532/545/21
1-кп/532/12/2022
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2022 р. м. Кобеляки
Кобеляцький районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю:
прокурора ОСОБА_2 ,
потерпілої ОСОБА_3 та її представника - адвоката ОСОБА_4 ,
обвинуваченої ОСОБА_5 та її захисника - адвоката ОСОБА_6 ,
секретарів судового засідання ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кобеляки кримінальне провадження № 12021170470000005 від 11.01.2021 стосовно
ОСОБА_5 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Підгора Кобеляцького району Полтавської області, мешкає за адресою АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, має повну загальну середню освіту, працює підсобним робітником ПрАТ «Миронівська птахофабрика», не заміжня, має на утриманні малолітніх дітей, раніше не судима,
обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України,
ВСТАНОВИВ:
13 жовтня 2020 року, близько 15 години 00 хвилин, у м. Кобеляки, по вул. Покровській, у напрямку вул. Шевченка, рухався автомобіль «ЗАЗ 110307», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка доїжджаючи до перехрестя з вул. Юріївська, всупереч вимогам пунктів 10.1, 16.13 Правил дорожнього руху України, перед зміною напрямку руху, не переконалася, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, не надала дорогу транспортному засобу, що рухався по рівнозначній дорозі у зустрічному напрямку, а саме: автомобілю «Toyota Camry», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , змінила напрямок руху ліворуч, виїхала на смугу зустрічного руху, де допустила зіткнення з автомобілем «Toyota Camry», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який рухався по своїй смузі у зустрічному напрямку і напрямок руху не змінював.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль «Toyota Camry», реєстраційний номер НОМЕР_2 , виїхав на узбіччя дороги з правої сторони по напрямку свого руху, де здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка стояла у нерухомому положенні та чекала проїзду автомобілів, щоб перейти дорогу на вул. Покровській, внаслідок чого ОСОБА_3 отримала тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя.
Відповідно до п.10.1 Правил дорожнього руху України перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Відповідно до п.16.13 Правил дорожнього руху України перед поворотом ліворуч і розворотом водій нерейкового транспортного засобу зобов'язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються по рівнозначній дорозі в зустрічному напрямку прямо чи праворуч.
Відповідно до ч.2 ст. 286 Кримінального кодексу України порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, якщо вони спричинили смерть потерпілого або заподіяли тяжке тілесне ушкодження, - караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.
Таким чином, ОСОБА_5 , як особа, яка керувала транспортним засобом, порушила правила безпеки дорожнього руху, передбачені пунктами 10.1, 16.13 Правил дорожнього руху України, що спричинило потерпілій ОСОБА_3 тяжкі тілесні ушкодження, тобто, вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 286 КК України.
Упродовж судового провадження обвинувачена ОСОБА_5 свою вину у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої потерпілій завдано тілесні ушкодження, визнавала, вказувала, що жалкує про скоєне, просила пробачення у потерпілої та обіцяла надалі бути обережнішою, прохала не позбавляти її права керування транспортними засобами. Водночас, через заявлений потерпілою цивільний позов про стягнення моральної шкоди захисник обвинуваченої, позицію якого обвинувачена підтримала, під час судового провадження ставив під сумнів ступінь тяжкості завданих потерпілій тілесних ушкоджень, що є кваліфікуючою ознакою кримінально-протиправного діяння у цьому випадку.
У подальшому, в судовому засіданні 20 грудня 2022 року обвинувачена підтвердила, що нею та потерпілою досягнуто згоди щодо моральної шкоди та її розміру, а також що нею добровільно відшкодовано потерпілій моральну шкоди в розмірі 50 000 гривень. Після цього сторона захисту під сумнів ступінь тяжкості тілесних ушкоджень не ставила, обвинувачена свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, визнала повністю.
У судовому засіданні обвинувачена пояснила, що у день події (тобто, 13 жовтня 2020 року) вона їхала в сторону вул. Шевченка у м. Кобеляки по вул. Покровській на автомобілі «Славута» («ЗАЗ 110307»), як відбулася дорожньо-транспортна пригода не пам'ятає, оскільки усе відбулося швидко. Пам'ятає, що їхала прямо, доїхала до перехрестя, на повороті виїхала на зустрічну смугу, розгубилася. Обвинувачена пояснила, що після цього пам'ятає, що вона вийшла із автомобіля та пам'ятає, що приїхала «швидка» і забрала її. Також обвинувачена вказувала, що пам'ятає як «швидкою» забирали ще когось із місця події. Окрім того обвинувачена зазначала, що на час дорожньо-транспортної пригоди мала водійський стаж пару місяців і цією дорогою як водій їхала вдруге.
Окрім визнання вини обвинуваченою ОСОБА_5 , її винуватість підтверджується дослідженими під час судового провадження у сукупності доказами, які є належними та допустимими:
- показаннями потерпілої ОСОБА_3 , яка пояснила суду, що на час події вона працювала у Кобеляцькій ЦРЛ. 13 жовтня 2020 року вона йшла з роботи по вул. Юріївській в сторону вул. Червоноармійської (теперішня назва - Покровська), був великий рух машин. Потерпіла зупинилася біля деревини на узбіччі щоб перечекати, поки проїдуть машини. В цей час вона бачила, як їде автомобіль ОСОБА_5 . Потерпіла зазначає, що вона кивнула обвинуваченій, та її побачила і привіталася. Потім потерпіла вказувала, що вона пам'ятає як обвинувачена повернула наліво, а потім пам'ятає лише удар і те, що її забирає «швидка». Потерпіла вказувала, що вона пам'ятає тільки удар, таке як спереду, після чого вона почала задихатися, не могла підняти голову, побачила дівчину, потім швидку, потім нічого не пам'ятає.
Водночас потерпіла ОСОБА_3 у судовому засіданні 20 грудня 2022 року підтвердила, що обвинуваченою відшкодовано їй моральну шкоду в зазначеному вище розмірі, у зв'язку з чим від поданого цивільного позову потерпіла відмовилася і ця відмова була прийнята судом.
Потерпіла у судових дебатах прохала ОСОБА_5 пом'якшити покарання, на вибачення обвинуваченої відповіла, що пробачила.
- показаннями свідка ОСОБА_11 , який пояснив, що він є чоловіком потерпілої. У день події йому з телефону його дружини, ОСОБА_3 , подзвонила ОСОБА_12 , яка повідомила про аварію та про те, що його дружина постраждала. Свідок вказував, що він приїхав на місце події - перехрестя вулиць Червоноармійської та Жовтневої (старі назви), де бачив чорну «Тойоту» в сантиметрах від дружини, «Славуту» та «ВАЗ 2109» посередині дороги. Свідок бачив, що «Славута» була пошкоджена - розбитий передок і задраний капот, у «Тойоти» розбитий передок, а «дев'ятка» стояла за «Славутою» також із пошкодженнями передка.
- показаннями свідка ОСОБА_10 , який пояснив, що у день події їхав автомобілем «Toyota Camry», реєстраційний номер НОМЕР_2 , у м. Кобеляки, назви вулиць він не знає, прямо. На перехресті, коли він рухався прямо, на його смугу виїхав автомобіль «Славута», який повертав упоперек його напрямку руху, після чого відбувся удар і автомобіль «Тойота» було викинуто на узбіччя, де автомобілем ударило пішохода. ОСОБА_10 вказував, що у його автомобілі спрацювали подушки безпеки, тому він певний час не бачив, що відбувається на перехресті.
- показаннями свідка ОСОБА_13 , який пояснив що у день події він їхав автомобілем «ВАЗ 2109» по вул. Покровській позаду автомобіля «ЗАЗ» світлого кольору. На перехресті він пригальмував, оскільки йому здалося, що «ЗАЗ» збирається повертати ліворуч, після чого відбулося зіткнення цього автомобіля з чорною «Тойотою», а потім «Славутою» ударило його машину. Свідок вказував, що загалом на перехресті було три згадані автомобілі.
- показаннями свідка ОСОБА_14 , яка пояснила, що вона працює у Кобеляцькій ЦРЛ. У день події вона їхала велосипедом біля військкомату, почула удар і крик, під'їхала, побачила, що лежить знайома їй по роботі ОСОБА_3 , яка спробувала піднятися, але не могла. Свідок вказує, що бачила якусь чорну машину та якусь іншу, однак на автомобілі увагу не звертала, оскільки побачила, що у потерпілої важка травма і їй потрібно у лікарню.
- висновком судово-медичної експертизи № 15 від 19 січня 2021 року (том 1, а.с. 69-70), відповідно до якого ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження у виді струсу головного мозку, рубленої рани м'яких тканин голови, закритого перелому 8-го ребра справа без зміщення, закритого компресійного перелому Th3, Th4, Th5, Th6 І ст., перелому правих поперечних відростків Th2, Th3, Th4, Th5, Th6, Th7, Th8, перелому остистого відростку Th6, перелому правого нижнього суглобного відростку, двостороннього гідротораксу малим об'ємом, неоклюзивного тромбозу зовнішньої здухвинної, загальної, поверхневої стегнової вен 50% лівої нижньої кінцівки, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя.
- поясненнями допитаного в судовому засіданні експерта ОСОБА_15 , яка підтвердила висновки проведеної у справі судово-медичної експертизи потерпілої ОСОБА_3 .
- у сукупності протоколом про адміністративне правопорушення, серія ДПР18 № 246180, складеним 28 жовтня 2020 року поліцейським СРПП № 3 Кобеляцького ВП ГУНП в Полтавській області сержантом поліції ОСОБА_16 стосовно ОСОБА_5 за ст. 124 КУпАП, відповідно до якого 13 жовтня 2020 року о 15 годині 00 хвилин в м. Кобеляки по вул. Покрівській рухався водій ОСОБА_5 на транспортному засобі «ЗАЗ 110307», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та перед здійсненням повороту ліворуч була зобов'язана надати, але не надала дорогу транспортному засобу «Toyota Camry», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який рухався по рівнозначній дорозі у зустрічному напрямку, прямо порушила п. 16.13 Правил дорожнього руху України. При дорожньо-транспортній пригоді завдано матеріальні збитки та механічні пошкодження (том 1, а.с. 176); рапортами про отримання та реєстрацію заяви про ДТП з травмованими за фактом того, що 13 жовтня 2020 року на перехресті вулиць Жовтнева та Червоноармійська відбулося ДТП за участі трьох автомобілів: «Toyota Camry», «Славута» та «ВАЗ 2109», та потерпілої жінки-пішохода (том 1, а.с. 177, 178); протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 13 жовтня 2020 року (том 1, а.с. 179-186) зі схемою (том 1, а.с. 187) та фототаблицею до нього (том 1, а.с. 188-191); рапортом про долучення кольорових фотознімків місця ДТП та відповідними фотознімками (том 1, а.с. 192-197); протоколом слідчого експерименту, проведеного 10 лютого 2021 року за участю свідка ОСОБА_10 (том 1, а.с. 198) зі схемою місця події до нього (том 1, а.с. 199);
- висновком експерта № СЕ-19/117-21/1832-ІТ від 16 лютого 2021 року за результатами проведення судової інженерно-технічної експертизи (том 1, а.с. 72-76), відповідно до якого в умовах даної події водій автомобіля «ЗАЗ 110307», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_5 мала технічну можливість уникнути зіткнення з автомобілем «Toyota Camry», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_10 шляхом виконання вимог пунктів 10.1, 16.13 Правил дорожнього руху України; у даній обстановці в діях водія автомобіля «ЗАЗ 110307», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_5 вбачаються невідповідності з вимогами пунктів 10.1, 16.13 Правил дорожнього руху України, тоді як в умовах даної події водій автомобіля «Toyota Camry», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_10 не мав технічної можливості уникнути зіткнення з автомобілем «ЗАЗ 110307», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_5 шляхом застосування екстреного гальмування й у даній обстановці у діях водія автомобіля «Toyota Camry», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_10 будь-яких невідповідностей з вимогами Правил дорожнього руху України, які б з технічної точки зору знаходилися в причинному зв'язку з виникненням даної пригоди не вбачається.
Оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суд вважає винуватість обвинуваченої ОСОБА_5 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження, - доведеною.
При призначенні покарання обвинуваченій суд враховує характер та ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, обставини його скоєння, а також дані про особу ОСОБА_5 , яка є не судимою, на обліку лікаря-психіатра і лікаря-нарколога не перебуває, позитивно характеризується, має на утриманні малолітню дитину, на час події мала незначний водійський стаж та вчинила кримінальне правопорушення, яке є умисним стосовно дій та необережним відносно їх наслідків, думку потерпілої щодо можливого покарання обвинуваченої, факт відшкодування обвинуваченою завданої моральної шкоди та відсутність внаслідок цього претензій морального та матеріального характеру до обвинуваченої з боку потерпілої.
При цьому суд зауважує, що міра покарання, про яку прохав прокурор у судових дебатах (позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки) буде неспіврозмірною обставинам події та особі винного. При цьому суд зауважує, що позиція сторони захисту щодо сумнівів у тяжкості тілесних ушкоджень була зумовлена не бажанням уникнути кримінальної відповідальності, а розміром заявленої моральної шкоди, що об'єктивно є обраним способом захисту та не може вважатися обставиною, яка впливає на розмір покарання.
Водночас, підстав для незастосування додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, як про те прохала сторона захисту, суд не вбачає. При цьому суд звертає увагу, що кримінальне правопорушення вчинене шляхом грубого порушення базових положень Правил дорожнього руху України, професійна діяльність обвинуваченої не пов'язана із керуванням транспортними засобами, а факт можливого ускладнення побуту обвинуваченої через позбавлення її права керування транспортними засобами не є такою обставиною, яка б дозволяла не застосовувати додаткове покарання.
Обставини, що пом'якшують чи обтяжують покарання судом не встановлені.
З огляду на зазначене, суд приходить до висновку про можливість застосування до ОСОБА_5 найм'якішого покарання, визначеного санкцією ч.2 ст. 286 КК України, а саме: позбавлення волі на строк 3 роки із позбавленням права керування транспортними засобами на строк 2 роки.
Водночас суд вважає можливим застосувати положення ст. 75 КК України та звільнити ОСОБА_5 від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком два роки, вважаючи таке покарання необхідним і достатнім для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
Крім цього, на ОСОБА_5 слід покласти обов'язки, передбачені ч.1 ст. 76 КК України.
Запобіжний захід стосовно ОСОБА_5 не застосовувався, підстав для його застосування суд не вбачає.
Із ОСОБА_5 належить стягнути в доход держави судові витрати на проведення судових експертиз у розмірі 1307 гривень 60 копійок.
Відомості про існування речових доказів у цьому кримінальному провадженні суду не надані, а транспортні засоби, які брали участь у ДТП, відповідно до розписок отримані власниками (том 1, а.с. 77, 78, 79).
Відмова потерпілої ОСОБА_3 від поданого нею цивільного позову про відшкодування заподіяної моральної шкоди прийнята судом та ухвалою від 20 грудня 2022 року провадження за цивільним позовом закрито на підставі ст. 206 ЦПК України. Докази понесення потерпілою судових витрат суду не надавалися і в матеріалах справи відсутні.
З урахуванням наведеного та керуючись ст.373, ст.374, КПК України, суд,
УХВАЛИВ:
ОСОБА_5 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України та призначити їй покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі із позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 (два) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі на строк три роки, якщо вона протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на неї обов'язки, визначивши тривалість іспитового строку 2 (два) роки.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_5 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу пробації та повідомляти даний орган про зміну місця проживання, роботи.
Стягнути з ОСОБА_5 витрати на залучення експерта у сумі 1307 (одна тисяча триста сім) гривень 60 копійок.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо ОСОБА_5 не обирати.
Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Обвинуваченій та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Вирок проголошено 21 грудня 2022 року.
Суддя