Справа № 538/1655/22
Провадження № 2-а/538/22/22
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2022 року Лохвицький районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Цімботи Л.Г., з участю секретаря Дугніст А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Лохвиця адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області, Інспектора СРПП ВП № 2 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області Сліпченка Богдана Олександровича про скасування постанови серія БАД № 197148 від 09.11.2022 року про притягнення до адміністративної відповідальності,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом і просить: скасувати постанову серії БАД № 197148 від 09.11.2022 р. у справі про адміністративне правопорушення, стягнути з відповідачів судовий збір та витрати на правничу допомогу та закрити справу. Вимоги мотивував тим, що 09.11.2022 р. близько 12 год він рухався на автомобілі з легковим причепом по вул. Шевченка в м. Лохвиця. При виїзді він перевіряв технічний стан автомобіля та причепа, які були в технічно справному стані, зокрема і працювала світлова сигналізація на причепі. Під час руху він був зупинений інспектором Сліпченком Б.О., який повідомив, що в нього не працює на причепі світлова сигналізація. Він повідомив про те, що перед початком руху світлова сигналізація на причепі працювала. Проте інспектор виніс постанову, якою притягнув його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП. Із зазначеною постановою він не погоджується, оскільки навіть якщо така несправність мала місце, то відповідно до положень ч. 1 ст 121 КУпАП відповідальність можлива лише за керування транспортним засобом, що має несправності … зовнішніх світлових приладів (темної пори доби), з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється.
Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, суду пояснили обставини, викладені в ньому. Відповідаючи на запитання, позивач пояснив, що в той час вже рухався додому, і йому залишалося 500 м проїхати.
Від відповідача ГУНП в Полтавській області 05.12.2022 р. електронною поштою до суду надійшов відзив на позовну заяву, де зазначено про незгоду відповідача з розміром витрат позивача на правничу допомогу, будь-яких заперечень щодо суті позову не вказано.
В судове засідання також з'явився інспектор СРПП ВП № 2 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області Сліпченко Б.О., який пояснив, що дійсно ним 09.11.2022р. відносно позивача була винесена постанова про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП, оскільки ОСОБА_1 було порушено ПДР України, а саме п. 31.1, вважав, що це порушення є грубим, адже це могло створити небезпеку на дорозі, ввести інших водіїв в оману при зміні напрямку руху автомобіля, створити аварійну ситуацію.
Суд, дослідивши письмові докази, надані сторонами по справі, вислухавши учасників, вважає за необхідне позов задовольнити виходячи з наступних підстав.
З копії постанови у справі про адміністративне правопорушення серія БАД № 197148 від 09.11.2022 р. вбачається, що вона була складена іспектором СРПП ВП № 2 Миргоодського РВП ГУНП в Полтавській області Сліпченком Б.С., щодо ОСОБА_1 за ст. 121 ч.1 КУпАП за порушення останнім правил дорожнього руху України та накладено адміністратив-не стягнення за ст. 121 ч. 1 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 340 гривень. У вказаній постанові у справі про адміністративне правопорушення зазначено, що 09.11.2022 р. об 11 год 45 хв в м. Лохвиця по вул. Шевченка водій керував т.з. ВАЗ д.н.з. НОМЕР_1 , причіп ПФ д.н.з. НОМЕР_2 технічний стан якого не відповідав вимогам стандарта, чим порушив ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 121 (31.1) КУпАП.
В судовому засіданні було переглянути відеозаписи з бодікамри інспектора, де зафіксовано обставини розгляду ним справи про адміністративне правопорушення, а також відеозапис з відеореєстратра, що містится у файлі «video_2022-12-05_09-03-39», зафіксовано рух легкового автомобіля з причепом, яким керував позивач, і під час здійснення маневру, а саме повороту, на причепі не працював покажчик повороту, та інші світлові покажчики при зупинці транспортного засобу.
Згідно ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Згідно зі ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч. 3 ст. 288 КУпАП оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення здійснюється у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими КУпАП.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Позивач в судовому засіданні стверджує, що навіть якби мала місце технічна несправність причепа щодо світлової сигналізації, то враховуючи час руху, це не становило складу адміністративного правопорушення . Зазначені твердження позивача відповідачем, а саме ГУНП в Полтавській області, не спростовані.
Так, відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах по деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (зі змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст. 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Статтею 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Ч. 1 ст. 121 КУпАП передбачає відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.
Тобто відповідальність за цією статтею настає, в разі
- несправності системи гальмового керування,
- несправності системи рульового керування
-несправності тягово-зчіпного пристрою,
- несправності зовнішніх світлових приладів (темної пори доби)
- чи інших технічних несправностей, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація транспортного засобу забороняється.
П. 31.1 ПДР України визначено, що технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.
Проте чинні ПДР України, а саме розділ 31 (п.п. 31.2-31-6) розрізняє поняття «експлуатація транспортного засобу» та «рух транспортно засобу» .
З системного аналізу норм ч. 1 ст. 121 КУпАП та розділу 31 ПДР України вбачаться, що відповідальність за ч. 1 ст. 121 КУпАП може настати лише в разі, по перше, саме експлуатації транспортного засобу, а по друге, якщо мали місце несправності щодо зовнішніх світлових приладів, то і руху (але в темну пору доби).
В судовому засіданні стороною відповідача не доведено, і судом не здобуто доказів, що позивачем були допущені технічні несправності транспортних засобів, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація була б заборонена.
В оскаржуваній постанові інспектором зазначено виключно загальне положення ПДР, проте не розкрито суть правопорушення, за яке б перебачалася відповідальність за ч. 1 ст. 121 КУпАП.
Таким чином, оцінюючи надані сторонами докази, їх пояснення в судовому засіданні , суд не може дійти висновку про те, що позивач вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП.
Також судом не встановлено, яким чином давав оцінку та досліджував докази інспектор, на підставі яких даних дійшов до висновку про вчинення позивачем правопорушення та виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення, піддавши позивача адміністративному стягненню за порушення Правил дорожнього руху.
При цьому у відповідності до вимог чинного адміністративного судочинства, зокрема ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, матеріали справи не містять, а відповідачем не надано жодних доказів про порушення позивачем ПДР, які б могли бути підставою для притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП.
Крім того, у відповідності до ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
За викладеного суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова є незаконною, а порушене право позивача підлягає захисту шляхом скасування останньої та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо особи позивача.
Враховуючи, що відповідачем - ГУНП в Полтавській області не було надано жодного допустимого, достовірного та достатнього доказу, який міг би підтвердити правомірність оскаржуваного позивачем рішення, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 197148 від 09.11.2022 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП та стягнення штрафу в розмірі 340 гривень, а провадження по справі закрити.
Розглядаючи вказану справу, суд звертає увагу на те, що інспектор в такій категорії справи не є відповідачем. Він є лише посадовою (службовою) особою суб'єкта владних повноважень - працівником органу уповноваженим на прийняття рішення про притягнення до адміністративної відповідальності.
В силу ч. 1 ст. 139 КАС України з відповідача підляють стягненню понесені позивачем витрати при слаті судового збору.
Що стосується витрат на правничу допомогу, враховуючи заперечення відповідача, та враховуючи економічну ситуацію в державному бюджеті, пов'язану з воєнним станом, виходячи з принципу пропорційності, суд вважає за можливе не стягувати з відповідача понесені позивачем витрати на правничу допомогу.
З урахуванням викладеного та керуючись ст.ст. 73-76, 77, 79, 229, 243, 244, 245, 246, 257, 286 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області, Інспектора СРПП ВП № 2 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області Сліпченка Богдана Олександровича про скасування постанови серія БАД № 197148 від 09.11.2022 року про притягнення до адміністративної відповідальності задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 197148 від 09.11.2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 Кодексу України про адміністративне правопорушення та стягнення штрафу в розмірі 340 (триста сорок) гривень.
Стягнути за рахунок бюджетного фінансування ГУНП в Полтавській області на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) грн. 40 коп сплаченого судового збору.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Лохвицький районний суд Полтавської області.
Суддя Лохвицького
районного суду Л.Г. Цімбота