Справа № 524/4068/22
Провадження №2/524/2983/22
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.11.2022 року Автозаводський районний суд міста Кременчука у складі
головуючого судді Кривич Ж.О.,
секретаря судового засідання Швець Д.С.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду у місті Кременчуці у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
УСТАНОВИВ:
У липні 2022 року до Автозаводського районного суду міста Кременчука надійшла позовна заява АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 . Позов обґрунтовано тим, що відповідач з метою отримання банківських послуг звернулася до банку та підписала заяву № б/н від 22.03.2010 року. Для користування кредитним картковим рахунком ОСОБА_3 було видано кредитну картку. Відповідач кредитні кошти не повертає. Позивач просив стягнути з відповідача кредитні кошти в сумі 50 439 грн 83 коп. та відсотки в розмірі 11 561 грн 43 коп.
Ухвалою судді Автозаводського районного суду міста Кременчука від 12.08.2022 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.
18.10.2022 року на адресу суду надійшов відзив на позов (а.с. 104-107).
10.11.2022 року на адресу суду надійшли заперечення представника відповідача (а.с. 120-121).
14.11.2022 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив (а.с. 125-130).
Представник позивача про дату розгляду справи був повідомлений належним чином, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечував, просив розгляд справи проводити без його участі.
Представник відповідача ОСОБА_4 позовні вимоги визнав частково, про що направив на адресу суду відзив на позов. У запереченнях від 10.11.2022 року представник зазначив, що відповідач визнає позовні вимоги в частині стягнення з неї 19 947 грн 77 коп. у рахунок погашення заборгованості.
Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступне:
22.03.2010 року між Публічним акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк», правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк», та ОСОБА_5 укладено кредитний договір, згідно з умовами якого остання отримала кредит, шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку, отримавши платіжну картку та персональний ідентифікаційний номер для авторизації.
Відповідачу 19.05.2016 року відкрито картковий рахунок № НОМЕР_1 та видано кредитну картку, термін дії якої встановлено до серпня 2019 року. Картка перевипускалась декілька разів, що підтверджується довідкою банку (а.с. 44). Строк дії останньої - до серпня 2025 року.
28.05.2016 року на картку встановлено кредитний ліміт в розмірі 500 грн 00 коп., який згодом збільшився до 50 000 грн 00 коп. (а.с. 43).
Кредитною карткою відповідач почала користуватися 19.05.2016 року.
У заяві зазначено, що відповідач згодна з тим, що ця заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між нею та банком договір про надання банківських послуг, а також, що вона ознайомилася та погодилася з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані їй для ознайомлення в письмовому вигляді.
До кредитного договору банк додав Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», «Універсальна CONTRACT», «Універсальна GOLD» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті https://privatbank.ua/terms/.
Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором станом на 14.06.2022 року становить 62 001 грн 26 коп., з яких:
-50 439 грн 83 коп. - заборгованість за простроченим тілом кредиту;
-00 грн 00 коп. - заборгованість за нарахованими відсотками за користування кредитом;
-11 561 грн 43 коп. - заборгованість за простроченими відсотками;
-00 грн 00 коп. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦПК України;
-00 грн 00 коп. - нарахована пеня за прострочене зобов'язання;
-00 грн 00 коп. - нарахована комісія.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Припис абз. 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Згідно із ч. 1 та 2 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Частиною 1 ст. 634 ЦК України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Сторони у справі не заперечують підписання відповідачем анкети-заяви від 22.03.2010 року, отримання нею кредитних карток та грошових коштів у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, а також часткове повернення суми кредиту.
Ураховуючи зазначене, між сторонами виникли кредитні відносини та відповідно у позичальника виник обов'язок повернення отриманого кредиту.
Проте, між сторонами не було погоджено строки повернення кредитних коштів, а також не обумовлено відсоткову ставку за їх використання.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19) відступила від висновку Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладений у раніше прийнятій постанові від 24 вересня 2014 року (провадження № 6-144цс14) та зробила такий висновок про те, що у переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»). Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, вони повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Матеріали справи не містять підтверджень, що саме з доданим до позовної заяви Витягом з Умов та правил надання банківських послуг у АТ КБ «ПриватБанк», відповідач ознайомилася та погодилася з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до саме цих Умов та правил надання банківських послуг ПриватБанку.
Згідно з ч. 1-3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
В анкеті-заяві від 22.03.2010 року процентна ставка не зазначена. Крім того, у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Ураховуючи вищезазначене, відсутні підстави вважати, що при укладенні договору АТ КБ «ПриватБанк» дотримав вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону № 1023-XII про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.
Щодо підписаного відповідачем паспорту споживчого кредиту, то суд звертає увагу на те, що даний документ датовано 24.04.2021 року, тобто підписаний ОСОБА_6 після підписання анкети-заяви від 22.03.2010 року. Документ містить інформацію про умови кредитування, які є актуальними до 24.04.2041 року для кредитних карток: «Універсальна», «Універсальна Gold», «Platinum Black», «MC World Edition», «Visa Signature», «MC World Elite», «Visa Infinite». При цьому, в матеріалах справи відсутні дані, яку картку обрано відповідачем та на яких умовах.
Суд звертає також увагу, що у графі підпис споживача зазначено інформацію, що документ підписано 24.04.2021 року о 05:01, проте самого підпису документ не містить.
Із зазначених підстав, позовні вимоги банку в частині стягнення відсотків за користування кредитом суд вважає необґрунтованими та не доведеними банком, тому у їх задоволенні необхідно відмовити.
Однак, ураховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» в повному обсязі не повернуті, існують підстави для зобов'язання боржника виконати обов'язок з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Оскільки, анкета-заява від 22.03.2010 року не містить визначення домовленості сторін про строки внесення позичальником кредитних коштів, сплату відсотків, пені та списання банком коштів за обслуговування карти, суд приходить до висновку, що суми надходжень, які банком були розподілені на погашення складових заборгованостей підлягають зарахуванню на погашення саме тіла кредиту.
Як вбачається з розрахунку заборгованості та виписки за договором, наданих банком, відповідачем було погашено відсотки за користування кредитом (графа 4 розрахунку заборгованості позивача «відсотки погашені за рахунок кредиту», у виписці позивача за договором сплата відсотків вказана у графі 3 «деталі операції» та зазначена як «% за кредит») у розмірі 30 492 грн 06 коп.
Отже, кошти зараховані банком у рахунок сплати відсотків є коштами, що сплачені відповідачем у рахунок оплати заборгованості за тілом кредиту.
Таким чином, заборгованість за тілом кредиту, що підлягає стягненню з відповідача становить 50 439 грн 83 коп. (заборгованість відповідача за тілом кредиту відповідно до розрахунку банку) - 30 492 грн 06 коп. (сплачена відповідачем сума, що зарахована банком у рахунок сплати відсотків) = 19 947 грн 77 коп.
Також згідно розрахунку банку, відповідачем загалом за кредитним договором сплачено 123 336 грн 69 коп.
Таким чином, з боржника слід стягнути в примусовому порядку у рахунок погашення заборгованості 19 947 грн 77 коп.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати на сплату судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог - (32,17% від 2 481 грн 00 коп.) - в розмірі 798 грн 22 коп.
На підставі викладеного, відповідно до ст. 263-265 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № б/н від 22.03.2010 року кошти у розмірі 19 947 грн 77 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір у розмірі 798 грн 22 коп.
Сторони по справі:
Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, адреса: вул. Грушевського, 1д, м. Київ, 01001).
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Полтавського апеляційного суду через Автозаводський районний суд м. Кременчука.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складення повного судового рішення - 26.11.2022 року.
Суддя Ж.О. Кривич