Справа № 752/9644/20
Провадження №: 1-кп/752/653/22
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 грудня 2022 року м. Київ
Голосіївський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
провівши у відкритому судовому засіданні в м. Києві судовий розгляд кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020100000000016, відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Макарівського району Київської області, громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого за ч.2 ст. 286 КК України,
з участю сторін та інших учасників кримінального провадження:
прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
потерпілого ОСОБА_8 ,
представника потерпілого адвоката ОСОБА_9 ,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_6 10.01.2020 року, приблизно о 19.00 год., керуючи технічно справним автомобілем «Шевролет Авео», д.н.з. НОМЕР_1 , рухався в межах першої ( крайньої правої) смуги проїзної частини проспекту Голосіївського в м. Києві, в напрямку площі Голосіївської.
Наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, позначеного на проїзній частині дорожньою розміткою 1.14.3 та інформаційними дорожніми знаками 5.35.1, 5.35.2 «Пішохідний перехід», ОСОБА_6 порушив вимоги пунктів 1.5, 2.3 підпункт «б», 18.4 ПДР України, відволікся від керування транспортним засобом, маючи об'єктивну змогу виявити попереду себе нерегульований пішохідний перехід, позначений інформаційно-вказівними дорожніми знаками, а також спостерігати, як невстановлений в ході досудового слідства автомобіль ( який рухався попереду у сусідній смузі) наближаючись до пішохідного переходу зменшує швидкість, щоб надати можливість пішоходом, які перебували на пішохідному переході перейти проїзну частину, проявив неуважність, не зменшив швидкість та не зупинився, виїхав на нерегульований пішохідний перехід, і як наслідок, вчинив наїзд на пішохода ОСОБА_8 , який рухався по пішохідному переходу зліва направо. В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_8 отримав тяжкі тілесні ушкодження за критерієм небезпеки для життя.
Порушення водієм ОСОБА_6 вимог пунктів 1.5, 2.3 підпункт «б», 12.1, 12.4 та 18.4 ПДР України, знаходяться у прямому причинному зв'язку з виникненням даної ДТП та її наслідками.
Тобто, ОСОБА_6 визнається винним за ч.2 ст. 286 КК України, - порушення правил безпеки дорожнього руху, особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження.
Обвинувачений ОСОБА_6 визнав себе винним у порушенні ПДР що привели до таких наслідків. Пояснив, що 10.01.2020 року, приблизно о 19.00 год., керуючи автомобілем «Шевролет Авео», д.н.з. НОМЕР_1 , рухався по проспекту Голосіївському в напрямку площі Голосіївської. Під'їжджаючи до пішохідного переходу нікого не бачив, а потім раптом людина, почав гальмувати, однак уникнути наїзду та зіткнення не вдалося. Зупинився, побіг до потерпілого, яким, як потім з'ясувалося виявився ОСОБА_10 , викликав швидку. Попросив інших водіїв, які також зупинилися, викликати поліцію. Був на місці до приїзду швидкої та поліції, які оформляли необхідні документи. Враховуючи свої фінансові можливості потерпілому передав 23 тисячі гривень на лікування. Просить суми позовних вимог потерпілого розділити з страховою компанією, оскільки на момент ДТП мав страховий поліс і має відповідні документи, оскільки заявлених для відшкодування сум немає. Жалкує що так сталося, був тверезий, просить вибачення у потерпілого і по можливості буде відшкодовувати збитки. Просить врахувати, що на утриманні неповнолітня дитина, має незадовільний стан здоров'я, що підтверджує копією виписного епікризу. Просить застосувати амністію.
Потерпілий ОСОБА_8 , в своїх показаннях зазначив, що 10.01.2020 року повертався з роботи. Приблизно о 19 годині на пішохідному переході переходив проїжджу частину проспекту Голосіївського, маючи намір дійти до озера для зустрічі з товаришем. Однак, на переході його збив автомобіль під керуванням ОСОБА_11 , як йому стало відомо пізніше. Отримавши в результаті наїзду відкриту черепно-мозкову травму, втратив свідомість, та перебуваючи в лікарні, 10 днів був в комі. Просить не позбавляти волі обвинуваченого, на даний час потребує від нього фінансової підтримки на лікування та реабілітацію. Підтверджує, що обвинувачений надав часткову допомогу в розмірі 23 тисяч гривень. Погоджується з позицію свого представника про залишення його позову без розгляду.
Крім визнавальних показань ОСОБА_12 та свідчень потерпілого щодо обставин ДТП, які по суті узгоджуються між собою, додатково винність обвинуваченого підтверджується іншими доказами, наданими стороною обвинувачення, зокрема:
протоколом огляду місця ДТП з фото таблицями та схемою, на яких зафіксовано дорожню розмітку, розміщення ТЗ після ДТП, механічні пошкодження на ньому, тощо;
висновком судової автотехнічної експертизи № 12-1/193, де відмічено, що на момент огляду автомобіля «Шевролет Авео», д.н.з. НОМЕР_1 гальмівна система, рульове керування та ходова частина знаходяться в працездатному стані.
висновком судової автотехнічної експертизи № 12-1/639, згідно якої:
1) В даній дорожній ситуації, з технічної точки зору, водій автомобіля «Chevrolet Aveo», д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_6 повинен був керуватися вимогами пунктів: 12.2; 18.4; 12.9.(б) Правил дорожнього руху України.
2) В даній дорожній ситуації в діях водія автомобіля «Chevrolet Aveo», д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_6 експертом, з технічної точки зору, невідповідностей вимогам пункту 12.2 ПДР України не вбачається та вбачаються невідповідності вимогам пунктів: 18.4; 12.9.(6) ПДР України, причому невідповідності вимогам пункту 18.4 ПДР України знаходяться в причинному зв'язку з виникненням досліджуваної ДТП.
3) В даній дорожній ситуації при заданих параметрах руху водій автомобіля «Chevrolet Aveo», д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_6 з моменту виходу пішохода на проїзну частину в межах нерегульованого пішохідного переходу мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_8 , шляхом застосування екстреного гальмування, і тим самим мав технічну можливість виконати вимоги пункту 18.4 ПДР України.
4) Причиною виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди, з технічної точки зору, є невідповідність дій водія автомобіля «Chevrolet Aveo», д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_6 вимогам пункту 18.4 ПДР України.
Про ступінь тяжкості тілесних ушкоджень отриманих потерпілим в результаті ДТП, зазначено у висновку судово-медичної експертизи № 042-428-2020, де відмічено, що у ОСОБА_8 мали місце: відкрита черепно-мозкова травма, яка за ступенем тяжкості відноситься до тяжкого тілесного ушкодження (за критерієм небезпеки для життя) та садна ділянки тазу, що відносяться до легкого тілесного ушкодження. Локалізація морфологія вищевказаних ушкоджень, враховуючи обставини справи, свідчать про те, що спричинені вони травмуючою дією тупого (их) предмета (ів), могли утворитися в термін, вказаний в постанові, тобто 10.01.2020 року при транспортній травмі (травма внаслідок зіткнення автомобіля, що рухався, з пішоходом).
Згідно висновку Київської міської клінічної лікарні «Соціотерапія», у ОСОБА_6 ознак сп'яніння не виявлено.
Аналізуючи вищезазначені докази в сукупності, суд вважає доведеною винність обвинуваченого поза розумним сумнівом у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 286 КК України.
Враховуючи, що згідно ст.5 Закону України «Про застосування амністії в Україні», дія закону про амністію поширюється на злочини, вчинені до дня набрання ним чинності включно, підстав для застосування амністії до ОСОБА_12 , про що відмічав обвинувачений, суд не знаходить, оскільки кримінальне правопорушення, в якому суд визнає ОСОБА_6 винуватим, вчинено ним після набрання чинності Закону України «Про амністію у 2016 році».
При призначенні покарання суд враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання, особу винного, який раніше не судимий, позитивно характеризується, має постійне місце проживання, не перебуває на обліку у лікаря нарколога та психіатра.
Обставинами, що пом'якшують покарання, суд визнає щире каяття, визнання вини, часткове відшкодування збитків, наявність неповнолітньої дитини.
Обставин, що обтяжують покарання, не встановлено.
Підсумовуючи результати судового розгляду, суд вважає, що ОСОБА_6 слід призначити покарання у виді позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами, враховую наслідки які настали в результаті порушення ним ПДР України.
На погляд суду, саме таке покарання, буде сприяти виправленню особи.
Однак, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, думку потерпілого та позицію прокурора щодо покарання, висловлену в судових дебатах, ряд пом'якшуючих покарання обставин та відсутність обтяжуючих, керуючись вимогами ст. 75 КК України, суд прийшов до висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, і вважає за необхідне прийняти рішення про звільнення ОСОБА_6 від відбування основного покарання з випробуванням, поклавши обов'язки, визначені ст. 76 КК України.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів.
Враховуючи позицію та усне клопотання потерпілого і його представника, адвоката ОСОБА_9 , щодо цивільного позову, висловлені перед завершенням з'ясування обставин та перевірки їх доказами, цивільний позов потерпілого ОСОБА_8 до обвинуваченого, залишити без розгляду.
Питання щодо речових доказів вирішити згідно ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд
УХВАЛИВ:
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 286 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 (два) роки.
Відповідно до ст. 75 КК України, ОСОБА_6 звільнити від відбування призначеного основного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 2 (два) роки, не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає обов'язки, передбачені ст. 76 КК України, які на нього покладає суд, зокрема: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_8 до обвинуваченого ОСОБА_6 , - залишити без розгляду.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів, відповідно в сумах:
1884,12 грн., - висновок експерта № 12-1/193;
1796,90 грн.,- висновок експерта № 042-428-2020;
1634,50 грн., - висновок експерта № 12-1/639.
Речовий доказ: «Chevrolet Aveo», д.н.з. НОМЕР_2 , який залишено на зберіганні у ОСОБА_6 , - залишити йому за належністю.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 30 діб з дня проголошення.
Суддя ОСОБА_1 .