Справа № 539/1030/20
1-кп/544/22/2022
УХВАЛА
15 грудня 2022 року м. Пирятин
Пирятинський районний суд Полтавської області
у складі: головуючої - судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинувачених: ОСОБА_4 ,
ОСОБА_5 ,
захисника обвинуваченої ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_6 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши кримінальне провадження про обвинувачення: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки с. Мильці Полтавського району Полтавської області, проживаючої в АДРЕСА_1 , громадянки України, освіта середня, не одруженої, не працюючої, раніше судимої:
1. 23.04.2013 Ленінським районним судом Полтавської області за ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України до штрафу в розмірі 850 грн;
2. 12.12.2016 колегією суддів Октябрського районного суду м. Полтави за ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України на строк 6 років і 6 місяців позбавлення волі;
3. 15.05.2020 Лубенським міськрайонним судом Полтавської області за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, на підставі ч. 1 ст. 70, ст. 75 КК України до 3 років позбавлення волі та звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки.
за ч. 1 ст. 321, ч.2 ст. 307 КК України,
та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина Грузії, уродженця м.Тбілісі, Грузія, проживаючого в АДРЕСА_1 , освіта середня, не одруженого не працюючого, раніше судимого:
1. 15.05.1995 Білоцерківським міським судом Київської області за ч.2 ст. 142, ч. 3 ст. 215-3, на підставі ст. 42 КК України до 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна;
2. 31.08.2000 Полтавським районним судом Полтавської області за ч. 2 ст. 183-3 КК України до 3 роки 6 міс. 27 днів позбавлення волі;
3. 26.10.2007 Солом'янським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 309 КК України до 1 року позбавлення волі;
4. 09.06.2011 Білоцерківським міським судом Київської області за ч.1 ст. 15, ч. 2 ст. 185, на підставі ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі;
5. 18.11.2014 Білоцерківським міським судом Київської області за ч.2 ст. 185, на підставі ч.1 ст. 71 КК України 4 років позбавлення волі. Звільнений 27.04.2018 у зв'язку з відбування покарання;
6. 11.06.2020 Октябрським районним судом м. Полтава за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України, звільнений від відбуття покарання з іспитовим терміном на 1 рік;
за ч. 2 ст. 185, ч.3 ст. 185, ч.2 ст.307 КК України,
ВСТАНОВИВ:
До Пирятинського районного суду Полтавської області відповідно до ухвали Полтавського апеляційного суду від 23.09.2021 надійшли об'єднані кримінальні провадження №12019170240001237, №12020170240000363 та №12021170430000081, відносно ОСОБА_4 , обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 321, ч.2 ст. 307 КК України та ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч.3 ст. 185, ч.2 ст.307 КК України.
У судовому засіданні 15.12.2022 прокурор заявив клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченої ОСОБА_4 . Клопотання мотивоване тим, що ухвалою Пирятинського районного суду обвинуваченій ОСОБА_4 застосовано запобіжний строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Враховуючи, що строк тримання обвинуваченої під вартою закінчується, виникла необхідність у його продовженні. Підстав для зміни обраного щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу на більш м'який запобіжний захід, не вбачається, ризики, передбачені п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, що було встановлено попередніми ухвалами суду не зменшилися та продовжують існувати і дають підстави вважати, що обвинувачена може перешкоджати кримінальному провадженню, зокрема переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, експертів у кримінальному провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.
Прокурор зазначає, що обвинувачена може переховуватись від суду через усвідомлення втрати свободи на тривалий час, змінити місце свого проживання, не повідомивши про це прокурора, суд, що унеможливить своєчасне виконання процесуальних рішень та призначення їй покарання за скоєне кримінальне правопорушення. Установлено, що ОСОБА_4 в м. Лубни проживає в орендованому помешканні по АДРЕСА_1 , офіційно не працевлаштована, легальних джерел її доходу не встановлено, постійних засобів для існування не має, неодноразово судима за скоєння корисливих злочинів та злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, в тому числі за скоєння злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України, має не зняту та не погашену в установленому законом порядку судимість за збут наркотичних засобів, має слабкі соціальні зв'язки, відбувала реальне покарання в місцях позбавлення волі та на даний час перебуває на іспитовому терміні. Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення обґрунтовує тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, неодноразово засуджувалася за скоєння корисливих злочинів та злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, постійних засобів для існування не має. Таким чином, перебування ОСОБА_4 на волі призведе до продовження її злочинної діяльності та вчинення лише нових тяжких злочинів. Ризик незаконного впливу на свідків, експертів у кримінальному провадженні прокурор мотивує тим, що перебуваючи на волі, ОСОБА_4 , переслідуючи мету - уникнення від кримінальної відповідальності, як самостійно так і із залученням сторонніх осіб, схильних до вживання наркотичної речовини, зможе незаконно вплинути шляхом погроз або вмовлянь на свідків, експертів, що призведе до зміни ними своїх показів або відмови від дачі показів, що в подальшому може поставити під сумнів обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у інкримінованих їй кримінальних правопорушень.
Тому наявність вище перелічених ризиків, на думку обвинувачення, обґрунтовано не дає підстав застосуванню до ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
У судовому засіданні прокурор також заявив клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_5 . Клопотання мотивоване тим, що ухвалою Пирятинського районного суду до обвинуваченого застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Враховуючи, що строк тримання обвинуваченого під вартою закінчується, виникла необхідність у його продовженні. Підстав для зміни обраного щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу на більш м'який запобіжний захід, не вбачається, ризики, передбачені п.1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, що було встановлено попередніми ухвалами суду не зменшилися та продовжують існувати і дають підстави вважати, що обвинувачений може перешкоджати кримінальному провадженню, зокрема переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, експертів у кримінальному провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.
Прокурор зазначає, що обвинувачений може переховуватись від суду через усвідомлення втрати свободи на тривалий час, змінити місце свого проживання, не повідомивши про це прокурора, суд, що унеможливить своєчасне виконання процесуальних рішень та призначення йому покарання за скоєне кримінальне правопорушення. Установлено, що ОСОБА_5 є громадянином Грузії, в м. Лубни проживає в орендованому помешканні по АДРЕСА_1 , офіційно не працевлаштований, легальних джерел його доходу не встановлено, постійних засобів для існування не має, неодноразово судимий за скоєння корисливих та злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, у 2020 року Лубенським ВП оголошувався в розшук за скоєння злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, має не зняту та не погашену в установленому законом порядку судимість, має слабкі соціальні зв'язки, неодноразово відбував реальне покарання в місцях позбавлення волі та на даний час в суді розглядається справа відносно ОСОБА_5 за скоєння ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185 та ч.3 185 КК України. Вказує, що наведені підстави обґрунтовано не дають підстав застосувати відносно ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою. Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення обґрунтовує тим, що обвинувачений обвинувачується у вчиненні одного епізоду злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України та скоєння ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185 та ч. 3 та 185 КК України, неодноразово засуджувався за скоєння корисливих злочинів та злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, постійних засобів для існування не має, легальних джерел його доходів під час досудового розслідування не встановлено. Таким чином, перебування ОСОБА_5 на волі призведе до продовження його злочинної діяльності та вчинення лише нових тяжких злочинів. Ризик незаконного впливу на свідків, експертів у кримінальному провадженні прокурор мотивує тим, що перебуваючи на волі, ОСОБА_5 переслідуючи мету - уникнення від кримінальної відповідальності, як самостійно так і із залученням сторонніх осіб схильних до вживання наркотичної речовини, зможе незаконно вплинути шляхом погроз або вмовлянь на свідків, експертів що призведе до зміни ними своїх показів або відмови від дачі показів, що в подальшому може поставити під сумнів обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у інкримінованих йому кримінальних правопорушень.
Тому наявність вище перелічених ризиків, на думку обвинувачення, обґрунтовано не дає підстав застосуванню до ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
Обвинувачена ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечувала проти клопотання прокурора з огляду на відсутність обґрунтованої підозри у вчиненні нею кримінального правопорушення. Зазначила, що має постійне місце реєстрації в Полтавській області, тому просила застосувати відносно неї більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.
Захисник обвинуваченої ОСОБА_6 у судовому засіданні проти клопотання прокурора заперечував та вважав за доцільне обрати обвинуваченій більш м'який запобіжний захід, у вигляді домашнього арешту, який вона може відбувати за місцем реєстрації. При цьому просив врахувати стан здоров'я обвинуваченої та її малолітньої дитини. Утримання малолітньої дитини обвинуваченої в місцях попереднього ув'язнення без дотримання відповідних умов не відповідає нормам чинного законодавства та ряду міжнародних конвенцій. Зазначив, що внаслідок перебування дитини у місцях позбавлення волі, в неї розвинулися хвороби, які потрібно лікувати, що неможливо в умовах СІЗО.
Обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечував проти клопотання прокурора з огляду на відсутність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення.
Його захисник ОСОБА_7 у судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання прокурора, оскільки вважає недоцільним застосовувати обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який є найтяжчим запобіжним заходом, посилаючись на відсутність ризиків, про які зазначав прокурор як такі, що виправдовують подальше його застосування. Зазначив також про те, що обвинувачений в період іспитового строку не ухилявся від відбуття покарання, з місця постійного місця проживання не зникав, про що свідчить надана ухвала Лубенського міськрайонного суду Полтавської області про звільнення його від покарання.
З'ясувавши думку учасників провадження щодо заявленого клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу, вивчивши матеріали провадження у межах заявленого клопотання, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч.1-3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Ухвалою суду від 20.10.2022 обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 продовжено дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 18.12.2022 включно. Судове слідство у справі триває.
Відповідно до ст.199 КПК України, при розгляді клопотання про продовження строку тримання під вартою суд досліджує матеріали провадження на предмет законності й обґрунтованості застосування даного запобіжного заходу, з'ясовує конкретні причини тривалого строку розгляду справи і тримання особи під вартою, інші обставини, необхідні для вирішення справи, чи не з'явилися причини, що дозволяють скасувати тримання під вартою та обрати інший запобіжний захід, тощо.
Враховуючи неможливість до спливу строку обраного раніше (продовженого) обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою закінчити судовий розгляд кримінального провадження та прийняти остаточне рішення суд, керуючись зазначеними нормами процесуального права, зобов'язаний розглянути та вирішити заявлені прокурором клопотання про продовження строку тримання обвинувачених під вартою.
З обвинувальних актів та реєстрів матеріалів досудового розслідування вбачається наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченою ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 321, ч.2 ст. 307 КК України та обвинуваченим ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 та ч.3 ст.185 КК, ч. 2 ст. 307 КК України. При розгляді вище вказаних клопотань суд не з'ясовує обставини вчинення кримінальних правопорушень та не перевіряє їх дослідженням доказів, оскільки вказане є недопустимим на даній стадії судового провадження з огляду на принципи змагальності та диспозитивності кримінального судочинства. Суд лише визначає на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Ризик переховування від правосуддя суд оцінює в світлі обставин цього кримінального провадження та особистої ситуації (обставин) обвинувачених (фактичних даних, які можуть свідчити про особливості характеру та моральні принципи, сімейний стан, освіту, роботу, місце проживання, засоби до існування тощо).
Ризик переховування обумовлюється серед іншого можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання. Ризик переховуватися від суду обґрунтовано доведено прокурором при розгляді клопотання. Суд погоджується з доводами прокурора, що переховуватися від суду обвинувачених може спонукати тяжкість можливого покарання. Крім того, обвинувачений ОСОБА_5 неодноразово відбував покарання в місцях позбавлення волі, є громадянином іншої держави, на території України проживає без законних підстав.
Суд також бере до уваги особу обвинуваченої ОСОБА_4 , яка неодноразово притягувалася до кримінальної відповідальності, у тому числі за злочин, пов'язаний з незаконним обігом наркотичних засобів, на шлях виправлення не стала та обвинувачується в учиненні ряду епізодів тяжкого злочину, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, під час встановленого їй вироком суду іспитового строку. Обвинувачений ОСОБА_5 неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, у тому числі за злочини, пов'язані з незаконним обігом наркотичних засобів, неодноразово судимий за скоєння корисливих злочинів проти власності.
Таким чином, суд приходить до висновку, що вищезазначені обставини дають підстави вважати, що існує ризик можливості обвинувачених переховуватись від суду та продовжувати злочинну діяльність. Наявність у обвинувачених малолітньої дитини не може бути стримуючим фактором подальшої належної їх процесуальної поведінки, враховуючи також стадію розгляду кримінального провадження.
Крім того, продовжує існувати ризик впливу на свідків, які ще не допитувалися судом, оскільки ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Враховуючивідсутність звернень про взяття обвинувачених на поруки або внесення за них застави, доведені ризики виправдовують подальше тримання обвинувачених під вартою, їм не можливо запобігти більш м'якими запобіжними заходами, суд вважає що клопотання прокурора про продовження обвинуваченим строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити. Суд приходить до висновку, що тільки такий запобіжний захід зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинувачених. Зважаючи на введення воєнного стану в Україні, зайнятість правоохоронних органів у діяльності з відсічі збройної агресії Російської Федерації, фактор настання існуючих ризиків в даних умовах як то ухилення від суду, вчинення інших кримінальних правопорушень обвинуваченими ОСОБА_5 та ОСОБА_4 значно збільшується, а застосування більш м'якого запобіжного заходу, на переконання суду, не зможе перешкодити обвинуваченим повернутися до протиправної діяльності та вчинити спроби ухилитися від суду.
Щодо незадовільного стану здоров'я обвинувачених, про який зазначає захист, то слід зазначити, що матеріали провадження не містять будь-яких відомостей про неможливість утримувати обвинувачених під вартою за станом здоров'я та суду таких доказів не надано. Згідно виписки із медичної карти ОСОБА_4 від 06.09.2022, медичними працівниками медичної частини №65 ув'язнена по прибуттю 09.03.2022 в установу Надержинська виправна колонія (№65) була оглянута лікарем-терапевтом, стоматологом та гінекологом. За результатами проведених обстежень та медичних оглядів була взята під динамічний медичний нагляд, періодично отримувала обстеження та лікування в умовах амбулаторної медичної частини №65. Наведене свідчить про те, що ОСОБА_4 в умовах місць позбавлення волі надається відповідна медична допомога.
Доводи захисту щодо обставин, які характеризують соціальні зв'язки обвинувачених, стан їх здоров'я, не дають підстав для обрання обвинуваченим біль м'якого запобіжного заходу, оскільки наявні ризики вказують на наявність суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження, а також забезпечення виконання обвинуваченими процесуальних рішень у справі.
Будь-яких обставин, які б свідчили про наявність підстав для скасування обвинуваченим запобіжного заходу у виді тримання під вартою без шкоди для реалізації завдань кримінального провадження, не встановлено, крім того жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам.
При цьому суд зазначає, що з огляду на розумні строки тримання особи під вартою, які не дотримані як з об'єктивних причин, так і внаслідок неналежного забезпечення стороною обвинувачення прибуття до суду свідків обвинувачення, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно продовжити на строк сорок днів, тобто до 23.01.2023 року включно.
Керуючись ст.376 КПК України, суд
УХВАЛИВ:
Клопотання прокурора Лубенської окружної прокуратури Полтавської області задовольнити частково.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки с. Мильці Полтавського району Полтавської області, проживаючої в АДРЕСА_1 , не працює, раніше судимої, яка утримується в Державній установі " Надержинська виправна колонія" (№65)» на строк сорок днів, який обчислюється з дня постановлення даної ухвали 15.12.2022, і діє до 23.01.2023 включно.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина Грузії, уродженця м.Тбілісі, Грузія, проживаючого в АДРЕСА_1 , освіта середня, не одруженого не працюючого, раніше судимого, на строк сорок днів в Державній установі «Полтавська установа виконання покарань (№23)», який обчислюється з дня постановлення даної ухвали 15.12.2022, і діє до 23.01.2023 включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а обвинуваченими - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію ухвали суду.
Повний текст ухвали буде проголошено 19.12.2022 о 12 год. 30 хв.
Суддя ОСОБА_1