Олевський районний суд Житомирської області
Справа № 287/1072/22
2-о/287/25/22
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2022 року м. Олевськ
Олевський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого - судді Винара Л.В.
з участю секретаря Кострицької Т.П.
заявниці ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Олевського районного суду Житомирської області в порядку окремого провадження заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Олевський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Коростенському районі Житомирської області Центрально - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) та Орган опіки та піклування в особі Олевської міської ради Житомирської області про встановлення факту батьківства, -
ВСТАНОВИВ:
Заявниця ОСОБА_1 звернулася до Олевського районного суду Житомирської області із вищезазначеною заявою.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями дану справу розподілено судді Винару Л.В.
Ухвалою суду від 28 липня 2022 року заяву залишено без руху та заявниці надано строк для усунення недоліків.
12.08.2022 року на виконання ухвали суду від заявниці ОСОБА_1 надійшла уточнена заява про встановлення факту батьківства.
В уточненій редакції поданої заяви ОСОБА_1 просить суд прийняти її заяву до розгляду та задоволити в повному обсязі, встановити факт батьківства, а саме, що ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 є батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внести зміни до актового запису № 292, складеного Олевським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області від 26.11.2019 року про народження дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме: у графі «Відомості про дитину» змінити прізвище « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 » та у графі «Відомості про батька» змінити « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_2 », ІНФОРМАЦІЯ_4 , українець, громадянин України. Також, ОСОБА_1 просить витребувати у Олевському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Коростенському районі Житомирської області Центрально - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) актовий запис про смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Для підтвердження факту батьківства ОСОБА_1 просить викликати у судове засідання свідків: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .
На обґрунтування поданої заяви ОСОБА_1 зазначила, що вона з 2018 року проживала однією сім'єю без реєстрації шлюбу із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 в. м. Олевську, Коростенського району, Житомирської області. Згодом у них народилася донька ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Згідно свідоцтва про народження, виданого Олевським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області від 26.11.2019 року запис про народження ОСОБА_3 зроблено в книзі реєстрації народжень за № 292 де в графі «батьки» зазначено: батько - ОСОБА_6 , мати - ОСОБА_1 . Державну реєстрацію народження дитини було проведено із зазначенням відомостей про батька відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України, оскільки заявниця із батьком дитини не перебували у зареєстрованому шлюбі. Батько дитини ОСОБА_3 категорично з цього приводу не висловлювався та за життя визнавав себе батьком дитини. Заявниця ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали однією сім'єю, вели спільний побут, ОСОБА_2 , як дуже турботливий батько весь час піклувався про доньку ОСОБА_3 . Проте, 08.05.2022 року ОСОБА_2 , захищаючи нашу рідну Україну від російської агресії помер в районі м. Бахмут, Донецької області. Необхідність встановлення факту батьківства ОСОБА_2 стосовно доньки ОСОБА_3 пов'язана, зокрема, з морально-етичними переконаннями, оскільки для дитини важливо, що де-юре її батьком є конкретно визначена особа - біологічний батько, а також це надасть їхнім сімейним зв'язкам юридичного значення (державної реєстрації), а відтак факт батьківства визнаватиметься державою, що позбавить дитину образливого клейма «безбатченка».
Ухвалою суду від 29.08.2022 року відкрито провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту батьківства в порядку окремого провадження. Витребувано у Олевському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Коростенському районі Житомирської області Центрально - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) копію актового запису про смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Також, викликано в судове засідання учасників процесу та свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .
Заявниця в судовому засіданні подану заяву підтримала в повному обсязі з підстав наведених у ній та просить суд її задоволити. Також, зазначила, що встановлення факту батьківства необхідне їй для оформлення одноразової грошової допомоги членам сім'ї загиблого військовогота пенсії по втраті годувальника. Не заперечує проти розгляду справи без участі третіх осіб.
Представник заінтересованої особи Олевського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Коростенському районі Житомирської області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) в судове засідання не з'явився, у своїй письмовій заяві від 08.09.2022 року № 1230/22.11-22 начальник відділу Шевчук Н. просить суд розглянути вказану справу без участі представника відділу, рішення прийняти відповідно до вимог законодавства України та внести виправлення до актового запису про народження № 292 від 26.11.2019 року.
Від представника заінтересованої особи Органу опіки та піклування Олевської міської ради Житомирської області Стафійчука Р.О. надійшла заява з прохання розглядати справу без його участі.
Свідок ОСОБА_10 , який є другом покійного ОСОБА_2 , пояснив суду, що за життя ОСОБА_11 постійно відвідував ОСОБА_12 , дитина зовнішньо дуже схожа на нього. Також, зазначив, що сестра ОСОБА_2 . ОСОБА_13 не хоче признавати дитину свого брата через соціальні виплати членам родини загиблого військовослужбовця.
Свідок ОСОБА_7 , яка є сусідкою та хресною мамою заявниці ОСОБА_1 розповіла суду, що її похресниця проживала разом з ОСОБА_2 до народження дитини, проте в подальшому вони розійшлися. Чому ОСОБА_1 з ОСОБА_2 не одружилися їй не відомо. Покійний ОСОБА_2 постійно приходив до ОСОБА_12 , дарував їй подарунки, намагався допомагати. Стверджує, що сім'я покійного не визнає факту, що ОСОБА_12 є дитиною ОСОБА_2 . Крім того, зазначила, що у судове засідання в якості свідка її попросила прийти заявниця ОСОБА_1 , яка розповіла, що хоче в судовому порядку встановити факт того, що ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_12 .
Свідок ОСОБА_8 , яка є сусідкою заявниці ОСОБА_1 , повідомила, що покійний ОСОБА_11 дуже часто приходив в гості до ОСОБА_12 , грався з дівчинкою, приносив подарунки. Чи проживали разом заявниця ОСОБА_1 з ОСОБА_2 їй невідомо. Також, зазначила, що у судове засідання прийшла на прохання заявниці ОСОБА_1 , яка розповіла, що в судовому порядку хоче встановити факт батьківства ОСОБА_2 стосовно її дитини ОСОБА_12 .
Свідок ОСОБА_14 , яка є мамою покійного ОСОБА_2 , в судовому засіданні показів не надала.
Свідок ОСОБА_15 , яка є сестрою покійного ОСОБА_2 , пояснила суду, що вона не бачила свого брата разом із заявницею ОСОБА_1 , на сімейні свята ОСОБА_11 приходив сам. Також, розповіла, що в ОСОБА_11 була дівчина з ОСОБА_16 з якою він зустрічався та яка після похорон приїздила сюди. З братом вона спілкувалася рідко, проте ОСОБА_11 про дитину нічого не розповідав. На її думку, той факт, що ОСОБА_11 за життя не записав дитину на себе свідчить про те, що дитина не його. Чому ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту батьківства їй невідомо.
Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні розповів, що товаришував з покійним ОСОБА_2 . За життя ОСОБА_11 розповідав про те, що ОСОБА_12 є його дитиною, ходив її провідувати, допомагав матеріально. Також, повідомив, що саме заявниця не дозволила записати батьком дитини ОСОБА_3 ОСОБА_2 .
Свідок ОСОБА_17 розповіла суду, що проживала з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 по сусідству. З ОСОБА_18 спілкується, відносини дружні. Про те, що ОСОБА_12 є дитиною ОСОБА_2 їй відомо зі слів покійного ОСОБА_11 та самої ОСОБА_1 . Також, вказаний висновок вона зробила з того, що заявниця проживала з ОСОБА_11 деякий час разом.
Відповідно до вимог ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Окремому провадженню притаманні такі ознаки, які характеризують його структурну самостійність і прикладну значимість, і які визначаються такою суттєвою ознакою як безспірність розгляду справ, що віднесені до окремого провадження. Безспірність слід розуміти лише як відсутність спору про суб'єктивне матеріальне право, але не відсутність спору про існування факту, що встановлюється. Відтак, слід враховувати не тільки конкретну мету встановлення факту, а його зв'язок із певним суб'єктивним матеріальним правом.
Перелік справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення визначено в ст. 315 ЦПК України.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про: 1) обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи; 2) надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності; 3) визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою; 4) усиновлення; 5) встановлення фактів, що мають юридичне значення; 6) відновлення прав на втрачені цінні папери на пред'явника та векселі; 7) передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність; 8) визнання спадщини відумерлою; 9) надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку; 10) примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу; 11) розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб.
За нормою частини другої ст. 315 ЦПК України передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Справи про встановлення юридичних фактів можуть бути предметом розгляду суду в порядку окремого провадження за таких умов: факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичний характер, тобто відповідно до закону викликати юридичні наслідки: виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав громадян або організацій. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету, для якої необхідне його встановлення. Один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та для іншої мети - ні.
Характерною ознакою категорії справ окремого провадження є відсутність у них спору про право і метою яких є встановлення юридичного факту або стану. При цьому, в порядку окремого провадження може вирішуватися спір про факт, але не спір про право цивільне.
Згідно з роз'ясненнями, які містяться в Постанові Пленуму Верховного суду України за №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз'яснено, що суд вправі розглядати справи про встановлення юридичних фактів, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки. Тобто, від встановлення такого факту залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян та встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
З точки зору закону під спором про право у справах окремого провадження розуміється конфлікт інтересів заявника та хоча б однієї із заінтересованих осіб внаслідок заперечення такої особи проти задоволення заяви про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів або неоспорюваних прав, а також можливість виникнення, зміни або припинення прав та обов'язків у третіх осіб внаслідок задоволення відповідної заяви.
Зазначене відповідає висновкам, викладеним у Постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2018 року (справа № 522/11740/14-ц, провадження № 61-19160св18), від 27 червня 2018 року (справа №522/10696/17, провадження № 61-12109св18), від 31 жовтня 2018 року (справа № 477/284/16-ц, провадження № 61-24391св18), у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 березня 2021 року (справа № 643/14985/18-ц).
Також, згідно правової позиції викладеної в Постанові ВС від 29.06.2022 року у справі 205/6338/21 під спором про право необхідно розуміти певний стан суб'єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов'язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб'єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.
Суд звертає увагу заявниці, що використання інституту окремого провадження з метою встановлення преюдиційних обставин для вирішення спору в порядку позовного провадження не передбачено вимогами ЦПК України та не гарантовано заявниці.
Відповідно до ч. 6 ст. 294 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду (ч.4 ст.315 ЦПК України).
Із заяви ОСОБА_1 вбачається, що необхідність встановлення факту батьківства ОСОБА_2 відносно дитини ОСОБА_3 пов'язана, зокрема, з морально-етичними переконаннями, оскільки для дитини важливо, що де-юре її батьком є конкретно визначена особа - біологічний батько, а також це надасть їхнім сімейним зв'язкам юридичного значення (державної реєстрації), а відтак факт батьківства визнаватиметься державою, що позбавить дитину образливого клейма «безбатченко».
Разом з тим, під час судового засідання ОСОБА_1 повідомила, що встановлення факту батьківства необхідне їй для отримання одноразової допомоги членам сім'ї загиблого військового, оскільки ОСОБА_2 загинув під час військових дій, а також оформлення пенсії по втраті годувальника, оскільки, дитина росте, розвивається та потребує матеріального утримання.
Згідно ст. 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого).
Утриманцями вважаються члени сім'ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).
Відповідно до ст. 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників.
Згідно з чинним законодавством України, членами родини загиблого військовослужбовця вважаються: утриманці загиблого; батьки; один з подружжя, який не одружився вдруге; діти, які не мали і не мають власних сімей; діти, які мають власні сім'ї, але стали інвалідами до досягнення повноліття.
Таким чином, справи про отримання одноразової допомоги членам сім'ї загиблого військового відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 року повинні розглядатися судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших осіб на отримання такої допомоги і потенційно існуючого спору між ними. Якщо виникнення права на виплату залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.
Враховуючи наявність у даній справі інших осіб (матері та сестри, яка в судовому заперечила факт того, що ОСОБА_2 є батьком дитини ОСОБА_3 ) прав яких стосується вирішення питання при встановленні даного факту вбачається наявність спору про право, а тому справа за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Олевський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Коростенському районі Житомирської області Центрально - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) та Орган опіки та піклування в особі Олевської міської ради Житомирської області про встановлення факту батьківства не підлягає розгляду в порядку окремого провадження, а вимоги мають розглядатися у порядку позовного провадження з використанням відповідних процесуальних інститутів.
Суд роз'яснює заявниці її право на звернення до суду із позовом в загальному порядку.
Керуючись ст. ст. 294, 367, 374, 376, 380-383 ЦПК України,суд -
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Олевський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Коростенському районі Житомирської області Центрально - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) та Орган опіки та піклування в особі Олевської міської ради Житомирської області про встановлення факту батьківства - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, то зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст ухвали складено 21.12.2022 року.
Суддя: Л.В.Винар