Справа №295/6653/22
Категорія 65
2/295/1873/22
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.12.2022 року м. Житомир
Богунський районний суд міста Житомира у складі:
головуючого - судді Кузнєцова Д.В.,
секретаря с/з Карпішиної С.С.,
за участі позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду із указаним позовом, посилаючись на те, що він є власником житлового будинку АДРЕСА_1 . У даному будинку зареєстровані також відповідачі. За словами позивача, відповідачі фактично не проживають за місцем реєстрації понад один рік без поважних причин, обов'язків по утриманню житла не здійснюють, не беруть участі в оплаті комунальних послуг, особисті речі в будинку відсутні. Факт реєстрації відповідачів у вказаному вище будинку створює позивачу суттєві перешкоди у здійсненні права користування і розпоряджання своїм майном. З огляду на викладене у позовній заяві, ОСОБА_1 просить суд визнати ОСОБА_2 , ОСОБА_3 такими, що втратили право користування будинком АДРЕСА_1 .
Ухвалою судді Богунського районного суду м. Житомира Кузнєцова Д.В. від 04 серпня 2022 року відкрито провадження у даній цивільній справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позові, просив його задовольнити. Додав, що відповідач ОСОБА_2 не проживає за вказаною адресою 10 років, а його син ОСОБА_3 - близько 2 років. За словами позивача, йому невідомо де зараз відповідачі перебувають, їх речей у будинку немає, однак реєстрація відповідачів у будинку, який належать йому на праві приватної власності, перешкоджає отримати субсидію.
Відповідачі у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, причини неявки суду невідомі, відзив на позовну заяву до суду не направляли.
Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні зазначив, що ОСОБА_2 останні 10 років по АДРЕСА_1 не проживає, ОСОБА_3 за вказаною ж адресою не проживає останніх 2 роки. Їх місцезнаходження наразі невідоме. Свідок додав, що доволі часто буває в будинку у позивача та речей відповідачів у будинку немає.
Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Оскільки в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про спірні правовідносини сторін, суд вважає за можливе за згодою позивача провести заочний розгляд справи.
Суд, заслухавши пояснення позивача, допитавши свідка, дослідивши письмові матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналась відповідно до Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, № 4, № 7 та № 11 до Конвенції» від 17.07.1997 року, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб, що також визначено у статтях 316, 317, 319, 321 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 391 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном.
Згідно із ч. 1 та 2 ст. 405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Судом встановлено, що позивачу на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 06.12.1985 року належить будинок АДРЕСА_1 .
Крім позивача, у вказаному будинку також зареєстровані ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що підтверджується відомостями відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України в Житомирській області, а також інформацією з будинкової книги.
Таким чином, досліджені судом докази та встановлені в ході судового розгляду обставини підтверджують реєстрацію місця проживання відповідачів у будинку АДРЕСА_1 та їх фактичне не проживання в ньому без поважних причин понад один рік, на підставі чого суд дійшов висновку, що реєстрацією місця проживання відповідачів у будинку, який належить на праві власності позивачу, порушуються його права як власника, через що вимоги останнього підлягають судовому захисту шляхом визнання відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 такими, що втратили право користування нерухомим майном за вказаною адресою.
На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду, що підтверджено документально.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 41 Конституції України, ст.ст. 15, 16, 386, 391, 405 ЦК України, ст.ст. 10-13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 280-282, 284, 352, 354 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позов задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , такими, що втратили право користування будинком, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 992,40 грн., тобто по 496,20 грн. з кожного з відповідачів.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач 1: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_2 .
Відповідач 2: ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя