20.12.2022 Єдиний унікальний № 371/1193/19 провадження № 2/371/213/22
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
20 грудня 2022 року м. Миронівка
ЄУН 371/1193/19
Провадження № 2/371/213/22
Миронівський районний суд Київської області в складі :
головуючого судді Капшук Л.О.,
за участі секретаря судових засідань Горкуші О.М.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
Представник позивача звернувся до суду з даним позовом, мотивуючи заявлені вимоги тим, що 29 липня 2015 року між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір, згідно з яким відповідачу надано кредит у розмірі 5000,00 гривень у виді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі визначеному Тарифами банку на суму залишку заборгованості за кредитом.
Підписання кредитного договору є прямою безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь -якого розміру кредитного ліміту та підтвердженням згоди на те, що заява, разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на сайті www/privatbank.ua, складають договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом в заяві.
В порушення зобов'язань за договором, відповідач своєчасно не надавав грошові кошти для погашення заборгованості за кредитним договором, в зв'язку з чим виникла заборгованість.
Загальний розмір заборгованості, який виник станом на 15 серпня 2019 року, становить 25252,34 грн, з яких 6492,62 грн - заборгованість за простроченим тілом кредиту, 15202,18 грн - нарахована пеня за прострочене зобов?язання, 1878,86 грн - нарахована пеня за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн, 500,00 грн - штраф (фіксована частина), 1178,68 грн -штраф (процентна складова).
Вказану суму заборгованості та судові витрати в розмірі 1921 грн просила стягнути в судовому порядку.
Процесуальні дії у справі, заяви, клопотання учасників справи
Ухвалою судді Миронівського районного суду Київської області від 29 листопада 2019 року відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно приписів частини 10 статті 187 ЦПК України, якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.
Відповідно до положень частини 11 статті 128 ЦПК України, відповідач, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження та копія позовної заяви з додатками направлялася відповдачу за зареєстрованим в установленому порядку місцем проживання 27 листопада 2019 року, та в зв?язку з неотриманням поштового повідомлення повторно - 10 січня 2020 року, 10 березня 2020 року, 2 червня 2020 року.
До суду повернуто конверт із вкладенням на якому згідно даних довідки ф.20, сформованої представником відділення АТ «Укрпошта», причиною повернення відправлення вказано відсутність адресата заадресою місця проживання.
Відповідно до пункту 4 частини 8 статті 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Заяв із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та клопотань про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін до суду не надходило.
Відповідно до положень статті 274 ЦПК України, справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.
За правилами статті 281 ЦПК України, яка регламентує порядок заочного розгляду справи, розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи.
Аргументи учасників справи
Відповідач відзиву на позов не подав.
Відповідно положень частини 2 статті 191 та частини 8 статті 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Фактичні обставини справи
29 липня 2015 року відповідачем ОСОБА_1 було підписано анкету-заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг в АТ КБ «ПриватБанк» (а.с. 72).
Відповідач заповнив заяву, в якій зазначив персональні дані, підтвердив факт ознайомлення з Умовами і правилами надання банківських послуг та тарифами, правилами користування, розміщеними на сайті www/privatbank.ua. Також підтвердив, що згоден з тим, що дана заява - анкета разом з пам?яткою клієнта, умовами та правилами надання банківських послуг і Тарифами, складають між ним та банком договір надання банківських послуг.
Інших відомостей, зокрема, щодо розміру кредитного ліміту, розміру, порядку нарахування та погашення відсотків за прострочення погашення боргових зобов?язань, розміру, порядку нарахування та погашення штрафних санкцій та інших умов анкета-заява не містить.
Надані представником позивача Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Умови та правила надання банківських послуг, затверджені наказом №СП-210-256 від 6 березня 2010 року, містять загальні умови обслуговування кредитних карт «Універсальна» та «Універсальна Gold», з зазначенням тривалості пільгового періоду, базової ставки в місяць, розміру обов?язкового щомісячного платежу, пені за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штрафу за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов'язань та їх розміри і порядок нарахування, а також містяться додаткові положення, в яких зокрема визначено дію договору, та інші умови (а.с. 73, 74-88).
На підтвердження видачі відповідачу кредитних карток та зміну умов кредитування та обслуговування кредитної карти, до позовної заяви долучено довідки без номеру та дати, з яких вбачається, що за кредитним договором, без номеру та дати, укладеним ОСОБА_1 , банком було видано кредитну картку № НОМЕР_1 (дата відкриття 5 вересня 2016 року, термін дії до 05/19). 19 квітня 2017 року за вказаною кредитною карткою збільшено кредитний ліміт з 0,00 грн до 5000,00 грн, а 5 серпня 2018 року кредитний ліміт зменшено до 0,00 грн (а.с.118,119).
З виписки про рух коштів за рахунком кредитної карти № НОМЕР_1 , сформованої банком за період з 5 вересня 2016 року по 1 березня 2020 року, вбачається, що за картковим рахунком № НОМЕР_1 , станом на 31 травня 2019 року (дату закінчення терміну дії картки) розмір заборгованості (графа «залишок після операції») становить 18308,99 грн. Вказана заборгованість складається з використаних відповідачем кредитних коштів, списаних банком відсотків за користування кредитним лімітом та прострочений кредит в межах дії кредитної картки, а також пені та штрафів. (а.с. 113-117).
З наданого представником позивача розрахунку заборгованості вбачається, що залишок поточної заборгованості за простроченим тілом кредиту, станом на 31 травня 2019 року (дату закінчення терміну дії картки), становить 6492,62 грн., нарахована пеня за прострочене зобов?язання становить 15202,18 грн, нарахована пеня за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн становить 1878,86 грн, заборгованість по судовим штрафам становить1678,68 грн (а.с. 69-71).
Після закінчення терміну дії картки заборгованість зростала за рахунок нарахування банком відповідачу відсотків за користування кредитним лімітом, списаних пені та штрафів.
Мотиви суду та застосовані норми права
Суд, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з?ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об?єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов?язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов?язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов?язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов?язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов?язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов?язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв?язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв?язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому, з огляду на зміст статей 633,634 ЦК України, можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов?язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору неустойка поділяється на встановлену законом (розмір та підстави стягнення якої визначаються актами законодавства) та договірну (розмір та підстави стягнення якої визначаються сторонами в самому договорі).
Банк, пред?являючи вимоги про погашення кредиту, просив стягнути заборгованість за простроченим тілом кредиту, а також стягнути пеню, нараховану за прострочене зобов?язання та за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн, та заборгованість по судовим штрафам.
Обґрунтовуючи право вимоги в частині стягнення пені та штрафів, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, позивач, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором, та виписки про рух коштів, посилався на Умови та Правила надання банківських послуг в «ПриватБанку», Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», розміщених на сайті:https://privatbank.ua/ та витяги з яких додані до позовної заяви, як невід?ємні частини спірного договору.
Проте, позивачем не надано доказів, які б підтвердили ті обставини, що надані Витяг з Тарифів банку та Умови та правила надання банківських послуг є додатками до підписаної відповідачем анкети-заяви про надання кредиту.
Матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов та правила надання банківських послуг розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг «ПриватБанку», а також те, що вказані документи, на момент отримання кредитних коштів, взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (зокрема, пені, штрафів), та саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.
Зазначення в анкеті-заяві на видачу кредиту про ознайомлення відповідача з умовами надання кредиту без ідентифікації самих умов, як таких, що погоджені підписом відповідача, не може бути належним доказом ознайомлення та погодження відповідача саме з тією редакцією умов, на яку посилається банк.
Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15).
За таких обставин, без надання доказів, що підтверджують конкретні запропоновані відповідачу Умови та Правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами та пені, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Зазначена правова позиція міститься у постанові Верховного суду від 3 липня 2019 року у справі № 14-131цс19.
До вказаних правовідносин суд не може застосувати правила частини першої статті 634 ЦК України, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період з часу виникнення спірних правовідносин (29 липня 2015 року) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (20 вересня 2019 року), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
Зазначення в анкеті заяві про згоду ОСОБА_1 на те, що заява разом з Умовами в Правилами надання банківських послуг і тарифами, розміщеними на сайті, не свідчить про укладення договору кредитування та дотримання його форми, оскільки в анкеті - заяві не відбувається фіксація волі сторін договору кредитування та його змісту.
Анкета-заява позичальника, підписана відповідачем 29 липня 2015 року, не містить умов договору щодо розміру кредитного ліміту; розміру, порядку нарахування та погашення відсотків за користування кредитом та прострочення погашення боргових зобов?язань; розміру, порядку нарахування та погашення штрафних санкцій та інших умов, що свідчили б про фіксацію волі сторін договору кредитування.
Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді розмір і порядок сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (зокрема, пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов?язань.
Доказів того, що відповідач був проінформований про конкретні умови кредитування з використанням кредитної картки, їх зміни банком в подальшому, позивач суду не надав.
Сама по собі підписана анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, без надання належних та допустимих доказів, що підтверджують укладення договору, не може бути підставою для стягнення процентів за користування кредитними коштами, пені та штрафів за невиконання кредитного договору.
Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 23 травня 2022 року у справі № 393/126/20 (провадження № 61-14545сво20).
У цій же постанові Верховний Суд виклав висновки про правильне застосування норм права у подібних правовідносинах, зазначивши, що під формою правочину розуміється спосіб вираження волі сторін та/або його фіксація. Правочин оформлюється шляхом фіксації волі сторони (сторін) та його змісту. Така фіксація здійснюється різними способами. Першим і найпоширенішим з них є складання одного або кількох документів, які текстуально відтворюють волю сторін. Зазвичай правочин фіксується в одному документі. Це стосується як односторонніх правочинів (наприклад, складення заповіту), так і договорів (дво- і багатосторонніх правочинів). Домовленість сторін дво- або багатостороннього правочину, якої вони досягли, фіксується в його тексті, який має бути ідентичним у всіх сторін правочину.
Потрібно розмежовувати форму правочину та спосіб підтвердження виконання переддоговірного обов?язку кредитодавцем по наданню споживачу інформації, необхідної для порівняння різних пропозицій кредитодавця.
Таким чином, надані представником позивача Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», які не підписані відповідачем, не можуть бути прийняті судом як доказ погодження умов кредитування, оскільки містять загальні умови обслуговування кредитної карти «Універсальна» і носить інформативний характер та не свідчать про укладення договору про споживчий кредит і дотримання його форми.
Отже, звертаючись до суду з позовом про стягнення заборгованості, позивач не надав належних та допустимих доказів погодження сторонами сплати пені та судових штрафів.
Відтак, позовні вимоги в частині стягнення пені за прострочене зобов?язання в розмірі 15202,18 грн, пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн в розмірі 1878,86 грн, заборгованості по судовим штрафам в загальному розмірі 1678,68 грн, є необґрунтованими.
Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 31 травня 2022 року у справі № 194/329/15-ц, виписка з особового рахунку може бути належним доказом заборгованості відповідача за кредитом, яка повинна досліджуватися судами у сукупності з іншими доказами.
Загальними вимогами процесуального права визначено обов?язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, якими суд керувався при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі неможливо.
Суд має стягнути ту суму, яка була доведена і щодо якої у суду немає сумніву, оскільки за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов?язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов?язується повернути кредит та сплатити проценти.
Тіло кредиту - це сума, яку фактично отримує позичальник. Прострочене тіло кредиту є сумою яку позичальник не повернув.
Відповідач користувався наданими банком коштами, знімав кредитні кошти та поповнював картковий рахунок, про що свідчить рух коштів по картковому рахунку відповідача. Вказані обставини відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги про стягнення заборгованості за простроченим тілом кредиту у розмірі 6492,62 грн, що визначений в розрахунку заборгованості станом на дату закінчення терміну кредитування (терміном закінчення дії картки), є обґрунтованими.
Вимог про стягнення процентів за користування позиченими коштами та інших сум за прострочення виконання грошового зобов?язання, з підстав та у розмірах, встановлених актами законодавства, зокрема статями 625, 1048 ЦК України, позивач не пред?явив.
Висновки за результатами розгляду
Під час з?ясування характеру спірних правовідносин, предмету і підстав позову, наявності чи відсутності порушеного права чи інтересу та можливості його поновлення або захисту в обраний позивачем спосіб, суд дійшов наступних висновків.
Аналіз статей 12, 13, 81, 89 ЦПК України вказує на те, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, а також предмет та підстави позову, тягар доказування лежить на сторонах спору, сторона, яка звернулася до суду, повинна довести належними та допустимими доказами вимоги, що нею заявлені, суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів.
За таких обставин, звертаючись до суду з позовом саме на заявника покладається обов?язок з доведення належними, допустимими та достатніми доказами своїх позовних вимог з посиланням на матеріально-правову підставу своїх вимог.
Саме позивач мав довести в ході розгляду справи зміст порушених, оспорюваних чи невизнаних прав, обґрунтувати підстави звернення до суду з позовними вимогами саме до заявленого відповідача та обґрунтувати відповідність обраного способу захисту змісту порушеного права.
Суд ухвалює рішення про задоволення позову, виходячи передусім із доведеності таких вимог заявником.
Згідно правил статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
На підставі досліджених доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення суми заборгованості за простроченим тілом кредиту в розмірі 6492,62 грн ґрунтуються на законі, підтверджені матеріалами справи, тому є доведеними.
Обґрунтованість вимог про стягнення пені та штрафів позивачем не доведено.
Щодо розподілу судових витрат
При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір в сумі 1921 грн.
Відповідно до правил частини 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно вказаного правила, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 493,91 грн (6492,62 х1921/ 25252,34).
На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 19, 76 - 81, 89, 95, 141, 229, 258, 259, 263 - 265, 268, 274, 279-282, 354, 355 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 6492 гривні 62 копійки та понесені судові витрати у виді судового збору в розмірі 493 гривні 91 копійка, всього 6986 (шість тисяч дев?ятсот вісімдесят шість) гривень 53 копійки.
В задоволенні позовних вимог про стягнення пені за прострочене зобов?язання в розмірі 15202 гривень 18 копійок, пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн в розмірі 1878 гривень 86 копійок, заборгованості по штрафам в розмірі 1678 гривень 68 копійок відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів.
У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, р/р НОМЕР_2 , МФО 305299, місцезнаходження: будинок під номером 1Д, вулиця Грушевського, місто Київ.
Відповідач: ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: будинок під номером АДРЕСА_1 .
Суддя підпис Л.О. Капшук
Згідно з оригіналом
Суддя Л.О. Капшук