ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/15268/22
провадження № 1-кс/753/2637/22
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"09" грудня 2022 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
слідчого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
підозрюваного - ОСОБА_4
захисника - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого СВ Дарницького УПГУНП у м. Києві ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 12022100020001448 внесеного до ЄРДР від 29.05.2022, про обрання міри запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українець, громадянин України, державні нагороди та пільги відсутні, не інвалід, не депутат, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, освіта середня, не одруженого, на утриманні осіб не має, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України-
ВСТАНОВИВ:
08.12.2022 старший слідчий СВ Дарницького УПГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , звернувся до слідчого судді з клопотанням погодженим з прокурором Дарницької окружної прокуратури ОСОБА_7 , про застосовування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, якому оголошено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
В обґрунтування зазначеного клопотання слідчий зазначив, а прокурор в судовому засіданні підтримав, що обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'яособи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, підтверджується заявою про вчинення злочину, протоколами допиту свідків, потерпілих, пред'явленням особи для впізнання, слідчого експерименту, тимчасовим доступом до документів, затримання, висновком експерта, іншими матеріалами справи у їх сукупності.
Також мають місце ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, може переховуватися від органів досудового розслідування; незаконно впливати на свідків, потерпілих, інших підозрюваних,оскільки не має постійного місця роботи, стійких соціальних зв'язків у м. Києві, вчинити інше кримінальне правопорушення, враховуючи сумнівну поведінку підозрюваного.
Захисник підозрюваного пояснив, що запобіжний захід є надто обтяжливим для ОСОБА_4 , оскільки ризики зазначені стороною обвинувачення не підтверджені, крім того, підозрюваний неофіційно працює, у вчиненому розкаюється, співпрацює із слідством, має сім'ю, а саме матір та сестру, яким наразі фінансово допомагає, оскільки останні перебувають за кордоном через бойові дії, які відбуваються у державі, проживає у квартирі матері. Отже, захист просив обрати запобіжний захід у певний період часу.
Підозрюваний підтримав захисника.
Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає останнє обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Обґрунтована підозра у скоєнні кримінального правопорушення передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити злочин (Ilgar Mammadov проти Азербайджану, § 88; Erdagoz проти Туреччини, § 51; Fox, Campbell і Hartley проти Сполученого Королівства, § 32).
Оцінюючи докази підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, а саме: заявою про вчинення злочину, протоколами допиту свідків, потерпілих, пред'явленням особи для впізнання, слідчого експерименту, тимчасовим доступом до документів, затримання, висновком експерта, іншими матеріалами справи у їх сукупності, поза розумним сумнівом є достатні підстави вважати, що остання є обґрунтованою.
При встановленні наявності ризику того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, слідчий суддя не може орієнтуватися лише на суворість можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на низку інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі, або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko проти Росії, § 106). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev проти Молдови, § 58). Ризик втечі не виникає лише за відсутності постійного місця проживання ( АДРЕСА_3 ).
ОСОБА_4 згідно ч. 5 ст. 12 КК України підозрюється у тяжкому злочині, раніше не судимий, має постійне місце проживання та реєстрації, неофіційно працює, має матір, сестру, дідуся у вчиненому розкаюється, співпрацює із слідством. Враховуючи зазначене вбачається, що підозрюваний має міцні соціальнізв'язків. Зазначене свідчить про те, що суворість покарання може спонукати підозрюваного на ухилення від відповідальності, зокрема шляхом переховування від правоохоронних органів, проте такий ризик не має високого ступеня.
Наявність ризику того, що підозрюваний, може незаконно впливати на свідків та потерпілого, з метою зміни ними показів та уникнення кримінальної відповідальності, не може бути визнано на даній стадії процесу (Jarzynski проти Польщі, § 43), оскільки прокурором не обґрунтовано ймовірність існування останнього.
Що стосується оцінки обставин, які дають підстави вважати, що має місце ризик того, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення, то тяжкість обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою, з метою запобігання спробі вчинення інших правопорушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід - необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться (ibid., § 40). Наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин (Selcuk проти Туреччини, § 34; Matznetter проти Австрії, § 9). Відсутність роботи або сім'ї не дає підстав вважати, що особа схильна до повторного вчинення злочинів (Sulaoja проти Естонії, § 64).
Оцінюючи обґрунтування ризику вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України), слідчий суддя вважає, що останній не має місцяоскільки підозрюваний раніше не судимий, має джерело доходу.
Згідно ст. 184 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого.
Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому або суду, якщо запобіжний захід застосовано під час судового провадження.
Працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
Враховуючи вище наведене, слідчий суддя вважає, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний час доби забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов'язків і є цілком обґрунтованим з урахуванням обставин встановлених вище, які обумовлюють встановлені ризики.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183,193-196, 206, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя -
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання задовольнити частково.
Застосувати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 60 днів.
Покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки: не залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 в період з 21 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. без дозволу слідчого, прокурора або суду; за першим викликом слідчого прибувати до органу досудового розслідування, прокуратури, суду; не відлучатися із м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування у будь який спосіб із свідками, потерпілим и та іншими підозрюваними.
Роз'яснити підозрюваному про те, що працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань.
Після закінчення строку, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
Контроль за виконанням ухвали покласти на уповноважену особу СВ Дарницького УПГУНП в м. Києві, яка проводить досудове розслідування.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з моменту її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1 .