ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2022 року м. Житомир
справа № 240/35784/21
категорія 111030500
Житомирський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Горовенко А.В.,
розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул. Мала Бердичівська, 23, адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Грайф Флексіблс Україна" до Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Грайф Флексіблс Україна" звернулося до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00083230703 від 03.09.2021.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Грайф Флексібс Україна» (далі - ТОВ «Грайф Флексібс Україна»), за результатами якої складено акт №8361/06-30-07-03/20428705 від 31.18.2021, відповідно до висновків якого контролюючим органом встановлено, що ТОВ «Грайф Флексібс Україна» не підтверджено операції з придбання будівельно-монтажних робіт від ТОВ «Будстар прайм» та послуг з придбання поліетилену від ТОВ "Торгівельна компанія «Хім Торг».
На думку позивача, податкове повідомлення-рішення №00083230703 від 03.09.2021 є протиправним в частині зменшення суми ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на суму розміром 280156 грн та застосовану штрафну санкцію на суму розміром 28016 грн.
Позивач вказує, що реальність господарських операцій з його контрагентами підтверджується належними первинними документами.
Спираючись на судову практику Верховного Суду України та Європейського суду з прав людини позивач наголошував на принципі індивідуальної відповідальності платника податків, згідно з яким норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової та господарської дисципліни його контрагентами.
Окрім того, положення Податкового кодексу України не зобов'язує платника податків проводити перевірку фінансового стану, матеріально-технічної бази та наявності людських ресурсів у своїх постачальників.
Вказує, що відповідач не навів якими саме доказами підтверджується відсутність товару та надання послуг. Товарно-транспортна накладна призначена виключно для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом.
Також звертає увагу на те, що неналежне оформлення відповідачем акта перевірки свідчить про порушення контролюючим органом своїх власних порядків, а тому прийняті за таких обставин рішення не можуть вважатись правомірними, інакше це свідчить про надання контролюючому органу можливості уникати виконання своїх обов"язків і не сприятиме юридичній визначеності у правовідносинах з платниками податків.
Відповідно до ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 16.11.2021 провадження у справі відкрито, справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження.
Згідно з протокольною ухвалою суду від 14.12.2021 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті на 20.01.2022.
Відповідно до протокольної ухвали суду від 20.01.2022 розгляд справи відкладено на 10.02.2022 у зв"язку із надходженням до суду від представника позивача клопотання про відкладення розгляду справи.
Протокольною ухвалою суду від 10.02.2022 оголошено перерву у судовому засіданні до 03.03.2022.
Відповідно до довідки від 04.04.2022 розгляд справи №240/35784/21 призначеної на 03.03.2022 знятий з розгляду у зв"язку з ситуацією, яка склалась в Житомирській області внаслідок військової агресії російської федерації проти України та введенням з 24.02.2022 воєнного стану в Україні.
Представник позивача у судовому засіданні 19.07.2022 позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала у повному обсязі з підстав, викладених у відзиві на адміністративний позов від 09.12.2021 за (вх.№78319/21) та просила відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування відповідач зазначив, що винесення Головним управлінням Державної податкової служби у Житомирській області оскаржуваного податкового повідомлення-рішення є обґрунтованим та не суперечить нормам податкового законодавства.
Обставинами, що слугували для висновку про зменшення сум податку на додану вартість, стали не підтвердження операцій з придбання будівельно-монтажних робіт від ТОВ «Будстар Прайм» та послуг з придбання поліетилену у ТОВ "Торгівельна компанія «Хім Торг».
В ході перевірки проаналізовано вказані в актах приймання виконані будівельні роботи, локальні кошториси, розрахунки до локальних кошторисів, кількість людино-годин, які відпрацьовані робітниками-будівельниками та робітниками, що обслуговують машини.
Виходячи з показників люд/год., наведених в цих документах, та поданому ТОВ "Будстар прайм" звіту 4ДФ за ІІ квартал 2021 року (травень), згідно з яким на підприємстві в період складання актів приймання виконаних будівельних робіт рахувалось 5 осіб з ознакою доходу 101 (заробітна плата) та 19 (за договором) осіб з ознакою доходу 102, перевіркою встановлено невідповідність кількості працюючих з кількістю відпрацьованих людино-годин за відповідний період (травень 2021 року), а отже встановлено відсутність реального здійснення господарських операцій з придбання ТОВ «Грайф Флексіблс Україна» будівельно-монтажних робіт у даного суб'єкта господарювання.
Також вказує, що до перевірки позивачем не надано даних бухгалтерського обліку операцій з передачі ТОВ «Будстар Прайм» матеріалів для виготовлення столів, драбин, рампи, металевої стіни, тощо та оприбуткування даних матеріалів.
Згідно з даними офіційного веб-сайту Державної архітектурно-будівельної інспекції України інформація про отримання ліцензії TОB «Будстар Прайм» на право здійснення діяльності у сфері будівництва станом на 25.08.2021 відсутня.
Щодо правовідносин з ТОВ «Торгівельна компанія «Хім Торг» відповідач вказує, що найменування поліетилену в прибутковому ордері та товарно-транспортній накладній відрізняється від найменування поліетилену в видатковій накладній відрізняється від найменування в видатковій накладній, податковій накладній та рахунку на оплату.
Тому неможливо ідентифікувати скільки сировини - поліетилену певної марки передано на виробництво та як її використано в господарській діяльності платника.
Також відповідач вказує на правову позицію Верховного Суду відповідно до якої не підтвердження реальності виконання умов договорів, навіть за наявності формально складеної первинної документації не можуть слугувати безумовною підставою для формування даних податкового обліку.
Суд, заслухавши думку представника позивача та відповідача, відповідно до протокольної ухвали суду, на місці ухвалив перейти до подальшого розгляду справи у порядку письмового провадження.
Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складене у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Суд, розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, зазначає наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ФПС Флексіблс Україна» (код ЄДРПОУ 20428705) зареєстроване як юридична особа 31.05.1995, перебуває на обліку в Житомирській ОДПІ ГУ ДПС у Житомирській області.
У період з 17.08.2021 по 25.08.2021 Головним управлінням Державної податкової служби у Житомирській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Грайф Флексіблс Україна» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за червень 2021 року від"ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.
За наслідками перевірки складено акт №8361/06-30-07-03/20428705 від 31.08.2021 (далі - акт перевірки).
Відповідно до висновків, викладених в акті перевірки, за її результатами встановлено порушення позивачем, зокрема, п.п.44.1 п.44 ст.44, п.198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст.198, п.200.1, абзац 6) п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та пп. 2.1 і 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, в результаті чого підприємством завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на 280156грн (а.с. 16-39).
На підставі акту перевірки відповідачем 03.09.2021 прийнято податкове повідомлення-рішення №00083230703 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 280156 грн та застосовано штрафну санкцію у розмірі 28016 грн (а.с. 15).
Перевіряючи вказане податкове повідомлення-рішення на його відповідність нормам податкового законодавства та вимогам ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України).
Як визначено пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Відповідно до вимог пп.14.1.181 п.14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду.
Згідно з п.44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Відповідно до пп.134.1.1 п. 134.1 ст.134 ПК України, об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПК України.
Згідно з п.135.1 ст. 135 ПК України, базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із ст.134 ПК України з урахуванням положень цього Кодексу.
У відповідності до вимог п.198.1 ст.198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Відповідно до вимог п.198.2 ст.198 ПК України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Згідно з вимогами п.198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 ПК України, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Пунктом 198.6 ст.198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Статтею 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-ХІV (далі - Закон № 996-ХІV) визначено, що його дія поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно - правових форм власності.
Виходячи з вимог п.2 ст. 3 Закону № 996-ХІV, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Статтею 9 Закону № 996-ХІV встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.
Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документи; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
У відповідності до ст. 1 Закону № 996-XIV господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов'язковою умовою для формування податкових вигод.
Недоведеність наявності вказаних умов позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкових вигод, а покупця - права на їх формування та відображення у бухгалтерському та податковому обліку.
Наведені вище норми вказують на те, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.
При цьому фінансовий результат до оподаткування визначається платником податку на прибуток у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням відповідних коригувань.
Отже, якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.
Аналіз вказаних положень свідчить про те, що правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкових вигод (витрат та податкового кредиту) виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій та їх документального підтвердження сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності та належним чином складеної податкової накладної; ділової мети, розумних економічних причин для здійснення операції й подальшого використання придбаного товару (робіт, послуг) у межах господарської діяльності платника.
Водночас наведені вище норми податкового законодавства у взаємозв'язку з приписами законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності визначають окремі випадки, за яких неможливе формування витрат та податкового кредиту, зокрема, це: непов'язаність здійсненої операції (понесених витрат) з господарською діяльністю покупця (придбання товарів/послуг без мети їх використання у господарській діяльності); фіктивність операцій/нездійснення оподатковуваних операцій; видача податкової накладної особою, яка не є платником податку на додану вартість; відсутність у платника податків юридично значимих первинних документів.
Наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.
Необґрунтована податкова вигода характеризується відсутністю фактичного виконання господарських операцій, здійсненням операцій без ділової мети та обліком операцій безвідносно до їх реального економічного змісту, узгодженістю дій покупця та постачальника для штучного створення умов бюджетного відшкодування.
Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються, тощо.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності на підставі даних, не підтверджених документами. При цьому для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податкові зобов'язання, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.
Під час перевірки відповідачем встановлено, що позивачем не підтверджено операції з придбання послуг з будівельно-монтажних робіт від ТОВ "Будстар Прайм" та поліетилену від ТОВ "Торгівельна компанія «Хім Торг», у зв"язку з чим ТОВ «Грайф Флексібл Україна» зменшено суму ПДВ у розмірі 280156 грн.
Надаючи правову оцінку висновкам відповідача щодо нереальності господарських операцій з придбання послуг з будівельно-монтажних робіт від ТОВ "Будстар Прайм", суд зазначає наступне.
У акті перевірки вказано, що ТОВ "Грайф Флексіблс Україна" ("Замовник") до складу податкового кредиту за червень 2021 року включено 76820 грн ПДВ по взаємовідносинах з постачальником ("Підрядником") TОB "Будстар Прайм" згідно з договорами підряду на виконання робіт.
Контролюючий орган зазначає, що виходячи з показників люд/год., наведених в цих документах та поданому ТОВ "Будстар Прайм" звіту 4ДФ за ІІ квартал 2021 року (травень), згідно з яким на підприємстві в період складання актів приймання виконаних будівельних робіт рахувалось по 5 осіб з ознакою доходу 101 (заробітна плата) та 19 осіб (за договором) з ознакою доходу 102, перевіркою встановлено невідповідність кількості працюючих з кількістю відпрацьованих людино-годин за відповідний період (травень 2021 року), а отже встановлено відсутність реального здійснення господарських операцій з придбання ТОВ «Грайф Флексіблс Україна» послуг з будівельно-монтажних робіт у даного суб'єкта господарювання.
Згідно з даними з інформаційних систем ДПС України в травні 2021 року (період надання послуг для ТОВ "Грайф Флексіблс Україна") ТОВ "Будстар Прайм" одночасно надавало послуги іншим суб'єктам господарювання (24 суб'єкти), які розташовані у різних областях України без залучення субпідрядників на виконання будь-яких будівельно-монтажних робіт.
З огляду на вказане, за результатами перевірки зроблено висновок про відсутність реального здійснення господарських операцій ТОВ «Грайф Флексіблс Україна» з ТОВ "Будстар Прайм" за червень 2021 року на загальну суму ПДВ 76820 грн з тих підстав, що не підтверджуються місцезнаходження майна, можливості виконання операцій з придбання, виробництва/продажу ідентифікованих товарів, наявність трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання умов договорів, укладених позивачем з контрагентами, та, як наслідок, відсутні умови для отримання результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень.
Судом під час розгляду справи встановлено, що ТОВ "Грайф Флексіблс Україна" («Замовник») до складу податкового кредиту за червень 2021 року включено 76820 грн ПДВ по взаємовідносинах з постачальником («Підрядником») ТОВ "Будстар Прайм" згідно з договорами підряду на виконання робіт, а саме:
1. Договір підряду №05/05-21 від 05.05.2021 згідно з умовами якого підрядник виконує виготовлення відбійника рампи на складі готової продукції з металевої двотаврової балки (загальна довжина 12 м) - 3шт., монтаж відбійників у кількості 1шт на загальну суму в розмірі 30000 грн, тому числі ПДВ 5000 грн (а.с.92-94, 94 зворот).
2. Договір підряду на виконання робіт №06/05-21 від 06.05.2021, згідно з умовами якого підрядник виконує виготовлення металевої драбини з профільної труби та рифленого листа згідно креслення 1705х400х380 - 13шт. на загальну суму 70800 грн, в т.ч. ПДВ 11800грн (а.с.80-81, 82)
3. Договір підряду на виконання робіт №13/05-21 від 13.05.2021 згідно з умовами якого підрядник виконує демонтаж тестувальної машини Біг-Бегія Milde-Cont у кількості 1шт (а.с.44-45).
4. Договір підряду на виконання робіт №17/05-21 від 17.05.2021 згідно з умовами якого підрядник виконує виготовлення металевого стола згідно креслення (800*2300*1250) - 20 шт. на загальну суму 56400 грн в т.ч. ПДВ 9400 грн (а.с. 106-107, 108).
5. Договір підряду на виконання робіт №21/05-21 від 21.05.2021 згідно з умовами якого підрядник виконує виготовлення каркасної металевої стіни з утеплювачем в прядильній дільниці №2 і місці розташування машини різально-зпаювальної GunterAB 2000SP/BB90/ST (200кв.м.) на загальну суму 374400 грн в т.ч. ПДВ 62400 грн (а.с. 52- 53, 54).
6. Договір підряду на виконання робіт №11/05-21 від 11.05.2021 згідно з умовами якого підрядник виконує демонтаж зношеного модуля металевої башти-зрошувача з пластиковими сотами (розмір 6х2,5х2,5м); демонтаж металевої ємності (6м.куб); демонтаж металевих повітроводів 100х60см.в кількості 30м.; демонтаж запірної арматури в т.ч. крани клапана фільтра (модуля градирні); демонтаж металевої труби ДУ 80 в кількості 40 м.п. (модуля градирні); монтаж нової системи повітроводу (модуля градирні); вирівнювання поверхонь підлоги 90 кв.м.; вирівнювання та штукатурне оздоблення стін 174 кв.м.; фарбування стін водоемульсійною фарбою 174 кв.м. (а.с. 68, 70, 71, 72, 74, 218-221).
Відповідно до змісту акту перевірки відповідачем зроблено висновок про нереальність вищевикладених операцій позивача з контрагентом - ТОВ «Будстар Прайм», які не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, зважаючи на відсутність у контрагента «Підрядника» необхідної кількості штату працюючих осіб, які економічно необхідні для здійснення господарської діяльності та неможливість одночасного надання послуг іншим суб"єктам господарювання (24 суб"єкта), які розташовані у різних областях України без залучення субпідрядників на виконання будь-яких будівельно-монтажних робіт.
Проте суд зазначає, що норми податкового законодавства не визначають певний обсяг матеріальних чи трудових ресурсів у платника податків при здійсненні господарської діяльності як критерій правового статусу платника податків щодо отримання податкової преференції у формі податкового кредиту чи наміру платника отримати певний результат від здійснення господарської операції.
Так, можлива відсутність у контрагентів трудових ресурсів та виробничих потужностей для самостійного виконання договірних зобов'язань, не свідчить про неможливість виконати відповідні роботи, послуги чи поставку та не є підставою для виключення з податкового обліку, саме з цих мотивів, витрат на оплату цих товарів (робіт, послуг), у тому числі й по ПДВ.
Таким чином, позивач як платник податків самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та сплату лише ним самим податку до бюджету відповідно до законодавства України. Він не може нести відповідальність за порушення контрагентами правил здійснення господарської діяльності та/або податкової дисципліни, як і не може нести відповідальність за неподання контрагентом первинних документів. У разі якщо контрагентом були допущені порушення норм податкового або іншого законодавства, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цього контрагента, а не сумлінного платника податків.
Така ж правова позиція підтримана Верховним Судом у постановах, зокрема, від 24.01.2018 у справі № 824/942/13, від 14.03.2018 у справі № 803/1198/16.
За таких обставин, посилання відповідача на неможливість виконання робіт (надання інших послуг) не підтверджується матеріалами справи, а тому не може бути беззаперечним свідченням нереальності спірних господарських операцій.
Беручи до уваги індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, у разі порушення контрагентом платника податків чинного законодавства, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи, у зв'язку з чим право платника податків, тобто позивача, на формування податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третьою особою.
Формування фінансових показників, які враховуються при визначені оподатковуваного прибутку підприємства, а також податкового кредиту для цілей визначення суми податкових зобов'язань з ПДВ повинно здійснюватися тільки щодо фактичного здійснення господарських операцій, підтверджених належним чином оформленими первинними документами та іншими обліковими документами, складання яких для оформлення операцій певного виду передбачено правовими нормами. При цьому презюмується, що такі документи є достовірними, а зафіксована в них інформація розкриває справжній зміст господарської операції, свідчить про її економічну вигоду (виправданість, ризик). Якщо певна господарська операція не відбулася або її зміст інший, ніж той, стосовно якого складені документи, підстави для відтворення фінансових показників операції в податковому обліку відсутні (в разі якщо документи складені про людське око) або ж операція відтворюється відповідно до її дійсного змісту, що відповідає принципу превалювання сутності над формою, згідно з яким операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми (стаття 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).
У той же час, норми податкового законодавства, не ставлять у залежність право платника податків на врахування витрат при визначенні оподатковуваного прибутку та право на податковий кредит від дотримання податкової дисципліни його контрагентом, якщо цей платник мав реальні витрати у зв'язку з фактичним придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Одне тільки порушення постачальником товару (робіт, послуг) вимог податкового законодавства не може бути підставою для висновку про порушення іншим платником податків - покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту та обліку витрат за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про його обізнаність щодо протиправної податкової поведінки контрагента та про злагодженість дій між ними.
За умови подання платником податків усіх належним чином оформлених документів, передбачених податковим законодавством, дані податкового обліку вважаються сформованими платником податків правомірно (обґрунтовано), якщо контролюючий не доведе зворотне.
Відповідно до статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним та правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
При цьому суд зауважує, що вчинення платником податків дій, що мають своїм результатом одержання податкової вигоди (звільнення від оподаткування, зменшення бази або ставки оподаткування, одержання права на залік або відшкодування податку на додану вартість тощо), саме по собі не означає, що відповідні правочини були вчинені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.
Тому, для встановлення факту вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, зокрема, з метою ухилення від сплати податків, необхідно встановити необґрунтованість отриманої платником податків податкової вигоди, наприклад, внаслідок її виникнення не у зв'язку із здійсненням реальної підприємницької або іншої економічної діяльності.
Оскільки наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, то факт виконання поставки товару входить до предмету доказування у справі.
При цьому, довести правомірність своїх дій чи рішення відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень. Разом з тим, відповідно до принципу змагальності суб'єкт господарювання має спростувати доводи суб'єкта владних повноважень, якщо їх обґрунтованість заперечує.
У даному випадку, податковий орган відповідно до принципу офіційності повинен довести в суді фіктивність господарських операцій як підстави для нарахування платникові податків податкових зобов'язань та правомірності прийняття свого рішення.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 20.02.2018 у справі № 817/149/17 та від 29.03.2018 у справі № 813/2758/16.
У той же час, податковий орган не подав доказів, які однозначно свідчили б про неправдивість одержаних від платника документів, підтверджували б фіктивний характер спірних операцій та недобросовісність Позивача як платника податків.
Також Суд указує, що чинне податкове законодавство не покладає на платника обов'язку контролювати діяльність осіб, що виконують роботи, послуги, не зобов'язує платника податків перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства чи походження товару під час його придбання, перед тим як вносити відповідні суми витрат до складу валових витрат і суми ПДВ - до податкового кредиту.
В свою чергу на підтвердження здійснення господарських операцій з виконання ТОВ «Будстар Прайм» умов договору підряду №05/05-21 від 05.05.2021 щодо виготовлення відбійника рампи на складі готової продукції з металевої двутаврової балки (загальна довжина 12 м) 3шт, позивачем надано до суду копії первинних документів, а саме: рахунок-фактуру №52 від 05.05.2021 та рахунок-фактуру №79 від 31.05.2021, акт надання послуг № 115 від 11.06.2021, відомість ресурсів до локального кошторису №2-1-1; локальні кошториси на будівельні роботи №2-1-1 виготовлення відбійника рампи; акт надання послуг №115 від 11.06.2021 та фотозвіти виконаних робіт (а.с. 96-97, 9100, 101, 102, 103, 100, 104, 105,).
На підтвердження реальності господарських операцій на виконання сторонами умов договору підряду №06/05-21 від 06.05.2021 щодо виготовлення металевої драбини з профільної труби та рифленого листа згідно креслення 1705х400х380 за 13 шт, позивачем надано до суду копії наступних документів: довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за травень 2021 року від 31.05.2021 (форма КБ-3), акт приймання виконаних будівельних робіт за травень 2021 від 31.05.2021 №1 (виконання робіт з виготовлення металевих драбин) форма №КБ-2В, акт надання послуг №111 від 31.05.2021, локальні кошториси на будівельні роботи №2-1-1 виготовлення металевої драбини, рахунок-фактуру №76 від 31.05.2021 та №62 від 06.05.2021 (а.с.82 зворот - 84, 84 зворот, 85-86, 88, 90, 91).
На підтвердження здійснення господарських операцій на виконання умов договору підряду робіт №13/05-21 від 13.05.2021 з ТОВ "Будстар прайм" щодо демонтажу тестувальної машини Біг-Бегія Milde-Cont у кількості 1шт, позивачем надано до суду копії первинних документів, а саме: довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за травень 2021 року від 31.05.2021 (форма КБ-3) на загальну суму 69600 грн; акт приймання виконаних будівельних робіт за травень 2021 від 31.05.2021 № 1; акт надання послуг №107 від 31.05.2021; локальні кошториси на будівельні роботи №2-1-1 виготовлення металевого стола; відомість ресурсів до локального кошторису № 2-1-1, акт надання послуг №107 від 31.05.2021, рахунок-фактуру №60 від 13.05.2021 та № 73 від 31.05.2021 (а.с. 47, 48, 48 зворот - 50, 50 зворот, 65, 66, 67)
На підтвердження здійснення господарських операцій з виконання ТОВ «Будстар Прайм» умов договору підряду №17/05-21 від 17.05.2021 щодо виготовлення металевого стола згідно креслення (800*2300*1250) - 20 шт, позивачем надано до суду копії: довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за травень 2021 року від 28.05.2021 (форма КБ-3) на загальну суму 56400 грн; акту приймання виконаних будівельних робіт за травень 2021 від 28.05.2021 №1; акту надання послуг №94 від 28.05.2021; локальних кошторисів на будівельні роботи №2-1-1 виготовлення металевого стола; відомості ресурсів до локального кошторису №2-1-1, акту надання послуг №94 від 28.05.2021, рахунку-фактури №63 від 17.05.2021 (а.с. 108 зворот -109, 109 зворот -110, 110 зворот, 111, 111 зворот - 113, 114, 115 ).
На підтвердження здійснення господарських операцій на виконання умов договору підряду робіт №21/05-21 від 21.05.2021 з ТОВ "Будстар Прайм" щодо виготовлення каркасної металевої стіни з утеплювачем в прядильній дільниці №2 і місці розташування машини різально-зпаювальної GunterAB 2000SP/BB90/ST (200кв.м.), позивачем надано до суду копії: акту приймання виконаних будівельних робіт за червень 2021 від 11.06.2021; локальних кошторисів на будівельні роботи №2-1-1 виготовлення каркасної металевої стіни; відомості ресурсів до локального кошторису № 2-1-1; акту надання послуг №116 від 11.06.2021; рахунку-фактури №57 від 21.05.2021 та №58 від 21.05.2021 та фотозвіту виконаної роботи (а.с. 55 зворот - 56, 56 зворот, 57 зворот-59, 60, 61, 75, 76, 77)
На підтвердження реальності господарських операцій на виконання сторонами умов договору підряду №11/05-21 від 11.05.2021 щодо демонтажу зношеного модуля металевої башти-зрошувача з пластиковими сотами (розмір 6х2,5х2,5м), демонтаж металевої ємкості (6м.куб), демонтаж металевих повітроводів 100х60см.в кількості 30м, демонтаж запірної арматури в т.ч. крани клапана фільтра ( модуля градирні), демонтаж металевої труби ДУ 80 в кількості 40м.п. ( модуля градирні), монтаж нової системи повітроводу ( модуля градирні), вирівнювання поверхонь підлоги 90кв.м., вирівнювання та штукатурне оздоблення стін 174 кв.м., фарбування стін водоемульсійною фарбою 174кв.м, позивачем окрім вищевказаних відомостей ресурсів та локальних кошторисів надано до суду копії первинних документів, а саме: акт про надання послуг №110 від 31.05.2021; рахунок-фактуру №40 від 28.05.2021, №61 від 31.05.2021 та №56 від 11.05.2021 (а.с. 68-60, 69, 70, 71, 72).
Аналізуючи наведене, ТОВ «Грайф Флексіблс Україна» виконало свої зобов'язання за вищевказаними договорами підряду та здійснило оплату наданих послуг та виконаних робіт шляхом безготівкового розрахунку з контрагентом ТОВ «Будстар Прайм», що підтверджується випискою з карткового рахунку у банку (а.с. 63-64).
За результатами дослідження вищезазначених первинних документів, на підставі яких позивач сформував податковий кредит, суд дійшов висновку, що вони підтверджують фактичне виконання умов договорів підряду укладених з контрагентом ТОВ «Будстар Прайм», що у свою чергу свідчить про фактичне отримання від контрагента наданих послуг, виконання робіт та відображають зміст господарської операції. Акти надання послуг, обов'язкова наявність яких була зазначена в укладених договорах, містять найменування наданих послуг, їх деталізація, яка відповідає додатку до договорів, вказано кількість, вартість, в тому числі податок на додану вартість.
Жодних розбіжностей у вищевказаних первинних документах та наявності будь-яких дефектів чи неточностей (дефектів) тощо, контролюючим органом не встановлено.
Відомості про передачу контрагенту матеріальних цінностей необхідних для виготовлення драбин, рампи, металевої стіни, тощо підтверджується актами списання.
Суд наголошує, що в акті перевірки відповідачем підтверджуються, що ТОВ «Будстар Прайм» перебуває на обліку в органах податкової служби і є платником податку на додану вартість, з основним видом господарської діяльності за КВЕД 41.20 - будівництво житлових і нежитлових будівель (а.с. 24).
Окрім того, в матеріалах справи наявні докази реєстрації контрагентом позивача податкових накладних в ЄРПН, що є підставою для відображення відповідних сум ПДВ у податковій звітності. Жодних розбіжностей у змісті вищевказаних первинних документах та податкових накладних, розрахункових документів тощо, ні контролюючим органом, ні судом не встановлено (а.с.145-153).
Щодо доводів відповідача про одночасне надання контрагентом ТОВ «Будстар Прайм» послуг іншим суб'єктам господарювання (24 суб'єкти), які розташовані у різних областях України без залучення субпідрядників на виконання будь-яких будівельно-монтажних робіт, суд вважає безпідставними, з огляду на наступне.
Вказаний висновок аргументований контролюючим органом на підставі даних з інформаційних систем ДПС України, однак суд зауважує, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагента суб'єкта господарювання носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.
Збирання податкової інформації є етапом контрольно-перевірочної роботи та не передбачає здійснення контролюючим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника, оскільки питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються контролюючим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку. Записи у інформаційних базах контролюючого органу до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків, не відносяться, відповідно, сама по собі така інформація не є належним доказом по справі.
Суд критично ставиться до доводів відповідача про відсутність інформація щодо отримання ТОВ ”Будстар Прайм” ліцензії на право здійснення діяльності у сфері будівництва станом на 25.08.2021, зважаючи на наступне.
Ліцензія дає право займатися певною господарською діяльністю. Вид будівельної ліцензії передбачений п.9 ст. 7 Закону “Про ліцензування видів господарської діяльності”, однак відповідно до змісту норм права (в редакції, на час виникнення спірних правовідносин) отримання ліцензії на будівництво є необхідним для будівництва об"єктів, що належать до середнього класу наслідків - СС2 та значного класу наслідків - СС3. Однак для об'єктів незначного класу наслідків СС1 ліцензія не потрібна.
В свою чергу контролюючим органом не доведено, що ТОВ ”Будстар Прайм” надавались позивачу послуги у сфері будівництва об"єктів, що належать до середнього класу наслідків - СС2 та значного класу наслідків - СС3.
Суд зазначає, що вищевказані відомості стосуються фактично господарської діяльності контрагента позивача, первинних документів якого позивач не зобов'язаний мати, та не зобов'язаний будь-яким чином контролювати діяльність контрагента. Для позивача є важливим виконання господарських зобов'язань за договором укладеним з контрагентом для виконання своїх господарських зобов'язань перед іншими контрагентами.
Відповідач не довів, що контрагент позивача на час здійснення господарських операцій не був зареєстрованими в установленому порядку юридичними особами, платниками ПДВ.
З огляду на досліджені матеріали справи та наведені відповідачем відомості щодо контрагента - ТОВ «Будстар Прайм», суд дійшов висновку, що доводи контролюючого органу не свідчать про нереальність здійснення господарських операцій з контрагентом, та не можуть бути беззаперечним свідченням безтоварності операцій ТОВ «Грайф Флексіблс Україна» із контрагентом - ТОВ «Будстар Прайм».
Щодо висновків контролюючого органу про безпідставність включення позивачем до складу податкового кредиту у червні 2021 року ПДВ на загальну суму 203336 грн. по контрагенту ТОВ "Торгівельна компанія "Хім Торг", суд зазначає наступне.
Контролюючим органом під час перевірки встановлено, що між ТОВ «Грайф Флексіблс Україна» та ТОВ "Торгівельна компанія "Хім Торг" укладено договір поставки №14-01/2020 від 14.01.2020, предметом поставки якого є поліетилен арт.1106. (а.с.222-224).
ТОВ "Торгівельна компанія "Хім Торг" сформовано видаткову накладну №1377 від 03.06.2021 на поставку - поліетилену арт.1106 в кількості 20 т по ціні 50834 грн на загальну суму 1220016 грн., в т.ч. ПДВ 203336грн (а.с. 117).
Проте, контролюючий орган вказує, що у видатковій накладній №1377 від 03.06.2021 не зазначено вид, марку поліетилену, номер партії, що порушує умови п.1.3. Договору поставки №14-01/2020 від 14.01.2020.
На переконання відповідача у вищевказаній видатковій накладній відсутні обов'язкові реквізити: зміст та обсяги господарських операцій (не зазначено вид, марку поліетилену), що не дає можливості ідентифікувати, який саме поліетилен поставляється.
Також відповідачем у акті перевірки вказано, що у міжнародній товарно-транспортній накладній №7010873 від 29.05.2021 вказано найменування вантажу «Поліетилен 15313-003в/с». Згідно з прибутковим ордером №-00266 від 03.06.2021 прийнято товар: Поліетилен 15313-003 - 20000 кг.
Окрім того, відповідач вказує, що проведеним аналізом ланцюгів постачання згідно з базою даних «Єдиний реєстр податкових накладних», АІС «Податковий блок» «Вантажно-митні декларації (імпорт)» не встановлено придбання ТОВ "Торгівельна компанія "Хім Торг" товарів: Поліетилен арт. 1106.
Суд зазначає, що аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.
Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.
Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов'язковою умовою для формування об'єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.
Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються, тощо.
Водночас, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі платника у зв'язку з його господарською діяльністю.
На підтвердження реальності здійснення господарської операції на виконання умов договору поставки №14-01/2020 від 14.01.2020 щодо поставки позивачу ТОВ "Торгівельна компанія "Хім Торг" поліетилену арт.1106 в кількості 20 т позивачем надано до суду копії первинних документів, а саме: видаткову накладну №1377 від 03.06.2021, рахунок на оплату №1168 від 19.05.2021, платіжне доручення №10941 від 01.06.2021 (а.с. 117, 119, 122).
Окрім того відповідно до Додатку №33 до договору поставки №14-01/2020 від 14.01.2020, зазначено, що під артикулом 1106 мається на увазі поліетилен 15313-003, загальною кількістю 40 тон (а.с. 121).
В свою чергу, листом за вих.№038 від 23.10.2021 ТОВ «Торговий дім «Хім торг» повідомив, що враховуючи, що поставка однієї і тієї ж марки сировини можливі з різних заводів з різними партіями товару, прийнято рішення запровадити аритикульну систему складських записів. Також вказано, що з метою зручності обліку у додаткових угодах на кожну окрему партію поставки зазначається інформація, щодо конкретної марки яку було відвантажено (а.с. 133).
Аналізуючи наведене, суд звертає увагу, що податковим законодавством не встановлено конкретного переліку первинних документів, складенням яких мають опосередковуватись ті чи інші господарські операції. Наявність або відсутність окремих документів, як і деякі помилки чи неточності у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися), а певні недоліки в заповненні первинних документів носять оціночний характер.
Тим більше, що під час розгляду справи позивачем підтверджено реальність отримання, оприбуткування та використання у власному виробництві поліетиленової сировини про що свідчать надані ТОВ «Грайф Флексіблс Україна» копії електронних накладних на переміщення №979 від 10.06.2021, №995 від 14.06.2021, №1075 від 30.06.2021 та робоча інструкція щодо виробництва і контролю якості плівки поліетиленової (а.с. 124-125, 126,127, 128-132).
Перевіривши наведені вище аргументи й доводи податкового органу, судом встановлено, що такі доводи фактично ґрунтуються на підставі зібраної податкової інформації, яка була у розпорядженні податкового органу. Поряд із тим, за наслідками детального та ґрунтовного дослідження документів, якими позивач підтверджує здійснення відповідних господарських операцій з контрагентом ТОВ «Торгівельна компанія «Хім Торг», суд дійшов висновку, що ці документи є первинними в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» і є достатніми доказами для підтвердження реальності господарських операції з поставки товару, руху активів у процесі здійснення господарських операцій та зміни у власному капіталі позивача.
Виходячи зі специфіки та умов укладених між позивачем та контрагентами правочинів, предметів господарських операцій, суд встановив, що надані позивачем документи в їх сукупності повною мірою підтверджують фактичне виконання таких господарських операцій з контрагентами. У наданих позивачем первинних документах, визначено суть та зміст господарських операцій, вказані документи підтверджують фактичне отримання товару, робіт, послуг та використання їх для безпосередньої господарської діяльності підприємства. Натомість доказів щодо неправильного відображення позивачем вказаних господарських операцій у бухгалтерському та податковому обліку матеріали справи не містять.
Крім того, відповідачем не надано й доказів невідповідності господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, їх збитковості тощо, які б окремо або в сукупності свідчили, що вчинення таких операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру).
Суд наголошує, що загальна позиції податкового органу про порушення позивачем податкового законодавства ґрунтується лише на інформації, отриманій за результатами здійснення податкового контролю по взаємовідносинам його контрагентів з іншими особами, та без будь-яких фактів фіксації порушення зроблено висновок про нереальність господарських операцій ТОВ «Грайф Флексіблс Україна» із ТОВ «Будстар Прайм» та ТОВ «Торгівельна компанія «Хім Торг». Разом з тим, правовідносини контрагентів із третіми особами у ланцюгах постачання, з якими позивач не вступав у господарські відносини, самі по собі, за обставин даної справи й відсутності інших об'єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства, не можуть свідчити про нереальність господарських взаємовідносин платника податку.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28 травня 2020 року у справі № 820/2125/16.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що позивачем доведено реальність здійснення господарських операцій з ТОВ «Будстар Прайм» та ТОВ «Торгівельна компанія «Хім торг», що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.
Висновки відповідача ґрунтуються на податковій інформації з баз даних щодо контрагентів позивача, а не на аналізі суті та наслідків господарських операцій, які мали місце у перевіряємому періоді, що в свою чергу, також не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірних господарських операцій.
Водночас перевіркою не встановлено розбіжностей між податковими зобов'язаннями контрагентів і податковим кредитом ТОВ «Грайф Флексіблс Україна».
Більш того, податкові накладні і розрахунки коригування до податкових накладних були оформлені ТОВ «Будстар Прайм» та ТОВ «Торгівельна компанія «Хім Торг» і зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 146, 147, 148, 149, 150, 151, 152, 153, 154).
Аналізуючи викладене суд враховує, що за ст. 16 ПК України особами, відповідальними за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету - є платники податку.
Відповідно до п.36.5 ст. 36 ПК України відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків.
Таким чином, Податковим кодексом України закріплено принцип індивідуальної відповідальності за порушення податкового законодавства, отже кожен з контрагентів самостійно несе відповідальність за формування податкового кредиту.
Підсумовуючи наведене суд зазначає, що позивачем дотримано вимоги щодо документування та підтвердження здійснених господарських операцій первинними документами, у відповідності до вимог пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
Первинні бухгалтерські та податкові документи, які складені з дотримання закону і не були визнані судами нікчемними, документально підтверджують фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, що призвело до реальних змін майнового стану платника податків.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає що відповідачем не доведено правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення від 03.09.2021 №00083230703 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 280156 грн та застосування штрафної санкціїу розмірі 28016 грн.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Керуючись статтями 6-9, 32, 77, 90, 139, 241-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд,-
вирішив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Грайф Флексіблс Україна" (вул.Промислова, 1/154, а/с 55, Житомир,10025, код ЄДРПОУ 20428705) до Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області (вул.Юрка Тютюнника, 7, Житомир,10003, код ЄДРПОУ 44096781) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області від 03.09.2021 №00083230703.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Грайф Флексіблс Україна" судові витрати зі сплати судового збору у сумі розміром 4202 (чотири тисячі двісті дві) грн 35 (тридцять п"ять) коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.
Рішення складено в повному обсязі 21 грудня 2022 року.
Суддя А.В. Горовенко