Справа №949/1752/22
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 грудня 2022 року м. Дубровиця
Суддя Дубровицького районного суду Рівненської області Отупор К.М., розглянувши матеріали справи, які надійшли з Відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_1 " ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , пенсіонера, проживаючого в АДРЕСА_1 .
за ч. 2 ст. 172-18 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Права та обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП, ОСОБА_1 роз'яснено.
ВСТАНОВИВ:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЧЦП №237567 від 15 грудня 2022 року, 13 жовтня 2022 року о 21 год. 30 хв. на території Висоцької ОТГ Сарненського району в межах взводного опорного пункту в н.п. Тумень в умовах воєнного стану, під час раптової перевірки начальником відділення інспекторів прикордонної служби ВПС " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (тип Б) старшим лейтенантом ОСОБА_2 спільно з офіцером відділення внутрішньої та власної безпеки майором ОСОБА_3 та капітаном ОСОБА_4 було виявлено, що інспектор прикордонної служби 3-ої категорії молодший сержант за призовом ОСОБА_1 , який перебував у складі прикордонного наряду "Прикордонний патруль", не виконував належним чином службові обов'язки, а саме перебував у власному транспортному засобі, коли повинен був здійснювати патрулювання території та вести спостереження за прилеглою місцевістю з 20 год. по 23 год., чим порушив вимоги п. 5 глави 1 розділу ІІ та п. 11 глави 2 розділу ІІ Інструкції про службу прикордонних нарядів ДПСУ, затвердженої наказом МВС №1261 від 19.10.2015 року, що проявилося у свідомому порушенні порядку несення прикордонної служби, тобто вчинив адміністративне правопорушення відповідальність за яке передбачено ч. 2 ст. 172-18 КУпАП.
На розгляді справи в суді ОСОБА_1 свою вину у вчиненому правопорушенні визнав в повному обсязі, повністю підтвердив зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини. При цьому додав, що приводом, що послугував перебуванням його у власному транспортному засобі, коли повинен був здійснювати патрулювання території та вести спостереження за прилеглою місцевістю, стало погіршення стану здоров'я, у зв'язку з чим він і пішов прийняти лікарські засоби для полегшення свого стану. Щиро розкаявся у вчиненому, однак просив врахувати вказану обставину.
Вислухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та з'ясувавши повно, всебічно, об'єктивно усі обставини справи, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Відповідно до диспозиції ч. 2 ст. 172-18 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за діяння, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені в умовах особливого періоду.
Частиною 1 ст. 172-18 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення правил несення прикордонної служби особою, яка входить до складу наряду з охорони державного кордону України.
Як визначено ст. 1 Закону України "Про оборону України", особливий період це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій;
Вказаною вище статтею Закону України "Про оборону України" та ст. 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" визначено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Так, із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року Указом Президента України №64/2022 в Україні введений воєнний стан, який діє на даний час.
В силу положень ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Отже, факт скоєння адміністративного правопорушення ОСОБА_1 повністю підтверджений протоколом про адміністративне правопорушення серії ЧЦП №237567 від 15грудня 2022 року; письмовими поясненнями начальника відділення інспекторів прикордонної служби ОСОБА_5 від 15.12.2022 року, наказом про результати службового розслідування, та поясненнями ОСОБА_1 , які наявні у матеріалах справи, а також надані в ході розгляду справи, де він свою провину визнає в повному обсязі.
Згідно ч. 2 ст. 7 та ст. 245, ст. 280 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин кожної справи, правильного і справедливого її вирішення. Суддя зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші, що мають значення для правильного вирішення справи.
Таким чином, враховуючи, що по справі зібрано достатньо доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, та які підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-18 КУпАП, є всі підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності.
За правилами ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Однак, вирішуючи питання щодо накладення стягнення на ОСОБА_1 , за вчинення даного адміністративного правопорушення, суд приймає до уваги положення ст. 22 КУпАП, які вказують, що при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Статтею 22 КУпАП передбачено, що при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
При цьому, у кожному конкретному випадку суд має вирішувати питання про визнання діяння малозначним, виходячи з того, що його наслідки не представляють суспільної небезпеки, не завдали або не здатні завдати значної шкоди суспільним або державним інтересам, правам та свободам інших осіб.
Будь-яких застережень щодо неможливості застосування до окремих складів адміністративних правопорушень положень ст. 22 КУпАП закон не містить.
Вирішуючи питання про звільнення особи від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення на підставі ст. 22 КпАП, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого правопорушення, особу порушника:, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, його майновий стан, визнання вини у вчиненому.
Так, обставиною, що пом'якшує відповідальність ОСОБА_1 суд визнає визнання вини, щире каяття. Обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено.
Окрім того, судом взято до уваги пояснення ОСОБА_1 щодо погіршення його стану здоров'я, що є поважною причиною у зв'язку з чим ним було порушено покладені на нього службові обов'язки під час несення військової служби.
Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 раніше до адміністративної відповідальності не притягався.
В контексті забезпечення дотримання принципів Конституції та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, задля утвердження верховенства права та європейських підходів до розуміння прав людини, 23 лютого 2006 року Верховною Радою України було прийнято Закон України №3477-ІV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини". Основними цілями даного Закону є застосування практики Європейського суду з прав людини з метою забезпечення виконання рішення Європейського суду з прав людини у справах проти України та впровадження в українське судочинство та адміністративну практику європейських стандартів прав людини.
Рішення Європейського суду є офіційною формою роз'яснення основних (невідчужуваних) прав кожної людини, закріплених і гарантованих Конвенцією, яка є частиною національного законодавства, та у зв'язку з цим джерелом законодавчого правового регулювання і правозастосування в Україні.
Принцип верховенства права - одна з підвалин демократичного суспільства, яка закріплена в усіх статтях Конвенції.
Питання чи було досягнуто справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогам захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу пропорційності. Суд повинен проаналізувати чи дотримали органи влади розумний баланс між заходами вжитими для забезпечення загальних інтересів суспільства та потребою захищати право особи на мирне володіння своїм майном, тобто чи не стануть вжиті заходи особистим і надмірним тягарем для правопорушника.
При розгляді даної справи про адміністративне правопорушення суддя також враховує, що одним з проявів верховенства права є положення про те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість - одна з основних засад права і є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Суд вважає за необхідне зазначити, що ця позиція ґрунтується, в тому числі, на рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 року № 15-рп/2004усправі № 1-33/2004.
Так, приймаючи рішення по справі, суд враховує правові позиції висловлені ЄСПЛ у справі "Бакланов проти росії" (09.06.2005 року) та у справі "Фрізен проти росії" (24.03.2005 року), а саме те, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу "законності" і воно не було свавільним. Крім того, суд приймає до уваги правові позиції висловлені у справі "Ісмайлов проти росії" (п. 38 Рішення від 16.10.2008 року), згідно яких для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити надмірний тягар для особи.
Отже, на переконання суду, застосування стягнення згідно санкції ч. 2 ст. 172-18 КУпАП відносно ОСОБА_1 з урахуванням вище наведеного, буде надмірним тягарем для останнього, та не буде відповідати ст. 7 КУпАП.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, обставини, при яких було вчинене адміністративне правопорушення, враховуючи дані про особу винного в їх сукупності, обставини, що пом'якшують відповідальність, відсутність обтяжуючих обставин вчиненого правопорушення, ступінь вини останнього у вчиненому правопорушенні, його відношення до вчиненого, те що він визнає вину, щиро розкаюється у вчиненому, що в сукупності на переконання суду, свідчить про малозначність вчиненого ним правопорушення, тому суддя дійшов висновку, що можливо, відповідно до ст. 22 КУпАП, звільнити його від адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 172-18 КУпАП, оголосивши усне зауваження, що буде мати достатній профілактичний вплив і дозволить запобігти вчиненню ОСОБА_1 в подальшому правопорушень, а також засвідчить невідворотність реагування на кожне правопорушення та не буде становити надмірний тягар для нього.
Відповідно до ст. 284 КУпАП, при оголошенні усного зауваження, органом (посадовою особою), який уповноважений розглядати справу, виноситься постанова про закриття справи.
Керуючись ст.ст.22, 283, 284, 294 КУпАП, суддя
ПОСТАНОВИВ:
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 172-18 КУпАП.
ОСОБА_1 звільнити від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-18 КУпАП за малозначністю вчиненого діяння на підставі ст. 22 КУпАП та обмежитись відносно нього усним зауваженням, а провадження у справі закрити.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Дубровицький районний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: підпис.
Згідно з оригіналом.
Суддя Дубровицького
районного суду: Отупор К.М.