Справа № 274/3040/22
Провадження № 2/0274/1104/22
Рішення
Іменем України
( заочне)
21.12.2022 року Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі: судді Вдовиченко Т.М., за участю секретаря судового засідання Рудич М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бердичеві Житомирської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини, -
ВСТАНОВИВ:
01.07.2022 ОСОБА_1 звернулася до Бердичівського міськрайонного суду з зазначеною вище позовною заявою, відповідно до якої просить суд розірвати шлюб зареєстрований 14.08.2019 року Бердичівським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, між нею та відповідачем, актовий запис № 382. Стягнути з відповідача на її користь, на утримання дочки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти в розмірі 1/4 частини заробітку ( доходу) відповідача, але не менше 50 % від прожиткового мінімуму і не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, починаючи з дня звернення до суду.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 14.08.2019 року між ними було укладено шлюб, під час якого ІНФОРМАЦІЯ_1 в них народилася дочка ОСОБА_4 . З 2021 року шлюбні відносини між ними фактично припинилися, вони втратили взаємне почуття любові і поваги, між ними часто виникають сварки і конфлікти. Спільного господарства вони не ведуть, шлюб існує лише формально, підстав для примирення і збереження шлюбу немає.
Крім того відповідач не приймає участі в утриманні малолітньої дитини, між ними існує спір щодо розміру і порядку сплати аліментів. Усі витрати, спрямовані на забезпечення дитини здійснює виключно вона. Відповідач є військовослужбовцем, має постійний заробіток.
Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду від 17.08.2022 в справі відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін ( а.с.21-22).
26.09.2022 ухвалою Бердичівського міськрайонного суду було задоволено клопотання відповідача про надання строку для примирення. Надано сторонам у справі строк для примирення до 20.12.2022, провадження у справі було зупинено ( а.с. 31-32).
Станом на 21.12.2022 сторони не досягли примирення.
В судове засідання позивачка не з"явилася, в матеріалах справи міститься клопотання позивачки про розгляд справи за її відсутності. Проти заочного розгляду справи і прийняття заочного рішення не заперечує. ( а.с.3,12).
Відповідач в судове засідання не з"явився, причину неявки суду не повідомлено.
Суд, за письмовою згодою позивачки, ухвалює заочне рішення при заочному розгляді справи, що не суперечить вимогам ст. 280 ЦПК України.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного пристрою не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про шлюб між сторонами 14.08.2019 року Бердичівським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області зареєстровано шлюб, актовий запис № (а.с. 10).
Від шлюбу сторони мають малолітню дочку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( а.с.11).
Зі змісту позовної заяви вбачається, що сторони спільного господарства не ведуть, подружніх відносин не підтримують.
Відповідно до ст. ст. 110-112 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред"явлений одним із подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам дитини, що має істотне значення.
Згідно зі ст. 109 СК України шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка , і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей.
Згідно ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10.12.1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить із того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово "сімейний" засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово "союз" підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
Таким чином, зважаючи на те, що сторони сімейних стосунків не підтримують, разом не проживають , спільного господарства не ведуть, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивачки, тому суд вважає, що шлюб підлягає розірванню.
Відповідно до ст. 180, ч. 3 ст. 181 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу матері, батька або у твердій грошовий сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно положень ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведені стягувачем аліментів виплати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів, інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Зважаючи на наведене, враховуючи відсутність заперечень відповідача щодо розміру аліментів, які підлягають стягненню з нього, як батька дитини, суд вважає, що наявні законні підстави для задоволення позову ОСОБА_1 в частині вимоги про стягнення з відповідача на її користь аліментів на утримання малолітньої дитини в розмірі 1/4 частки його заробітку, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України на відповідача покладаються судові витрати, які стягуються на користь держави відповідно до вимог Закону України "Про судовий збір" з позовних вимог про стягнення аліментів, а також судові витрати, які стягуються з відповідача на користь позивачки з вимоги про розірвання шлюбу.
Керуючись ст.ст. 12-13, 76-81,141,258,263-265,268,280-282,354,430 ЦПК України, ст.ст. 105,110-112, 180-183 СК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини задовольнити повністю.
Шлюб, зареєстрований 14.08.2019 року Бердичівським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 актовий запис № 382 - розірвати.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 аліменти на утримання дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частки його заробітку ( доходу) щомісячно, але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно починаючи з 01.07.2022 року і до досягнення дитиною повноліття.
Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 992,40 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати в розмірі 992 рн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Т.М. Вдовиченко