ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/11411/22
провадження № 2/753/6444/22
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2022 року Дарницький районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді Шаповалової К.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Лісовської О.В.
позивача ОСОБА_1
представника позивача: Якимчука С.М.
представника відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: місто Київ, вулиця Олександра Кошиця, 5а в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів,
ВСТАНОВИВ:
28 вересня 2022 року до Дарницького районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів.
В обґрунтування позовної заяви позивач зазначила, що з січня 2015 року по липень 2022 року перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі. Від даного шлюбу у сторін народилася дитина - ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 . На даний час дитина проживає разом з позивачем, відповідач надає матеріальну допомогу, однак вона є нестабільною, а тому позивач вирішила звернутися до суду з заявою про стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини в розмірі 1/4 від усіх видів доходу.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29 вересня 2022 року цивільну справу № 753/11411/22 передано судді Шаповаловій К.В. Фактично справу передано судді 21 жовтня 2022 року.
31 жовтня 2022 року до суду надійшла відповідь з електронного реєстру територіальної громади м. Києва ГІОЦ/КМДА про зареєстроване місце проживання позивача та відповідача.
01 листопада на адресу суду від позивача надійшла уточнена позовна заява (вх. №51313), у якій позивач просить стягувати з відповідача аліменти в твердій грошовій сумі.
Ухвалою суду від 2 листопада 2022 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду на 13 грудня 2022 року.
6 грудня 2022 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
У судове засідання 13 грудня 2022 року з'явилась позивачка та її представник, а також представник відповідача.
Позивачка та її представник підтримали подану позовну заяву, не заперечували, що відповідач за час окремого проживання від позивачки привозив дитині продукти харчування, перераховував кошти, але це були невизначені суми, а кожен раз різні і надсилались вони для дитини не на постійній основі. Зауважили, що позивачка намагалась домовитись з відповідачем щодо розміру щомісячного утримання спільної дитини і вони навіть підготували мирову угоду, в якій домовились з відповідачем, що розмір щомісячних аліментів буде становити 6000 грн, проте відповідач так і не підписав цієї угоди, а надіслав позивачці дивний лист, в якому ставить претензії щодо того, що вона перешкоджає йому у спілкуванні із донькою. Враховуючи зазначене, ними було подано до суду заяву, в якій вони просили стягувати аліменти в твердій грошовій сумі - 6000 грн.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти поданого позову, вказав, що підстав для звернення до суду у позивачки не було, відповідач утримує доньку, привозить продукти харчування, одяг, давав готівкові гроші, а також перераховував на карту. Вказав, що позивачка жодним чином не обґрунтувала розмір заявлених аліментів. Зауважив, що квартира, що належить відповідачу була подарована йому його матір'ю, а транспортний засіб придбавався за кошти батьків, коли відповідачу було 20 років. Просив суд врахувати долучені до відзиву чеки на купівлю продуктів, а також щодо перерахунку аліментів на дитину та відмовити у задоволенні позову повністю.
Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення учасників справи, всебічно, повно, об'єктивно та безсторонньо оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню враховуючи таке.
Судом встановлено, що 22 січня 2015 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 зареєстровано шлюб, про що відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві зроблений актовий запис № 84 (а.с. 13).
Від шлюбу сторони мають малолітню дочку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 17).
Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 6 липня 2022 року у справі № 753/2561/22 шлюб, зареєстрований 22 січня 2015 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 - розірвано (а.с 16).
Факт проживання малолітньої ОСОБА_5 із позивачкою не заперечується та не спростовується відповідачем.
Відповідно із статті 180 Сімейного кодексу України (далі - СК України) батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до частин першої, другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789-ХІІ та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
За змістом статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до частини другої статті 182 СК України передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Частинами першою, другою статті 184 СК України визначено, що суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.
Звертаючись із заявою про стягнення аліментів в розмірі 6000 грн, позивачка зазначає, що станом на день звернення із позовом до суду вона разом з дочкою проживає у селі Розаліївка, Київської області, що само по собі є погіршенням житлових умов. Вона з відповідачем не досягла домовленості щодо способу виконання відповідачем свого матеріального обов'язку перед дитиною, та який розмір аліментів він буде сплачувати. Виплати відповідача є нестабільними та незначними, а отже є ймовірність того, що відповідач припинить надавати матеріальну допомогу за власним бажанням. Вказала, що в розмір 6000 грн нею було включено не лише продукти харчування та одяг для дитини, алей й додаткові витрати.
На заперечення заявлених позовних вимог відповідачем надано суду дублікати квитанцій про сплату аліментів від 15 жовтня 2022 року в розмірі 2010,05 грн., 11 листопада 2022 року на суму 2512,56 грн, від 26 листопада 2022 року в розмірі 4020,10 грн.
Позивачкою не заперечувався факт перерахування вказаних коштів на її картковий рахунок, як і не заперечувався факт отримання деяких готівкових коштів. В той же час вказала, що з лютого 2022 року вони з відповідачем проживають окремо, і з того часу, до звернення із позовом до суду, відповідач надавав незначні суми - 500 грн та не кожного місяця.
Крім того, представник відповідача зазначав, що відповідач придбавав для спільної дитини із позивачкою продукти харчування, на підтвердження чого були надані квитанції.
Позивачка не заперечувала щодо того, що відповідач привозив їм з дочкою продукти харчування та певний одяг для дитини.
Поряд з цим, стосовно долучених представником відповідача квитанцій щодо купівлі продуктів, суд зазначає, що такі не можна однозначно враховувати як витрати на продукти харчування для дитини, з урахуванням того, що неможливо точно визначити чи купувались вказані продукти саме для неї чи для інших людей та чи придбавались вони безпосередньо відповідачем чи за його кошти.
Суд також враховує той факт, що аліменти в розмірі від 2000 до 4000 грн були перераховані відповідачем позивачці саме після подання позову до суду у жовтні та листопаді. Доказів того, що у період з лютого по вересень 2022 року відповідач надавав позивачу готівкові кошти у сумі більше ніж 500 грн, як було зазначено позивачкою, та що такі виплати були щомісячні, суду надано не було.
Суд приймає до уваги зауваження представника відповідача про те, що відповідач наразі не працює та у зв'язку із воєнним станом не завжди має змогу сплачувати аліменти в тому розмірі, який «бажає» позивачка. Проте, суд зазначає, що факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не знаходиться в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розмірів аліментів і ця обставина не звільняє батьків від обов'язку по утриманню дитини
Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини і платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів, інші обставини, що мають істотне значення.
Так, суд бере до уваги те, що відповідач є дієздатним, не має на утриманні інших дітей, має задовільний стан здоров'я (доказів протилежного суду відповідачем не надано), має у користуванні автомобіль «Mitsubishi Lancer» 2007 року та власне житло у місті Києві. Також суд приймає до уваги те, що відповідач перераховував аліменти на утримання спільної дитини у жовтні в розмірі 2000 грн, та у листопаді - 6000 грн.
При ухваленні рішення суд оцінює докази з урахуванням вимог статей 77-80 ЦПК України про їх належність, допустимість, достовірність та достатність. Обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть вважатися встановленими в цивільній справі, якщо такі засоби доказування відсутні.
При цьому, згідно зі статтею 81 ЦПК України, обов'язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Щодо розміру аліментів слід зазначити, що відповідно до частини третьої статті 70 Закону України «Про виконавче провадження» та пункту 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України про розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» максимальний розмір аліментів, які стягуються з боржника не повинен перевищувати 50 % заробітної плати цієї особи.
Суд враховує те, що позивачкою зазначено, що у розмір щомісячних аліментів - 6000 грн нею включені також додаткові витрати на дитину, та зазначає, що відповідно до статті 185 СК України додаткові витрати на дитину це, зокрема періодичні витрати на лікування дитини (в тому числі на оздоровлення); систематичні витрати, понесені у зв'язку з каліцтвом дитини чи постійною хворобою; витрати на гуртки, заняття, які розвивають конкретні здібності дитини. Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
Приймаючи до уваги викладене, з метою захисту прав та охоронюваних законом інтересів малолітньої ОСОБА_5 2015 року народження, враховуючи вік дитини, працездатний вік відповідача, відсутність у відповідача аліментних зобов'язань стосовно інших осіб, а також враховуючи надані позивачкою докази та встановлені судом обставини, оцінка яким надана вище, суд дійшов висновку про необхідність визначити розмір аліментів, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивачки, на утримання малолітньої дитини в твердій грошовій сумі в розмірі по 3500 гривень щомісячно до досягнення нею повноліття.
У разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я платника або одержувача аліментів - їх розмір може бути зменшено або збільшено за рішенням суду (частина перша стаття 192 Сімейного кодексу України).
Згідно зі статтею 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, тому аліменти слід призначити з 27 вересня 2022 року, тобто з дня пред'явлення позивачем вказаного позову.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Враховуючи приписи статті 5 Закону України «Про судовий збір» та статті 141 ЦПК України, зважаючи на те, що позивач звільнений від сплати судового збору при зверненні з даним позовом до суду, тому з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 992,40 гривень.
Крім того, позивачкою заявлено вимогу про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в розмірі 2000 грн.
На підтвердження понесених витрат нею надано суду ордер на представництво її інтересів в суді адвокатом Якимчуком С.М., з якого вбачається, що правова допомога надається на підставі договору від 25 жовтня 2022 року № 13/25/10/22, додаткову угоду № 1 до договору від 25 жовтня 2022 року № 13/25/10/22, відповідно до якої вартість послуги щодо представництво інтересів позивачки в суді пі д час розгляду справи № 753/11411/22 про стягнення аліментів на утримання дитини становить 2000 грн та дублікат квитанції про сплату позивачкою авансу згідно договору № 13/25/10/22 в розмірі 2000 грн.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із : 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (наданих послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Отже, враховуючи положення статті 141 ЦПК України, та зважаючи на часткове задоволення позовних вимог з відповідача підлягають стягненню витрат на правничу допомогу в розмірі пропорційно до задоволених вимог - 1166 грн.
На підставі викладеного та керуючись статтями 180, 181, 182, 183, 185, 191, 192 СК України, статтями 76 81, 141, 247, 259, 263-265, 268, 352, 354, 430 ЦПК України суд,
УХВАЛИВ:
позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів - задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 3500 грн щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення позовної заяви, а саме з 27 вересня 2022 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір в розмірі 992, 40 грн.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 1166 грн.
Рішення про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_1 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 ,
Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення суду складено 19 грудня 2022 року.
Суддя: Шаповалова К.В.