ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2022 року ЛуцькСправа № 140/6578/22
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Сороки Ю.Ю.,
розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Одеській області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Одеській області №032850003501 від 19 липня 2022 року.
Зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Одеській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років, на підставі п “е” ч.1 ст.55 Закону України “Про пенсійне забезпечення” з 12 липня 2022 року, зарахувавши до спеціального стажу, який дає право на призначення пенсії за вислугу років, період роботи з 1 вересня 1991 року по 24 березня 2005 року на посадах старшого піонервожатої, вихователя та вчителя природознавства Сенкевичівської допоміжної школи інтернату.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 12 липня 2022 року позивач звернулася до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про призначення пенсії за віком на підставі п.“е” ч.1 ст.55 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, на що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №032850003501 від 19 липня 2022 року, у призначенні пенсії відмовлено у зв'язку з відсутністю необхідного спеціального стажу. До стажу за вислугу років не зараховано періоду роботи з 01 вересня 1991 року по 24 березня 2005 року, оскільки довідка про стаж та трудова книжка містять розбіжності у факті переводу та потребують перевірки.
Позивач вважає такі дії відповідача щодо не зарахування вищевказаних періодів роботи та перебування на обліку до страхового стажу протиправними, оскільки за правильність оформлення трудової книжки відповідає відділ кадрів підприємства, установи, організації, крім того відповідачем не враховано, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, так як визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 11.10.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання та виклику сторін.
Представники Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області та Головного управління Пенсійного фонду України у Одеській області у майже ідентичних відзивах на позовну заяву від 31.10.2022 позовні вимоги не визнали, просили відмовити у задоволенні позову, мотивуючи тим, що за доданими документами до спеціального стажу не зараховано періоди роботи з 01.09.1991 по 24.03.2005, оскільки довідка, видана Володимир-Волинським ліцеєм ''Центр освіти” Управління освіти і науки Волинської облдержадміністрації від 12.07.2022 №315/01-21 про підтвердження спеціального стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, не відповідає записам трудової книжки НОМЕР_1 від 05.09.1990.
У трудовій книжці відсутній запис, про те, що ОСОБА_1 була переведена на посаду вихователя з 01.10.1991 (наказ Сенкевичівської допоміжної школи-інтернату від 01.10.1991 №29)
Окрім того, у довідці від 12.07 2022 № 315/01-21 не вказано, що ОСОБА_1 призначено з 01.09.1991 на посаду старшої піонервожатої Сенкевичівської допоміжної школи-інтернату, також відсутнє переведення з 01.09.1997 з посади організатора дитячого колективу на посаду вихователя та з 02.09.2002 з посади вихователя на посаду вчителя природознавства
Отже, довідка, яка видана Володимир-Волинським ліцеєм ''Центр освіти” Управління освіти і науки Волинської облдержадміністрації від 12.07.2022 №315/01-21, про підтвердження спеціального стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, містить розбіжності із записами трудової книжки, тому відсутні підстави для зарахування періоду роботи з 01.09.1991 по 24.03.2005 до спеціального стажу позивача, а відсутність необхідного спеціального стажу роботи передбаченого пунктом 2-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону №1058-ІV, не дає права на призначення даного виду пенсії.
У зв'язку із чим, просили відмовити у задоволенні позовних вимог позивача повністю.
Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення з наступних мотивів та підстав.
Судом встановлено, що 12 липня 2022 року позивач звернулася до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про призначення пенсії за вислугу років на підставі п.“е” ч.1 ст.55 Закону України “Про пенсійне забезпечення”
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №032850003501 від 19 липня 2022 року, у призначенні пенсії відмовлено у зв'язку з відсутністю необхідного спеціального стажу.
Як вбачається із зазначеного рішення, до страхового стажу позивача відповідач не зарахував період роботи з 01.09.1991 по 24.03.2005, оскільки довідка, яка видана Володимир-Волинським ліцеєм ''Центр освіти” Управління освіти і науки Волинської облдержадміністрації від 12.07.2022 №315/01-21 про підтвердження спеціального стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, містить розбіжності із записами трудової книжки за вказаний період.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом шостим частини першої статті 92 Конституції України визначено, що виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Згідно із преамбулою Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 №1058-IV, який набув чинності з 01.01.2004 (далі - Закон №1058-IV), цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Частиною 1 статті 9 Закону №1058-ІV визначено, що в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати, зокрема, пенсія за віком.
За правилами частини першої статті 26 Закону №1058-ІV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років.
Отже, право на призначення пенсії за віком протягом 2021 року мали особи, які досягнули віку 60 років та за умови наявності у таких осіб страхового стажу не менше 28 років.
Відповідно до статті 1 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
Таке ж визначення містить і частина 1 статті 24 Закону №1058-IV, яка передбачає, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно з частиною 2 статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до частини 4 статті 24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Таким чином, до 01.01.2004 стаж роботи підтверджується в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Законом №1058-IV.
Так, приписами статті 56 Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі - Закон №1788-ХІІ) визначено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Статтею 62 Закону №1788-XII передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637).
Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Таким чином, основним документом, який підтверджує наявний стаж роботи є трудова книжка, а інші документи приймаються до уваги виключно у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Згідно з пунктом 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що основним документом, який підтверджує трудовий стаж позивача є його трудова книжка. При цьому, лише у разі відсутності трудової книжки або записів в ній органи пенсійного фонду мають право встановлювати трудовий стаж на підставі інших первинних документів.
Так, спірні правовідносини у даній справі виникли у зв'язку з відмовою Пенсійного органу у зарахуванні до страхового стажу періоду роботи позивача з 01.09.1991 по 24.03.2005, оскільки довідка, яка видана Володимир-Волинським ліцеєм ''Центр освіти” Управління освіти і науки Волинської облдержадміністрації від 12.07.2022 №315/01-21 про підтвердження спеціального стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, містить розбіжності із записами трудової книжки за вказаний період.
З наявної в матеріалах справи копії трудової книжки ОСОБА_1 НОМЕР_1 вбачається, зокрема, що позивач з 01.09.1991 по 09.08.2021 працювала на різних посадах в Сенкевичівській допоміжній школі-інтернат (в подальшому реорганізованій: з 25.03.2005 року в Сенкевичівську спеціальну ЗОШ-інтернат для дітей, які потребують корекції розумового розвитку, з 16.07.2007 року в Сенкевичівську ЗОШ-інтернат І-ІІІ ступенів, а з 02.01.2019 шляхом приєднання до Володимир-Волинського ліцею ''Центр освіти” Волинської обласної ради).
Отже, записами трудової книжки підтверджується факт роботи позивача з 01.09.1991 по 24.03.2005 в Сенкевичівській допоміжній школі-інтернат.
Разом з тим, вказані періоди роботи позивача в Сенкевичівській допоміжній школі-інтернат не зараховані відповідачем до страхового стажу з тих підстав, що довідка, яка видана Володимир-Волинським ліцеєм ''Центр освіти” Управління освіти і науки Волинської облдержадміністрації від 12.07.2022 №315/01-21 про підтвердження спеціального стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, містить розбіжності із записами трудової книжки за вказаний період, на що суд зазначає наступне.
Згідно з пунктом 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29.07.1993 №58 (далі - Інструкція №58) до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди.
Суд не приймає до уваги посилання відповідача на відсутність підстав для зарахування вищевказаних періодів до страхового стажу позивача, оскільки в даному випадку записи, внесені до трудової книжки позивача, між собою пов'язані хронологічно, відсутні ознаки підчисток та підробок, із зазначенням номерів наказів та дат їх видачі. Доказів визнання недостовірними записів у трудовій книжці щодо спірного періоду роботи відповідачем суду не надано.
Таким чином, оскільки трудова книжка позивача містить усі необхідні записи про роботу у спірні періоди, тому, на переконання суду, є достатнім підтвердженням права на пенсійне забезпечення.
Суд зазначає, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Відповідачем не взято до уваги, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці. Крім того, позивач не може нести відповідальності за правильність заповнення його трудової книжки.
Аналогічний висновок вказаний і в постановах Верховного Суду від 17 липня 2018 року у справі №220/989/17, від 19 грудня 2019 року у справі №307/541/17.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до підпункту 2 пункту 6 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2, Управління Фонду має право отримувати безоплатно в установленому законодавством порядку від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності і від фізичних осіб підприємців відомості про нарахування, обчислення і сплату страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для здійснення покладених на управління Фонду завдань.
Відтак, враховуючи вищенаведене, у випадку виникнення сумнівів щодо достовірності поданих особою документів відповідач наділений правом звернення до державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій з метою отримання інформації, необхідної для здійснення їхньої діяльності. Однак, ГУ ПФУ в Одеській області таким правом не скористалося.
Відповідно до вимог частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки Верховного Суду.
Так, Верховний Суд у постановах від 30.09.2019 в справі №638/18467/15-а та від 25.04.2019 в справі №593/283/17 зазначив, що формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів Пенсійного фонду України для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 21.02.2018 в справі №687/975/17 вказав, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки чи іншої документації з вини адміністрації підприємства, відтак вказані обставини не можуть бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань з призначення пенсії за віком.
Відповідно до частини першої статті 45 Закону №1058-ІV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Матеріалами справи підтверджується та обставина, що на момент подання заяви на призначення пенсії у позивача був наявний страховий стаж не менше 26 років і 6 місяців, відтак у відповідача були відсутні правові підстави для відмови у призначенні пенсії за віком.
Приймаючи рішення у даній справі, суд зазначає, що обов'язок належного оформлення таких документів покладається не на працівника, а на роботодавця чи інших уповноважених осіб. Крім цього, згідно вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На думку суду, відповідач - ГУ ПФУ у Одеській області та ГУ ПФУ у Волинській області як суб'єкти владних повноважень не надали суду достатніх та беззаперечних доказів, які б свідчили, що дії щодо не зарахування періодів роботи позивача з 01.09.1991 по 24.03.2005 в Сенкевичівській допоміжній школі-інтернат до страхового стажу при призначенні пенсії за віком та відмови у призначенні пенсії за віком за вказаних обставин вчинені відповідно до норм законодавства, з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення для їх вчинення.
З урахуванням встановлених обставин справи, наведених норм чинного законодавства України та правових висновків Верховного Суду, виходячи із наданих частиною другою статті 245 КАС України повноважень, суд у даній справі дійшов висновку, що належним способом захисту прав позивача є прийняття судом рішення про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ у Одеській області №032850003501 від 19 липня 2022 року щодо відмови позивачу у призначенні пенсії за вислугу років, зобов'язання ГУ ПФУ у Волинській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років, на підставі п “е” ч.1 ст.55 Закону України “Про пенсійне забезпечення” з 12 липня 2022 року, зарахувавши до спеціального стажу, який дає право на призначення пенсії за вислугу років, період роботи з 1 вересня 1991 року по 24 березня 2005 року на посадах старшого піонервожатої, вихователя та вчителя природознавства Сенкевичівської допоміжної школи інтернату.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів судовий збір в розмірі 992,40 грн., сплачений згідно з квитанцією від 03.10.2022 №66.
Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області у Одеській області №032850003501 від 19 липня 2022 року щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугу років.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області ОСОБА_1 пенсію за вислугу років, на підставі п “е” ч.1 ст.55 Закону України “Про пенсійне забезпечення” з 12 липня 2022 року, зарахувавши до спеціального стажу, який дає право на призначення пенсії за вислугу років, період роботи з 1 вересня 1991 року по 24 березня 2005 року на посадах старшого піонервожатої, вихователя та вчителя природознавства Сенкевичівської допоміжної школи інтернату.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області судові витрати у сумі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) гривні 40 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ).
Відповідачі: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, м. Луцьк, вул. Кравчука, 22в, код ЄДРПОУ 13358826).
Головне управління Пенсійного фонду України у Одеській області (65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385).
Суддя Ю.Ю. Сорока