Справа № 372/4900/21
Провадження 1-кс-980/22
ухвала
Іменем України
20 грудня 2022 року Слідчий суддя Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
представника власника майна ОСОБА_5 ,
розглянувши у залі судових засідань Обухівського районного суду Київської області клопотання прокурора Обухівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про арешт майна,
ВСТАНОВИВ:
Прокурор звернувся до суду із клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні № 12021111230001203 від 06.10.2021, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190.
На обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що восени 2020 року, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_4 , маючи на меті подальше вчинення шахрайських дій відносно ОСОБА_6 , за допомогою усних рекомендацій ОСОБА_7 , познайомився з ОСОБА_6 , якому відрекомендувався як успішний підприємець та почав підтримувати ділові, а згодом і товариські відносини.
Так, 28 березня 2021 року, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_4 , маючи умисел, направлений на заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах, діючи умисно, з метою власного збагачення за рахунок інших осіб, керуючись корисливим мотивом, шляхом обману потерпілого ОСОБА_6 , що виразилось у повідомленні про себе неправдивих відомостей щодо соціального статусу, місця роботи та ділових зв'язків, а також зловживаючи довірою останнього, що виразилось у рекомендаціях сторонніх осіб щодо висловлення довіри ОСОБА_4 , не маючи умислу в подальшому на повернення грошових коштів, попросив ОСОБА_6 передати в борг грошові кошти в сумі 50 000 доларів США, переконавши останнього про їх повернення в найближчий час.
У подальшому, ОСОБА_6 , на підставі попередньо складеного враження про особу ОСОБА_4 як про серйозну, чесну та ділову людину, будучи впевненим у порядності та обов'язковості останнього, не підозрюючи про його злочинні наміри, погодився на прохання ОСОБА_4 та передав йому грошові кошти в борг за наступних обставин.
Так, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, прибув до офісного приміщення, що знаходиться в користуванні ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_1 , де перебуваючи в офісному приміщенні № 239, від секретаря ТОВ «Юридична фірма «Горецький і партнери» ОСОБА_8 , отримав добровільно надані ОСОБА_6 в борг грошові кошти в сумі 50 000 доларів США, що станом на 29 березня 2021 року, відповідно до офіційного курсу гривні щодо іноземних валют, встановленого Національним банком України, становило 1 398 395 грн.
З метою введення ОСОБА_6 в оману щодо дійсних намірів ОСОБА_4 , надання видимості законності своїх дій та уникнення передчасного викриття злочинного умислу, ОСОБА_4 власноручно склав 29 березня 2021 року розписку про отримання в борг вказаних грошових коштів.
Таким чином, ОСОБА_4 заволодів коштами ОСОБА_6 шляхом обману та зловживання довірою у сумі 50 000 доларів США, що станом на 29 березня 2021 року, відповідно до офіційного курсу гривні щодо іноземних валют, встановленого Національним банком України становило 1 398 395 грн., використав їх на власний розсуд, завдавши ОСОБА_6 майнову шкоду в особливо великому розмірі на вказану суму.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у заволодінні чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), вчиненому в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Крім цього, встановлено, що у квітні-травні 2021 року, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, у ОСОБА_4 , повторно виник умисел, направлений на заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах. Для цього ОСОБА_4 , діючи умисно, з метою власного збагачення за рахунок інших осіб, керуючись корисливим мотивом, повторно звернувся до ОСОБА_6 та шляхом обману потерпілого, що виразилось у повідомленні про себе неправдивих відомостей щодо майнового стану та ділових зв'язків, зловживаючи довірою потерпілого, не маючи умислу на повернення грошових коштів, повторно попросив передати йому грошові кошти в борг для вирішення питань з бізнесом, які обіцяв повернути протягом декількох місяців, на що ОСОБА_6 , на підставі складеного попередньо власного переконання про порядність ОСОБА_4 , не підозрюючи про злочинні наміри останнього, погодився.
Надалі, ОСОБА_4 в різні дні протягом квітня-травня 2021 року, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи на набережній в смт. Козин Обухівського району Київської області, точного місця досудовим розслідуванням не встановлено, отримав добровільно передані ОСОБА_6 в борг грошові кошти на загальну суму 210 000 доларів США, що станом на 22 травня 2021 року, відповідно до офіційного курсу гривні щодо іноземних валют, встановленого Національним банком України становило 5 767 965 грн., різними частинами в розмірах: 30 000 доларів США, що станом на 22 травня 2021 року, відповідно до офіційного курсу гривні щодо іноземних валют, встановленого Національним банком України становило 823 995 грн., 70 000 доларів США, що станом на 22 травня 2021 року, відповідно до офіційного курсу гривні щодо іноземних валют, встановленого Національним банком України становило 1 922 655 грн., 35 000 доларів США, що станом на 22 травня 2021 року, відповідно до офіційного курсу гривні щодо іноземних валют, встановленого Національним банком України становило 961 327,5 грн., 40 000 доларів США, що станом на 22 травня 2021 року, відповідно до офіційного курсу гривні щодо іноземних валют, встановленого Національним банком України становило 1 098 400 грн., та 35 000 доларів США, що станом на 22 травня 2021 року, відповідно до офіційного курсу гривні щодо іноземних валют, встановленого Національним банком України становило 961 327,5 грн.
З метою введення ОСОБА_6 в оману щодо дійсних намірів ОСОБА_4 , надання видимості законності своїх дій та уникнення передчасного викриття злочинного умислу, ОСОБА_4 власноручно 22 травня 2021 року склав розписку про отримання в борг вказаних грошових коштів.
Таким чином, ОСОБА_4 , заволодів коштами ОСОБА_6 шляхом обману та зловживання довірою у сумі 210 000 доларів США, що станом на 22 травня 2021 року, відповідно до офіційного курсу гривні щодо іноземних валют, встановленого Національним банком України становило 5 767 965 грн., використав їх на власний розсуд, завдавши ОСОБА_6 майнову шкоду в особливо великому розмірі на вказану суму.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у заволодінні чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно, в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що у 2015 році, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_4 , маючи на меті подальше вчинення шахрайських дій відносно ОСОБА_9 , познайомився з останнім, якому відрекомендувався як успішний підприємець, з яким почав підтримувати ділові, а згодом і товариські відносини.
Протягом березня 2021 року, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_4 , маючи умисел, направлений на повторне заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах, діючи умисно, з метою власного збагачення за рахунок інших осіб, керуючись корисливим мотивом, шляхом обману потерпілого ОСОБА_9 , що виразилось у повідомленні про себе неправдивих відомостей щодо соціального статусу, місця роботи та ділових зв'язків, а також зловживаючи довірою останнього, що виразилось у рекомендаціях сторонніх осіб щодо висловлення довіри ОСОБА_4 , не маючи умислу на повернення грошових коштів, попросив у борг у ОСОБА_9 грошові кошти в сумі 295 000 доларів США, переконавши останнього про їх повернення в найближчий час.
Після цього, ОСОБА_9 , на підставі попередньо складеного враження про особу ОСОБА_4 як про серйозну, чесну та ділову людину, будучи впевненим у порядності останнього та обов'язковості, не підозрюючи про злочинні наміри останнього, погодився на прохання ОСОБА_4 та передав йому в борг грошові кошти за наступних обставин.
Так, ОСОБА_4 , 02 квітня 2021 року, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, прибув до ресторану «Джардіно», за адресою: АДРЕСА_2 , де отримав добровільно передані ОСОБА_9 в борг грошові кошти в сумі 295 000 доларів США, що станом на 02 квітня 2021 року, відповідно до офіційного курсу гривні щодо іноземних валют, встановленого Національним банком України, становило 8 209 850 грн.
З метою введення ОСОБА_9 в оману щодо дійсних намірів ОСОБА_4 , надання видимості законності своїх дій та уникнення передчасного викриття злочинного умислу, ОСОБА_4 власноручно 02 квітня 2021 року склав розписку про отримання в борг вказаних грошових коштів.
Таким чином, ОСОБА_4 , заволодів коштами ОСОБА_9 шляхом обману та зловживання довірою у сумі 295 000 доларів США, що станом на 02 квітня 2021 року, відповідно до офіційного курсу гривні щодо іноземних валют, встановленого Національним банком України, становило 8 209 850 грн., використав їх на власний розсуд, завдавши ОСОБА_9 майнову шкоду в особливо великому розмірі в особливо великому розмірі на вказану суму.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у заволодінні чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), вчиненому повторно, в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Окрім цього, установлено, що в травні 2021 року, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, у ОСОБА_4 , повторно виник умисел, направлений на заволодіння чужим майном у особливо великих розмірах. Для цього ОСОБА_4 , діючи умисно, з метою власного збагачення за рахунок інших осіб, керуючись корисливим мотивом, повторно звернувся до ОСОБА_9 та шляхом обману потерпілого, що виразилось у повідомленні про себе неправдивих відомостей щодо майнового стану та ділових зв'язків, зловживаючи довірою потерпілого, не маючи умислу на повернення грошових коштів, повторно попросив надати йому грошові кошти в борг для вирішення питань з бізнесом, які обіцяв повернути протягом декількох місяців, на що ОСОБА_9 , на підставі складеного попередньо власного переконання про порядність ОСОБА_4 , не підозрюючи про його злочинні наміри, погодився.
В подальшому, ОСОБА_4 в різні дні травня 2021 року, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, у невстановленому досудовим розслідуванням місці, отримав добровільно надані ОСОБА_9 в борг грошові кошти в загальній сумі 295 000 доларів США в різних частинах, що станом на 01 червня 2021 року, відповідно до офіційного курсу гривні щодо іноземних валют, встановленого Національним банком України становило 8 100 700 грн.
З метою введення ОСОБА_9 в оману щодо дійсних намірів ОСОБА_4 , надання видимості законності своїх дій та уникнення передчасного викриття злочинного умислу, ОСОБА_4 власноручно 01 червня 2021 року підписав договір позики та розписку про отримання в борг вказаних грошових коштів.
Таким чином, ОСОБА_4 , заволодів коштами ОСОБА_9 шляхом обману та зловживання довірою у сумі 295 000 доларів США, що станом на 01 червня 2021 року, відповідно до офіційного курсу гривні щодо іноземних валют, встановленого Національним банком України становило 8 100 700 грн. , використав їх на власний розсуд, завдавши ОСОБА_9 майнову шкоду в особливо великому розмірі на вказану суму.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у заволодінні чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), вчиненому повторно, в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Допитаний потерпілий ОСОБА_6 показав, що 28 березня 2021 року ОСОБА_10 вийшов з ним на зв'язок, а саме зателефонував із проханням отримання в борг значної суми грошових коштів. В свою чергу, потерпілий зателефонував ОСОБА_11 , який є його товаришем, та поцікавився, чи можна довіряти ОСОБА_12 у фінансових питаннях, на що ОСОБА_13 ствердно відповів так як попередньо спілкувався з ОСОБА_12 та міг довіряти йому і потерпілий підготував для передачі 50 тис. доларів США. Оскільки в той період часу потерпілий перебував за кордоном, то дав вказівку своєму секретарю ОСОБА_14 передати зазначені кошти в розмірі 50 тисяч доларів США Олексію, та відповідно ОСОБА_12 написав адресу офісу (м. Київ, вул. Полтавська, 10, офіс 239), куди йому необхідно було заїхати за грошима, та надав контактний телефон секретаря. Згодом секретар повідомила, що гроші вона передала, а взамін отримала розписку від ОСОБА_4 про отримання грошових коштів у сумі 50 тис. доларів США. Грошові кошти ОСОБА_15 передала ОСОБА_12 29 березня 2021 року в приміщенні офісу. У подальшому, точну дату не пам'ятає, ОСОБА_4 знову звернувся до потерпілого та попросив надати йому в борг ще 210 тис. доларів США, які він отримував особисто від потерпілого різними частинами. Так, в квітні-травні 2021 року, точної дати вказати не може, потерпілий надавав ОСОБА_4 грошові кошти в наступних розмірах: 30 тисяч доларів США, 70 тисяч доларів США, 35 тисяч доларів США, 35 тисяч доларів США. Кожен раз ОСОБА_10 просив грошові кошти та говорив, що в нього проблеми та йому треба закрити борги, та всі гроші, які він позичав у борг він обіцяв повернути протягом місяця-двох. Коли потерпілий передавав ОСОБА_12 грошові кошти, то всі чотири рази вони знаходились на набережній в смт. Козин Обухівського району Київської області, недалеко від місця його проживання. Потерпілий почав ОСОБА_12 говорити, аби він повернув йому грошові кошти, він постійно обіцяв повернути та 27.05.2021 передав водієм, якого звати ОСОБА_16 40 тисяч доларів США. В подальшому потерпілий знову почав постійно телефонувати ОСОБА_17 та говорив, що він обіцяв повернути всю суму грошових коштів, на що 03.06.2021 ОСОБА_4 повернув ще 5 тис. доларів США, а іншу частину коштів пообіцяв передати найближчим часом. Таким чином, ОСОБА_12 має повернути потерпілому ще 215 тисяч доларів США. Потерпілий говорив з ОСОБА_4 про те, що суми коштів є значними та попросив написати розписку про їх отримання, ОСОБА_4 зрештою згодився та 22 травня 2021 року вже після передачі всієї суми власноручно написав розписку на 210 тис. доларів США.
Разом з тим, згодом, після того як ОСОБА_4 отримав грошові кошти на загальну суму 260 тис. доларів США, потерпілому стало відомо, що він відбував покарання в Російській Федерації за шахрайство, а наразі перебуває там у розшуку.
15 червня 2021 року потерпілим було складено вимогу про повернення грошових коштів в сумі 5 805 000, 00 грн., в якій зазначено про 7-денний строк повернення коштів з дати отримання вимоги. 30 червня 2021 року ОСОБА_4 дану вимогу отримав особисто та, відповідно, повинен був повернути борг до 07.07.2021 року, однак, грошові кошти повернуто не було. Крім того, в подальшому стало відомо, що на території України є ряд кредиторів, яким ОСОБА_4 заборгував гроші.
Зі слів потерпілого, у ОСОБА_4 взагалі не було мети повернути отримані від нього кошти, адже, як в подальшому стало відомо, він отриманими грошовими коштами погашав попередню заборгованість. Від спільних знайомих ОСОБА_6 стало відомо, що ОСОБА_4 взагалі не збирався повертати грошові кошти, оскільки можливо отримані від нього грошові кошти він частково повертає кредиторам, у яких брав грошові кошти попередньо, крім цього він орендує вартісний будинок, витрачає гроші на себе та родину, при цьому ніде офіційно не працює та не має постійного джерела доходів. Відомості про фінансовий стан ОСОБА_4 потерпілому стали відомі вже після надання йому в борг грошових коштів. При спілкуванні з потерпілим ОСОБА_4 виставляв себе успішним бізнесменом, та той йому надав в борг грошові кошти виключно з рекомендацій ОСОБА_7 , з яким має ділові відносини. Також ОСОБА_4 зазначав, що в подальшому хотів би укласти договір з юридичною фірмою, в якій ОСОБА_6 є директором та тісно співпрацювати. Як вже виявилось потім, ОСОБА_4 ніякою професійною діяльністю не займається, та станом на даний момент за юридичною допомогою не звертався. Спочатку, після надання потерпілим коштів ОСОБА_4 їх спілкування було постійне, потім ОСОБА_4 почав пропадати на деякий час та не завжди відповідав на дзвінки та повідомлення.
Факт передачі грошових коштів ОСОБА_4 та його перебування у офісі ТОВ «Юридична фірма «Горецький і партнери», що в м. Києві по вул. Полтавській, 10, офіс 239, підтверджують ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , які допитані як свідки у кримінальному провадженні.
Крім цього, 24.06.2022 від ОСОБА_9 надійшла заява про вчинення відносно нього шахрайських дій з боку ОСОБА_4 за наступних обставин.
Допитаний як потерпілий ОСОБА_9 показав, у 2015 році він познайомився з ОСОБА_4 , в подальшому з ОСОБА_4 вони почали перебували в дружніх відносинах та дружили сім'ями. Протягом років знайомства ОСОБА_4 неодноразово позичав у ОСОБА_9 грошові кошти, а саме 10-20 тисяч доларів, але віддавав їх. Наскільки потерпілому потім стало відомо, ОСОБА_12 грав у азартні ігри (казино). Крім того, ОСОБА_9 , будучи народним депутатом України восьмого скликання, познайомив ОСОБА_4 з багатьма своїми знайомими, оскільки він увійшов до нього в довіру. Пізніше потерпілому стало відомо, що ОСОБА_4 мав зовсім інше прізвище, а саме - ОСОБА_20 та знаходиться в розшуку в Російській Федерації.
В 2019 році до ОСОБА_9 звернувся ОСОБА_4 та попросив у нього в борг грошові кошти, точну мету використання коштів не пам'ятає, оскільки кожного разу він казав іншу ціль, на що йому потрібні грошові кошти. Він говорив, що в нього є гроші, однак він на той момент не міг їх отримати, та він обіцяв, що поверне їх. Частинами ОСОБА_4 позичив у ОСОБА_9 грошові кошти в загальній сумі 590 тисяч доларів США. Розписки про отримання грошових коштів він написав лише 02.04.2021 та 01.06.2021, кожна з яких на суму 295 тисяч доларів США.
02 квітня 2021 року ОСОБА_4 (паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 ) шляхом зловживання довірою заволодів грошовими коштами ОСОБА_9 у сумі 295 000 (двісті дев'яносто п'ять тисяч) доларів США, що еквівалентно 8 210 646 грн. (вісім мільйонів двісті десять тисяч шістсот сорок шість). Вказану суму грошових коштів потерпілий передавав ОСОБА_4 у приміщенні ресторану Джардіно, що знаходиться в смт. Козин Обухівського району. Факт заволодіння внаслідок обману шляхом зловживання довірою грошовими коштами підтверджується розпискою від 02 квітня 2021 року. Відповідно до вказаної розписки ОСОБА_4 зобов'язувався повернути і грошові кошти до 31.12.2021, однак до даного часу їх не повернув.
Крім того, в подальшому ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 ) шляхом зловживання довірою повторно заволодів грошовими коштами ОСОБА_9 у сумі 295 000 (двісті дев'яносто п'ять тисяч) доларів США. Так, 01 червня 2021 року між ОСОБА_9 та ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт серії НОМЕР_1 ) було укладено договір позики. Відповідно до п.1 договору позикодавець ( ОСОБА_9 ) передає у власність грошові кошти, а позичальник ( ОСОБА_4 ) зобов'язується повернути таку ж суму грошових коштів, яка складає в національній валюті України суму 8 102 883 (вісім мільйонів сто дві тисячі вісімсот вісімдесят три) гривень, що на день передачі вказаних грошей складає еквівалент суми 295 000 доларів США за офіційним курсом НБУ. Отримані на умовах цього договору кошти позичальник зобов'язувався повернути позикодавцю також в національній валюті відповідно еквіваленту суми 295 000 (двісті дев'яносто п'ять тисяч) доларів США, за офіційним курсом НБУ на дату вказану у п.4 цього договору або на дату їх фактичного повернення. Згідно із п.4 договору за домовленістю сторін повернення позики здійснюється до 31 грудня 2021 року, однак до цього часу їх не повернув.
Окремо ОСОБА_9 зазначає, що вищевказані грошові кошти ОСОБА_4 отримував від нього частинами.
ОСОБА_4 кожного разу обіцяв повернути всі грошові кошти, однак постійно вигадував різні історії щодо неможливості повернення, у тому числі, проблеми з банком, чи що в Італії в нього викрали з квартири грошові кошти. ОСОБА_4 при спілкуванні складав про себе гарне враження, він їздив на дорогому автомобілі, одягався в дорогий одяг. В подальшому потерпілому стало відомо, що ОСОБА_4 бере в борг та не повертає значні суми коштів у багатьох людей, в тому числі у своїх близьких друзів. ОСОБА_4 на телефонні дзвінки ОСОБА_9 не відповідав, зворотньо не передзвонював.
Свідками передачі грошових коштів ОСОБА_9 ОСОБА_4 стали ОСОБА_21 та ОСОБА_22 .
Санкція ч. 4 ст. 190 КК України передбачає додаткове покарання у вигляді конфіскації майна, а також у кримінальному провадженні не відшкодована шкода, завдана внаслідок кримінального правопорушення, а тому виникла необхідність у розшуку та накладенні арешту на майно підозрюваного ОСОБА_4 .
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
З огляду на викладене, відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України чинним КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.
Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передача майна.
Отже, арешт майна є важливим елементом здійснення завдань кримінального провадження, своєчасне застосування якого може запобігти непоправним негативним наслідкам при розслідуванні кримінального правопорушення.
У кримінальному провадженні потерпілими ОСОБА_6 та ОСОБА_9 заявлено цивільні позови до ОСОБА_4 про стягнення матеріальної шкоди від кримінального правопорушення, сума яких складає більше 20 млн. грн.
Відповідно до ст. 49 КВК України конфіскації підлягає майно, що є власністю засудженого, в тому числі його частка у спільній власності, статутному фонді суб'єктів господарської діяльності, гроші, цінні папери та інші цінності, включаючи ті, що знаходяться на рахунках і на вкладах чи на зберіганні у фінансових установах, а також майно, передане засудженим у довірче управління.
В ході досудового розслідування встановлено, що відповідно до актових записів про шлюб між ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 ( ОСОБА_24 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 , шлюб укладено 12.08.2014, розірвано шлюб 18.02.2015, укладено шлюб знову - 05.11.2015.
Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань дружина підозрюваного ОСОБА_4 - ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , за період шлюбу з підозрюваним стала засновником/учасником/бенефіціаром низки суб'єктів господарювання, та володіє корпоративними правами, зокрема, має:
- частку у статутному капіталі ТОВ «Енергія Плюс» (код 32944752) (частка 50%, розмір внеску до статутного фонду: 439 100,00 грн.) - засновник, учасник, кінцевий бенефіціарний власник;
- частку у статутному капіталі ТОВ «БІ ДЖІ ЕС ПОРТ ОЙЛ» (код 41246470) (доля 50%, розмір внеску до статутного фонду: 500 000 грн.) - засновник, учасник;
- частку у статутному капіталі ТОВ «Граніт Інвестмент» (код 40805428) (доля 33, 330%, розмір внеску до статутного фонду: 2 999, 70 грн.) -засновник, учасник, кінцевий бенефіціарний власник;
- частку у статутному капіталі ТОВ «Солар Інвестмент» (код 41735231) (доля 40%, розмір внеску до статутного фонду: 4 000 000 грн.) - засновник;
- частку у статутному капіталі ТОВ «МПІ» (код 41322933) (доля 50%, розмір внеску до статутного фонду: 1 457 500,00 грн.) - засновник, кінцевий бенефіціарний власник;
- частку у статутному капіталі ТОВ «ТК «Унік» (код 42546764) (доля 25%, розмір внеску до статутного фонду: 250 000, 00 грн.) - засновник кінцевий бенефіціарний власник;
- частку у статутному капіталі ТОВ «Ангар-33» (код 42629934) (доля 50%, розмір внеску до статутного фонду: 1 000 грн.) - засновник, кінцевий бенефіціарний власник;
- частку у статутному капіталі ТОВ «Інвест Актівіті» (код 43064366) (доля 50%, розмір внеску до статутного фонду: 5 000 грн.) - засновник, кінцевий бенефіціарний власник.
Відповідно до ст. ст. 60, 61 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Об'єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя. Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Відповідно до ст. 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Частка в статутному капіталі та майно приватного підприємства є об'єктами права спільної сумісної власності подружжя. Це підтверджується рішенням Конституційного Суду України від 19 вересня 2012 року у справі № 1-8/2012 . Спільна сумісна власність, на відміну від спільної часткової власності, свідчить про те, що особи володіють спільним майном без заздалегідь визначеного розміру часток, тобто права подружжя рівною мірою поширюються на все спільне майно.
Таким чином, на теперішні час для додержання вимог ч. 1 ст. 170 КПК України необхідним є накладення арешту на корпоративні права, які є спільною сумісною власністю подружжя підозрюваного ОСОБА_4 та ОСОБА_25 , у ТОВ «Енергія Плюс» (код 32944752) (частка 50%, розмір внеску до статутного фонду: 439 100,00 грн.); ТОВ «БІ ДЖІ ЕС ПОРТ ОЙЛ» (код 41246470) (доля 50%, розмір внеску до статутного фонду: 500 000 грн.); ТОВ «Граніт Інвестмент» (код 40805428) (доля 33, 330%, розмір внеску до статутного фонду: 2 999, 70 грн.); ТОВ «Солар Інвестмент» (код 41735231) (доля 40%, розмір внеску до статутного фонду: 4 000 000 грн.); ТОВ «МПІ» (код 41322933) (доля 50%, розмір внеску до статутного фонду: 1 457 500,00 грн.); ТОВ «ТК «Унік» (код 42546764) (доля 25%, розмір внеску до статутного фонду: 250 000, 00 грн.); ТОВ «Ангар-33» (код 42629934) (доля 50%, розмір внеску до статутного фонду: 1 000 грн.); ТОВ «Інвест Актівіті» (код 43064366) (доля 50%, розмір внеску до статутного фонду: 5 000 грн.).
Крім того, слід врахувати, що підозрюваний ОСОБА_4 не має у особистому володінні жодного нерухомого або рухомого майна на території України, не має офіційного працевлаштування, офіційних джерел доходу, в свою чергу будучи допитаний як підозрюваний пояснив отримання коштів від потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_9 на ведення «бізнесу». Проте, відсутність офіційного підтвердження ведення ним особисто господарської діяльності протягом тривалого часу свідчить про заволодіння грошовими коштами потерпілих без дійсного наміру повернення чи відшкодування, а також реальної можливості зробити це.
Ураховуючи вищевикладене, на теперішній час існують підстави для накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_4 , яке перебуває у спільній власності подружжя, з метою з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення,тому прокурор звернувся до суду з даним клопотанням.
В судовому засіданні прокурор підтримала арешт майна з підстав викладених в клопотанні.
Захисник та ОСОБА_4 проти задоволення клопотання заперечили, зазначили, що прокурором не доведено, що вказане майно придбано під час шлюбу, не може бути конфісковано, та клопотання є необґрунтоване.
Заслухавши пояснення учасників, дослідивши матеріали справи, вважаю клопотання таким, що підлягає задоволенню частково зважаючи на наступне.
Судом встановлено, що СВ Обухівського РУП ГУ НП в Київській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12021111230001203, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 жовтня 2021 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України.
01.11.2022 у кримінальному провадженні № 12021111230001203 від 06.10.2021 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 190 КК України, а саме у заволодінні чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), вчинене в особливо великих розмірах, та у заволодінні чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно, в особливо великих розмірах.
Санкція ч. 4 ст. 190 КК України передбачає додаткове покарання у вигляді конфіскації майна, а також відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільні позови).
У кримінальному провадженні потерпілими ОСОБА_6 та ОСОБА_9 заявлено цивільні позови до ОСОБА_4 про стягнення матеріальної шкоди від кримінального правопорушення.
Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань дружина підозрюваного ОСОБА_4 - ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , за період шлюбу з підозрюваним стала засновником/учасником/бенефіціаром низки суб'єктів господарювання, та володіє корпоративними правами.
Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, передбачений п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України. Частиною 1 ст. 131 КПК України встановлено, що заходи кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно положень ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Крім того, ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку передбаченому п. 3 ч. 2 цієї статті, тобто з метою конфіскації майна, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадку, передбаченому Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
У кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Згідно положень ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до вимог ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передача майна.
Прокурор, обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимог ст. 171 КПК України, зазначив мету відповідно до положень ст. 170 КПК України, з якою пов'язує необхідність у накладенні такого арешту, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання та відшкодування шкоди.
Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, віднесено і засади недоторканості права власності. Згідно з вимогами ст. 16 КПК України позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення ухваленого в порядку, передбаченому КПК України.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя (частина 2 статті 60 СК). Дружина, чоловік мають право укласти з іншою особою договір купівлі-продажу, міни, дарування, довічного утримання (догляду), застави щодо своєї частки у праві спільної сумісної власності подружжя лише після її визначення та виділу в натурі або визначення порядку користування майном (частина 1 статті 67 СК).
Дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу (частина 1 статті 69 СК). У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Слідчий суддя вважає, що прокурор обґрунтовано дійшов висновку, що майно на яке він просив накласти арешт є спільною сумісною власністю подружжя, разом з тим, прокурор не врахував наслідки вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для ОСОБА_25 .
Виходячи з вищенаведеного, слідчий суддя приходить до висновку, що в кримінальному провадженні №12021111230001203 від 06.10.2021 року, підлягає арешту не все майно, що є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_25 , а лише 1/2 частина зазначеного майна, що є власністю підозрюваного ОСОБА_4 .
Вказана позиція узгоджується з висновком, викладеним в постанові Великої палати Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 2-3392/11 (провадження № 14-105цс19).
Таким чином, клопотання прокурора слід задовольнити частково.
Керуючись ст.ст. 98, 131, 132, 170-174, 376 КПК України, слідчий суддя, -
УХВАЛИВ:
Клопотання прокурора Обухівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про арешт майна - задовольнити частково.
Накласти арешт на корпоративні права, які перебувають у спільній власності подружжя ОСОБА_25 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 у вигляді 1/2 частки у статутному капіталі наступних суб'єктів господарювання:
- Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГІЯ ПЛЮС» (код 32944752) (загальна частка 50%, загальний розмір внеску до Статутного фонду 439100 грн.);
- Товариство з обмеженою відповідальністю «БІ ДЖІ ЕС ПОРТ ОЙЛ» (код 41246470) (загальна частка 50%, загальний розмір внеску до Статутного фонду 500000 грн.);
- Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРАНІТ ІНВЕСТМЕНТ» (код 40805428) (загальна частка 33,330%, загальний розмір внеску до Статутного фонду 2999,70 грн.);
- Товариство з обмеженою відповідальністю «СОЛАР ІНВЕСТМЕНТ» (код 41735231) (загальна частка 40%, загальний розмір внеску до Статутного фонду 4000000 грн.);
- Товариство з обмеженою відповідальністю «МПІ» (код 41322933) (загальна частка 50%, загальний розмір внеску до Статутного фонду 1457500 грн.);
- Товариство з обмеженою відповідальністю «ТК «УНІК» (код 42546764) (загальна частка 25%, загальний розмір внеску до Статутного фонду 250000грн.);
- Товариство з обмеженою відповідальністю «АНГАР-33» (код 42629934) (загальна частка 50%, загальний розмір внеску до Статутного фонду 1000 грн.);
- Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТ АКТІВІТІ» (код 43064366) (загальна частка 50%, загальний розмір внеску до Статутного фонду 439100 грн.).
В задоволенні клопотання в іншій частині - відмовити.
Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня проголошення ухвали; у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Повний текст ухвали буде виготовлено 21.12.2022
Слідчий суддя: ОСОБА_26 ОСОБА_27