36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
20.02.2007р. Справа №16/335
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПКП Легмаш", вул. Полтавський шлях, 23/25, м. Харків, 61052
до Державної виконавчої служби Полтавської області, вул. Сапіго, 6, м. Полтава, 36000
про стягнення 2 138,99 грн.
Суддя О.М. Тимощенко
Представники сторін:
від позивача: не прибули
від відповідача: Сластьоненко П.В., дор. б/н від 07.07.2006р.
СУТЬ СПРАВИ: Розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ПКП Легмаш" до Державної виконавчої служби Полтавської області про стягнення з Відповідача 2 138,99 грн., у т.ч. 2000 грн. основного боргу, 113,99 грн. - інфляційних збитків, 25 грн. - 3% річних.
Позивач підтримує позовні вимоги з мотивів, викладених у позовній заяві та письмових поясненнях (вих. б/н від 16.02.2007р.). Так, Позивач в обґрунтування позову посилається на те, що на підставі ст. 85 Закону України "Про виконавче провадження" Відповідач зобов'язаний сплатити на користь Позивача: 1) суму основної заборгованості у розмірі 2000,00 грн., які становлять заборгованість ВАТ "Рижівський гранітний кар'єр"; 2) інфляційних збитків в сумі 113,99 грн. та 3) 3% річних на підставі ст. 625 ЦК України, що становить - 25,00 грн.
Позивач прибуття представника в судові засідання 06.02.2007р. та 20.02.2007р. не забезпечив. В письмових поясненнях від 16.02.2007р. Позивач просить суд, зокрема, здійснювати розгляд спору по суті за відсутності його представника.
Відповідач позов не визнає з мотивів, що викладені у відзиві на позовну заяву та усних поясненнях, що були надані представником Відповідача в ході судового розгляду. Відповідач наполягає на те, що орган виконавчої служби діяв в межах та у спосіб, передбачених чинним законодавством, по виконанню наказу господарського суду № 35/54-16/41-06 від 30.05.2006р. та на відсутність порушення строків проведення виконавчих дій, встановлених Законом України "Про виконавче провадження".
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника Відповідача, дослідивши всі обставини у справі, суд встановив :
18.05.2006р. рішенням господарського суду Полтавської області стягнуто з ВАТ "Рижівський гранітний кар'єр" на користь ТОВ "ПКП Легмаш" 9 637,33 грн. боргу, 102 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. На виконання рішення господарського суду 30.05.2006р. господарським судом Полтавської області був виданий наказ 35/54-16/41-06, яким присуджено до стягнення з ВАТ "Рижівський гранітний кар'єр" на користь Позивача усього 9 857,33 грн.
Позивач посилається на те, що боржником на користь Позивача було перераховано заборгованість в сумі 7 857,33 грн., проте сума в розмірі 2000 грн. не була сплачена. При цьому, Позивач посилається на те, що Відповідачем не були застосовані заходи щодо виконання рішення суд, були порушені ст.ст. 24,25 30 Закону України "Про виконавче провадження".
Суд вважає позовні вимоги необґрунтованими, безпідставними з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 86 Закону України "Про виконавче провадження", на яку посилається Позивач в якості підстави позову, стягувач має право звернутися з позовом до юридичної особи, яка зобов'язана провадити стягнення коштів з боржника, у разі невиконання рішення з вини цієї юридичної особи. При цьому стягувач звільняється від сплати державного мита. Збитки, заподіяні державним виконавцем громадянам чи юридичним особам при здійсненні виконавчого провадження, підлягають відшкодуванню в порядку, передбаченому законом.
11.07.2006р. Постановою ДВС у м. Комсомольську про відкриття виконавчого провадження було відкрито виконавче провадження з виконання Наказу господарського суду Полтавської області № 35/54 від 30.05.2006р. про стягнення з ЗАТ "Рижівського гранітного кар'єру".
15.08.2006р. постановою в.о. начальника ДВС Полтавської області виконавче провадження № 368/4 з виконання зазначеного вище наказу суду було передано з державної виконавчої служби у м. Комсомольську до відділу примусового виконання рішень ДВС Полтавської області. Відповідно до акту приймання - передавання виконавчих проваджень з одного органу ДВС до іншого від 15.08.2006р. виконавче провадження № 368/5 було прийнято заступником начальника відділу примусового виконання рішень ДВС Полтавської області. Крім цього, 15.08.2006р. було винесено постанову про прийняття до виконання виконавчого провадження щодо стягнення з ВАТ "Рижівський гранкарєр" на користь ТОВ "ПКП Легмаш" 9857,33 грн.
21.08.2006р. заступником начальника відділу примусового виконання рішень на підставі ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" було винесено постанову про приєднання виконавчого провадження № 80/в-2 по виконанню наказу господарського суду Полтавської області № 35/54-16/41-06 про стягнення з ВАТ "Рижівський гранкарєр" на користь ТОВ ПКМЛ Легмаш 9 857,33 грн. до зведеного виконавчого провадження № 64/4, оскільки зведене виконавче провадження щодо стягнення коштів з ВАТ "Рижівський гранкарєр" знаходиться у відділі примусового виконання рішень ДВС Полтавської області.
Відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії по виконанню рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. При цьому, згідно п. 4.19.4 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої Наказом Мін'юсту України від 15.12.1999р. № 74/5 строк проведення виконавчих дій щодо зведеного виконавчого провадження відраховується з моменту приєднання до зведеного виконавчого провадження останнього виконавчого документа.
Постанова про приєднання виконавчого провадження № 42в-2 про стягнення з ВАТ "Рижівський гранкарєр" на користь Позивача до зведеного виконавчого провадження № 64/4 винесена 06.02.2007р., таким чином, посилання Позивача на те, що Відповідачем пропущено, встановлений ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" 6-місячний строк, є необґрунтованим у зв'язку із викладених вище обставин.
Приписи статті 1166 ЦК України передбачають загальні підстави деліктної відповідальності за завдану майнову шкоду, наявність яких необхідна для всіх випадків відшкодування шкоди. Такими підставами є: протиправність дій особи, збитки (майнова шкода, якої зазнала потерпіла сторона), причинно-наслідковий зв"язок між діями та наслідками ( а саме збитками), вина особи, яка вчинала правопорушення.
Предметом доказування в данній справі є факти пред"явлення стягувачем виконавчого документа до виконання невжиття державним виконавцем заходів,передбачених у виконавчому документі у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", а також факти виникнення шкоди, причинного зв"язку між неправомірними діями (бездіяльністю) державного виконавця та виникненням шкоди.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивач посилається на бездіяльність органу виконавчої служби. При цьому, оскарження дій чи бездіяльності органів Державної виконавчої служби здійснюється у порядку, передбаченому ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України шляхом подання скарги до господарського суду. Позивачем не було використано процедуру оскарження дій чи бездіяльності органу ДВС, що передбачено ст. 121-2 ГПК України.
Отже, Позивачем не було виконано вимог ст. 33 ГПК України в частині доведення обставин, на які посилається Позивач як на підставу свої вимог. Обовязок доведення бездіяльності державного виконавця, виникнення шкоди та причинного звязку між ними Позивачем виконаний не був.
Усе вищевикладене свідчить про відсутність вини у Відповідача стосовно невиконання рішення суду у повному обсязі. Факт нанесення збитків, що були нанесені Позивачу в результаті бездіяльності Відповідача, судом в ході судового розгляду також встановлений не був.
Також, суд виходить із того, що позовні вимоги Позивача полягають у стягненні 2 138,99 грн., в т.ч. 2000 грн., що становить заборгованість ВАТ "Рижівський гранітний кар'єр". При цьому, зазначена сума заборгованості була предметом судового розгляду у справі № 35/54. Відповідно до ст. 67 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Заборгованість ВАТ "Рижівський гранітний карєр" в сумі 2000 грн. виникла в результаті неналежного виконання зобов'язань перед Позивачем. Рішенням суду у справі № 35/54 було присуджено до стягнення суму заборгованості, включаючи й зазначену суму заборгованості, що фактично є різновидом юридичної відповідальності, а тому застосування юридичної відповідальності в частині стягнення з Відповідача заборгованості в сумі 2000 грн. є неправомірним та суперечить ст. 61 Конституції України.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, недоведені, Відповідачем були надані обґрунтовані заперечення, якими були спростовані твердження Позивача, а тому позов є безпідставний та підлягає відмові у задоволенні.
На підставі матеріалів справи та керуючись ст. ст.43,49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
У задоволенні позову відмовити.
СУДДЯ О.М. ТИМОЩЕНКО
Згідно з оригіналом
помічник судді Нечипоренко А.П.