УХВАЛА
м. Вінниця
20 грудня 2022 р. Справа № 120/1536/20-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Яремчука Костянтина Олександровича, розглянувши у письмовому провадженні заяву позивача про роз'яснення судового рішення та про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання неправомірними рішення та дій, зобов'язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 26 травня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково. Зокрема, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови у проведенні індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням індексу споживчих цін наростаючим підсумком та зміною прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб з 01 січня 2016 року з визначенням базового місяця - липень 2011 року, а також зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити нарахування та виплату індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням індексу споживчих цін наростаючим підсумком та зміною прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб з 01 січня 2016 року, виходячи з базового місяця - липень 2011 року.
06 грудня 2022 року ОСОБА_1 подав до суду заяву про роз'яснення рішення суду та про встановлення судового контролю за виконанням такого рішення. Заява обґрунтована тим, що заявник неодноразово звертався до пенсійного органу із заявами щодо виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 26 травня 2020 року, але Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області ігнорувало вимоги чинного законодавства, оскільки станом на 04 грудня 2022 року таке рішення суду так і не виконано. Так, згадуваним рішенням суду орган Пенсійного фонду зобов'язано здійснити нарахування та виплату індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням індексу споживчих цін наростаючим підсумком та зміною прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб з 01 січня 2016 року з визначенням базового місяця - липень 2011 року. Заявник стверджує, що суд зрозумілою та доступною мовою вказав пенсійному органу як саме має бути нарахована та виплачена індексація його пенсії, проте, незважаючи на це, пенсійний орган не виконує рішення суду. А тому ОСОБА_1 вважає, що слід роз'яснити рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 26 травня 2020 року в таких частинах: чи при проведенні нарахування та виплати індексації пенсії пенсійний орган повинен здійснити її відповідно до вимог Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" і Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078; чи обмежується нарахування та виплата індексації пенсії із застосуванням індексу споживчих цін наростаючим підсумком та зміною прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб з 01 січня 2016 року, виходячи з базового місяця - липень 2011 року - лише періодом з 01 січня 2016 року по 31 травня 2020 року; в який термін пенсійний орган повинен виконати рішення суду щодо нарахування та виплати індексації пенсії. Окрім того, заявник вважає, що Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області слід зобов'язати подати звіт про виконання судового рішення.
Відтак подана 06 грудня 2022 року заява стосується як роз'яснення судового рішення, так і встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.
Відповідно до частини 3 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
При цьому статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України не визначено особливостей розгляду заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.
Оскільки судове рішення від 26 травня 2020 року ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (в письмовому провадженні), тому суд дійшов висновку розгляд поданої заяви здійснювати в такому ж порядку.
Розглянувши заяву ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення, суд зважає на таке.
Особливості розгляду заяви про роз'яснення судового рішення визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Частиною 1 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Зміст наведеної норми свідчить про те, що підставою для роз'яснення судового рішення є його незрозумілість, що перешкоджає його належному виконанню. При цьому роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом. Також роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є незрозумілим як для учасників справи, так і для тих осіб, що будуть здійснювати його виконання. Це стосується випадків, коли судом недотримані вимоги ясності, визначеності рішення, мають місце положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.
Водночас зрозумілість судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв'язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.
Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду, а тому роз'ясненню підлягає рішення суду у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності, як правило, резолютивної частини такого рішення.
Із поданої заяви слідує, що, незважаючи на зрозумілість ухваленого судового рішення, пенсійний орган все ж не виконує таке, що, на думку заявника, є підставою для його роз'яснення. При цьому зміст заяви свідчить про те, що роз'яснення потребує не зміст рішення суду в певній його частині, а порядок виконання такого рішення.
За таких обставин заява про роз'яснення судового рішення не підлягає задоволенню, оскільки ухвалене 26 травня 2020 року судове рішення є чітким та зрозумілим, що визнається заявником у поданій заяві.
Вирішуючи питання щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 26 травня 2020 року, суд зважає на таке.
Статтею 14 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Розділом IV Кодексу адміністративного судочинства України врегульовано окремі процесуальні питання, пов'язані з виконанням судового рішення, та передбачено, що судовий контроль за виконанням судового рішення здійснює суд, який його ухвалив.
Форми судового контролю за виконанням судового рішення встановлені приписами статей 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України.
Деякі особливості встановлення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах визначені статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, частиною 1 цієї статті передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина 2 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України).
Отже, вказаною нормою передбачено право суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Конституційний Суд України у рішенні від 26 червня 2013 року №1-7/2013 зазначив, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
У рішенні від 25 квітня 2012 року 11-рп/2012 Конституційний Суд України зазначив, що невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.
Крім того, Конституційний Суд України у рішенні від 30 червня 2009 року №16-рп/2009 наголосив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та зауважив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Так, Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Горнсбі проти Греції" від 19 березня 1997 року зазначив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід'ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (пункт 40).
У іншому рішенні в справі "Піалопулос та інші проти Греції" від 15 березня 2001 року Європейський суд з прав людини вказав, якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс.
Так, заявник стверджує, що після набрання рішенням суду законної сили він неодноразово звертався до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявами про виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 26 травня 2020 року.
Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області листами вих. № 4514-4285/С-02/8-0200/20 від 23 жовтня 2020 року, вих. № 0200-0202-8/53301 від 31 серпня 2021 року, вих. № 0200-0202-8/79756 від 03 грудня 2021 року, вих. № 0200-0202-8/81864 від 03 листопада 2022 року повідомляло ОСОБА_1 , що ним виконано рішення суду та проведено індексацію його пенсії з 01 січня 2016 року, виходячи з базового місяця - липень 2011 року. Внаслідок такої сума боргу по перерахунку пенсії за період з 01 січня 2016 року по 30 квітня 2020 року становить 273,60 гривень, виплата якої буде здійснена в порядку черговості.
Водночас доказів, які б підтверджували факт виконання рішення суду в частині здійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації пенсії із застосуванням індексу споживчих цін наростаючим підсумком та зміною прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб з 01 січня 2016 року, виходячи з базового місяця - липень 2011 року, не надано.
Такі обставини, на переконання суду, свідчать про обґрунтованість поданої заяви в частині необхідності зобов'язання боржника подати звіт про виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 26 травня 2020 року, а тому суд дійшов висновку, що в цій частині заява підлягає задоволенню.
Окрім того, з метою підтвердження доводів пенсійного органу про виконання судового рішення від 26 травня 2020 року, про що йдеться у згаданих вище листах, у Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області слід витребувати докази здійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації пенсії із застосуванням індексу споживчих цін наростаючим підсумком та зміною прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб з 01 січня 2016 року, виходячи з базового місяця - липень 2011 року.
Керуючись статтями 248, 254, 370, 382 Кодексу адміністративного судочинства України,
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 в частині роз'яснення рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 26 травня 2020 року залишити без задоволення.
Заяву ОСОБА_1 в частині встановлення судового контролю за виконанням рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 26 травня 2020 року задовольнити.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області подати до 20 січня 2023 року звіт про виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 26 травня 2020 року у справі № 120/1536/20-а в частині, що стосується здійснення нарахування та виплати індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням індексу споживчих цін наростаючим підсумком та зміною прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб з 01 січня 2016 року, виходячи з базового місяця - липень 2011 року.
Витребувати у Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області докази здійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації пенсії із застосуванням індексу споживчих цін наростаючим підсумком та зміною прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб з 01 січня 2016 року, виходячи з базового місяця - липень 2011 року.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Яремчук Костянтин Олександрович