Справа № 369/4074/21
Провадження № 2/369/1061/22
РІШЕННЯ
Іменем України
30.11.2022 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Янченка А.В.,
при секретарі судового засідання Безкоровайній М.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 369/4074/21 за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ПОЖЕЖНО-СТРАХОВА КОМПАНІЯ», ОСОБА_2 про стягнення невиплаченої частини страхового відшкодування та шкоди, завданої внаслідок ДТП, -
ВСТАНОВИВ:
26.03.2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області із позовом до Приватного акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ПОЖЕЖНО-СТРАХОВА КОМПАНІЯ», ОСОБА_2 про стягнення невиплаченої частини страхового відшкодування та шкоди, завданої внаслідок ДТП.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 31.05.2020 року близько 17 год 30 хв в с. Святопетрівське по вул. Центральна, 104, водій ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом «Renault Megane Scenic» р.н. НОМЕР_1 , при виїзді зі стоянки магазину не надала переваги в русі транспортного засобу «КІА К5» р.н. НОМЕР_2 допустивши з ним зіткнення. Внаслідок зіткнення транспортних засобів «КІА К5» р.н. НОМЕР_2 відкинуло на транспортний засіб Nissan X-Trail р/н НОМЕР_3 , який рухався в зустрічному напрямку. В результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Відповідно до митної декларації № ІМ40ДЕ, транспортний засіб «КІА К5», номер шасі НОМЕР_4 було розмитнено 29.05.2020 року. Власником транспортного засобу «КІА К5», номер шасі НОМЕР_4 зареєстровано за ОСОБА_1 та присвоєно р.н. НОМЕР_5 .
Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20.07.2020 року у справі № 369/7024/20 ОСОБА_2 було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.
На виконання вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 , як водія транспортного засобу «Renault Megane Scenic» р.н. НОМЕР_1 була забезпечена за полісом № АО 2195260 виданого ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» з лімітом відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну у розмір 130000,00 гривень.
Відповідно до висновку щодо вартості матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу № 404/09-20, вартість матеріального збитку складає 143879,15 гривень.
Не зважаючи на це, відповідач 1 виплатив страхове відшкодування лише у розмірі 87033,64 гривень.
Не погоджуючись з розміром страхового відшкодування, а також недостатністю страхового відшкодування для повного покриття збитків, завданих винними діями відповідача 2, позивач звернувся за захистом своїх прав.
На підставі вище наведеного, позивач просив суд, стягнути з приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» на користь ОСОБА_1 невиплачену частину страхового відшкодування у розмірі 42966,36 гривень, стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальний збиток у розмірі 13879,15 гривень та моральну шкоду у розмірі 12000,00 гривень.
29.04.2021 року ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області відкрито загальне позовне провадження у справі.
22.06.2021 року представником відповідача 2 ОСОБА_2 через канцелярію суду зареєстровано відзив на позовну заяву, в якому останній вказав, що дійсно 31.05.2020 року в АДРЕСА_1 сталось ДТП, учасниками якого, крім інших були Позивач на Відповідач-2. Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20.07.2020 року у справі № 369/7024/20 Відповідача-2 було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП. Відповідач-2 вважає позовні вимоги Позивача не обґрунтованими, не доведеним та такими, що протирічать матеріалам справи, а саме: як вбачається з матеріалів справи, Позивач керував транспортним засобом КІА К5 з порушеннями правил дорожнього руху, а саме ч. в, п. 2.9. ПДР, водієві забороняється: в) керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов'язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу.
Як вбачається з матеріалів справи, транспортний засіб КІА К5, згідно Свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_6 був зареєстрований (первинна реєстрація) 27.05.2020 року, тобто до дати ДТП, у особливих відмітках зазначено, підстави реєстрації: ВМД 100310/2020/655389 від 14.04.2020 року, тобто транспортний засіб КІА К5 на дату ДТП вже був зареєстрований у органах МВС, а отже мав держаний номерний знак, який був відсутній на транспортному засобі КІА К5, номерний знак НОМЕР_2 транспортному засобу КІА К5 не належить. А отже (Позивач) водій транспортного засобу КІА К5, є винним у ДТП, що сталось 31.05.2020 року в с. Святопетрівське по вул. Центральна, 104, у часниками якого, у тому числі є Відповідач-2. Крім іншого, Позивачем при оформлені матеріалів ДТП, було надано документи, що не відповідають дійсності, а саме документи на ТЗ КІА К5 на корейській реєстрації.
У позовній заяві Позивач зазначає, що він є власником транспортного засобу КІА К5 на підставі Митної декларації № ІМ40ДЕ від 29.05.2020 року, що не відповідає дійсності, та спростовується: відміткою у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_7 від 10.06.2020 року, про реєстрацію ТЗ на підставі ВМД 100310/2020/655389 від 14.04.2020 року, ВМД 100310/2020/655389 від 14.04.2020 року (додаток № 1), що була додана Позивачем Відповідачу-1 для виплати страхового відшкодування, матеріалами справи не доведено, що Позивач є власником ТЗ КІА К5 на дату скоєння ДТП (31.05.2020 р.), оскільки жодний з наданих Позивачем документів не підтверджує її майнове право на ТЗ КІА К5, крім того, Позивачем до матеріалів справи надано ВМД 100310/2020/655389 від 29.05.2020 року, яка не узгоджується із відомостями, що містяться у Свідоцтві про реєстрацію ТЗ НОМЕР_7 , та ВМД 100310/2020/655389 від 14.04.2020 року, наданою Позивачем до Відповідача-1.
Крім того, як вбачається з викладеного, вище Позивач керував ТЗ КІА К5 31.05.2020 року з номерними знаками, що не належать транспортний засіб КІА К5.
Звертав увагу суду, що транспортний засіб КІА К5 відповідно до графи 11 ВМД 100310/2020/655389 від 14.04.2020 року, є автомобілем після ДТП, тобто на момент його розмитнення автомобіль мав значні пошкодження, про які позивач у позовній заяві не зазначає, та експерт у Висновку щодо вартості матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу № 404/09-20 про вказані пошкодження не згадує.
Також вказував, що висновок щодо вартості матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу № 404/09-20 від 02.10.2020 року не може бути доказом у даній справі, оскільки він протирічить висновку наведеним Відповідачем 1 у ремонтній калькуляції № АО2195/60 від 27.08.2020 року (додаток № 2), яка стала підставою для виплати страхового відшкодування.
У звіті ринкова вартість транспортного засобу визначена у розмірі - 303 634,06 грн, а у калькуляції - 290 580,00 грн.
Звертав увагу суду, що позивачем не надано підтверджуючих документів, про проведення ремонту транспортного засобу КІА К5, що мало стати підставою для виплати Відповідачем -1 Позивачу 20% ПДВ.
Позивачем у позовній заяві не наведено жодних підстав, передбачених діючим законодавством для відшкодування останньому моральної шкоди.
30.08.2021 року представником позивача через канцелярію суду було зареєстровано відповідь на відзив на позовну заяву, в якому останній вказав, що не погоджується з доводами відповідача 2 про те, що позивач є винним у ДТП, що сталася 31.05.2020 року с. Святопетрівське по вул. Центральна, 104 за участю транспортних засобів «Renault Megane Scenic» р.н. НОМЕР_1 та транспортного засобу «КІА К5» р.н. НОМЕР_2 , оскільки транспортний засіб «КІА К5» р.н. НОМЕР_2 , оскільки транспортний засіб «КІА К5» р.н. НОМЕР_2 на дату ДТП вже був зареєстрований в органах МВД, а отже мав державний номерний знак, який відсутній на транспортному засобі, так як винуватість відповідача 2 у вчиненні адміністративного правопорушення було встановлено Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20.07.2020 року у справі № 369/7024/20.
Щодо відомостей, що містяться в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 зазначив, що дійсно у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу було вказано дату першої реєстрації 27.05.2020 року, позивач ОСОБА_1 27.05.2020 року дійсно намагався здійснити первинну реєстрацію транспортного засобу «КІА К5» номер шасі НОМЕР_4 і отримати відповідне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. Ним було подано до ТСЦ МВС 3243 заяву про реєстрацію транспортного засобу, сплачено всі необхідні платежі і надано, зокрема вантажно-митну декларацію ІМ40ДЕ № UA100310/2020/655389 від 14.04.2020 року. Але при огляді транспортного засобу «КІА К5» номер шасі НОМЕР_4 , ОСОБА_1 було повідомлено, що у митній декларації ІМ40ДЕ № UA100310/2020/655389 від 14.04.2020 року було допущено описку в номері шасі транспортного засобу, і вказано номер шасі: « НОМЕР_8 » замість « НОМЕР_9 ». В результаті виявленої описки у вантажно-митній декларації ІМ40ДЕ № UA100310/2020/655389 від 14.04.2020 року, ОСОБА_1 було повідомлено про необхідність отримання від митниці вантажно-митної декларації із виправленою опискою у номері шасі транспортного засобу КІА К5. Таким чином, реєстрацію транспортного засобу 27.05.2020 року не була завершена за ОСОБА_1 і ним не отримувалися реєстраційні номери знаки державного зразка.
Відповідно, позивач 29.05.2020 року звернувся до митниці і отримав виправлену вантажно-митну декларацію ІМ40ДЕ № UA100310/2020/655389 від 29.05.2020 року, в якій було вірно зазначено номер шасі « НОМЕР_9 » з реєстраційними номерами НОМЕР_2 .
Таким чином, на момент ДТП 31.05.2020 року ОСОБА_1 був законним власником транспортного засобу, який ним було придбано, розмитнено, але не доведено до кінця процедуру реєстрації транспортного засобу з причин, що не залежали від його волі, у зв'язку з чим він не мав свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на дату ДТП.
З приводу посилання на ремонтну калькуляцію № АО2195260 від 27.08.2020 року, представник позивача відзначив, що визначення вартості матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу КІА К5 р.н. НОМЕР_5 здійснювалась суб'єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_3 , який має кваліфікаційне свідоцтво оцінювача. Разом з тим, ремонтна калькуляція № АО2195260 від 27.08.2020 року, на яку посилається відповідач 2 і яка була ним отримана від відповідача 1, як страховика цивільно-правової відповідальності відповідача 2, може свідчити тільки про те, що при визначені розміру матеріального збитку, відповідач 1 порушив вимоги п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів», а тому зазначена ремонтна калькуляція є неналежним доказом.
Крім того представник позивача відзначив, що належний позивачеві автомобіль КІА К5 р.н. НОМЕР_5 був його основним засобом пересування. Пошкодження автомобіля в ДТП завдало позивачеві душевних страждань та негативно вплинуло на його моральний стан. Відтак посилання відповідача 2 на недоведеність заподіяної моральної шкоди є абсолютно безпідставними.
07.09.2021 року представником відповідача 2 ОСОБА_2 - адвокатом Лихвар В.А. через канцелярію суду зареєстровано заперечення у справі, в яких представник зазначив, що на переконання відповідача 2, позивач є також винним у скоєнні ДТП, що сталося 31.05.2020 року. З приводу визначення матеріального збитку позивача, вказував, що страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи, якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінці, експертизи пошкодженого майна. Зазначав, що як вбачається з матеріалів справи, відповідач 1 здійснив виплату пошкодженого страхового відшкодування у погодженій з позивачем сумі, а отже проведення експертизи пошкодженого майна закон не вимагав. Заява позивача про відсутність з його боку погодження, суперечить матеріалам справи. Відзначив, що в матеріалах справи також міститься висновок щодо матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу № 404/09-20 від 02.10.2020 року. Вказаний висновок ставиться під сумнів, оскільки він проведений майже через п'ять місяців після ДТП, на огляд пошкодженого автомобіля не запрошувалися зацікавлені особи, та/або їх представники, огляд та оцінка складені вже після отримання страхового відшкодування, існує можливість, що автомобіль на момент проведення огляду та оцінки вже був відновлений, так як пошкоджений внаслідок ДТП автомобіль органи МВС не мали права ставити на облік та реєструвати.
02.08.2022 року ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті.
30.11.2022 року представник позивача через канцелярію суду подав заяву, в якій просив суд здійснювати розгляд справи за її та позивача відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити у повному обсязі.
30.11.2022 року представник відповідача 1, через канцелярію суду, подала заяву, в якій просила суд здійснювати розгляд справи за її відсутності.
30.11.2022 року представник відповідача 2, через канцелярію суду, подав клопотання, в якому просив суд здійснювати розгляд справи за його відсутності.
Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. ч. 4, 5 ст. 268 Цивільного процесуального кодексу України).
У зв'язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, розглянувши подані сторонами документи, всебічно, повно та об'єктивно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, що мають істотне значення для правильного вирішення справи по суті та на яких ґрунтується позовні вимоги, оцінивши докази на предмет належності, достовірності та допустимості у їх сукупності, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 31.05.2020 року в АДРЕСА_1 сталось ДТП, учасниками якого, крім інших були позивач ОСОБА_1 та відповідач-2 ОСОБА_2 .
Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20.07.2020 року у справі № 369/7024/20 Відповідача-2 було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП
Згідно ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
На виконання вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 , як водія транспортного засобу «Renault Megane Scenic» р.н. НОМЕР_1 була забезпечена за полісом № АО 2195260 виданого ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» з лімітом відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну у розмір 130000,00 гривень.
Визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику пошкодженого транспортного засобу, здійснюється відповідно до Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України № 142/5/2092 від 24.11.2003 року.
Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За правилами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як вже було встановлено судом дорожньо-транспортна пригода за участю позивача та відповідача 2 трапилась 31.05.2020 року.
Згідно ремонтної калькуляції № АО2195/60 від 27.08.2020 року (зроблений через три місяці після ДТП), яка стала підставою для виплати страхового відшкодування ринкова вартість транспортного засобу визначена у розмірі 290 580,00 грн. Вартість відновлювального ремонту транспортного засобу становить 167626, гривень з ПДВ. Вартість ремонту без ПДВ 139688,63 гривні.
Згідно звіту № 404/09-20 від 02.10.2020 року (зроблений через чотири місяці після ДТП) ринкова вартість транспортного засобу визначена у розмірі 303 634,06 грн. Вартість відновлювального ремонту транспортного засобу становить 251330,13 грн.
Відповідно до графи 11 ВМД 100310/2020/655389 від 14.04.2020 року, транспортний засіб «КІА К5» р.н. НОМЕР_2 є автомобілем після ДТП.
Таким чином автомобіль «КІА К5» р.н. НОМЕР_2 вже до дорожньо-транспортної пригоди, яка трапилася 31.05.2020 року мав пошкодження, які неможливо встановити через відсутність в матеріалах справи з приводу цього доказів.
Крім того, згідно наданої декларації вартість пошкодженого автомобіля «КІА К5» р.н. НОМЕР_2 складала 3100 доларів США. Вказана у декларації вартість, позивачем не заперечувалась.
Курс долара США в Національному банку України станом на 01.06.2020 року становив - 27 гривень 59 копійок.
Таким чином позивачем фактична вартість автомобіля в день вчинення дорожньо-транспортної пригоди становила - 27 гривень 59 копійок Х 3100 доларів США = 85529,00 гривень.
Приватне акціонерне товариство «УКРАЇНСЬКА ПОЖЕЖНО-СТРАХОВА КОМПАНІЯ» виплатило позивачу страхове відшкодування у розмірі 87033,64 гривень. Даний факт сторонами не заперечувався.
Таким чином, відповідачем 1 було виплачено відшкодування, яке по суті перевищує первинну вартість автомобіля.
Крім того, суд зауважує, що згідно матеріалів справи пошкоджений автомобіль був зареєстрований вже після ДТП, що підтверджується відміткою в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_7 від 10.06.2020 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ПОЖЕЖНО-СТРАХОВА КОМПАНІЯ», ОСОБА_2 про стягнення невиплаченої частини страхового відшкодування та шкоди, завданої внаслідок ДТП є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
Щодо стягнення з Приватного акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ПОЖЕЖНО-СТРАХОВА КОМПАНІЯ», ОСОБА_2 моральної шкоди у розмірі 12000,00 гривень слід зазначити наступне.
Частиною першою статті 1167 ЦК України визначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Відповідно до ст. 3 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 12 Цивільного процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Аналізуючи вищевикладені обставини в їх сукупності, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позивачем не наведено достатньо доказів на підтвердження підстав для покладення на відповідачів: Приватне акціонерне товариство «УКРАЇНСЬКА ПОЖЕЖНО-СТРАХОВА КОМПАНІЯ», ОСОБА_2 відповідальності за моральну шкоду, яку просить стягнути ОСОБА_1 .
Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 в частині відшкодування моральної шкоди є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
Стаття 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі задоволення позову, покладаються на відповідача.
Оскільки у задоволенні позову відмовлено, то з відповідача на користь позивача не підлягає стягненню судовий збір, який було сплачено позивачем при зверненні до суду із даним позовом.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 141, 247 ч. 2, 259, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ПОЖЕЖНО-СТРАХОВА КОМПАНІЯ», ОСОБА_2 про стягнення невиплаченої частини страхового відшкодування та шкоди, завданої внаслідок ДТП відмовити у повному обсязі.
Судові витрати покласти на позивача.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено: 21.12.2022 року.
Суддя А.В. Янченко