕСА_1.у позивачів.
2.02.2002 р. онуку ОСОБА_4 було 4 місяці, відповідач ОСОБА_2 привезла його до них на виховання. З того часу онук ОСОБА_4 весь час проживав у них.
На даний час онук позивачів проживає в м. Вишневому, відвідує дитячий садок.
Позивачі неодноразово приїздили до онука, але відповідачка ОСОБА_2 не пускає їх до ОСОБА_4 і не дозволяє побачитися з ним. Рішенням координаційної ради служби у справах неповнолітніх та опікунської ради при виконкомі Вишневої міської ради від 26.10..06 року позивачам призначено побачення з онуком першої середи щомісяця з 9.00 до 17.00 на території дитячого навчального закладу "Орлятко" не покидаючи його території.
Але, як встановлено судом після цього вони ні разу не побачилися з онуком. Так як їхній онук був відсутній у дитячому садку.
За правилами ст. 257 СК України батьки чи інші особи , з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою , дідом, прабабою , прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків.
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 заперечували проти посилань позивачів на те, що відповідачка погана мати та настроює дитину проти дідуся та бабусі і не дає позивачам бачитися з онуком. А навпаки спростували твердження позивачів та підтвердили те, що позивачі приїжджали до онука влітку, відповідачка не заперечувала їм бачитися з онуком і не настроювала ОСОБА_4 проти них. Навпаки коли відповідачка забрала сина у позивачів, то він був зовсім не розвиненою дитиною не с ким не спілкувався, не вмів навіть самостійно їсти, ходити в туалет, був заляканий своєю бабусею, тобто позивачкою по справі. За той час коли дитина почала проживати з матір'ю все змінилося. ОСОБА_4, став зовсім іншою дитиною, став більш розвиненим, став спілкуватися з іншими дітьми, став більш веселою дитиною, енергійною яка нічого не боїться. Відповідачка навчила його читати, писати, самостійно їсти, вона є хорошою матір'ю і впливає позитивно на дитину.
Свідок ОСОБА_10 яка працює в методистом в дитячому садочку "Орлятко", який відвідує неповнолітній ОСОБА_4, підтвердила що позивачі приїздили до онука, відвідували його , при цьому ніякого скандалу не було з боку позивачів, що у дитини був нормальний настрій після його відвідування позивачами. Також свідок вважає, що побачення з дитиною повинно бути за межами дитячого садка, оскільки порушується режим дитини та учбовий план.
Враховуючи вищевикладене, а також характеристики на позивачів, суд вважає що позивачі мають право на спілкування з онуком , та задовольняючи частково позовні вимоги призначає їм побачення з онуком в першу суботу кожного місяця в квартирі АДРЕСА_2 з 9.00 до 17.00 год. та дозволити спілкування з ОСОБА_4 по телефону в кожну першу п'ятницю кожного місяця з 20 години до 21 години.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 18, 257., 258 СК України, ст.ст.10, 11,209,212,214-215 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Визначити ОСОБА_1 та ОСОБА_3 побачення з онуком ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження першу суботу кожного місяця в квартирі АДРЕСА_2 з 9.00 до 17.00 год. та дозволити спілкування з ОСОБА_4 по телефону в кожну першу п'ятницю кожного місяця з 20 години до 21 години.
Зобов'язати ОСОБА_2 не чинити перешкоди в побаченні та в спілкуванні ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з онуком по телефону з ОСОБА_4.
В решті позову відмовити.
На рішення суду може бути подано заяву про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення .
Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження..