2-358/07 РІШЕННЯ
13 березня 2007 року Києво-Святошинський районний суд
Київської області в складі головуючої - судді Медвідь Н.О.
при секретарі Кулієвій Ю.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: Відділ громадянства, імміграції та реєстрації при Києво-Святошинському ГУ МВС України в Київській області про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням шляхом виселення та зняття з реєстраційного обліку,
Позивачі ОСОБА_1 ОСОБА_2 звернулися в суд з позовом до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням шляхом виселення та зняття з реєстраційного обліку, посилаючись на те, що позивачі є законними власниками квартири АДРЕСА_1, яка була набута на підставі договору купівлі-продажу квартири від 01 грудня 2000 року, посвідченого нотаріально.
Позивач ОСОБА_1 у спірній квартирі проживає з 26 грудня 2006 року. У 2002 році між ним та відповідачкою було зареєстровано шлюб і 27.12.2002 року позивач надав згоду на реєстрацію на спірній житловій площі відповідача та неповнолітнього сина, ОСОБА_4.
10 грудня 2004 року шлюб між позивачем ОСОБА_1 та відповідачкою було розірвано і шлюбно-сімейні стосунки між сторонами припинилися з цього моменту.
Відповідачка до цього часу проживає в спірній квартирі.
В добровільному порядку виселитися та знятися з реєстраційного обліку у житловому приміщенні по АДРЕСА_1 відповідачка не бажає.
Неповнолітній син відповідачки в спірній квартирі не мешкає.
Тому просили усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 квартирою АДРЕСА_1 шляхом виселення
ОСОБА_3, та зняття її та сина ОСОБА_4 з реєстраційного обліку в спірній квартирі.
В судовому засіданні позивачі, представник позивача позов підтримали.
Відповідачка проти позову заперечувала, оскільки вона проживала на протязі семи років в даній квартирі, несла довгий час витрати по квартирі, вкладала в неї свої кошти, спірна квартира є єдиним місцем проживання для неї та її дитини. У її колишнього чоловіка ОСОБА_1 є окрема квартира, де він в даний час проживає. Тому просила в позові відмовити.
Суд, вислухавши осіб, які приймають участь у розгляді справи, вивчивши матеріали справи позов задовольняє з таких підстав.
Судом встановлено, що позивачі є законними власниками квартири АДРЕСА_1, яка була набута ними на підставі договору купівлі-продажу квартири від 01 грудня 2000 року, посвідченого нотаріально.
Належність позивачам вказаної квартири в рівних долях підтверджується посвідченням, виданим Києво-Святошинським БТІ № 95/67 від 15.12.2000 року.
Позивач ОСОБА_1 у спірній квартирі зареєстрований та проживає з 26 грудня 2006 року. У 2002 році між ним та відповідачкою було зареєстровано шлюб і 27.12.2002 року позивач надав згоду на реєстрацію на спірній житловій площі відповідача та неповнолітнього сина, ОСОБА_4.
10 грудня 2004 року шлюб між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем було розірвано і шлюбно-сімейні стосунки між сторонами припинилися з цього моменту.
Відповідачка до цього часу проживає в спірній квартирі, чим порушує право позивачів, як власників .
Як встановлено судом , неповнолітній син відповідачки в спірній квартирі не мешкає, що підтверджується заявами відповідача від 29.06.2005 р., 10.01.2006 р. та довідками Клавдієво-Тарасівської селищної ради.
За вказаною адресою відповідачка досі залишається зареєстрованою, хоч ніякого права на квартиру не має.
Відповідачка створює своєю поведінкою чинить перешкоди в користуванні житловим приміщенням, яка належить позивачам на праві приватної власності, позивач ОСОБА_2 не може розпорядитися своєю власністю на свій розсуд, оскільки відповідачка зайняла його кімнату.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_5 стверджував що не згоден приписати доньку у себе, тобто відповідачку по справі. А також підтвердив той факт, що син відповідачки, а його онук проживає на протязі довгого часу з ним, він виховує онука, доглядає за ним. Він ходить в школу в Клавдієво, за місцем його проживання.
Згідно ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно, яке вона здійснює відповідно до закону волею незалежно від волі інших осіб.
Згідно ч.І ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права або обмежений у його здійсненні.
За правилами ст. 48 Закону України "Про власність" власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння, і відшкодування завданих цим збитків.
За правилами ст. 319 ЦК України власник володіє, користується , розпоряджається своїм майном на власний розсуд .
Але, як встановлено судом відповідачка, як колишній член сім'ї позивача ОСОБА_1 проживає в окремій кімнаті, тим самим перешкоджає позивачеві ОСОБА_2 здійснити його право власності на частину спірної квартири.
За таких обставин суд, знаходить вимоги позивачів обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.
Враховуючи вищевикладене та керуючись Законом "Про власність", ст.ст. 15,16,316, 321, 325 ЦК України, ст.ст.10,11,209, 212, 214-215 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 квартирою АДРЕСА_1 шляхом виселення ОСОБА_3.
Зобов'язати відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Києво-Святопшнського РУ ГУ МВС України у Київській області ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зняти з реєстраційного обліку у квартирі АДРЕСА_1.
На рішення суду може бути подано заяву про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення .
Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження..