Номер провадження 2/754/3284/22 Справа №754/2111/22
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
Іменем України
12 грудня 2022 року Суддя Деснянського районного суду м.Києва Зотько Т.А., в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін розглянувши матеріали за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна, Приватний виконавець Кошарський Олександр Володимирович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Деснянського районного суду міста Києва з позовом до ТОВ «Вердикт Капітал», треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна, Приватний виконавець Кошарський Олександр Володимирович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Вимоги позовної заяви обґрунтовані тим, що 19.01.2022 року, позивачкою було отримане повідомлення у додатку «Дія», про відкриття виконавчого провадження від 19.01.2022 № 98222430 на підставі виконавчого напису за № 15110, вчиненого Приватним нотаріусом Сазоновою О.М. від 04.11.2021 р. про стягнення з позивача на користь відповідача заборгованості в сумі 61 172, 43 грн. Після отримання даного повідомлення, позивачу стало відомо, що Приватним виконавцем Кошарським О.В. постановами від 19.01.2022 року було накладено арешт на все його майно та кошти, у тому числі на кошти на картковому рахунку, який використовується виключно для зарахування заробітної плати. Вчинений виконавчий напис позивач вважає незаконним з огляду на те, що приватним нотаріусом при вчиненні виконавчого напису не було перевірено безспірності суми та не було перевірено документи, на підставі яких така сума була вказана. Крім того, позивачу не надходила досудова вимога про усунення порушень виконання зобов'язання.
Ухвалою судді від 16.02.2022 року було відкрито провадження у вказаній справі з призначенням розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Одночасно судом було витребувано від Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сазонової Олени Миколаївни засвідчені належним чином копії всіх матеріалів нотаріальної справи щодо вчинення виконавчого напису №15110 від 04.11.2021 р., про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» заборгованості за кредитним договором.
Станом на 17.06.2022 витребувані докази суду не надані.
10.05.2022 на електронну адресу суду надійшла заява від адвоката Дубовик Валентини Володимирівни про її вступ у справі, як представника відповідача, що підтверджується копією Ордеру №1061522 від 10.02.2022р.
На адресу суду повернулася поштова кореспонденція про направлення відповідачу та третім особам у справі копії ухвали про відкриття провадження та копії позовної заяви з додатками, як така, що не отримана, з відміткою «за закінченим встановленого терміну зберігання». Відзиву на позовну заяву не надходило.
У зв'язку з військовою агресією, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.І ст.106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05.00 годин 24.02.2022 строком на 30 діб.
Відповідно до Указу Президента України №341/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні. У зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено « На часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ (зі змінами, внесеними Указами від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-ІХ, та від 18 квітня 2022 року №259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року №2212-ІХ), продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб».
Відповідно до ст.3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні соціальною цінністю.
Ухвалою судді від 17.06.2022 було подовжено строк розгляду справи на 90 днів з 17 червня 2022 року та повторно витребувано від Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сазонової Олени Миколаївни засвідчені належним чином копії всіх матеріалів нотаріальної справи щодо вчинення виконавчого напису №15110 від 04.11.2021 р., про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю « Вердикт Капітал» заборгованості за кредитним договором.
Відповідач ТОВ «Вердикт Капітал» про розгляд справи сповіщався шляхом направлення поштової кореспонденції суду, про що свідчить відмітка про її отримання. Правом на подачу відзиву сторона відповідача не скористалась.
Третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна, про розгляд справи повідомлявся належним чином, пояснень з приводу вимог позовної заяви не надала.
Третя особа: Приватний виконавець виконавчого округу: Кошарський Олександр Володимирович про розгляд справи повідомлявся шляхом направлення поштової кореспонденції суду. Будь - яких пояснень з приводу вимог позовної заяви не надав.
Згідно вимог ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
У відповідності до ч.8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Оскільки відповідач у встановлений судом строк не надав до суду відзив на позовну заяву, а тому суд на підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи вищевикладене та вимоги ст.ст.178, 279, 280 ЦПК України, суд вважав за можливе проводити заочний розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, за наявними у справі матеріалами, з ухваленням по справі заочного рішення.
Суд, вивчивши письмові матеріали справи, приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом 04.11.2021 року Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М. було вчинено виконавчий напис, зареєстрований під № 15110, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованість в розмірі 61 172,43 грн.
На підставі вищевказаного виконавчого напису приватним виконавецем Кошарським О.В. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 68222430 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованість в розмірі 61 172,43 грн.
19.01.2022 року, приватним виконавцем Кошарським О.В. були винесені постанови про накладення арешту на все його майно та кошти боржника.
Відповідно до п.1 ч.2, ч.6 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.
Відповідно до п.19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.
Згідно з вимогами ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.
Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
При цьому, слід зазначити, що в матеріалах справи відсутні будь-які відомості на підтвердження того, що лист з вимогою про усунення порушень за кредитним договором позивач отримав, у зв'язку з чим останній був позбавлений можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості або оспорити вимоги стягувача або ж виконати їх, що не може свідчити про безспірність суми, пред'явленої до стягнення.
Нотаріусом, в свою чергу, не було надано суду доказів, що було перевірено надіслання такої вимоги і отримання її позивачем, що унеможливило подання останньою нотаріусу обґрунтованих заперечень, щодо вчинення виконавчого напису або письмової згоди.
Відповідно до пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», у тому числі в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин.
Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення. з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Постанова набрала законної сили з моменту проголошення.
Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому, наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 04 листопада 2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.
Як зазначено в позовній заяві та вбачається з матеріалів справи, кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні всі підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника, у зв'язку з чим, оспорювальний виконавчий напис нотаріусом вчинено з порушенням діючого законодавства.
Вказані доводи позивача не спростовані відповідачем.
Витребувані від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сазонової Олени Миколаївни засвідчені належним чином копії всіх матеріалів нотаріальної справи щодо вчинення виконавчого напису №15110 від 04.11.2021 р., про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» заборгованості за кредитним договором суду надано не було.
Згідно з вимогами статті 264 ЦПК під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; та докази на їх підтвердження.
Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як роз'яснено в п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року за №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», виходячи з принципу процесуального рівноправ'я сторін та враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.
Вирішальним фактором принципу змагальності сторін є обов'язок сторін у доказуванні, які користуються рівними правами щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом переконливості цих доказів.
Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, суд робить висновок про її недоведеність.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.
З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, той факт, що ухвала суду про витребування доказів на підтвердження правомірності здійсненого стягнення на підставі виконавчого напису виконана не була, суд приходить до висновку про задоволення позову.
Суд вирішуючи питання, щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь понесених судових витрат по сплаті судового збору за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 506,12 грн., суд не вбачає підстав для задоволення вказаної вимоги, оскільки квитанції щодо такої сплати за забезпечення позову до матеріалів справи не додано.
Відповідно до вимог ст.ст 141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь держави витрати по сплаті судового збору за подачу позову у розмірі 992,40 грн..
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат»,ст.ст. 6-13, 81, 133, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 279, 354 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій під № 15110, вчинений 04.11.2021 року Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою Оленою Миколаївною.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (Код ЄДРПОУ: 36799749, місцезнаходження: м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, 5-Б) на користь держави витрати по сплаті судового збору за подачу позову у розмірі 992,40 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: