703/2656/22
1-кп/703/583/22
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 грудня 2022 року м. Сміла
Смілянський міськрайонний суд Черкаської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла кримінальне провадження №12022250350000403 від 14 листопада 2022 року за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чорнобиль Київської області, громадянина України, не одруженого, інваліда ІІІ групи, є постраждалим внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, має на утриманні повнолітнього непрацездатного сина з І групою інвалідності, малолітніх та неповнолітніх дітей не має, з середньою спеціальною освітою, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_4 14 липня 2022 року близько 16 години 50 хвилин, керуючи автомобілем «IVECO S 2», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Миру у с. Балаклея Балаклеївської ОТГ Черкаського району Черкаської області у напрямку від пров. Будівельників до вул. Філатова, неподалік будинку №63 у порушення вимог пункту 18.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, при наближенні до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебували пішоходи, не зменшив швидкість, та не зупинився, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека, продовжив рух керованого ним автомобіля, та скоїв наїзд на ОСОБА_6 , яка переходила проїжджу частину вулиці Миру по нерегульованому пішохідному переходу зліва на право відносно напрямку руху автомобіля «IVECO S 2», реєстраційний номер НОМЕР_1 .
У результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_6 , згідно з висновком судово-медичної експертизи №05-6-02/202 від 30 серпня 2022 року, отримала тілесні ушкодження у вигляді: відкритої черепно-мозкової травми, що супроводжувалася переломами кісток основи і склепіння черепа із забиттям речовини головного мозку і над- і підоболонковою кровотечею та отяготилася набряком із набубнявінням речовини головного мозку і недокрів'ям внутрішніх органів, що за ознакою небезпеки для життя відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, від яких вона 23 липня 2022 року померла у приміщенні КНП «Смілянська багатопрофільна лікарня імені Софії Бобринської».
Порушення водієм автомобіля «ІVЕСО S 2», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_4 вимог пункту 18.1 Правил дорожнього руху України, згідно з висновком судово-автотехнічної експертизи №КСЕ-19/124-22/9157 від 29 серпня 2022 року, знаходиться у причинному зв'язку із виникненням дорожньо-транспортної пригоди та заподіянням тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , від отримання яких остання померла.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 судом кваліфіковані за ч.2 ст.286 КК України - як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винуватим себе у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся, виявляв щирий жаль з приводу вчиненого. Надав суду показання, в яких повністю підтвердив обставини вчинення кримінального правопорушення, які зазначені в обвинувальному акті. Зокрема вказав, що в липні 2022 року, наразі точної дати не пам'ятає, близько 16 години 55 хвилин, керував автомобілем «IVECO» та рухався у с. Балаклея. При наближенні до нерегульованого пішохідного переходу не помітив пішохода, жінку, яка вийшла на пішохідний перехід із-за іншого автомобіля, який стояв. Пішохід рухалася зліва направо відносно напрямку його руху. Побачивши пішохода, з метою уникнення наїзду, здійснив екстрене гальмування, автомобіль почав рух «юзом», однак наїзду не вдалося уникнути. Після наїзду на пішохода він вийшов з автомобіля та намагався надати пішоходу необхідну допомогу, підклав потерпілій під голову покривало, а інші особи, які перебували на місці, викликали швидку медичну допомогу.У подальшому пішохід померла у лікарні. Зазначив, що має водійський стаж з 1989 року, таких випадків раніше не траплялося. Матеріальну шкоду потерпілому відшкодував у повному обсязі, а також більшу частину узгодженої моральної шкоди. Решту за домовленістю з потерпілим розстрочили. Потерпілий до нього претензій не має.
Потерпілий ОСОБА_7 та його представник - адвокат ОСОБА_8 у судове засідання не з'явилися, однак подали до суду клопотання про розгляд кримінального провадження за їх відсутності, при цьому потерпілий у заяві зазначив, що з обвинуваченим вирішено усі питання щодо відшкодування матеріальних та моральних збитків, завданих кримінальним правопорушенням, а також просив призначити обвинуваченому покарання, яке не пов'язане з реальним позбавленням волі.
Заслухавши думки учасників судового провадження, зважаючи на можливість з'ясування всіх обставин під час судового засідання за відсутності в ньому потерпілого та його представника, судом, відповідно до приписів ст.325 КПК України, вирішено проводити судовий розгляд без потерпілого та його представника.
Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_4 та інші учасники судового провадження не оспорюють фактичні обставини провадження і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам процесу положення ч.3 ст.349 КПК України, а саме, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, провів судовий розгляд у справі щодо всіх фактичних обставин із застосуванням правил ч.3 ст.349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі, окрім даних, що характеризують обвинуваченого.
При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Дослідивши дані про особу обвинуваченого, при визначенні покарання ОСОБА_4 суд бере до уваги: характер і ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, яке, відповідно до ст.12 КК України, класифікується як тяжкий злочин, що вчинений з необережності, обставини вчинення кримінального правопорушення, а саме те, що воно потягло за собою тяжких наслідків, відношення обвинуваченого до скоєного, який вину у вчиненні злочину визнав у повному обсязі та усвідомив неправомірність своїх дій, щиро розкаявся у вчиненому, виявляє щирий жаль з приводу вчиненого та засуджує свої дії, у повному обсязі відшкодував потерпілому матеріальну та моральну шкоду, завдану кримінальним правопорушенням; особу обвинуваченого, який є інвалідом ІІІ групи, є постраждалим внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, має на утриманні повнолітнього непрацездатного сина з І групою інвалідності, за місцем проживання характеризується позитивно, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався; досудову доповідь Соснівського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Черкаській області, відповідно до якої, орган пробації вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без обмеження або позбавлення волі на певний строк та не становить високої ймовірності небезпеки для суспільства (у тому числі окремих осіб), виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства за умови здійснення нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень; позицію потерпілого, який наполягає на призначенні обвинуваченому покарання, яке не пов'язане з реальним позбавленням волі.
Як обставини, що пом'якшують покарання, відповідно до положень ст.66 КК України, суд визнає щире каяття у вчиненому кримінальному правопорушенні та добровільне відшкодування завданих збитків.
Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до положень ст.67 КК України судом не встановлено.
При цьому, суд не вбачає підстав для застосування до ОСОБА_4 положень ст.69 КК України.
За таких обставин суд призначає ОСОБА_4 основне та додаткове покарання у межах санкції ч.2 ст.286 КК України у виді позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами і вважає, що таке покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Разом із цим, суд дійшов висновку про можливість звільнення обвинуваченого від відбування основного покарання із встановленням іспитового строку, відповідно до ст.75 КК України, та покладенням на нього обов'язків, передбачених ст.76 КК України.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 18 липня 2022 року на автомобіль «IVECO S 2», д.н.з. НОМЕР_1 , який, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 належить ОСОБА_9 та перебуває у володінні обвинуваченого, скасований ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 08 листопада 2022 року у даній справі, внаслідок чого зазначений автомобіль повернутий ОСОБА_4 , у зв'язку з чим підстави для повторного вирішення питання щодо зазначеного транспортного засобу як речового доказу у даній справі відсутні.
Строк дії запобіжного заходу застосованого під час досудового розслідування щодо ОСОБА_4 у виді домашнього арешту закінчився 13 вересня 2022 року, та під судового розгляду не обирався.
Цивільний позов у провадженні не заявлено.
Процесуальні витрати за проведення експертизи у загальній сумі 3020 гривень 48 копійок, відповідно до вимог ч.2 ст.124 КПК України, слід стягнути з ОСОБА_4 у дохід держави.
Долю речових доказів слід вирішитив порядку ст.100 КПК України.
Керуючись ст.369-371, 374 КПК України, ст.12, 65, 66, 67, 75, 76, ч.2 ст.286 КК України, суд
УХВАЛИВ:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі та строк 4 (чотири) роки, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
На підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_4 звільнити від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком 2 (два) роки, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього судом обов'язки.
На підставі ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_4 у період іспитового строку наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Відповідно до ст.165 КВК України іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати на проведення судових експертиз в сумі 3020 грн. 48 коп.
Речовий доказ: лазерний диск «Videx DVD-R» залишити при матеріалах кримінального провадження.
Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Черкаського апеляційного суду через Смілянський міськрайонний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Роз'яснити, що вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Копію вироку в день його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Суддя ОСОБА_10 ОСОБА_11